Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (17) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Тирлич В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Тирлич В. В. Дослідження напружено-деформованого стану в бурильній трубі, що містить тріщину [Електронний ресурс] / В. В. Тирлич, Т. М. Даляк, О. Ю. Витязь, В. В. Перепічка // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2011. - № 4. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2011_4_10 Для попередження аварій із бурильною колоною, що містить тріщину, потрібно знати напружено-деформований стан в околі дефекту, за яким можна дослідити закономірності росту втомної тріщини, чинники впливу, а також її критичні розміри. Для цього за допомогою методу скінченних елементів розраховано основний розрахунковий параметр лінійної механіки руйнування - коефіцієнт інтенсивності напружень (КІН). Згідно з принципом декомпозиції задачі фрагмент бурильної колони, що містить еліптичну тріщин, розбили на скінченні елементи. Щоб змоделювати кореневу особливість в околі вершини дефекту сітку суттєво згущено, використано спеціальні елементи. Розглянуто послідовність скінченно-елементних моделей для різних параметрів еліптичної тріщини. З допомогою серії розрахунків залежно від можливого місця локалізації дефекту за дії заданих навантажень на виділену частину труби досліджено напружено-деформований стан моделей, за допомогою методу апроксимації переміщень берегів тріщини обчислено максимальні значення КІН в районі її фронту. | ||
| 2. | 
Мандрик О. М. Багатофакторний аналіз комплексного еколого-технічного обстеження газоперекачувального агрегату на різних технологічних режимах роботи [Електронний ресурс] / О. М. Мандрик, В. В. Тирлич, Ю. Д. Михайлюк // Нафтогазова енергетика. - 2015. - № 2. - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2015_2_6 Представлено апробацію аналізу комплексного еколого-технічного обстеження газоперекачувального агрегату в різних технологічних режимах роботи. Проаналізовано виміри концентрації викидних газів (оксидів азоту NOx та оксиду вуглецю СО) залежно від витрат газу Q, коефіцієнта надлишку повітря, номінальної потужності та температури згоряння. Визначено, що найбільший вплив на склад викидних газів має коефіцієнт надлишку повітря, менший вплив на оксиди азоту має температура продуктів згоряння, а потужність та розхід газу впливають несуттєво. | ||
| 3. |
Витязь О. Ю. Вплив тривалості експлуатації на результати оцінювання умов руйнування труб бурильних колон під час спуско-підіймальних операцій [Електронний ресурс] / О. Ю. Витязь, Р. С. Грабовський, В. В. Тирлич // Нафтогазова енергетика. - 2017. - № 1. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2017_1_2 Здійснено експериментальну оцінку силового критерію руйнування металлу резервних та тривало експлуатованих бурильних труб. Визначено умови, за яких під час спуско-підіймальних операцій можливе руйнування досліджуваних бурильних труб, що містять зовнішню або внутрішню поперечну кільцеву тріщину. Встановлено взаємозв'язок між виникненням критичних зовнішньої або внутрішньої поперечних кільцевих тріщин у бурильних трубах та вагою бурильної колони. Показано, що внутрішні поперечні кільцеві тріщини під час спуско-підіймальних операцій бурильних колон на глибинах понад 2 км є більш небезпечними, ніж зовнішні, тоді як в інтервалі глибин від 0,5 км до 2 км більш небезпечними є зовнішні поперечні кільцеві тріщини. | ||
| 4. |
Сиротюк А. М. Методика дослідження поверхневої пошкоджуваності елементів гнучких труб колтюбінгових установок [Електронний ресурс] / А. М. Сиротюк, О. Ю. Витязь, Р. А. Барна, В. В. Тирлич // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2017. - № 2. - С. 51-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2017_2_8 Грунтуючись на експериментально-розрахункових підходах механіки руйнування і міцності матеріалів, а також матеріалознавства, запропоновано та апробовано методику дослідження поверхневої пошкоджуваності сталей гнучких труб, що реалізується шляхом зародження та подальшого розвитку поверхневих тріщиноподібних дефектів за дії циклічних навантажень. Методика враховує специфіку навантажень, що виникають під час експлуатації колтюбінгової установки, а також вплив робочих агресивних середовищ: технологічних - всередині труби та пластових вод - назовні труби. Розроблено геометрію зразків для випробувань на міцність та довговічність елементів гнучких труб з врахуванням дії експлуатаційних чинників, а також модифіковано та апробовано необхідне дослідне устаткування для проведення таких досліджень. Запропонована методика дозволяє встановлювати основні стадії процесу руйнування гнучких труб, тобто період зародження початкової пошкоджуваності матеріалу, період утворення поверхневих тріщиноподібних дефектів, а також їх подальший розвиток до руйнування труби. Одержано результати попередніх випробувань елементів гнучких труб із зовнішнім діаметром 38,10 мм і товщиною стінки 2,95 мм, які виготовлено зі сталі марки А606 з межею міцності 793 МПа та межею плинності 672 МПа. Зокрема, для внутрішньої поверхні таких труб побудовано експериментальні залежності "довжина поверхневого тріщиноподібного дефекту - кількість циклів навантаження" за різних значень амплітуди циклічного навантаження.Грунтуючись на експериментально-розрахункових підходах механіки руйнування і міцності матеріалів, а також матеріалознавства, запропоновано та апробовано методику дослідження поверхневої пошкоджуваності сталей гнучких труб, що реалізується шляхом зародження та подальшого розвитку поверхневих тріщиноподібних дефектів за дії циклічних навантажень. Методика враховує специфіку навантажень, що виникають під час експлуатації колтюбінгової установки, а також вплив робочих агресивних середовищ: технологічних - всередині труби та пластових вод - назовні труби. Розроблено геометрію зразків для випробувань на міцність та довговічність елементів гнучких труб з врахуванням дії експлуатаційних чинників, а також модифіковано та апробовано необхідне дослідне устаткування для проведення таких досліджень. Запропонована методика дозволяє встановлювати основні стадії процесу руйнування гнучких труб, тобто період зародження початкової пошкоджуваності матеріалу, період утворення поверхневих тріщиноподібних дефектів, а також їх подальший розвиток до руйнування труби. Одержано результати попередніх випробувань елементів гнучких труб із зовнішнім діаметром 38,10 мм і товщиною стінки 2,95 мм, які виготовлено зі сталі марки А606 з межею міцності 793 МПа та межею плинності 672 МПа. Зокрема, для внутрішньої поверхні таких труб побудовано експериментальні залежності "довжина поверхневого тріщиноподібного дефекту - кількість циклів навантаження" за різних значень амплітуди циклічного навантаження. | ||
| 5. | 
Шіхаб Т. А. Кінетика просочування Cr3C2 марганцевим мельхіором марки МНМц 60-20-20 у процесі отримання керметів [Електронний ресурс] / Т. А. Шіхаб, Я. А. Криль, Ю. І. Парайко, П. М. Присяжнюк, Л. Я. Роп’як, В.В. Тирлич // Фізика і хімія твердого тіла. - 2015. - Т. 16, № 2. - С. 408-412. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2015_16_2_31 | ||
| 6. | 
Витязь О. Ю. Оцінка впливу динамічних навантажень на умови руйнування труб бурильних колон під час спуско-підіймальних операцій [Електронний ресурс] / О. Ю. Витязь, Р. С. Грабовський, В. В. Тирлич, В. І. Артим // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2018. - № 1. - С. 38-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2018_1_5 Визначено умови, за яких при спуско-підіймальних операціях можливе руйнування бурильних труб, що містять зовнішню або внутрішню поперечні кільцеві тріщини. При цьому за результатами експериментальної оцінки силового критерію руйнування металу резервних і експлуатованих бурильних труб встановлено взаємозв'язок між глибиною критичних зовнішніх або внутрішніх поперечних кільцевих тріщин в бурильних трубах та вагою бурильної колони (з урахуванням впливу динамічних навантажень при спуско-підіймальних операціях). Встановлено, що динамічні навантаження при опусканні колони експлуатованих бурильних труб є більш небезпечними на глибинах понад 3,7 км, тоді як на менших глибинах більш небезпечні динамічні навантаження, що виникають при їх підійманні. Показано, що внутрішні поперечні кільцеві тріщини при підійманні експлуатованих бурильних колон на глибинах понад 1,1 км є більш небезпечними за зовнішні, в той час як на глибинах до 1,1 км більш небезпечними є зовнішні поперечні кільцеві тріщини. | ||
| 7. |
Витязь О. Ю. Чисельно-експериментальна оцінка умов руйнування тривало експлуатованих бурильних труб [Електронний ресурс] / О. Ю. Витязь, Р. С. Грабовський, В. І. Артим, В. В. Тирлич, Н. Р. Грабовська // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2020. - № 2. - С. 88-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2020_2_11 Причиною аварійних ситуацій елементів бурильної колони при бурінні глибоких свердловин є виникнення і розвиток в поперечному перерізі тріщиноподібних дефектів. Узагальнені дані дефектоскопії тривало експлуатованих бурильних труб, проведеної на підприємствах бурового управління "Укрбургаз" за 2015 - 2017 роки, а також численні літературні дані свідчать, що такі дефекти утворюються на дні корозійних виразок, що виникають в процесі експлуатації під впливом робочих навантажень та бурових промивальних розчинів, зокрема і при спуско-підіймальних операціях, як на внутрішній, так і на зовнішній поверхні бурильної труби. В процесі спуско-підіймальних операцій, зазнаючи впливу розтягуючих навантажень, вони розвиваючись виходять на поверхню бурильної труби, утворюючи промивини, які зрештою призводять до руйнування труби. Використовуючи відомі аналітичні розв'язки, проведено оцінку напруженого стану в околі півеліптичної тріщини, розташованої як на зовнішній, так і на внутрішній поверхнях пустотілого циліндра, що знаходиться під дією осьового навантаження та визначено відповідні коефіцієнти інтенсивності напружень у вершині цих дефектів. Для прогнозування граничного стану бурильної труби з півеліптичною тріщиною, проведено аналіз параметрів руйнування, що відображають локальний напружено-деформований стан біля вершини тріщини. Використовуючи метод скінченних елементів, визначали напружений стан в околі вершини півеліптичної тріщини і на цій основі обчислювали характеристики механіки руйнування: J-інтеграл та коефіцієнти інтенсивності напружень. Запропоновано діаграми оцінки ризику руйнування у координатах "глибина тріщиноподібного дефекту - глибина буріння - коефіцієнт інтенсивності напружень", які дають можливість оцінити безпечну глибину як внутрішніх, так і зовнішніх півеліптичних тріщиноподібних дефектів, виявлених засобами технічного діагностування із урахуванням результатів експериментальних досліджень критичної тріщиностійкості. Визначено допустимі розміри досліджуваних дефектів у залежності від глибини буріння. | ||
| 8. |
Гаврилів С. Ю. Визначення параметрів кулачкового вузла фіксації пристрою для відгвинчування прихоплених труб у свердловині [Електронний ресурс] / С. Ю. Гаврилів, М. М. Лях, Ю. Л. Гаврилів, Р. О. Дейнега, В. В. Тирлич // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2020. - № 2. - С. 61-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2020_2_7 Підвищення ефективності ремонтних робіт при ліквідації аварій з бурильними трубами у свердловині є надзвичайно актуальним завданням нафтопромислових підприємств, що досягається застосуванням спеціальних пристроїв та інструментів. Проведено огляд досліджень і публікацій по цій темі. Авторами запатентований пристрій для відгвинчування труб у свердловині, у вузлі фіксації якого запропоноване використання блоку ексцентрикових кулачків, і виготовлена його експериментальна робоча модель для досліджень в обсадній колоні з номінальним діаметром D = 114 мм. Цикл роботи пристрою для відгвинчування труб у свердловині складається з основних трьох періодів: вільного ходу, заклинювання водила пристрою для відгвинчування прихоплених труб і періоду розклинювання. Проаналізовано умови роботи вузла фіксації пристрою в перших двох періодах. Виведено залежності силових і геометричних параметрів вузла фіксації пристрою від кута повороту кулачків. Запропоновано математичну модель для визначення сили притискання кулачків до обсадної колони під час вільного ходу, моменту сил тертя і потужності для конкретного випадку. Встановлено залежність максимально допустимого початкового кута заклинювання від коефіцієнта тертя і геометричних параметрів пристрою. Визначений кут підйому робочої поверхні кулачків. Це дає можливість вибрати геометричні параметри, в тому числі і форму контактуючої поверхні кулачка механізму фіксації. Опорно контактуюча поверхня утворена переміщенням формоутворюючої твірної по спіралі Архімеда. Після обгрунтування додаткових параметрів блоку кулачків для виконання умови міцності його матеріалів планується проведення випробувань пристрою для відгвинчування труб в промислових умовах ТОВ "Факторіал" м. Полтава. | ||
| 9. | 
Пукіш А. В. Вплив нафтового забруднення на вміст поживних речовин у ґрунті [Електронний ресурс] / А. В. Пукіш, О. І. Сидоренко, О. М. Мандрик, В. В. Тирлич // Науковий вісник НЛТУ України. - 2021. - Т. 31, № 4. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2021_31_4_16 | ||
| 10. | 
Грабовський Р. С. Статистичний аналіз відмов бурильних труб групи міцності G-105 [Електронний ресурс] / Р. С. Грабовський, В. В. Тирлич, А. О. Витязь // Прикарпатський вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Число. - 2022. - № 17. - С. 190-201. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_ch_2022_17_18 Описано характерні типи експлуатаційних дефектів, що утворюються на внутрішній або зовнішній поверхні бурильних труб групи міцності G-105. Використано результати технічного діагностування під час буріння свердловин на території Дніпрово-Донецької газонафтоносної області. Буровим управлінням "Укрбургаз" у 2018 - 2019 рр. було відбраковано 89 бурильних труб групи міцності G-105 при бурінні свердловин на глибину від 4000 до 6000 м. Проведено статистичну оцінку виявлених за глибокого буріння (4 - 6 км) свердловин експлуатаційних дефектів. Визначено потенційно небезпечні ділянки в зоні висадки бурильної труби, довжині бурильної колони та враховано тривалість бурильних робіт. Рекомендовано, під час проведення дефектоскопії труб бурильних колон, підвищену увагу необхідно звернути на ділянку труби від торця муфти чи ніпеля, в межах від 0,55 до 0,63 м. Крім того, враховуючи глибину буріння, підвищену увагу у процесі діагностування труб, необхідно звернути на їх розміщення, оскільки в інтервалі від 0,43 до 0,52 по відносній довжині (L | ||
| 11. |
Витязь О. Ю. Статистичний аналіз відмов бурильних труб груп міцності S-135 [Електронний ресурс] / О. Ю. Витязь, Р. С. Грабовський, В. В. Тирлич, Н. Р. Грабовська // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2022. - № 1. - С. 61-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2022_1_6 Описано характерні типи експлуатаційних дефектів, що утворюються на внутрішній або зовнішній поверхні бурильних труб групи міцності S-135. Використано результати технічного діагностування при бурінні свердловинна території Дніпровсько-Донецької газонафтоносної області. Буровим управлінням "Укрбургаз"АТ "Укргазвидобування"у 2018 - 2019 роках була відбракована 81 бурильна труба групи міцноюсті S-135 при бурінні свердловин на глибину від 4000 до 6000 м. Проведено статистичну оцінку експлуатаційних дефектів, виявлених при глибокому бурінні (4000 - 6000 м) свердловин. Визначено потенційно небезпечні ділянки (в зоні висадки бурильної труби та по довжині бурильної колони) враховано тривалість робіт бурильних труб. Рекомендовано під час проведення дефектоскопії труб бурильних колон досліджуваної групи міцності підвищену увагу звертати на ділянки труб групи міцності S-135 від торця муфти чи ніпеля, в межах від 0,45 до 0,57 м. Крім того, враховуючи глибину буріння (L | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |