Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (5)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (33)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Суходоля А$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 29
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Суходоля А. І. 
Пошкодження дванадцятипалої кишки: діагностика, хірургічна тактика лікування [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, І. В. Чубар // Клінічна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 25-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 208.878 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Суходоля А. І. 
Хвороба Кастлемана: проблеми діагностики та лікування [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, І. В. Чубар, С. А. Суходоля, О. В. Грищук // Клінічна хірургія. - 2012. - № 7. - С. 63-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2012_7_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 104.715 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Суходоля А. І. 
Етапні хірургічні втручання при ускладненому хронічному панкреатиті [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, В. В. Петрушенко, О. О. Підмурняк, О. В. Грищук, С. А. Суходоля, І. В. Чубар // Харківська хірургічна школа. - 2013. - № 2. - С. 85-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2013_2_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 345.898 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Керничний В. В. 
Мультивісцеральні резекції в хірургічному лікуванні місцево поширеного колоректального раку [Електронний ресурс] / В. В. Керничний, А. І. Суходоля, І. О. Козак // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2015. - Т. 19, № 1. - С. 229-238. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2015_19_1_62
Попередній перегляд:   Завантажити - 308.01 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Керничний В. В. 
Латеральна лімфатична дисекція низького раку прямої кишки. Шляхи уникнення інтраопераційних ускладнень [Електронний ресурс] / В. В. Керничний, А. І. Суходоля, О. О. Сич // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2016. - № 2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2016_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 881.567 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Суходоля А. І. 
Діагностика та лікування інтраопераційних і ранніх післяопера- ційних ускладнень при лапароскопічній холецистектомії з приводу жовчнокам'яної хвороби [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, О. О. Підмурняк, С. А. Суходоля, О. І. Тропарчук, О. В. Коломієць // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 1(2). - С. 192-195. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_1(2)__11
Попередній перегляд:   Завантажити - 478.77 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Суходоля А. І. 
Обґрунтування застосування ксенодермоімплантатів для профілактики неспроможності кишечних швів та анастомозів в онкохворих у критичному стані [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, С. А. Назарчук, Д. В. Дмитрієв // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 3. - С. 44-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2015_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 484.263 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Суходоля А. І. 
Діагностика та визначення тактики хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, О. О. Підмурняк, С. А. Суходоля, О. І. Тропарчук, О. В. Коломієць // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2016. - № 3. - С. 53-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2016_3_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 944.108 Kb    Зміст випуску     Цитування
9.

Моргун А. С. 
Корекція внутрішньочеревного тиску у щурів при гострому панкреатиті шляхом введення міорелаксанту тривалої дії піпекуронію броміду [Електронний ресурс] / А. С. Моргун, А. І. Суходоля, О. В. Кабанов, С. А. Суходоля, Т. М. Фалалєєва, Т. В. Берегова // Клінічна хірургія. - 2017. - № 1. - С. 67–69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_1_21
Вивчено вплив міорелаксанту тривалої дії піпекуронію броміду на внутрішньочеревний тиск (ВЧТ) у щурів при експериментально модельованому гострому панкреатиті (ГП). У щурів при ГП, індукованому L-аргініном, ВЧТ був у 4,5 разу вище (p << 0,001), ніж в інтактних тварин. Піпекуронію бромід знижував ВЧТ на 33,4 %, що свідчило про ефективність застосування міорелаксантів у лікуванні внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ) при ГП.
Попередній перегляд:   Завантажити - 60.435 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Моргун А. С. 
Вплив бензогексонію на внутрішньочеревний тиск у щурів з гострим панкреатитом [Електронний ресурс] / А. С. Моргун, А. І. Суходоля, О. В. Кабанов, Т. М. Фалалєєва, Т. В. Берегова // Biomedical and biosocial anthropology. - 2016. - № 27. - С. 91-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2016_27_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 319.892 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Керничний В. В. 
Локальне низькочастотне магнітне поле, як радіомодифікатор у доопераційній променевій терапії раку прямої кишки [Електронний ресурс] / В. В. Керничний, А. І. Суходоля, І. В. Лобода // Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 1. - С. 89-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2017_23_1_24
Попередній перегляд:   Завантажити - 359.942 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Суходоля А. І. 
Дослідження впливу деепітелізованих кріоліофілізованих ксенодермоімплантатів на регенерацію зони кишкових анастомозів [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, С. А. Назарчук // Biomedical and biosocial anthropology. - 2015. - № 24. - С. 106-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2015_24_28
Попередній перегляд:   Завантажити - 745.05 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Усенко О. Ю. 
Панкреатичні нориці як ускладнення хронічного панкреатиту. діагностика й лікування [Електронний ресурс] / О. Ю. Усенко, А. І. Суходоля, С. А. Суходоля, І. В. Лобода, В. М Монастирський, П. В. Просвітлюк // Клінічна хірургія. - 2017. - № 9. - С. 10–13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_9_4
Мета дослідження - покращити результати лікування пацієнтів за ускладненого перебігу хронічного панкреатиту (ХП), у яких сформувались внутрішні та зовнішні панкреатичні нориці (ПН), шляхом індивідуального підходу до діагностики та хірургічної корекції. Оперовано 148 пацієнтів з приводу ускладнених форм ХП. У 31 (21 %) пацієнта виявлені зовнішні та внутрішні ПН. Причиною утворення ПН у 10 (32 %) хворих був гострий панкреатит, панкреонекроз, у 20 (64,5 %) - ХП, в 1 - травма. У 9 (43 %) пацієнтів, яких раніше оперували з приводу гострого панкреатиту, загострення ХП, панкреонекрозу, сформувалася зовнішня ПН, у 5 (55,5 %) з них - стійка часткова, у 4 (44,4 %) - повна зовнішня ПН внаслідок деструкції протоки підшлункової залози (ПЗ), дебіт соку понад 400 мл на добу. Оперативні втручання виконані у 9 (43 %) пацієнтів з приводу ПН. Несвоєчасне хірургічне лікування ускладнених форм ХП зумовлює формування внутрішніх та зовнішніх ПН. Для доопераційної верифікації зовнішніх ПН слід проводити ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію та фістулографію, для інтраопераційної діагностики та верифікації норицевого ходу - інтраопераційну панкреатовірсунгографію. Основним оперативним втручанням з приводу будь-яких нориць є дренування протоки ПЗ, у деяких ситуаціях - у поєднанні з резекційними методами. Висновок: проблема хірургічного лікування внутрішніх та зовнішніх ПН є актуальною, потребує індивідуального підходу до діагностики, обгрунтування показань до виконання операцій, інколи - етапних оперативних втручань.
Попередній перегляд:   Завантажити - 199.4 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Суходоля А. І. 
Вплив корекції внутрішньочеревної гіпертензії на показання до оперативного втручання при гострому панкреатиті [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, А. С. Моргун, С. А. Суходоля, І. В. Лобода, Ю. В. Моргун // Клінічна хірургія. - 2017. - № 10. - С. 20–22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_10_8
Узагальнений досвід лікування 138 пацієнтів з приводу гострого панкреатиту (ГП). З метою зменшення частоти ускладнень і летальності при ГП застосовані різні способи корекції внутрішньочеревної гіпертензії (ВЧГ). Встановлено, що при корекції ВЧГ достовірно зменшується частота інфікування вогнищ панкреонекрозу: за ГП середньої тяжкості частота інфікування зменшилась з 7,7 до 4,2 %, за тяжкого ГП - з 55,5 до 43 %. Корекція ВЧГ при ГП сприяла зменшенню частоти виконання операцій в пізньому періоді, особливо за ГП середньої тяжкості.
Попередній перегляд:   Завантажити - 147.568 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Керничний В. В. 
Ефективність хіміотерапії та променевої терапії в поєднанні з застосуванням локального низькочастотного магнітного поля у неоад’ювантному лікуванні пацієнтів з приводу раку прямої кишки [Електронний ресурс] / В. В. Керничний, А. І. Суходоля // Клінічна хірургія. - 2017. - № 11. - С. 13-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_11_5
Мета дослідження - порівняння ефективності передопераційної стандартної променевої терапії (ПТ) в поєднанні з хіміотерапією (ХТ) та ХТ і місцевим низькочастотним магнітним полем (МНМП) з подальшим дослідженням проліферативної активності пухлин у хворих на рак прямої кишки (РПК). Обстежено 43 хворих, в тому числі 25 (58,1 %) чоловіків та 18 (41,8 %) жінок, з приводу клінічно та морфологічно верифікованого РПК II - III стадії (Т1-4N0-2М0); віком від 35 до 80 років, у середньому (63,5 +- 9,61) року; стан хворого за індексом Карновські 100 - 50 балів. Неоад'ювантна ПТ (НПТ) проведена всім пацієнтам, в тому числі 20 (контрольна група) та 23 (основна група), сумарна вогнищева доза 20 - 25 Гр (5 Гр щодня протягом 4 - 5 діб). Пацієнти основної групи розподілені на підгрупи. У 7 хворих (підгрупа Е1) перед кожним сеансом променевої терапії додатково застосовували метрогіл-гель (25 - 30 мл в мікроклізмі) та фторурацил (500 мг/м<^>2 внутрішньовенно); у 16 (підгрупа Е2) - метрогіл-гель (25 - 30 мл в мікроклізмі), фторурацил (500 мг/м<^>2 внутрішньовенно) та МНМП (30 +- 9) мТл, протягом 18 - 20 хв. Імуногістохімічне (ІГХ) дослідження проліферативної активності (рівень Кі-67) біопсійного матеріалу проводили перед і після (через 1 - 2 доби) неоад'ювантного лікування, після чого виконували хірургічне втручання. До неоад'ювантної терапії рівень Кі-67 у пухлинах хворих контрольної групи становив (29,4 +- 13,9) %, основної - (27,8 +- 9,5) %; після неоад'ювантної терапії рівень Кі-67 у контрольній групі зменшився до (23,5 +- 13,2) %, в підгрупі Е1 - до (18,4 +- 8,0) %, у підгрупі Е2 - до (12,6 +- 5,3) %. Висновок: при використанні МНМП значно підвищується ефективність неоад'ювантної ХТ з стандартним фракційним опроміненням, метод може бути рекомендований для передопераційних протоколів лікування хворих з приводу РПК.
Попередній перегляд:   Завантажити - 267.943 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Моргун А. С. 
Вплив відкритого і лапароскопічного дренування черевної порожнини на рівень внутрішньочеревного тиску за умови гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / А. С. Моргун, А. І. Суходоля, І. В. Лобода // Вісник морфології. - 2017. - Т. 23, № 2. - С. 278-282. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismorf_2017_23_2_26
Попередній перегляд:   Завантажити - 252.125 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Керничний В. В. 
Результати хірургічного лікування місцево-розповсюдженого раку ободової кишки з поширенням на підшлункову залозу [Електронний ресурс] / В. В. Керничний, А. І. Суходоля, В. М. Монастирський, В. А. Мороз, В. В. Балицький, О. О. Підмурняк // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 8. - С. 65-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_8_19
Мета роботи - поділитися власним досвідом хірургічного лікування місцево-розповсюдженого раку ободової кишки з поширенням на підшлункову залозу (ПЗ). Вивчено результати хірургічного лікування 24 хворих з місцево-розповсюдженим раком ободової кишки, що поширювався на ПЗ, за 2004 - 2015 рр. Чоловіків було 8 (33 %), жінок - 16 (67 %). Середній вік пацієнтів становив (65,2 +- 11,2) року. Рак ободової кишки, окрім ПЗ, проростав у паранефральну клітковину зліва - у 6 (25 %) пацієнтів, селезінку - у 5 (20,8 %), дванадцятипалу кишку (ДПК) - у 3 (12,5 %), шлунок - у 1 (4,1 %), тонку кишку - у 1 (4,1 %), черевну стінку - у 1 (4,1 %). Пацієнтів розподілено на II групи. Хворим групи I - 13 (54,1 %) - виконано симптоматичні оперативні втручання, групи II - 11 (45,8 %) - радикальні. Тривалість життя хворих після симптоматичних оперативних втручань становила (5,1 +- 3) міс. У 3 (23,0 %) хворих післяопераційних ускладнень не спостерігали. Післяопераційні ускладнення (за класифікацією Clavien-Dindo) I ступеня виявлені у 5 (38,4 %) хворих, II - у 2 (15,3 %), IVа - у 1 (7,6 %), V - у 2 (15,3 %). Причинами смерті в ранні строки після операції 2 хворих з післяопераційними ускладненнями V ступеня стали профузна шлунково-кишкова кровотеча - у 1 (7,6 %) та тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) - у 1 (7,6 %). Тривалість життя хворих після радикальних оперативних втручань становила (19,5 +- 14) міс. Виконано такі оперативні втручання: дистальну резекцію ПЗ - у 10 (91 %) хворих, панкреатодуоденальну резекцію - у 1 (9 %). У 3 (27,2 %) хворих післяопераційних ускладнень не спостерігали. Післяопераційні ускладнення (за класифікацією Clavien-Dindo) І ступеня виявлені у 3 (27,2 %) хворих, IIIа - у 1 (9 %), IVа - у 1 (9 %), V - у 2 (18,1 %). Померли 2 (18,1 %) хворих від тяжких гнійно-септичних ускладнень. Висновки: пацієнтам з раком ободової кишки, який поширюється на ПЗ, але без віддалених метастазів, низьким індексом коморбідності - Charlson Comorbidity Index (ССІ) та оцінкою за шкалою ECOG (Eastern Cooperative Onkology Group) менше 2 балів рекомендовано виконувати мультивісцеральну резекцію, у тому числі резекцію ПЗ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 111.538 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Суходоля А. І. 
Інтраопераційна панкреатовірсунгографія в комплексній діагностиці ускладнень хронічного панкреатиту [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, С. А. Суходоля, В. М. Монастирський, І. В. Лобода // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 3. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2017_16_3_13
Узагальнено досвід хірургічного лікування 106 пацієнтів з ускладненим перебігом хронічного панкреатиту (ХП). Залежно від виду ускладнень, локалізації процесу, стану панкреато-біліарної зони, за допомогою запропонованої авторами інтраопераційної пункційної панкреатовірсунгографії, виконувалась інвазивна діагностика стану протокової системи та тканини підшлункової залози (ПЗ). Це надало змогу діагностувати різні ускладнення ХП, та виконати оптимальні оперативні втручання з найменшими післяопераційними ускладеннями. У 40 (59 %) пацієнтів (основна група) проведено інтраопераційну пункційну панкреатовірсунгографію. У 28 (41 %) пацієнтів (група порівняння) здійснене зовнішнє або внутрішнє (цистодуоденоанастомоз, цистогастроанастомоз) дренування кіст ПЗ. Кількість післяопераційних ускладнень становила 12,3 %, а загальна летальність - 4,7 %. Застосування розробленої інтраопераційної діагностики ураження протокової системи ПЗ, а саме пункційної панкреатовірсунгографії, забезпечило зменшення частоти ускладнень у ранньому післяопераційному періоді, вираженості больового синдрому, а також покращання якості життя пацієнтів (за опитувальником MOS SF-36).
Попередній перегляд:   Завантажити - 512.25 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Назарчук С. А. 
Оцінка ефективності застосування антимікробних ксенодермоімплантатів в абдомінальній хірургії [Електронний ресурс] / С. А. Назарчук, А. І. Суходоля, О. А. Назарчук, Г. Г. Назарчук // Галицький лікарський вісник. - 2016. - Т. 23, число 3(2). - С. 84-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2016_23_3(2)__33
Мета роботи - обгрунтувати експериментально та клінічно ефективність застосування деепідермізованих кріоліофілізованих ксенодермоімплантатів (ДКК) з антимікробними властивостями в абдомінальній хірургії. Протимікробні властивості ДКК, імпрегнованих антимікробною композицією декаметоксину, вивчали щодо S. aureus ATC 25923. Мікробну проникливість кишкових швів (неукріплених та укріплених антимікробним ДКК) досліджували в експерименті на білих щурах: в першій групі - без перитоніту (n = 20); в другій - на моделі добового перитоніту (n = 20). Клінічне дослідження охопило 43 пацієнти. Основну групу склали 23 хворих, яким було застосовано ДКК, насичених антимікробною композицією декаметоксину: оцінку стану кишкових анастомозів проводили за допомогою ультразвукового дослідження (УЗД), лабораторної діагностики. Діаметр зони затримки росту S. aureus ATCC 25923 навколо диску ДКК, насиченого антимікробною композицією, становив 21,0 мм, а навколо ДКК без обробки - 10,0 мм. У тварин без перитоніту колонізація дослідних анастомозів на першу добу ((43,5 +- 9,3) колонієутворюючих одиниць - КУО/ мл), була у 2,2 разу, на третю добу - в 14,5 разів, на сьому добу - в 14,8 разів нижча від колонізації анастомозів порівняння (p << 0,001). На моделі перитоніту встановлено, що в першу добу колонізація анастомозу, покритого ДКК з антимікробною обробкою ((49,9 +- 10,1) КУО/мл), була в 3,6 разу, на третю добу - в 27,5 разів, на сьому - 20,4 разів меншою від колонізації анастомозів порівняння (p << 0,001). В жодному випадку неспроможності анастомозу укріпленого антимікробним ДКК, не виявлено. У пацієнтів основної групи діагностували запальний інфільтрат біля місця сформованого анастомозу в 2-х випадках (8,7 %). Загальна кількість гнійно-запальних ускладнень неспроможності кишкового анастомозу в групі порівняння склала 20,0 %. Висновки: насичення ДКК антимікробною композицією на основі декаметоксину підвищує в 2,1 разу протимікробні властивості ксеношкіри щодо еталонного штаму S. aureus. Застосування ДКК в експерименті забезпечує біологічну герметичність кишкових анастомозів, особливо за умов перитоніту. Порівняльна клінічна оцінка застосування ДКК з антимікробною обробкою композицією декаметоксину для попертдження неспроможності анастомозів показала їх високу ефективність, про що свідчить зменшення кількості випадків неспроможності анастомозів майже у 2,3 разу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 462.479 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Суходоля А. І. 
Прогнозування ураження нирок при синдромі інтраабдомінальної гіпертензії [Електронний ресурс] / А. І. Суходоля, К. Ю. Креньов, І. В. Лобода, В. М. Монастирський // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 4. - С. 669-673. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_4_19
Попередній перегляд:   Завантажити - 492.082 Kb    Зміст випуску     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського