Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Сковронський Д$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 13
Представлено документи з 1 до 13
|
1. |
Сковронський Д. М. Формування риторичних шкіл в Афінах [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія : Юридичні науки. - 2018. - Т. 29(68), № 5. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UZTNU_law_2018_29(68)_5_6
| 2. |
Сковронський Д. М. Характеристика соціальної держави з позиції системно-функціонального підходу [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2015. - № 824. - С. 320-327. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2015_824_53 Охарактеризовано соціальну державу з позиції системно-функціонального підходу. Сьогодні достатньо відстежено та проаналізовано історію ідеї соціальної держави та висвітлено практику її інституціоналізації та функціонування. Вивчено специфічні риси акумуляції та перерозподілу нею національних ресурсів. Розглянуто досвід реалізації патронажної ролі держави. На цій основі виявлено і плюси, і мінуси, які неминуче супроводжують виконання державою такої ролі. Показано неоднозначні економічні, політичні, етичні, психологічні та інші наслідки її втілення в повсякденне життя. Держава - багатоаспектне утворення. Особливості кожного з аспектів її структури та діяльності, що фіксуються науковою думкою, отримують свої відповідні визначення, які, за прийнятим в науці звичаєм, одночасно стають і номінаціями держави як такої. Наприклад, через позначення тієї або іншої форми правління воно загалом кваліфікується або як республіка, або як монархія. Державу ж, характеристика якої є похідною від констатації властивого їй типу політико-територіального устрою, атестують як унітарну або федеральну. Залежно від ступеня її безпосередньої участі в суспільно-економічних процесах (якщо ступінь брати у крайнощах) вона є інтервенціоністською або оптимальною.
| 3. |
Сковронський Д. М. Ідея та визначення соціальної держави у історіографічному аспекті [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2015. - № 825. - С. 217-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2015_825_37 Вчення про соціальну державу виникло на базі багатьох соціальних, економічних, політичних теорій. У ньому відображені та розвинені ідеї блага народу, справедливості, рівності, гідного існування. Деякі з цих ідей з'явились у Стародавньому світі, а саме: окремі теорії держави та права; економічні теорії; теорії справедливого суспільного устрою та ін. Існування соціальної держави пов'язане насамперед з демократією, оскільки вважається, що одним із найважливіших чинників її становлення є вплив громадянського суспільства.
| 4. |
Сковронський Д. М. Теоретичне підґрунтя концепту "соціальна держава” [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 837. - С. 332-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_837_56
| 5. |
Сковронський Д. М. Поняття конструкції "Соціальна держава" в історичному аспекті [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 845. - С. 413-419. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_845_66 Відстежено та проаналізовано історію ідеї соціальної держави, висвітлено практику її інституціоналізації та функціонування. Вивчено специфічні ознаки акумуляції та перерозподілу нею національних ресурсів. Розглянуто досвід реалізації патронажної ролі держави. На цій підставі виявлено і плюси, і мінуси, які неминуче супроводжують виконання державою такої ролі. Показано неоднозначні економічні, політичні, етичні, психологічні та інші наслідки її втілення у повсякденне життя. Держава - багатоаспектне утворення. Особливості кожного з аспектів її структури та діяльності, що фіксуються науковою думкою, одержують свої відповідні визначення, які, за прийнятим в науці звичаєм, одночасно стають і номінаціями держави як такої. Наприклад, через позначення тієї чи іншої форми правління воно загалом кваліфікується або як республіка, або як монархія. Державу ж, характеристика якої є похідною від констатації властивого їй типу політико-територіального устрою, атестують як унітарну або федеральну. Залежно від ступеня її безпосередньої участі в суспільно-економічних процесах (якщо ступінь брати у крайнощах) вона виступає інтервенціоністською або оптимальною.
| 6. |
Сковронський Д. М. Сучасні моделі соціальної держави [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 850. - С. 264-271. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_850_42 Сучасний тип ринкового господарювання вимагає сучасних ідей побудови соціальної держави. Саме тому міжнародне співтовариство визначило пріоритетні напрямки, які полягають у політичному та правовому упорядкуванні життя суспільства на засадах гуманізму, виконанні державою комплексу соціально-захисних функцій, створенні умов для розвитку громадянського суспільства. Після Другої світової війни в країнах з ринковою економікою склалися різні моделі соціальних держав і, відповідно, різні механізми реалізації соціальної політики. Зокрема, виділяють ліберальну, корпоративну та суспільну (солідарну) моделі. Вони відрізняються одна від одної роллю та ступенем участі в реалізації соціальної політики, насамперед трьох її основних суб'єктів - держави, корпорації осіб, та інших інститутів громадянського суспільства. В основі кожної з моделей соціальної держави свій основоположний принцип, що випливає зі співвідношення відсотків участі в реалізації соціальної політики її основних суб'єктів.
| 7. |
Сковронський Д. Глобалізаційні процеси та розвиток соціальної держави [Електронний ресурс] / Д. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2016. - № 855. - С. 238-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2016_855_39 За умов глобалізації посилюються суперечності у взаєминах соціальної держави і громадянського суспільства, що призводить до кризи соціальної держави. Криза відбувається на глобальному і національному рівнях. Однак, досягши балансу у взаємодії основних соціальних і політичних сил у суспільстві, ці суперечності можливо згладити. Цей баланс окреслює пріоритетні сфери і визначає заходи, які сприятимуть досягненню поставлених цілей.
| 8. |
Сковронський Д. Взаємовплив та взаємозв’язок громадянського суспільства і держави як єдиної цілісності [Електронний ресурс] / Д. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2017. - № 861. - С. 185-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2017_861_27
| 9. |
Сковронський Д. М. Шляхи гуманізації сучасного судового ораторства [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2019. - Вип. 21. - С. 84-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2019_21_14 У період системних реформ, що відбуваються в сучасному українському суспільстві загалом, і в судовій системі зокрема, до чинників, що забезпечують більш справедливий і гуманний характер судового процесу, варто зараховувати історичний досвід, набутий іншими державами у правовій сфері. Також включення в теоретичне осмислення поняття культури судового оратора міркувань щодо значення християнської етики в процесі гуманізації судочинства не лише забезпечило б повноту розгляду проблеми, а й надало б можливість окреслити шляхи пошуку найоптимальнішої моделі поведінки і судді, як ключової фігури судового процесу, й інших його учасників.
| 10. |
Сковронський Д. Формування риторико-комунікативної компетентності судового оратора [Електронний ресурс] / Д. Сковронський // Вісник Національного університету "Львівська політехніка". Серія : Юридичні науки. - 2020. - Т. 7, № 2. - С. 96-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnulpurn_2020_7_2_17 Динамічні зміни сьогодення знаходять свій прояв у перерозподілі ролей суб'єкта та об'єкта комунікації в контексті зростання їхніх професійних знань. Тому в умовах сучасної інформаційної культури освітня парадигма трансформації інформації також істотно видозмінюється. Зовнішнє вираження професійної культури юриста проявляється в його риторико-комунікативній культурі. У ній також відображається весь соціокультурний досвід, який поєднує в собі складові спеціалізованого та буденного.
| 11. |
Сковронський Д. М. Роль Християнства в розвитку судової риторики [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2018. - Вип. 49(1). - С. 45-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2018_49(1)__11
| 12. |
Сковронський Д. Становище церкви в системі візантійського суспільства [Електронний ресурс] / Д. Сковронський // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія : Право. - 2022. - Вип. 70. - С. 13-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvuzhpr_2022_70_3
| 13. |
Сковронський Д. М. Становлення соціальної держави в Україні в контексті соціальних принципів Європейського Союзу [Електронний ресурс] / Д. М. Сковронський // Актуальні проблеми держави і права. - 2011. - Вип. 60. - С. 373-380. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2011_60_55
|
|
|