Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сурков Д$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Снисарь В. I. Бронхолегенева дисплазія у недоношених новонароджених: патогенез, клініка, лікування та профілактика (частина 1) [Електронний ресурс] / В. I. Снисарь, О. I. Оболонський, Д. М. Сурков, О. Г. Капустіна, Д. Г. Волков. // Здоровье ребенка. - 2013. - № 4. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_4_20
| 2. |
Снисарь В. I. Бронхолегенева дисплазія у недоношених новонароджених: патогенез, клініка, лікування та профілактика (частина 2) [Електронний ресурс] / В. I. Снисарь, О. I. Оболонський, Д. М. Сурков, О. Г. Капустіна, Д. Г. Волков // Здоровье ребенка. - 2013. - № 5. - С. 134-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_5_28
| 3. |
Сурков Д. М. Клінічний випадок застосування протоколу мінімізації ятрогенної інвазії у новонароджених з двійні [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков, О. I. Оболонський, О. Г. Капустіна, Д. Г. Волков // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2013. - Т. 3, № 3. - С. 152-155 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2013_3_3_27
| 4. |
Сурков Д. Н. Транспортировка новорожденных детей. Респираторная поддержка на этапе транспортировки [Електронний ресурс] / Д. Н. Сурков, О. Г. Капустина, В. И. Снисарь // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2010. - т. 11, № 1. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2010_11_1_4
| 5. |
Сурков Д. Н. Виды кардиоваскулярных расстройств у новорожденных детей [Електронний ресурс] / Д. Н. Сурков, О. Г. Капустина, В. И. Снисарь // Український журнал екстремальної медицини імені Г. О. Можаєва. - 2010. - т. 11, № 4. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujem_2010_11_4_3
| 6. |
Снисарь В. И. Физиология дыхания и респираторная поддержка у новорожденных [Електронний ресурс] / В. И. Снисарь, Д. Н. Сурков, А. А. Оболонский // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2015. - Т. 5, № 1. - С. 94-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2015_5_1_22
| 7. |
Оболонский О. І. Покращення перебігу бронхолегеневої дисплазії у недоношених новонароджених шляхом оптимізації терапії фармакологічного закриття артеріальної протоки [Електронний ресурс] / О. І. Оболонский, В. І. Снісарь, Д. М Сурков // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2016. - Т. 6, № 2. - С. 34-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2016_6_2_8
| 8. |
Снисарь В. И. Лактат как предиктор тяжести и смертности детей и новорожденных в критическом состоянии [Електронний ресурс] / В. И. Снисарь, Д. Н. Сурков // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 4. - С. 17-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2015_4_5
| 9. |
Сурков Д. М. Оцінка безпеки використання 6% збалансованого розчину гідроксиетилкрохмалю 130/0,42 у доношених новонароджених з важкою гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков, О. Г. Капустіна // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2016. - № 1. - С. 71-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2016_1_11
| 10. |
Сурков Д. М. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія у доношених новонароджених: фактори ризику та їх вплив на перебіг гострого періоду [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Медицина неотложных состояний. - 2018. - № 6. - С. 86-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2018_6_17 Розглянуто антенатальні та інтранатальні фактори ризику розвитку тяжкої гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ) та їх вплив на перебіг гострого періоду ГІЕ у доношених новонароджених. Проаналізовані дані щодо 205 доношених новонароджених, які лікувались у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених КЗ "Дніпропетровська обласна дитяча клінічна лікарня" ДОР" у період 2009 - 2016 рр. Досліджені такі фактори ризику, як стать, гестаційний вік, маса тіла при народженні, перші чи повторні пологи, введення окситоцину, відшарування плаценти, кесарів розтин, дистрес плода, обвиття пуповини, наявність меконію в навколоплідній рідині, оцінка за Апгар на 1, 5, та 20-й хвилині після народження, проведення неонатальної реанімації при народженні, а також як швидко після пологів діти надходили до відділення інтенсивної терапії для проведення спеціалізованого лікування (0 - 6 годин, 6 - 24 години або 24 - 72 години). Як кінцеві показники були включені летальність, тривалість проведення штучної вентиляції легень та взагалі респіраторної підтримки (включаючи неінвазивну), тривалість знаходження у відділенні інтенсивної терапії та в цілому у лікарні до виписки на амбулаторне лікування, розвиток тяжкого ускладнення у вигляді церебральної лейкомаляції.
| 11. |
Сурков Д. М. Порівняння динаміки біомаркерів нейронспецифічної єнолази та протеїну S-100 у немовлят із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією залежно від початку проведення лікувальної гіпотермії (0–6 годин та 6–24 години після пологів) [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 2. - С. 103-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_2_9 На сьогодні залишається не з'ясованою відповідність абсолютних сироваткових концентрацій нейронспецифічної єнолази (NSE) та протеїну S-100 ступеня тяжкості та можливим наслідкам гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), а також динаміка цих показників протягом гострого періоду ГІЕ залежно від початку проведення лікувальної гіпотермії. Мета роботи - дослідити динаміку сироваткових показників нейронспецифічної єнолази та протеїну S-100 у доношених новонароджених протягом гострого періоду ГІЕ залежно від початку проведення лікувальної гіпотермії. Проведено проспективне одноцентрове когортне дослідження у 205 доношених немовлят, які у 2012 - 2017 рр. перебували на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії для новонароджених із діагнозом "гіпоксично-ішемічна енцефалопатія". Дітей було стратифіковано за часом від народження до надходження до відділення інтенсивної терапії (ВАІТН). Було досліджено сироваткові концентрації нейронспецифічної єнолази та протеїну S-100 у 1, 3 та 5-й день лікування як загалом в усій когорті, так і в групах: 0 - 6 год (група 1, n = 56) та понад 6 год після народження (група 2, n = 149). Виявлено, що динаміка S-100 була суттєвою протягом 5 днів в межах обох груп новонароджених (p << 0,001). Проте не було знайдено вірогідної відмінності у тенденції змін концентрації протеїну S-100 протягом перших 5 днів в обох групах (p = 0,082). Також не було статистично значущої різниці між пацієнтами, які надійшли в перші 6 год і пізніше щодо значення S-100 (p = 0,320) протягом усіх п'яти днів, за винятком першого дня за надходження (p = 0,002). Не було знайдено статистично значущої різниці рівня NSE в межах груп як у динаміці від 1-го до 5-го днів (p = 0,217), так і щодо раннього (0 - 6 год) або пізнього (понад 6 год) надходження до ВАІТН (p = 0,845). Немає також вірогідної відмінності концентрації NSE поміж групами (p = 0,719). Висновки: відсутність вірогідної відмінності динаміки рівня протеїну S-100 та NSE у новонароджених до 6 год від народження та пізніше свідчить про можливість застосування лікувальної гіпотермії в термін понад 6 год після пологів, якщо з організаційних причин її не було розпочато раніше.
| 12. |
Сурков Д. М. Гіпоксично-ішемічна енцефалопатія в доношених новонароджених: сучасний стан проблеми [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Медицина невідкладних станів. - 2019. - № 3. - С. 32-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2019_3_8 Подано огляд літератури щодо гіпоксично-ішемічної енцефалопатії (ГІЕ), яка розвивається у немовлят після перенесеної перинатальної ішемії. Вона залишається суттєвою проблемою інтенсивної терапії в новонароджених у зв'язку з високим рівнем смертності й неврологічної інвалідності з дитинства, незважаючи на досягнуті певні успіхи щодо діагностики, моніторингу й методів лікування. Головною метою терапії треба вважати забезпечення церебральної перфузії й запобігання вторинним пошкодженням нейронів, у тому числі розвитку апоптозу. Серед методів дослідження й моніторингу стану центральної нервової системи у немовлят провідну роль відіграють: нейросонографія з допплерівським визначенням патернів мозкового кровотоку, моніторинг NIRS у поєднанні з амплітудно-інтегрованою електроенцефалографією. На сьогодні єдиним методом інтенсивної терапії з доведеною нейропротективною дією залишається терапевтична гіпотермія <$E33~-~35~symbol Р roman C> протягом 72 год. Її ефективність поки що залишається недостатньою: вона знижує частку поєднаного результату "смерть/тяжке порушення неврологічного розвитку" з 65 до 40 - 50 %, тому тривають активні пошуки методів лікування, які б могли покращити наслідки помірної і тяжкої ГІЕ. Щодо респіраторної підтримки перспективним є застосування Neurally Adjusted Ventilatory Assist. До сьогодні не розв'язано питання про ідеальний розчину для відновлення дефіциту об'єму циркулюючої крові у новонароджених. Кристалоїди через низький волемічний коефіцієнт мають нестійкий вплив на серцевий викид. Використання альбуміну обмежене через порушене проникнення гематоенцефалічного бар'єра за ГІЕ. Розглянуто можливість використання 6 % гідроксіетилкрохмалю 130/0,42, оскільки останні дослідження не продемонстрували додаткових ризиків у порівнянні із застосуванням кристалоїдів. Основним препаратом кардіотропної дії поки що вважається допамін, проте декілька робіт доводять переваги добутаміну щодо його впливу на системну та церебральну гемодинаміку. Пошук інших лікарських засобів для вторинної нейропротекції поки що показав певні результати щодо еритропоетину, але кількість досліджуваних випадків невелика. Інші препарати знаходяться переважно на стадії доклінічних і клінічних досліджень I і II фази.
| 13. |
Сурков Д. М. Порівняння впливу різних режимів штучної вентиляції легень на церебральну перфузію у новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Здоров'я дитини. - 2019. - Т. 14, № 3. - С. 182-188. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2019_14_3_10 На сьогодні немає результатів великих рандомізованих контрольованих досліджень, які порівнювали би диференційований вплив різних режимів штучної вентиляції легень на стан церебральної перфузії у новонароджених із гіпоксично-ішемічною енцефалопатією (ГІЕ). Перспективним є застосування нового режиму вентиляції Neurally Adjusted Ventilatory Assist (NAVA), що вже довів свої переваги у недоношених немовлят. Мета дослідження - порівняти вплив Neurally Adjusted Ventilatory Assist та інших режимів штучної вентиляції легень на стан мозкового кровотоку в гострому періоді ГІЕ у доношених новонароджених. Досліджено 205 доношених новонароджених із ГІЕ за Sarnat II - III ст. в терміні <$E symbol Г~72> годин після пологів. Немовлята були рандомізовані на досліджувану групу із застосуванням NAVA (n = 16) та групу контролю (n = 189), до якої ввійшли такі режими вентиляції, як PC, SIMV/PSV та PRVC. Проведений мультиваріантний дисперсійний аналіз впливу NAVA та інших режимів вентиляції на стан церебральної перфузії в гострому періоді неонатальної ГІЕ. На третій день лікування наприкінці періоду терапевтичної гіпотермії та початку зігрівання одержано вірогідну відмінність між групами щодо допплерівського індексу мозкового кровотоку RI (0,70 [0,67 - 0,74] у групі NAVA та 0,66 [0,58 - 0,72] у групі контролю, p = 0,021) і пульсаційного індексу РІ (1,3 [1,2 - 1,5] в групі NAVA та 1,2 [1,0 - 1,40] в групі контролю, p = 0,032). Також результати тесту ANOVA підтвердили, що порівняно з іншими режимами вентиляції NAVA мав статистично вірогідний позитивний вплив на 2-й і 3-й день спостереження як на величину RI (p = 0,009), так і на РІ (p = 0,012). Висновки: режим вентиляції Neurally Adjusted Ventilatory Assist має кращий вплив на індекси церебральної перфузії у доношених новонароджених у гострому періоді ГІЕ порівняно з традиційними режимами PC, SIMV/PSV та PRVC.
| 14. |
Сурков Д. М. Контроль температури тіла під час проведення лікувальної гіпотермії у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков, О. М. Мочульська // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2019. - № 1. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2019_1_8
| 15. |
Сурков Д. М. Застосування режиму штучної вентиляції легень neurally adjusted ventilatory assist у новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Український журнал серцево-судинної хірургії. - 2019. - № 2. - С. 102-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shnp_2019_2_24
| 16. |
Сурков Д. М. Динаміка рівня сироваткових біомаркерів ураження головного мозку у доношених новонароджених протягом гострого періоду гіпоксично-ішемічної енцефалопатії [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. 18, № 2. - С. 72-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2019_18_2_15
| 17. |
Сурков Д. М. Аналіз застосування цитиколіну у доношених новонароджених в гострому періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nkhpm_2019_9_1_5
| 18. |
Оболонський О. I. Фармакологічне закриття артеріальної протоки в недоношених новонароджених: комбінація рестриктивного режиму інфузійної терапії з інгібіторами циклооксигенази [Електронний ресурс] / О. I. Оболонський, Д. М. Сурков, О. Г. Капустіна // Кардіологія та кардіохірургія: безперевний професійний розвиток. - 2019. - № 1. - С. 85-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/carcs_2019_1_12
| 19. |
Сурков Д. М. Вплив інотропних препаратів на стан мозкового кровотоку в гострому періоді гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у доношених новонароджених [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Pain, anaesthesia & intensive care. - 2019. - № 1. - С. 80-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bzit_2019_1_8
| 20. |
Сурков Д. М. Застосування ультраселективного похідного клонідину для подовженої седації у доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією [Електронний ресурс] / Д. М. Сурков // Acta medica Leopoliensia. - 2019. - Т. 25, № 4. - С. 4-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2019_25_4_3
| | |
|
|