Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Журнали та продовжувані видання (1) | Реферативна база даних (28) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Стаднік С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 44 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Стаднік С. М. Субарахноїдальний крововилив у неврологічній практиці [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік, В. В. Куценко, Б. С. Породко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_4_13 | |||
| 2. | 
Стаднік С. М. ЕКГдіагностика інфаркту міокарда правого шлуночка [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 3. - С. 69-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_3_11 | |||
| 3. |
Стаднік С. М. Клінічна характеристика когнітивних розладів у пацієнтів із фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 8. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_8_12 | |||
| 4. | 
Стаднік С. М. Діагностичне значення маркерів запалення при когнітивних розладах у пацієнтів з фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Український неврологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 25-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2013_4_5 Мета роботи - оцінити клініко-діагностичне значення концентрації С-реактивного білка (С-РБ), фактора некрозу пухлин <$E alpha> (ФНП-<$E alpha>) та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) у пацієнтів з когнітивною дисфункцією на тлі різних клінічних форм фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 56 осіб з ФП (середній вік - 60 років). Сформовано три групи пацієнтів: з постійною та персистентною (під час пароксизму) формою ФП і без аритмії на тлі ішемічної хвороби серця. В усіх пацієнтів визначали вміст С-РБ, ФНП-<$E alpha> та ІЛ-6. За допомогою нейропсихологічних методик виявлено когнітивні розлади у 42 пацієнтів та встановлено їх кореляційні зв'язки з результатами нейропсихологічного тестування. Пароксизми ФП супроводжувалися значним підвищенням концентрації ФНП-<$E alpha>, С-РБ і ІЛ-6 у порівнянні з пацієнтами з постійною формою ФП і без аритмії. За результатами тесту Mini-Mental State Examination (MMSE) вірогідно нижчу кількість балів мали пацієнти з ФП у порівнянні з контрольною групою. У пацієнтів контрольної групи вірогідні кореляційні зв'язки між ФНП-<$E alpha> і ІЛ-6 виявлено з показниками MMSE, тесту на вербальні асоціації та слухову пам'ять. За наявності когнітивних розладів кореляційні зв'язки встановлено між ФНП-<$E alpha> і результатами за MMSE та проби Шульте. Достовірні кореляційні зв'язки виявлено також між вмістом С-РБ і результатами за MMSE та проби Шульте. Висновки: підвищення вмісту маркерів запалення - незалежний предиктор виникнення когнітивних розладів у пацієнтів з ФП. Установлено кореляційні взаємозв'язки між когнітивними розладами та рівнем маркерів запалення. | |||
| 5. |
Стаднік С. М. Діагностичне значення запальних факторів у пацієнтів із когнітивною дисфункцією на фоні брадіаритмій [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 1. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_1_11 Мета дослідження - вивчення клініко-діагностичного значення концентрації класичного маркера запалення (C-реактивного білка) та прозапальних маркерів (фактора некрозу пухлини альфа й інтерлейкіну-6) у пацієнтів із когнітивною дисфункцією на тлі різних клінічних форм брадіаритмій. Обстежено 47 пацієнтів з різними клінічними формами брадіаритмій на тлі ішемічної хвороби серця. Сформовано 3 групи: 22 пацієнти з атріовентрикулярною блокадою (АВБ) II ступеня, 14 - з атріовентрикулярною блокадою III ступеня, 11 - із синдромом слабкості синусового вузла та 20 пацієнтів без порушень серцевого ритму та провідності. У всіх пацієнтів визначали вміст СРБ, ФНО-alpha та ІЛ-6. За допомогою нейропсихологічних методик виявлено когнітивні розлади в 36 пацієнтів, у яких визначали рівень маркерів запалення та їх кореляційні зв'язки з результатами нейропсихологічного тестування. Брадіаритмії супроводжувались підвищенням концентрації СРБ, ФНО-alpha та ІЛ-6 у порівнянні з пацієнтами без аритмій. За результатами тесту Mini-Mental State Examination (MMSE) виявлено вірогідно меншу кількість балів у пацієнтів з АВБ III ступеня та синдромом слабкості синусового вузла у порівнянні з контрольною групою. У пацієнтів контрольної групи вірогідні кореляційні зв'язки між ФНО-alpha та ІЛ-6 виявлено з показниками MMSE, тесту на вербальні асоціації та слухову пам'ять. За наявності когнітивних розладів ці кореляційні зв'язки змінювались. Їх виявлено між ФНО-alpha та результатами MMSE, проби Шульте. Вірогідні кореляційні зв'язки існують також між вмістом СРБ і результатами тестів Шульте і MMSE. Результати дослідження продемонстрували, що показники локального імунного запалення можна враховувати за ранньої діагностики когнітивних розладів у пацієнтів із брадіаритміями. | |||
| 6. |
Стаднік С. М. Гострий коронарний синдром: тромболітична терапія або коронарна інтервенція? [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 7. - С. 115-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2013_7_19 | |||
| 7. | 
Стаднік С. М. Цереброкардіальний синдром в неврологічній практиці [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Ліки України. - 2013. - № 3. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_3_3 | |||
| 8. |
Стаднік С. М. Біль у ділянці серця – кардіалгія або…? [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Ліки України. - 2013. - № 6. - С. 11-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_6_4 | |||
| 9. |
Стаднік С. М. Вплив артеріальної гіпертензії на когнітивні функції хворих з поєднаною кардіоцеребральною патологією [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Ліки України. - 2013. - № 8. - С. 71-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_8_14 | |||
| 10. |
Стаднік С. М. Значення маркерів запалення у патогенезі кардіо- та цереброваскулярної патології [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Ліки України. - 2013. - № 9-10. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_9-10_9 | |||
| 11. |
Стаднік С. М. Синдром гострої церебральної недостатності як концепція реаніматології [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Ліки України. - 2011. - № 4. - С. 77-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2011_4_15 | |||
| 12. |
Стаднік С. М. Розлади когнітивних функцій та особливості гемодинамічних порушень у хворих з фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Ліки України. - 2014. - № 3-4. - С. 56-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2014_3-4_14 | |||
| 13. |
Стаднік С. М. Добовий профіль артеріального тиску та особливості його вегетативної регуляції у пацієнтів з когнітивними розладами на тлі фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_1_11 Мета роботи - вивчити особливості добового профілю артеріального тиску (АТ) у пацієнтів з когнітивними розладами на тлі фібриляції передсердь у поєднанні з артеріальною гіпертензією (АГ), а також установити взаємозв'язок характеристик добової кривої АТ з показниками вегетативної регуляції серцево-судинної системи. Обстежено 62 пацієнти з фібриляцією передсердь, яка розвинулася на тлі ішемічної хвороби серця у поєднанні з АГ (основна група), а також 18 пацієнтів з ішемічною хворобою серця та АГ без супутніх аритмій (контрольна група). Пацієнтів з фібриляцією передсердь залежно від наявності чи відсутності когнітивної дисфункції розподілено на дві групи для дослідження особливостей добового профілю АТ та особливостей його вегетативної регуляції. Пацієнтам обох груп проведено добове моніторування АТ з оцінкою варіабельності АТ і серцевого ритму. За допомогою нейропсихологічних методик виявлено когнітивні розлади у 47 пацієнтів з фібриляцією передсердь. 72,8 % пацієнтів мали недостатній ступінь зниження нічного систолічного (САТ) і діастолічного (ДАТ) АТ щодо денного, у 11,4 % хворих нічний АТ перевищував тиск у денні години. У хворих з когнітивними розладами реєстрували достовірно вищі значення середньоквадратичного відхилення і коефіцієнтів варіабельності САТ і ДАТ протягом доби та у денні й нічні години, що свідчило про підвищену варіабельність САТ і ДАТ у зазначені періоди, а також достовірно вищу величину і швидкість їх ранкового підйому. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між середньодобовою величиною САТ і ДАТ та амплітудою моди, що свідчить про збільшення ступеня вираження симпатикотонії. Висновки: показники добового профілю АТ у хворих з когнітивною дисфункцією на тлі фібриляції передсердь тісно взаємопов'язані з показниками варіабельності серцевого ритму, які характеризують активність вегетативної нервової системи. Підвищений рівень функціональної активності симпатичної нервової системи на тлі зниження функції парасимпатичної у зазначеної групи хворих сприяє збільшенню середньодобових рівнів САТ і ДАТ, підвищенню варіабельності і швидкості ранкового підйому АТ.Мета роботи - аналіз зв'язку між добовим профілем артеріального тиску і показниками, що характеризують когнітивні функції в пацієнтів молодого та середнього віку з персистуючою (пароксизмальною) формою фібриляції передсердь, середній вік 60,4 +- 2,6 року, які раніше не лікувалися або одержували лікування нерегулярно, вивчили добовий профіль артеріального тиску і стан когнітивних функцій - пам'яті, уваги та мислення. Контрольну групу становили 44 пацієнти з фібриляцією передсердь і нормальним артеріальним тиском. Встановлено, що в пацієнтів молодого та середнього віку з фібриляцією передсердь і супутньою артеріальною гіпертензією, на відміну від пацієнтів з нормальним артеріальним тиском, відбувається зниження показників когнітивних функцій, що виникає вже при 1-му ступені й невеликій тривалості захворювання. Виявлено негативний кореляційний зв'язок між параметрами добового моніторування артеріального тиску і показниками пам'яті, уваги та мислення. Легкі когнітивні розлади в пацієнтів молодого та середнього віку характерні для фібриляції передсердь і II стадії гіпертонічної хвороби. | |||
| 14. |
Стаднік С. М. Вплив терапії b-адреноблокаторами на неврологічну симптоматику та когнітивні функції пацієнтів із фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 3. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2014_3_6 | |||
| 15. |
Стаднік С. М. Вплив імплантації електрокардіостимулятора на когнітивну дисфункцію пацієнтів із брадіаритміями [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 169-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2014_6_30 Мета дослідження - оцінка впливу імплантації електрокардіостимулятора (ЕКС) на когнітивну функцію пацієнтів із брадіаритміями. Обстежено 28 пацієнтів (середній вік 66,4 +- 4,8 року) з атріовентрикуляторною блокадою II - III ступеня та синдромом слабкості синусового вузла, яким проведено імплантацію ЕКС. Як контрольну групу обстежено 14 пацієнтів із брадіаритміями, для корекції яких застосовано медикаментозну терапію. Оцінку неврологічного статусу та когнітивної функції проведено до та через 1 міс після імплантації ЕКС. У 89,3 % пацієнтів із брадіаритміями мав місце когнітивний дефіцит. Через 1 міс після імплантації ЕКС за результатами одержаних даних у ході нейропсихологічного дослідження встановлено вірогідне збільшення швидкості активної уваги, збільшення продуктивності слухомовленнєвої коротко- та довгочасної пам'яті, зорової короткочасної пам'яті у хворих, яким проведено імплантацію ЕКС. Значимо покращився емоційний стан хворих основної групи. Одержані дані свідчать про позитивний вплив електрокардіостимуляції на увагу, мнестичні функції, що впливало на покращання працездатності, зниження втомлюваності. Аналогічні дослідження в контрольній групі встановили менш виражену позитивну динаміку досліджуваних показників. Виявлено, що у хворих з ЕКС частота та вираженість когнітивних розладів корелює з режимом електрокардіостимуляції, тяжкістю клінічних проявів порушень серцевого ритму та наявністю ускладнень ЕКС. Ці обставини диктують важливість проведення психологічної реабілітації у хворих з ЕКС. | |||
| 16. |
Стаднік С. М. Клініко-імунологічні аспекти фармакологічної кардіоверсії в пацієнтів із когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 2. - С. 92-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_2_17 Мета дослідження - вивчення клініко-імунологічного статусу хворих з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь і ефективності аміодарону в лікуванні цих хворих. Пацієнтів було розподілено на дві групи: I групу становили 46 пацієнтів, яким проводилась фармакологічна кардіоверсія аміодароном, II групу - 32 пацієнти, яким відновлення синусового ритму не проводилося у зв'язку з наявністю протипоказань. Вивчали рівень астенії, показники тесту MMSE, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батареї тестів для оцінювання лобної дисфункції, вербальних асоціацій (літеральних та категоріальних), проби на запам'ятовування 12-ти слів із безпосереднім відтворенням. Рівні прозапальних цитокінів (IL-6, TNF-alpha) і C-реактивного білка визначали за методом імуноферментного аналізу. Після проведеного лікування в пацієнтів I групи показники нейрокогнітивних функцій були кращими, ніж у пацієнтів II групи. Зниження рівня прозапальних цитокінів у пацієнтів I групи було статистично значущим. Фармакологічна кардіоверсія аміодароном суттєво впливає на корекцію нейропсихологічної сфери, покращуючи стан пацієнтів з фібриляцією передсердь і підвищуючи якість їх життя. Відновлення синусового ритму в пацієнтів із фібриляцією передсердь супроводжується зниженням активності системного запалення.Мета дослідження - вивчення клініко-імунологічного статусу хворих з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь і ефективності аміодарону в лікуванні цих хворих. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: I групу становили 46 пацієнтів, яким проводилась фармакологічна кардіоверсія аміодароном, II групу становили 32 пацієнти, яким відновлення синусового ритму не проводилося у зв'язку з наявністю протипоказань. Вивчали рівень астенії, показники тесту ММSE, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батареї тестів для оцінки лобної дисфункції, вербальних асоціацій (постійних та категоріальних), проби на запам'ятовування 12 слів з безпосереднім відтворенням. Рівні прозапальних цитокінів (IL-6, TNF-alpha) і C-реактивного білка визначали за методом імуноферментного аналізу. Після проведеного лікування в пацієнтів I групи показники нейрокогнітивних функцій були кращими, ніж у пацієнтів II групи. Зниження рівня прозапальних цитокінів у пацієнтів I групи було статистично значущим. Фармакологічна кардіоверсія аміодароном суттєво впливає на корекцію нейропсихологічної сфери, покращуючи стан пацієнтів з ФП і підвищуючи якість їх життя. Відновлення синусового ритму в пацієнтів з фібриляцією передсердь супроводжується зниженням активності системного запалення. | |||
| 17. |
Стаднік С. М. Когнітивні та емоційні розлади в пацієнтів із синдромом слабкості синусового вузла [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Український неврологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2015_1_9 Мета роботи - вивчити особливості когнітивних та емоційних розладів у хворих із синдромом слабкості синусового вузла (СССВ) з імплантованим постійним електрокардіостимулятором і без нього та зв'язок зазначених розладів з деякими показниками церебральної гемодинаміки і змінами речовини головного мозку за даними нейровізуалізаційних методів. Обстежено 48 пацієнтів (середній вік - (<$E66,8~symbol С~3,2>) року) із СССВ. Сформовано 2 групи: 1-ша - 30 пацієнтів без постійного електрокардіостимулятора, 2-га - 18 пацієнтів, яким не пізніше ніж за 6 міс до початку дослідження був імплантований постійний електрокардіостимулятор. Проведено порівняльний аналіз нейропсихологічних, ультрасонографічних та нейровізуалізаційних характеристик пацієнтів обох груп. У 1-й групі у порівнянні з 2-ю достовірно частішими були скарги на погіршення пам'яті та уваги, труднощі під час підбору слів та запам'ятовування нових імен. Помірні когнітивні розлади переважали у пацієнтів 1-ї трупи (70,0 проти 44,4 % у 2-й групі), а легкі - у пацієнтів 2-ї групи (відповідно 16,7 та 40,0 %; p << 0,05). Емоційні розлади (тривожні розлади і депресія) частіше виявляли у пацієнтів 1-ї. Інсомнію за критеріями ICDS-2 зареєстровано у 63,3 % пацієнтів 1-ї групи та 44,4 % - 2-ї групи. Під час вивчення інтракраніального венозного кровотоку встановлено, що середня лінійна швидкість кровотоку в середньому сегменті базальної вени і прямому синусі у пацієнтів 2-ї групи статистично значущо перевищувала таку в пацієнтів 1-ї групи. Під час комп'ютерної томографії головного мозку виявлено, що для пацієнтів 1-ї групи були характерними вираженіший перивентрикулярний лейкоареозис усіх локалізацій (p << 0,05), симетричність атрофічних змін головного мозку, більша вираженість асиметричної внутрішньої церебральної атрофії з переважним залученням лівої півкулі, множинні ішемічні вогнища розміром понад 5 мм у речовині головного мозку, особливо у глибоких відділах білої речовини лобних часток, голівці хвостатого ядра, таламусі та мості мозку. Висновки: у пацієнтів із СССВ без постійного електрокардіостимулятора у порівнянні з пацієнтами з імплантованим постійним електрокардіостимулятором виявлено вираженіші розлади когнітивних функцій з переважанням порушень уваги і вербальної пам'яті, а також емоційні та інсомнічні розлади, тісніший кореляційний зв'язок між середньою лінійною швидкістю кровотоку в базальній вені, середнім балом лейкоареозису та рівнем депресії. Зазначені особливості когнітивних і емоційних порушень, гемодинамічних та нейровізуалізаційних характеристик у пацієнтів із СССВ слід враховувати під час обстеження та у разі планування лікування цієї патології. | |||
| 18. |
Стаднік С. М. Клініко-імунологічні аспекти фармакологічної кардіоверсії в пацієнтів з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 3. - С. 156-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Medns_2015_3_23 Мета дослідження - вивчення клініко-імунологічного статусу хворих з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь і ефективності аміодарону в лікуванні цих хворих. Пацієнтів було розподілено на дві групи: I групу становили 46 пацієнтів, яким проводилась фармакологічна кардіоверсія аміодароном, II групу - 32 пацієнти, яким відновлення синусового ритму не проводилося у зв'язку з наявністю протипоказань. Вивчали рівень астенії, показники тесту MMSE, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батареї тестів для оцінювання лобної дисфункції, вербальних асоціацій (літеральних та категоріальних), проби на запам'ятовування 12-ти слів із безпосереднім відтворенням. Рівні прозапальних цитокінів (IL-6, TNF-alpha) і C-реактивного білка визначали за методом імуноферментного аналізу. Після проведеного лікування в пацієнтів I групи показники нейрокогнітивних функцій були кращими, ніж у пацієнтів II групи. Зниження рівня прозапальних цитокінів у пацієнтів I групи було статистично значущим. Фармакологічна кардіоверсія аміодароном суттєво впливає на корекцію нейропсихологічної сфери, покращуючи стан пацієнтів з фібриляцією передсердь і підвищуючи якість їх життя. Відновлення синусового ритму в пацієнтів із фібриляцією передсердь супроводжується зниженням активності системного запалення.Мета дослідження - вивчення клініко-імунологічного статусу хворих з когнітивною дисфункцією на фоні фібриляції передсердь і ефективності аміодарону в лікуванні цих хворих. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: I групу становили 46 пацієнтів, яким проводилась фармакологічна кардіоверсія аміодароном, II групу становили 32 пацієнти, яким відновлення синусового ритму не проводилося у зв'язку з наявністю протипоказань. Вивчали рівень астенії, показники тесту ММSE, таблиць Шульте, тесту малювання годинника, батареї тестів для оцінки лобної дисфункції, вербальних асоціацій (постійних та категоріальних), проби на запам'ятовування 12 слів з безпосереднім відтворенням. Рівні прозапальних цитокінів (IL-6, TNF-alpha) і C-реактивного білка визначали за методом імуноферментного аналізу. Після проведеного лікування в пацієнтів I групи показники нейрокогнітивних функцій були кращими, ніж у пацієнтів II групи. Зниження рівня прозапальних цитокінів у пацієнтів I групи було статистично значущим. Фармакологічна кардіоверсія аміодароном суттєво впливає на корекцію нейропсихологічної сфери, покращуючи стан пацієнтів з ФП і підвищуючи якість їх життя. Відновлення синусового ритму в пацієнтів з фібриляцією передсердь супроводжується зниженням активності системного запалення. | |||
| 19. |
Стаднік С. М. Особливості когнітивних розладів при атріовентрикулярних блокадах [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 21-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_3_5 Вивчено характер і частоту когнітивної дисфункції, особливості психоемоційної сфери і нейровізуалізаційну картину пацієнтів із різним ступенем атріовентрикулярних блокад. За допомогою нейропсихологічних методик встановлено зниження когнітивних функцій у вигляді погіршення виконавчих функцій, слухомовної пам'яті, просторового гнозису, сприйняття, концентрації уваги, зниження швидкості психомоторних процесів. Ці розлади в більшості випадків носили характер легких (42,7 %) та помірних (32,9 %). Більше ніж у половини пацієнтів з атріовентрикулярними блокадами відзначалися емоційні порушення переважно у вигляді легких або помірно виражених тривожних і тривожно-депресивних розладів. Емоційні розлади впливали на когнітивні функції, але не мали зв'язку з ураженням білої речовини півкуль головного мозку. У 75,6 % пацієнтів з атріовентрикулярними блокадами виявлялися субкортикальний та перивентрикулярний лейкоареоз, у 26,8 % пацієнтів - поодинокі безсимптомні лакунарні інфаркти. Встановлено кореляційний зв'язок між вираженістю ураження білої речовини головного мозку і зниженням когнітивних функцій, показниками частоти серцевих скорочень, віком пацієнтів. Легкі та помірні когнітивні розлади у пацієнтів з атріовентрикулярними блокадами являють собою перший прояв хронічної судинної патології головного мозку. Вони обумовлені підкірковою лобною дисфункцією внаслідок ураження білої речовини півкуль головного мозку. | |||
| 20. | 
Стаднік С. М. Вплив терапії статинами на когнітивні функції пацієнтів з фібриляцією передсердь [Електронний ресурс] / С. М. Стаднік, В. А. Лафаренко // Acta medica Leopoliensia. - 2015. - Т. 21, № 4. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2015_21_4_4 У клінічне дослідження включили пацієнтів від 35- до 65-ти років з персистувальною або пароксизмальною формами фібриляції передсердь і вперше виявленим когнітивним дефіцитом. Встановлено, що на тлі терапії розувастатином та аторвастатином відзначається покращання когнітивних функцій за результатами нейропсихологічного тестування, що робить їх застосування виправданим у пацієнтів із фібриляцією передсердь з розвитком когнітивного дефіциту.В клиническое исследование включили пациентов от 35- до 65-ти лет с персистирующей или пароксизмальной формами фибрилляции предсердий и впервые выявленным когнитивным дефицитом. Установлено, что на фоне терапии розувастатином и аторвастатином отмечается улучшение когнитивных функций по результатам нейропсихологического тестирования, что делает их применение оправданым у пациентов с фибрилляцией предсердий с развитием когнитивного дефицита. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |