Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (4)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (26)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Товчига О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 18
Представлено документи з 1 до 18
1.

Товчига О. В. 
Екстракт яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) зменшує нефротоксичність гентаміцину в щурів [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, В. О. Синиця, С. Ю. Штриголь, Н. С. Чорна, С. І. Степанова // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 2(1). - С. 59-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2008_2(1)__19
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.889 Mb    Зміст випуску     Цитування
2.

Штрыголь В. С. 
Нефропротекторные свойства диакамфа на модели аллоксанового сахарного диабета у мышей [Електронний ресурс] / В. С. Штрыголь, О. В. Товчига, С. И. Мерзликин // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2009. - Т. 4, № 2. - С. 101-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2009_4_2_25
Попередній перегляд:   Завантажити - 118.825 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Самойлова В. А. 
Фенольні сполуки листя аронії [Електронний ресурс] / В. А. Самойлова, В. М. Ковальов, О. В. Товчига // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(4). - С. 380-385. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(4)__68
Аронія чорноплідна (Aronia melanocarpa) широко культивується в Україні як харчова, лікарська та декоративна рослина. Мета роботи - вивчити вміст суми гідроксикоричних кислот, флавоноїдів і дубильних речовин у листі аронії, а також визначити в сировині фенольні сполуки за методом високоефективної рідинної хроматографії. За допомогою загальновідомих фармакопейних методик і ВЕРХ в листі аронії, заготовленому в травні та вересні 2013 р. в ботанічному саду НФаУ, досліджено вміст фенольних сполук. Вміст суми гідроксикоричних кислот у сировині травневого і вересневого збору становить відповідно <$E3,43~symbol С~0,04> і <$E2,86~symbol С~0,09~%> (у перерахунку на кислоту хлорогенову), флавоноїдів - <$E1,45~symbol С~0,08> і <$E1,61~symbol С~0,11~%> (у перерахунку на рутин), дубильних речовин - <$E6,69~symbol С~0,14> і <$E7,55~symbol С~0,08~%>. За допомогою методу ВЕРХ у сировині визначено вміст 2-х гідроксикоричних кислот (хлорогенової та кавової) і 11-ти флавоноїдів (похідних кемпферолу, кверцетину, лютеоліну і метоксикверцетину). Переважають у листі аронії кавова (732,7 мг/100 г) і хлорогенова (388,6 мг/100 г) кислоти та глікозиди кверцетину та лютеоліну. Висновки: листя аронії чорноплідної є перспективною сировиною для подальшого фармакогностичного дослідження.
Попередній перегляд:   Завантажити - 932.696 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Товчига О. В. 
Влияние экстрактов листьев аронии черноплодной aronia melanocarpa и урохолума на обмен мочевой кислоты у крыс [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, С. Ю. Штрыголь, В. А. Самойлова, Н. А. Шаравара, Н. В. Бездетко // Український біофармацевтичний журнал. - 2014. - № 5. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2014_5_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 412.779 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Товчига О. В. 
Ренальні ефекти препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) у щурів із порушеннями метаболізму, спричиненими фруктозою та гідрохлорoтіазидом [Електронний ресурс] / О. В. Товчига // Український біофармацевтичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2014_4_15
Попередній перегляд:   Завантажити - 363.129 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Товчига О. В. 
Вплив препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на показники ліпідного обміну в щурів на тлі одноразового введення етанолу [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, Т. В. Горбач, С. Ю. Штриголь, С. І. Степанова // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2015. - № 4-5. - С. 87-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2015_4-5_12
Установлено, что настойка сныти обыкновенной в дозах 1 и 5 мл/кг и ее экстракт в дозе 1 г/кг при курсовом введении проявляют достоверный гипогликемический эффект у мышей с аллоксановым сахарным диабетом, превосходя официнальный сбор "Арфазетин". Препараты сныти нормализуют уровень мочевой кислоты в крови. Экстракт проявляет гипоазотемическое действие, связанное с экстраренальными механизмами, и нормализует динамику массы тела, тогда как настойка увеличивает содержание мочевины в крови. Перспективны дальнейшие исследования противодиабетического действия экстракта сныти в дозе 1 г/кг и настойки сныти в дозе 1 мл/кг.Досліджено ефективність екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної за умов одноразового внутрішньошлункового введення етанолу (9 г/кг) щурам. Екстракт у дозах 100 мг/кг і 1 г/кг внутрішньошлунково, а також настойка в дозі 5 мл/кг внутрішньошлунково за профілактичного введення достовірно знижували рівень тригліцеридів і холестеролу і збільшували вміст фосфоліпідів у печінці. За вираженістю цих ефектів дані препарати перевершують фенофібрат у дозі 100 мг/кг або не поступаються йому. Сприятливий вплив настойки яглиці в дозі 1 мл/кг виявлявся тільки щодо рівня фосфоліпідів у печінці. У досліджений термін (8 год після введення етанолу) гіперліпідемії не спостерігали, концентрація тригліцеридів у плазмі крові нелікованих тварин достовірно знижувалася. На тлі екстракту яглиці в обох дозах показники ліпідного складу плазми крові достовірно не відрізнялися від таких інтактних щурів. Фенофібрат зменшував рівень холестеролу (загального та ЛПВЩ) у плазмі крові. Зниження холестеролу ЛПВЩ відбувалося також у щурів, які одержували настойку яглиці. Таким чином, важливою ланкою фармакодинаміки екстракту і, меншою мірою, настойки яглиці звичайної є здатність до нормалізації ліпідного складу печінки. Вона сприятливо доповнює їх відомі органопротекторні властивості, вплив на обмін глюкози й сечової кислоти, а також антиалкогольну активність екстракту.Настойка та екстракт надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються сприятливим впливом на обмін сечової кислоти (СК), ліпідів та мають протидіабетичну активність. Настойка здатна підвищувати ефективність метформіну в експерименті. Враховуючи залучення порушень обміну СК до патогенезу "хвороб цивілізації", доцільно оцінити можливість корекції цих порушень препаратами яглиці за поєднаного застосування з метформіном. Мета дослідження - визначити вплив настойки та екстракту яглиці звичайної та їх комбінацій з метформіном на обмін сечової кислоти у щурів із первинним порушенням обміну ліпідів. Модель передбачала поєднання атерогенного раціону із введенням протаміну сульфату. Екстракт та настойку яглиці (1 г/кг та 1 мл/кг відповідно внутрішньошлунково), метформін (50 мг/кг внутрішньошлунково), а також їх комбінації вводили впродовж усього терміну відтворення моделі. Визначено активність ксантиноксидази (КСО) печінки та нирок, вміст СК в цих органах та плазмі крові, а також її ниркову екскрецію за умов водного діурезу. У щурів, які одержували атерогенний раціон у поєднанні зі введенням протаміну сульфату, помірно знижується рівень СК в нирках та її ниркова екскреція за незмінної активності КСО та вмісту СК у печінці та плазмі крові. На тлі метформіну, настойки яглиці, комбінації цих засобів, а також комбінації метформіну з екстрактом яглиці зареєстроване пригнічення активності КСО печінки, на тлі настойки (per se та в комбінації з метформіном) та екстракту яглиці - також і КСО нирок. Вміст сечової кислоти в печінці при цьому достовірно не змінювався в усіх групах, у плазмі крові - зменшувався лише за введення настойки per se та дещо зростав за введення комбінації метформіну з екстрактом (відносно інших груп лікованих тварин, але не відносно інтактного контролю), у нирках - достовірно зменшувався у щурів, яких лікували комбінацією метформіну з екстрактом, та тенденційно знижувався в групі модельної патології та в обох групах тварин, які одержували настойку. На тлі настойки та екстракту per se збільшувалася екскреція СК (при цьому на тлі настойки діурез був вищим, тому не відбувалося зростання концентрації СК в сечі, яке було наявним на тлі екстракту). За поєднання екстракту з метформіном зростання екскреції СК не відбувалося, хоча її вміст у сечі залишався збільшеним на тлі низького діурезу. Стимулювальний вплив настойки на ниркову екскрецію СК не виявлявся у разі її комбінованого введення з метформіном, при цьому була збереженою нормоурикемія та вплив на активність КСО у печінці та нирках. Висновки: комбінація настойки яглиці з метформіном перспективна для подальшого дослідження.Одержано дані, які підтверджують доцільність поєднаного застосування екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної з алопуринолом. Встановлено, що настойка (1 мл/кг) і, особливо екстракт яглиці (1 г/кг), значно зменшують гостру токсичність алопуринолу в мишей. На тлі надлишку похідних пурину та білків (10-денне введення дріжджового екстракту щурам у дозі 10 г/кг з додаванням молібдену в кількості 0,3 мг на тварину та доочеревинним уведенням інозину в дозі 50 мг/150 г) настойка яглиці звичайної (1 мл/кг) виявляє нейтральність щодо гістоструктури нирок як per se, так і за поєднаного введення з алопуринолом (50 мг/кг). За умов гіперурикемії, спричиненої калію оксонатом у мишей, та комбінованого застосування алопуринолу в субтерапевтичній дозі (2,5 мг/кг) з настойкою (1 мл/кг) або екстрактом яглиці звичайної (1 г/кг) забезпечується достовірне інгібування ксантиноксидази, нормоурикемічна активність збережена на тлі екстракту та достовірно підвищується за використання настойки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.463 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Деркач Н. М. 
Характеристика експериментальної моделі інфекційного колопроктиту у щурів [Електронний ресурс] / Н. М. Деркач, С. Ю. Штриголь, Н. І. Філімонова, Ю. Б. Лар'яновська, О. В. Товчига // Вісник морфології. - 2015. - Т. 21, № 1. - С. 231 - 238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2015_21_1_60
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.189 Mb    Зміст випуску     Цитування
8.

Товчига О. В. 
Вплив препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) та метформіну на гістоструктуру внутрішніх органів щурів із дисліпідемією [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, П. В. Савенко, В. О. Синиця, С. Ю. Штриголь, Н. В. Бездітко // Український біофармацевтичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 17-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2017_1_5
Установлено, что настойка сныти обыкновенной в дозах 1 и 5 мл/кг и ее экстракт в дозе 1 г/кг при курсовом введении проявляют достоверный гипогликемический эффект у мышей с аллоксановым сахарным диабетом, превосходя официнальный сбор "Арфазетин". Препараты сныти нормализуют уровень мочевой кислоты в крови. Экстракт проявляет гипоазотемическое действие, связанное с экстраренальными механизмами, и нормализует динамику массы тела, тогда как настойка увеличивает содержание мочевины в крови. Перспективны дальнейшие исследования противодиабетического действия экстракта сныти в дозе 1 г/кг и настойки сныти в дозе 1 мл/кг.Досліджено ефективність екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної за умов одноразового внутрішньошлункового введення етанолу (9 г/кг) щурам. Екстракт у дозах 100 мг/кг і 1 г/кг внутрішньошлунково, а також настойка в дозі 5 мл/кг внутрішньошлунково за профілактичного введення достовірно знижували рівень тригліцеридів і холестеролу і збільшували вміст фосфоліпідів у печінці. За вираженістю цих ефектів дані препарати перевершують фенофібрат у дозі 100 мг/кг або не поступаються йому. Сприятливий вплив настойки яглиці в дозі 1 мл/кг виявлявся тільки щодо рівня фосфоліпідів у печінці. У досліджений термін (8 год після введення етанолу) гіперліпідемії не спостерігали, концентрація тригліцеридів у плазмі крові нелікованих тварин достовірно знижувалася. На тлі екстракту яглиці в обох дозах показники ліпідного складу плазми крові достовірно не відрізнялися від таких інтактних щурів. Фенофібрат зменшував рівень холестеролу (загального та ЛПВЩ) у плазмі крові. Зниження холестеролу ЛПВЩ відбувалося також у щурів, які одержували настойку яглиці. Таким чином, важливою ланкою фармакодинаміки екстракту і, меншою мірою, настойки яглиці звичайної є здатність до нормалізації ліпідного складу печінки. Вона сприятливо доповнює їх відомі органопротекторні властивості, вплив на обмін глюкози й сечової кислоти, а також антиалкогольну активність екстракту.Настойка та екстракт надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються сприятливим впливом на обмін сечової кислоти (СК), ліпідів та мають протидіабетичну активність. Настойка здатна підвищувати ефективність метформіну в експерименті. Враховуючи залучення порушень обміну СК до патогенезу "хвороб цивілізації", доцільно оцінити можливість корекції цих порушень препаратами яглиці за поєднаного застосування з метформіном. Мета дослідження - визначити вплив настойки та екстракту яглиці звичайної та їх комбінацій з метформіном на обмін сечової кислоти у щурів із первинним порушенням обміну ліпідів. Модель передбачала поєднання атерогенного раціону із введенням протаміну сульфату. Екстракт та настойку яглиці (1 г/кг та 1 мл/кг відповідно внутрішньошлунково), метформін (50 мг/кг внутрішньошлунково), а також їх комбінації вводили впродовж усього терміну відтворення моделі. Визначено активність ксантиноксидази (КСО) печінки та нирок, вміст СК в цих органах та плазмі крові, а також її ниркову екскрецію за умов водного діурезу. У щурів, які одержували атерогенний раціон у поєднанні зі введенням протаміну сульфату, помірно знижується рівень СК в нирках та її ниркова екскреція за незмінної активності КСО та вмісту СК у печінці та плазмі крові. На тлі метформіну, настойки яглиці, комбінації цих засобів, а також комбінації метформіну з екстрактом яглиці зареєстроване пригнічення активності КСО печінки, на тлі настойки (per se та в комбінації з метформіном) та екстракту яглиці - також і КСО нирок. Вміст сечової кислоти в печінці при цьому достовірно не змінювався в усіх групах, у плазмі крові - зменшувався лише за введення настойки per se та дещо зростав за введення комбінації метформіну з екстрактом (відносно інших груп лікованих тварин, але не відносно інтактного контролю), у нирках - достовірно зменшувався у щурів, яких лікували комбінацією метформіну з екстрактом, та тенденційно знижувався в групі модельної патології та в обох групах тварин, які одержували настойку. На тлі настойки та екстракту per se збільшувалася екскреція СК (при цьому на тлі настойки діурез був вищим, тому не відбувалося зростання концентрації СК в сечі, яке було наявним на тлі екстракту). За поєднання екстракту з метформіном зростання екскреції СК не відбувалося, хоча її вміст у сечі залишався збільшеним на тлі низького діурезу. Стимулювальний вплив настойки на ниркову екскрецію СК не виявлявся у разі її комбінованого введення з метформіном, при цьому була збереженою нормоурикемія та вплив на активність КСО у печінці та нирках. Висновки: комбінація настойки яглиці з метформіном перспективна для подальшого дослідження.Одержано дані, які підтверджують доцільність поєднаного застосування екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної з алопуринолом. Встановлено, що настойка (1 мл/кг) і, особливо екстракт яглиці (1 г/кг), значно зменшують гостру токсичність алопуринолу в мишей. На тлі надлишку похідних пурину та білків (10-денне введення дріжджового екстракту щурам у дозі 10 г/кг з додаванням молібдену в кількості 0,3 мг на тварину та доочеревинним уведенням інозину в дозі 50 мг/150 г) настойка яглиці звичайної (1 мл/кг) виявляє нейтральність щодо гістоструктури нирок як per se, так і за поєднаного введення з алопуринолом (50 мг/кг). За умов гіперурикемії, спричиненої калію оксонатом у мишей, та комбінованого застосування алопуринолу в субтерапевтичній дозі (2,5 мг/кг) з настойкою (1 мл/кг) або екстрактом яглиці звичайної (1 г/кг) забезпечується достовірне інгібування ксантиноксидази, нормоурикемічна активність збережена на тлі екстракту та достовірно підвищується за використання настойки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 670.483 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Штриголь С. Ю. 
Гостра та специфічна токсичність натрію хлориду (огляд літератури) [Електронний ресурс] / С. Ю. Штриголь, О. В. Товчига // Вода: гигиена и экология. - 2016. - Т. 4, № 1-2. - С. 42-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/voda_2016_4_1-2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 240.542 Kb    Зміст випуску     Цитування
10.

Товчига О. В. 
Вплив препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) та метформіну на обмін сечової кислоти у щурів із порушеннями метаболізму, спричиненими протаміну сульфатом на тлі атерогенного раціону [Електронний ресурс] / О. В. Товчига // Клінічна фармація. - 2017. - Т. 21, № 4. - С. 22-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2017_21_4_6
Установлено, что настойка сныти обыкновенной в дозах 1 и 5 мл/кг и ее экстракт в дозе 1 г/кг при курсовом введении проявляют достоверный гипогликемический эффект у мышей с аллоксановым сахарным диабетом, превосходя официнальный сбор "Арфазетин". Препараты сныти нормализуют уровень мочевой кислоты в крови. Экстракт проявляет гипоазотемическое действие, связанное с экстраренальными механизмами, и нормализует динамику массы тела, тогда как настойка увеличивает содержание мочевины в крови. Перспективны дальнейшие исследования противодиабетического действия экстракта сныти в дозе 1 г/кг и настойки сныти в дозе 1 мл/кг.Досліджено ефективність екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної за умов одноразового внутрішньошлункового введення етанолу (9 г/кг) щурам. Екстракт у дозах 100 мг/кг і 1 г/кг внутрішньошлунково, а також настойка в дозі 5 мл/кг внутрішньошлунково за профілактичного введення достовірно знижували рівень тригліцеридів і холестеролу і збільшували вміст фосфоліпідів у печінці. За вираженістю цих ефектів дані препарати перевершують фенофібрат у дозі 100 мг/кг або не поступаються йому. Сприятливий вплив настойки яглиці в дозі 1 мл/кг виявлявся тільки щодо рівня фосфоліпідів у печінці. У досліджений термін (8 год після введення етанолу) гіперліпідемії не спостерігали, концентрація тригліцеридів у плазмі крові нелікованих тварин достовірно знижувалася. На тлі екстракту яглиці в обох дозах показники ліпідного складу плазми крові достовірно не відрізнялися від таких інтактних щурів. Фенофібрат зменшував рівень холестеролу (загального та ЛПВЩ) у плазмі крові. Зниження холестеролу ЛПВЩ відбувалося також у щурів, які одержували настойку яглиці. Таким чином, важливою ланкою фармакодинаміки екстракту і, меншою мірою, настойки яглиці звичайної є здатність до нормалізації ліпідного складу печінки. Вона сприятливо доповнює їх відомі органопротекторні властивості, вплив на обмін глюкози й сечової кислоти, а також антиалкогольну активність екстракту.Настойка та екстракт надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються сприятливим впливом на обмін сечової кислоти (СК), ліпідів та мають протидіабетичну активність. Настойка здатна підвищувати ефективність метформіну в експерименті. Враховуючи залучення порушень обміну СК до патогенезу "хвороб цивілізації", доцільно оцінити можливість корекції цих порушень препаратами яглиці за поєднаного застосування з метформіном. Мета дослідження - визначити вплив настойки та екстракту яглиці звичайної та їх комбінацій з метформіном на обмін сечової кислоти у щурів із первинним порушенням обміну ліпідів. Модель передбачала поєднання атерогенного раціону із введенням протаміну сульфату. Екстракт та настойку яглиці (1 г/кг та 1 мл/кг відповідно внутрішньошлунково), метформін (50 мг/кг внутрішньошлунково), а також їх комбінації вводили впродовж усього терміну відтворення моделі. Визначено активність ксантиноксидази (КСО) печінки та нирок, вміст СК в цих органах та плазмі крові, а також її ниркову екскрецію за умов водного діурезу. У щурів, які одержували атерогенний раціон у поєднанні зі введенням протаміну сульфату, помірно знижується рівень СК в нирках та її ниркова екскреція за незмінної активності КСО та вмісту СК у печінці та плазмі крові. На тлі метформіну, настойки яглиці, комбінації цих засобів, а також комбінації метформіну з екстрактом яглиці зареєстроване пригнічення активності КСО печінки, на тлі настойки (per se та в комбінації з метформіном) та екстракту яглиці - також і КСО нирок. Вміст сечової кислоти в печінці при цьому достовірно не змінювався в усіх групах, у плазмі крові - зменшувався лише за введення настойки per se та дещо зростав за введення комбінації метформіну з екстрактом (відносно інших груп лікованих тварин, але не відносно інтактного контролю), у нирках - достовірно зменшувався у щурів, яких лікували комбінацією метформіну з екстрактом, та тенденційно знижувався в групі модельної патології та в обох групах тварин, які одержували настойку. На тлі настойки та екстракту per se збільшувалася екскреція СК (при цьому на тлі настойки діурез був вищим, тому не відбувалося зростання концентрації СК в сечі, яке було наявним на тлі екстракту). За поєднання екстракту з метформіном зростання екскреції СК не відбувалося, хоча її вміст у сечі залишався збільшеним на тлі низького діурезу. Стимулювальний вплив настойки на ниркову екскрецію СК не виявлявся у разі її комбінованого введення з метформіном, при цьому була збереженою нормоурикемія та вплив на активність КСО у печінці та нирках. Висновки: комбінація настойки яглиці з метформіном перспективна для подальшого дослідження.Одержано дані, які підтверджують доцільність поєднаного застосування екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної з алопуринолом. Встановлено, що настойка (1 мл/кг) і, особливо екстракт яглиці (1 г/кг), значно зменшують гостру токсичність алопуринолу в мишей. На тлі надлишку похідних пурину та білків (10-денне введення дріжджового екстракту щурам у дозі 10 г/кг з додаванням молібдену в кількості 0,3 мг на тварину та доочеревинним уведенням інозину в дозі 50 мг/150 г) настойка яглиці звичайної (1 мл/кг) виявляє нейтральність щодо гістоструктури нирок як per se, так і за поєднаного введення з алопуринолом (50 мг/кг). За умов гіперурикемії, спричиненої калію оксонатом у мишей, та комбінованого застосування алопуринолу в субтерапевтичній дозі (2,5 мг/кг) з настойкою (1 мл/кг) або екстрактом яглиці звичайної (1 г/кг) забезпечується достовірне інгібування ксантиноксидази, нормоурикемічна активність збережена на тлі екстракту та достовірно підвищується за використання настойки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 332.466 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Товчига О. В. 
Ефекти настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на тлі токсичних доз алопуринолу в умовах надлишку похідних пурину та білків [Електронний ресурс] / О. В. Товчига // Клінічна фармація. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 55-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2018_22_1_12
Зростає інтерес до застосування засобів рослинного походження у складі комбінованої терапії, зокрема гіперурикемії та подагри. Препарати надземної частини яглиці звичайної (ЯЗ) (Aegopodium podagraria L.) характеризуються органопротекторними та сприятливими метаболічними ефектами, серед яких - вплив на обмін сечової кислоти, значною мірою зумовлений гідроксикоричними кислотами. Одним із основних гіпоурикемічних препаратів на сьогодні залишається алопуринол. Мета дослідження - охарактеризувати ренальні, метаболічні та психотропні ефекти комбінації настойки ЯЗ з алопуринолом за умов надлишку похідних пурину та білків у щурів. Досліди проведено на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів (10-денне введення дріжджового екстракту у дозі 10 г/кг із додаванням молібдену у кількості 0,3 мг на тварину та д/о введення інозину в дозі 50 мг/150 г). Настойку ЯЗ (1 мл/кг), алопуринол (50 мг/кг) та їх комбінацію вводили внутрішньошлунково впродовж усього періоду відтворення моделі. Визначали стан видільної функції нирок, біохімічні показники плазми крові, активність ксантиноксидази та вміст сечової кислоти в печінці та нирках, стан ЦНС у тестах відкритого поля та хрестоподібного піднесеного лабіринту. Ураження нирок на тлі надлишку похідних пурину та білків у щурів верифіковано за наявністю гіперфільтрації із зростанням реабсорбції води та зниженням здатності нирки до виведення водного навантаження, зменшенням кліренсу сечовини та зростанням протеїнурії. Підвищується вміст сечовини та амінного азоту в плазмі крові за відсутності змін креатинінемії та урикемії (при цьому виражено зростає ниркова екскреція сечової кислоти на тлі підвищеної активності ксантиноксидази печінки). Настойка яглиці на тлі надлишку похідних пурину та білків забезпечує ефективну екскрецію калію, нормалізує вміст загального білка у плазмі крові та кліренс сечовини, не змінюючи інші показники та не виявляючи ознак токсичної дії, а також достовірного впливу на кількість сечової кислоти та активність ксантиноксидази в печінці та нирках. На тлі алопуринолу зростає тяжкість ураження нирок із триразовим зростанням коефіцієнта маси органу, гіперазотемією, різким падінням ШКФ та кліренсу сечовини, зменшенням процесів реабсорбції, тенденцією до збільшення натріємії та особливо каліємії, вираженим зростанням протеїнурії, а також підвищенням вмісту загального білка у крові. Настойка яглиці не посилює токсичність алопуринолу та не перешкоджає інгібуванню ним ксантиноксидази. Вона чинить достовірну антипротеїнуричну дію, сприяє підтримці реабсорбції натрію, за рахунок чого знижується його екскреція, зменшує натріємію на тлі збереження нормокаліємії. Настойка знижує тривожність тварин у тесті хрестоподібного піднесеного лабіринту, цей ефект збережений за комбінованого введення з алопуринолом, за цих умов також зменшується вираженість емоційних і вегетативних реакцій у тесті відкритого поля. Висновки: настойка ЯЗ не збільшує токсичність алопуринолу за умов надлишку похідних пурину та білків у щурів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 506.432 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Товчига О. В. 
Вплив настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria l.) та метформіну на гістоструктуру та функцію нирок щурів з алоксановим діабетом [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, С. Ю. Штриголь, Ю. Б. Лар’яновська // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 1. - С. 45–58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_1_8
Досліджено ренальні ефекти настойки яглиці звичайної Aegopodium podagraria L. (1 мл/кг внутрішньошлунково) та її комбінації з метформіном (100 мг/кг внутрішньочеревинно) у ранні терміни алоксанового діабету (АД) (3 - 4 доба) у щурів за введення в лікувальному режимі. Показано, що настойка протидіє змінам капілярів клубочків та канальцевого апарату, наявним у нелікованих тварин з АД. Метформін попереджує розвиток змін капілярів клубочків, однак не забезпечує нормалізацію гістоструктури канальців, у цій групі (а також у щурів, що одержували комбінацію метформіну з настойкою) у просвіті деяких канальців виявляються гіалінові циліндри, що асоційовано з полімеризацією білка Тамма - Хорсфалла за більшої осмотичної концентрації первинної сечі та за відсутності інших ознак нефротоксичності. Настойка яглиці per se протидіє формуванню гіалінових циліндрів за умов підвищеного діурезу за рахунок зменшеної реабсорбції води. У всіх групах лікованих тварин екскреція натрію підвищується у порівнянні з групою модельної патології (чітка тенденція), однак у щурів, лікованих настойкою per se, дистальний транспорт натрію підтримується на більш високому рівні, ніж на тлі метформіну, за зменшення проксимального транспорту цього катіона. Екскреція калію знижується в усіх групах тварин з АД, коефіцієнт Na<^>+/K<^>+ сечі зростає, що вказує на відсутність активації альдостеронового контролю за транспортом електролітів. Комбінація метформіну з настойкою яглиці чинить антипротеїнуричну дію за показником кількості екскретованого білка в перерахунку на 1 мл клубочкового фільтрату (за відсутності достовірних відмінностей рівня швидкості клубочкової фільтрації з інтактним контролем). Досліджувані препарати не чинять несприятливого впливу на обмін сечовини та зменшують екскрецію сечової кислоти, що на тлі незмінної урикемії вказує на обмеження її синтезу. У нирках тварин з АД підвищується вміст ТБК-реактантів, його зменшення наявне на тлі метформіну та його комбінації з настойкою.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.683 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Товчига О. В. 
Вплив препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на ефективність і безпечність алопуринолу в експерименті [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, Ю. Б. Лар’яновська, С. Ю. Штриголь // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 43-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_3_8
Установлено, что настойка сныти обыкновенной в дозах 1 и 5 мл/кг и ее экстракт в дозе 1 г/кг при курсовом введении проявляют достоверный гипогликемический эффект у мышей с аллоксановым сахарным диабетом, превосходя официнальный сбор "Арфазетин". Препараты сныти нормализуют уровень мочевой кислоты в крови. Экстракт проявляет гипоазотемическое действие, связанное с экстраренальными механизмами, и нормализует динамику массы тела, тогда как настойка увеличивает содержание мочевины в крови. Перспективны дальнейшие исследования противодиабетического действия экстракта сныти в дозе 1 г/кг и настойки сныти в дозе 1 мл/кг.Досліджено ефективність екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної за умов одноразового внутрішньошлункового введення етанолу (9 г/кг) щурам. Екстракт у дозах 100 мг/кг і 1 г/кг внутрішньошлунково, а також настойка в дозі 5 мл/кг внутрішньошлунково за профілактичного введення достовірно знижували рівень тригліцеридів і холестеролу і збільшували вміст фосфоліпідів у печінці. За вираженістю цих ефектів дані препарати перевершують фенофібрат у дозі 100 мг/кг або не поступаються йому. Сприятливий вплив настойки яглиці в дозі 1 мл/кг виявлявся тільки щодо рівня фосфоліпідів у печінці. У досліджений термін (8 год після введення етанолу) гіперліпідемії не спостерігали, концентрація тригліцеридів у плазмі крові нелікованих тварин достовірно знижувалася. На тлі екстракту яглиці в обох дозах показники ліпідного складу плазми крові достовірно не відрізнялися від таких інтактних щурів. Фенофібрат зменшував рівень холестеролу (загального та ЛПВЩ) у плазмі крові. Зниження холестеролу ЛПВЩ відбувалося також у щурів, які одержували настойку яглиці. Таким чином, важливою ланкою фармакодинаміки екстракту і, меншою мірою, настойки яглиці звичайної є здатність до нормалізації ліпідного складу печінки. Вона сприятливо доповнює їх відомі органопротекторні властивості, вплив на обмін глюкози й сечової кислоти, а також антиалкогольну активність екстракту.Настойка та екстракт надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) характеризуються сприятливим впливом на обмін сечової кислоти (СК), ліпідів та мають протидіабетичну активність. Настойка здатна підвищувати ефективність метформіну в експерименті. Враховуючи залучення порушень обміну СК до патогенезу "хвороб цивілізації", доцільно оцінити можливість корекції цих порушень препаратами яглиці за поєднаного застосування з метформіном. Мета дослідження - визначити вплив настойки та екстракту яглиці звичайної та їх комбінацій з метформіном на обмін сечової кислоти у щурів із первинним порушенням обміну ліпідів. Модель передбачала поєднання атерогенного раціону із введенням протаміну сульфату. Екстракт та настойку яглиці (1 г/кг та 1 мл/кг відповідно внутрішньошлунково), метформін (50 мг/кг внутрішньошлунково), а також їх комбінації вводили впродовж усього терміну відтворення моделі. Визначено активність ксантиноксидази (КСО) печінки та нирок, вміст СК в цих органах та плазмі крові, а також її ниркову екскрецію за умов водного діурезу. У щурів, які одержували атерогенний раціон у поєднанні зі введенням протаміну сульфату, помірно знижується рівень СК в нирках та її ниркова екскреція за незмінної активності КСО та вмісту СК у печінці та плазмі крові. На тлі метформіну, настойки яглиці, комбінації цих засобів, а також комбінації метформіну з екстрактом яглиці зареєстроване пригнічення активності КСО печінки, на тлі настойки (per se та в комбінації з метформіном) та екстракту яглиці - також і КСО нирок. Вміст сечової кислоти в печінці при цьому достовірно не змінювався в усіх групах, у плазмі крові - зменшувався лише за введення настойки per se та дещо зростав за введення комбінації метформіну з екстрактом (відносно інших груп лікованих тварин, але не відносно інтактного контролю), у нирках - достовірно зменшувався у щурів, яких лікували комбінацією метформіну з екстрактом, та тенденційно знижувався в групі модельної патології та в обох групах тварин, які одержували настойку. На тлі настойки та екстракту per se збільшувалася екскреція СК (при цьому на тлі настойки діурез був вищим, тому не відбувалося зростання концентрації СК в сечі, яке було наявним на тлі екстракту). За поєднання екстракту з метформіном зростання екскреції СК не відбувалося, хоча її вміст у сечі залишався збільшеним на тлі низького діурезу. Стимулювальний вплив настойки на ниркову екскрецію СК не виявлявся у разі її комбінованого введення з метформіном, при цьому була збереженою нормоурикемія та вплив на активність КСО у печінці та нирках. Висновки: комбінація настойки яглиці з метформіном перспективна для подальшого дослідження.Одержано дані, які підтверджують доцільність поєднаного застосування екстракту та настойки надземної частини яглиці звичайної з алопуринолом. Встановлено, що настойка (1 мл/кг) і, особливо екстракт яглиці (1 г/кг), значно зменшують гостру токсичність алопуринолу в мишей. На тлі надлишку похідних пурину та білків (10-денне введення дріжджового екстракту щурам у дозі 10 г/кг з додаванням молібдену в кількості 0,3 мг на тварину та доочеревинним уведенням інозину в дозі 50 мг/150 г) настойка яглиці звичайної (1 мл/кг) виявляє нейтральність щодо гістоструктури нирок як per se, так і за поєднаного введення з алопуринолом (50 мг/кг). За умов гіперурикемії, спричиненої калію оксонатом у мишей, та комбінованого застосування алопуринолу в субтерапевтичній дозі (2,5 мг/кг) з настойкою (1 мл/кг) або екстрактом яглиці звичайної (1 г/кг) забезпечується достовірне інгібування ксантиноксидази, нормоурикемічна активність збережена на тлі екстракту та достовірно підвищується за використання настойки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.507 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Товчига О. В. 
Психотропні та метаболічні ефекти препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria l.) і метформіну в мишей з алоксановим діабетом [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, С. Ю. Штриголь, Т. В. Горбач, Р. Д. Дейко, В. В. Цивунін // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 3. - С. 55-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2018_3_9
На третьому тижні після відтворення алоксанового діабету з тяжким перебігом у мишей наявні порушення з боку ЦНС: у тесті відкритого поля зменшується дослідницька активність і зростає виразність емоційних реакцій, у тесті піднесеного хрестоподібного лабіринту (ПХЛ) збільшується час перебування на світлі за підвищеної тривалості першого перебування в темному компартменті, зростає депресивність у тесті поведінкого відчаю та погіршуються когнітивні функції в тесті екстраполяційного вивільнення. Метформін у субтерапевтичній дозі 125 мг/кг підвищує рухову активність і зменшує виразністьемоційних реакцій у тесті відкритого поля, посилює зміни структури перебування в компартментах ПХЛ зі збільшенням перебування на світлі, не впливає на депресивність, сприяє покращанню когнітивних функцій. Екстракт яглиці звичайної (1 г/кг) суттєво не змінює результати тесту відкритого поля, за поєднання його з метформіном вплив останнього на рухову активність зберігається, у комбінації також збережена антидепресивна дія екстракту та позитивний вплив на когнітивні функції, зменшення тривалості першого перебування в темному компартменті та зростання рухової активності в тесті ПХЛ виявляється лише на тлі екстракту per se. Настойка яглиці (1 мл/кг) підвищує рухову та дослідницьку активність і знижує виразність емоційних реакцій у тесті відкритого поля (за винятком дослідницької активності, ці зміни виявляються й у комбінації з метформіном), зменшує тривалість першого перебування в темному компартменті ПХЛ, на тлі комбінації з метформіном латентний період входу до темного компартменту та частка мишей, що відразу відвідують світлий компартмент, наближаються до показників інтактних тварин; настойка як per se, так і в комбінації з метформіном чинить антидепресивну дію та покращує когнітивні функції. Ці зміни не супроводжуються нормалізацією вмісту ГАМК, аспартату, глутамату в гомогенатах головного мозку. У мишей з діабетом наявні гіпоурикемія та зниження вмісту сечової кислоти в печінці за відсутності достовірних змін активності ксантиноксидази печінки. На тлі метформіну та настойки виявляється пригнічення ксантиноксидази, за комбінованого застосування цих препаратів пригнічення виражене меншою мірою й спостерігається повна нормалізація урикемії. Отже, за більшістю досліджених показників у мишей з алоксановим діабетом виявлено переваги комбінованого застосування настойки яглиці з метформіном.
Попередній перегляд:   Завантажити - 845.271 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Товчига О. В. 
Вплив екстракту та настойки яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на поведінкові реакції мишей на тлі введення кофеїн-бензоату натрію [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, С. Ю. Штриголь, О. А. Баля // Клінічна фармація. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 29-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2018_22_3_7
На теперішній час значну увагу привертають фітопрепарати та компоненти раціону, що містять гідроксикоричні кислоти. Їх значною кількістю характеризуються препарати надземної частини яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.), які виявляють помірну психотропну та сприятливу метаболічну дію. Мета дослідження - охарактеризувати психотропні ефекти екстракту та настойки яглиці звичайної на тлі кофеїн-бензоату натрію у мишей. Досліди проведено на рандомбредних мишах після курсового внутрішньошлункового введення екстракту яглиці (100 мг/кг та 1 г/кг) і настойки яглиці (1 та 5 мл/кг). На тлі кофеїн-бензоату натрію в дозі 10 мг/кг доочеревинно визначали поведінкові реакції в тесті відкритого поля. Зміни тривожності та депресивності вивчали в тестах піднесеного хрестоподібного лабіринту (ПХЛ) і підвішування за хвіст відповідно на тлі високої дози кофеїн-бензоату натрію 120 мг/кг доочеревинно. У тесті відкритого поля настойка яглиці в дозі 5 мл/кг усувала стимулювальну дію кофеїну на рухову активність мишей, настойка в дозі 1 мл/кг та екстракт в обох дозах не впливали на неї. Препарати яглиці не зменшували дослідницьку активність у даному тесті та виявляли нейтральність щодо емоційних та вегетативних реакцій або сприяли їх зменшенню. В тесті ПХЛ екстракт в обох дозах і настойка яглиці в дозі 5 мл/кг знижували тривожність на тлі кофеїну, настойка підвищувала рухову активність. У тесті підвішування за хвіст кофеїн зменшував іммобільність мишей, екстракт у дозі 100 мг/кг не впливав на цей ефект, у дозі 1 г/кг - усував його. Настойка в обох дозах спричиняла подальше зменшення часу іммобільності на тлі кофеїну. Висновки: екстракт та настойка яглиці звичайної не чинять несприятливого впливу на ЦНС за поєднання з психостимулятором кофеїном та здатні знижувати депресивність і тривожність на його тлі.
Попередній перегляд:   Завантажити - 390.283 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Товчига О. В. 
Дослідження хімічного складу екстрактів листя горобини звичайної та їх впливу на обмін глюкози і видільну функцію нирок у щурів [Електронний ресурс] / О. В. Товчига, О. М. Маркін, С. Ю. Штриголь, О. В. Криворучко // Клінічна фармація. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 26-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2020_24_1_7
Інтерес до рослинних засобів, здатних нормалізувати процеси обміну вуглеводів та ліпідів і протидіяти "хворобам цивілізації", невпинно зростає. Важливими біологічно активними речовинами таких фітопрепаратів є фенольні сполуки. У цьому аспекті має значні перспективи сировина широко розповсюдженої в Україні горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.), плоди якої в народній медицині використовуються за цукрового діабету. Мета дослідження - одержання з листя горобини звичайної спиртового і етилацетатно-спиртового екстрактів, дослідження їх фенольного складу за допомогою методу ВЕРХ, визначення впливу екстрактів на обмін глюкози в інтактних щурів, а також оцінки впливу найефективнішого екстракту на показники обміну ліпідів, сечової кислоти та видільну функцію нирок. З листя горобини звичайної одержано горобини звичайної листя екстракт густий спиртовий (ГЗЛЕГС, екстрагент - 50 % етанол) та горобини звичайної листя екстракт густий етилацетатно-спиртовий (ГЗЛЕГЕС, екстрагент - суміш етилацетат-96 % етанол (8:2) після попередньої екстракції сировини хлороформом). За допомогою методу ВЕРХ на хроматографі Shimadzu LC20 Prominence досліджено фенольний склад екстрактів. Визначено вплив екстрактів (100, 250, 500 мг/кг внутрішньошлунково одноразово) на глікемію в інтактних нормоглікемічних щурів у порівнянні з настоєм пагонів чорниці у дозі 10 мл/кг (1:10). Досліджено вплив екстракту, який виявив здатність до зменшення глікемії (ГЗЛЕГС у дозі 500 мг/кг впродовж 6 днів), на вміст глюкози, сечової кислоти, сечовини, креатиніну, тригліцеридів і загального холестеролу у крові та на видільну функцію нирок за умов водного діурезу. За допомогою методу ВЕРХ в екстрактах ідентифіковано хлорогенову кислоту, кверцитрин (переважає в ГЗЛЕГЕС; 11,61 мг/г) і рутин (переважає в ГЗЛЕГС; 3,57 мг/г), та в незначній кількості галову, неохлорогенову і кофейну кислоти, катехін і гіперозид. ГЗЛЕГС за одноразового введення в дозах 250 та 500 мг/кг виявляє у нормоглікемічних щурів достовірну гіпоглікемічну дію, за виразністю якої перевищує настій пагонів чорниці (10 мл/кг). Ця дія наявна також після 6-денного введення у дозі 500 мг/кг, яка характеризується високим рівнем безпечності, оскільки не спричиняє змін зазначених показників ліпідного, азотистого, пуринового обміну, а також зсувів показників видільної функції нирок. Висновки: одержані дані свідчать про доцільність подальшого дослідження екстрактів листя горобини звичайної з метою розробки нових лікарських препаратів і дієтичних добавок.Інтерес до рослинних засобів, здатних нормалізувати процеси обміну вуглеводів та ліпідів і протидіяти "хворобам цивілізації", невпинно зростає. Важливими біологічно активними речовинами таких фітопрепаратів є фенольні сполуки. У цьому аспекті має значні перспективи сировина широко розповсюдженої в Україні горобини звичайної (Sorbus aucuparia L.), плоди якої в народній медицині використовуються за цукрового діабету. Мета дослідження - одержання з листя горобини звичайної спиртового і етилацетатно-спиртового екстрактів, дослідження їх фенольного складу за допомогою методу ВЕРХ, визначення впливу екстрактів на обмін глюкози в інтактних щурів, а також оцінки впливу найефективнішого екстракту на показники обміну ліпідів, сечової кислоти та видільну функцію нирок. З листя горобини звичайної одержано горобини звичайної листя екстракт густий спиртовий (ГЗЛЕГС, екстрагент - 50 % етанол) та горобини звичайної листя екстракт густий етилацетатно-спиртовий (ГЗЛЕГЕС, екстрагент - суміш етилацетат-96 % етанол (8:2) після попередньої екстракції сировини хлороформом). За допомогою методу ВЕРХ на хроматографі Shimadzu LC20 Prominence досліджено фенольний склад екстрактів. Визначено вплив екстрактів (100, 250, 500 мг/кг внутрішньошлунково одноразово) на глікемію в інтактних нормоглікемічних щурів у порівнянні з настоєм пагонів чорниці у дозі 10 мл/кг (1:10). Досліджено вплив екстракту, який виявив здатність до зменшення глікемії (ГЗЛЕГС у дозі 500 мг/кг впродовж 6 днів), на вміст глюкози, сечової кислоти, сечовини, креатиніну, тригліцеридів і загального холестеролу у крові та на видільну функцію нирок за умов водного діурезу. За допомогою методу ВЕРХ в екстрактах ідентифіковано хлорогенову кислоту, кверцитрин (переважає в ГЗЛЕГЕС; 11,61 мг/г) і рутин (переважає в ГЗЛЕГС; 3,57 мг/г), та в незначній кількості галову, неохлорогенову і кофейну кислоти, катехін і гіперозид. ГЗЛЕГС за одноразового введення в дозах 250 та 500 мг/кг виявляє у нормоглікемічних щурів достовірну гіпоглікемічну дію, за виразністю якої перевищує настій пагонів чорниці (10 мл/кг). Ця дія наявна також після 6-денного введення у дозі 500 мг/кг, яка характеризується високим рівнем безпечності, оскільки не спричиняє змін зазначених показників ліпідного, азотистого, пуринового обміну, а також зсувів показників видільної функції нирок. Висновки: одержані дані свідчать про доцільність подальшого дослідження екстрактів листя горобини звичайної з метою розробки нових лікарських препаратів і дієтичних добавок.
Попередній перегляд:   Завантажити - 347.293 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Штриголь С. Ю. 
Взаємозв’язок показників поточної та екзаменаційної успішності вивчення фармакології здобувачами вищої фармацевтичної освіти як індикатор для моніторингу якості освіти [Електронний ресурс] / С. Ю. Штриголь, В. В. Цивунін, І. М. Риженко, Л. В. Деримедвідь, К. Г. Щокіна, Я. О. Бутко, В. П. Вереітинова, О. В. Товчига, Г. В. Бєлік, О. В. Кудіна // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2020. - Т. 14, № 2. - С. 140-148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/flt_2020_14_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 238.286 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Степанова С. І. 
Клініко-фармакологічні аспекти застосування вербени лікарської (Verbena officinalis L.) у лікуванні захворювань дихальної системи (огляд літератури) [Електронний ресурс] / С. І. Степанова, С. Ю. Штриголь, О. В. Товчига, О. В. Демешко // Фармацевтичний журнал. - 2023. - Т. 78, № 5. - С. 71-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2023_78_5_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 400.195 Kb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського