Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (8) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Скалат А$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 12 Представлено документи з 1 до 12 |
|||
| 1. | 
Ільницький І. Г. Стан і сучасні підходи до оптимізації фтизіопульмонологічної допомоги населенню різних вікових груп в умовах епідемії туберкульозу [Електронний ресурс] / І. Г. Ільницький, О. П. Костик, Л. І. Ільницька, М. Б. Пурська, І. С. Вівчар, А. П. Скалат // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 1(46). - С. 62-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_1(46)__28 | ||
| 2. |
Скалат А. П. Вивчення діагностичної структури захворювань пародонта та визначення потреби в їх лікуванні у хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень [Електронний ресурс] / А. П. Скалат // Вісник наукових досліджень. - 2013. - № 1. - С. 34-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2013_1_12 | ||
| 3. | 
Скалат А. П. Оцінка гігієнічного стану порожнини рота у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень [Електронний ресурс] / А. П. Скалат // Буковинський медичний вісник. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 119-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2013_17_1_32 Результати проведених досліджень підтверджують, що недостатній догляд за порожниною рота та низький рівень санітарно-просвітницької роботи часто є однією з причин виникнення та розвитку захворювань пародонта на фоні загальносоматичного захворювання, зокрема, на вперше діагностований туберкульоз легень. | ||
| 4. | 
Скалат А. П. Особливості визначення пародонтального статусу в осіб із вперше діагностованим туберкульозом легень [Електронний ресурс] / А. П. Скалат // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2013. - Вип. 1. - С. 140-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2013_1_32 | ||
| 5. |
Батіг В. М. Специфічні синдроми для вперше діагностованого туберкульозу, які є факторами впливу на стан пародонтальних тканин (огляд літератури) [Електронний ресурс] / В. М. Батіг, А. П. Скалат // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 212-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_56 Численні результати досліджень науковців-фтизіатрів надають беззаперечні підстави до ствердження стосовно синдромних впливів мікобактеріальної інфекції на усі структури організму, а дослідження з позицій пародонтології надають змогу простежити паралелізми та системні аспекти захворюваності зубоутримуючих тканин у разі туберкульозу. | ||
| 6. |
Скалат А. П. Віддалені клінічні результати комплексного лікування захворювань пародонта у хворих на тлі специфічної патології органів дихання [Електронний ресурс] / А. П. Скалат // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 2. - С. 86-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2015_2_26 | ||
| 7. | 
Скалат А. П. Значимі для стоматологічного статусу особливості мікробного фактора на тлі хіміотерапії вперше діагностованого туберкульозу легень [Електронний ресурс] / А. П. Скалат // Клінічна стоматологія. - 2015. - № 2. - С. 73-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klct_2015_2_14 | ||
| 8. | 
Заболотний Т. Д. Лікування та профілактика початкових стадій генералізованого пародонтиту з використанням вібраційно-вакуумного компресійного масажу у хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень [Електронний ресурс] / Т. Д. Заболотний, А. П. Скалат // Архів клінічної медицини. - 2013. - № 1. - С. 39-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2013_1_14 Вивчено стан тканин пародонта у 230 хворих на туберкульоз (основна група) та у 98 практично здорових осіб (контрольна група). Ураження пародонта діагностовано у 93,47 % хворих основної групи (у контрольній групі - 73,47 %), генералізований пародонтит в основній групі склав 55,65 %, а пародонтоз - 2,6 % (в контрольній відповідно 31,63 та 1,02 %). Патогенетично обгрунтовано і опрацьовано лікувально-профілактичні схеми лікування захворювань пародонта у хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень, із застосуванням 1 % Флупетсалю та адаптогену рослинного походження Алое Вера гель та вібраційно-вакуумного компресійного масажу. За допомогою клінічно-лабораторних досліджень показано високу ефективність запропонованого комплексного лікування катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту у хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень. | ||
| 9. | 
Заболотний Т. Д. Функціональні методи діагностики початкових ступенів генералізованого пародонтиту у хворих із вперше діагностованим туберкульозом легень [Електронний ресурс] / Т. Д. Заболотний, А. П. Скалат // Галицький лікарський вісник. - 2013. - Т. 20, число 2. - С. 50-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2013_20_2_16 Вивчено функціональний стан тканин пародонта в осіб із генералізованим пародонтитом початкового та першого ступеня тяжкості у хворих на вперше діагностований туберкульоз (ВДТБ) легень з застосуванням методів реопародонтографії, визначення капіляростійкості ясен до дозованого вакууму (проба по Кулаженко) та ультразвукової ехоостеометрії (УЕОМ). За результатами проведеного дослідження виявлено зниження реографічного індексу до PI = <$E0,086~symbol С~0,013> ОМ, що доводить затруднене кровонаповнення; динаміка змін стійкості капілярів ясен до негативного тиску у тканинах пародонта свідчить про більш виражені запальні зміни, а дані УЕОМ вказують на сповільнений темп проходження ультразвуку і наявність процесів остеопорозу кісткової тканини. Все це може бути підгрунтям для напрацювання схеми комплексного підходу для ціленаправленого лікування, стабілізації та профілактики захворювань пародонта у хворих з ВДТБ легень. | ||
| 10. |
Матвійчук Х. Б. Вміст кортизолу у крові та ротовій рідині як критерій стресової реакції у хворих на генералізований пародонтит та ускладнення виразкової хвороби дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / Х. Б. Матвійчук, А. П. Скалат, С. І. Скиданович // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 1. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_1_14 Мета дослідження - визначити поширеність і тяжкість генералізованого пародонтиту (ГП) у пацієнтів із ускладненнями виразкової хвороби дванадцятипалої кишки (ВХДПК) з урахуванням стресової кортизол-детермінованої реакції організму. Обстежено 72 хворих віком 21 - 58 років, яких було розподілено на 3 групи: I групу склали 35 хворих із ВХДПК, ускладненою кровотечею, II групу - 15 пацієнтів із ВХДПК, ускладненою перфорацією виразки. III групу склали 22 пацієнти з ВХДПК у стадії загострення. Під час стоматологічного огляду проводилась індексна оцінка стану тканин пародонта (пародонтального індексу A. L. Russel (1956), гігієнічного індексу Федорова - Володкіної, індексу РМА і проби Шиллера - Писарєва). З метою визначення необхідного обсягу лікувально-профілактичних заходів для обстежених хворих вираховували індекс ВООЗ CPITN. Визначення концентрації кортизолу у сироватці крові та нестимульованій ротовій рідині здійснювали за допомогою твердофазного імуноферментного аналізу на апараті StatFax 303 із використанням тест-набору "Стероид ИФА-кортизол" фірми Алкор-Био (Росія). Виявлено значне зростання вмісту кортизолу у сироватці крові та ротовій рідині у пацієнтів I групи у порівнянні з нормою (p << 0,01), що свідчило про гострий психоемоційний стрес, зумовлений кровотечею з виразки. ГП діагностовано у всіх хворих першої групи та у 86,6 % другої, що суттєво частіше (p << 0,05) у порівнянні з третьою (31,8 %). Висновки. Таким чином, можна припустити, що тяжке запально-дистрофічне ураження тканин пародонта у хворих на ускладнену ВХДПК зумовлене гострим психоемоційним стресом. Вміст кортизолу у сироватці крові та ротовій рідині віддзеркалює інтенсивність психоемоційного стресу у пацієнтів із ускладненим перебігом виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Комплексне лікування хворих із ускладненою ВХДПК має включати ранню стоматологічну допомогу вже на етапі перебування хворого в хірургічному стаціонарі. | ||
| 11. | 
Січкоріз О. Є. Результати порівняльного дослідження показників якості стоматологічної освіти на післядипломному етапі підготовки за спеціальністю "Стоматологія" (первинна спеціалізація та передатестаційний цикл) [Електронний ресурс] / О. Є. Січкоріз, Ю. О. Риберт, Л. Ю. Мінько, О. Б. Олексюк, А. П. Скалат // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров'я України. - 2019. - № 1. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSG_2019_1_9 | ||
| 12. | 
Бурда Х. Б. Цитоморфологічна оцінка ефективності лікування генералізованого пародонтиту в хворих із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки [Електронний ресурс] / Х. Б. Бурда, А. П. Скалат, З. М. Гонта, О. М. Немеш, І. В. Шилівський // Вісник стоматології. - 2022. - Т. 44, № 2. - С. 14-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2022_44_2_5 Проблема критеріїв доцільного вибору методів лікування захворювань пародонту в їх окресленні для конкретних клінічних випадків, із врахуванням системного статусу пацієнтів та умов реальної практики залишається відкритою. Тому і надалі актуальним постає аналіз призначення альтернативних лікувальних моделей ведення хворих на генералізований пародонтит (ГП). Мета дослідження - обгрунтування клінічної ефективності використання озонотерапії в комплексному лікуванні ГП в хворих із ускладненою виразковою хворобою дванадцятипалої кишки. Комплексне лікування ГП запропонованим методом ступінчастої терапії проведено 53 хворим із виразковою хворобою дванадцятипалої кишки, ускладненою кровотечею (32 хворих) та перфорацією (21 хворий). Озонування дистильованої води проводили в апараті Еконіка Бозон-КСВ (Україна). Озоновану воду використовували впродовж 3 годин після її приготування. Концентрація озону у воді становила 4 мг/л. Курс озонотерапії в середньому становив 10 днів. Для цитоморфологічного дослідження ефективності проведеного лікування забирали ексфоліативний матеріал із пародонтальних кишень, після їх промивання ізотонічним розчином хлориду натрію. Препарати фарбували за методом Папенгейма. Мікроскопію виконували в імерсійній системі за допомогою окулярів - 10 (або - 20) і об'єктиву - 40. Цитологічним дослідженням виявлено зміни морфологічних ознак цитограм: патогенна мікрофлора кількісно зменшується вже до 3-го дня озонотерапії або зовсім зникала до 5-го дня в окремих пацієнтів, особливо з II, I та початковим ступенями тяжкості ГП; кількість нейтрофілів залишалася незмінною, особливо у пацієнтів із II і III ступенями, проте переважали незмінені нейтрофіли; в одного з пацієнтів на третю добу появлялись моноцити на фоні зменшеної кількості мікрофлори, включно з амебами. На 5-ий день мікрофлора практично зникла, амеб не виявлено. Поява моноцитів свідчила про активацію захисних механізмів організму. Висновки: розроблена схема комплексного лікування ГП з використання озонотерапії забезпечує достовірне покращення клінічних показників ефективності лікування. Отримані результати цитологічного дослідження свідчили про позитивний вплив озонотерапії на перебіг ГП в хворих на фоні виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |