Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Семенишин О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 7 Представлено документи з 1 до 7 |
|||
| 1. | 
Білецька Г. В. Сучасні паразитарні системи кліщових інфекцій у Львівській області [Електронний ресурс] / Г. В. Білецька, О. Б. Семенишин, І. І. Бень, А. М. Шульган, О. С. Друль, В. І. Федорук, І. М. Лозинський // Аннали Мечниковського інституту. - 2012. - № 4. - С. 126-132. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ami_2012_4_9 | ||
| 2. | 
Семенишин О. Б. Перспективи використання полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі для вивчення рикетсій групи кліщових плямистих гарячок [Електронний ресурс] / О. Б. Семенишин, О. З. Зарічна, В. А. Дацюк // Досягнення біології та медицини. - 2013. - № 2. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dbtm_2013_2_5 | ||
| 3. | 
Кушнір З. Г. Виявлення рикетсій групи кліщових плямистих гарячок в різних регіонах України [Електронний ресурс] / З. Г. Кушнір, О. З. Зарічна, О. Б. Семенишин, Ю. О. Логінов, А. М. Шульган // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(2). - С. 566-573. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(2)__78 Дослідження поширення рикетсій групи кліщових плямистих гарячок (КПГ) в Україні є актуальною проблемою сьогодення для одержання більш повних даних про спектр видів рикетсій, їх резервуарів і переносників, визначення ензоотичних територій та запобігання захворюванням людей. Мета роботи - визначити поширення рикетсій групи КПГ, у т.ч. збудника марсельської плямистої гарячки в різних регіонах України шляхом вивчення інфікованості іксодових кліщів (ІК) за допомогою методу полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі (ПЛР-РЧ), з використанням групо- та видоспецифічних праймерів. З використанням методу ПЛР-РЧ досліджено 4121 екземпляр (351 проба) ІК 7-ми видів, зібраних на території 121-го населеного пункту 46-ти адміністративних районів Одеської, Донецької, Львівської та Івано-Франківської областей в період 2010 - 2013 рр. Проведено ідентифікацію збудника марсельської гарячки в ІК, показано значно ширший ареал Rickettsia сonoriі та інших рикетсій групи КПГ на території України. Визначено видовий спектр переносників і наявність полівекторних осередків кліщових плямистих гарячок з залученням одночасно декількох видів ІК. Висновки: результати виявлення ДНК рикетсій групи КПГ в ІК, зібраних на територіях західного, південного та східного регіонів України показали значно ширший ареал існування рикетсій цієї групи, який раніше обмежувався територією АР Крим. | ||
| 4. | 
Бень І. І. Клініко-епідеміологічна характеристика гранулоцитарного анаплазмозу людини у західному регіоні України [Електронний ресурс] / І. І. Бень, Г. В. Білецька, О. В. Королюк, О. В. Семенишин // Профілактична медицина. - 2013. - № 3-4. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmed_2013_3-4_9 | ||
| 5. | 
Зубач О. О. Нові можливості специфічної лабораторної діагностики лептоспірозу [Електронний ресурс] / О. О. Зубач, О. М. Зінчук, А. М. Задорожний, О. Б. Семенишин, Л. С. Васюнець, О. Б. Величко // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2018_22_3_6 Мета роботи - вивчити інформативність методів специфічної лабораторної діагностики лептоспірозу у людей, а також розглянути питання можливості постановки клінічного діагнозу лептоспірозу без підтвердження діагнозу за методами специфічної лабораторної діагностики. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт стаціонарних хворих пацієнтів, які проходили лікування у Львівській обласній інфекційній клінічній лікарні (ЛОІКЛ) із діагнозом "лептоспіроз", а також даних реєстрації досліджень хворих із підозрою на лептоспіроз лабораторії особливо небезпечних інфекцій Державної установи "Львівський обласний лабораторний центр МОЗ України" за 2016 - 2017 рр. Специфічне підтвердження діагнозу здійснювалося за допомогою реакції мікроаглютинації та лізису (РМА) лептоспір та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Протягом періоду дослідження діагноз "лептоспіроз" лабораторно підтверджено у 26 з 31 пацієнтів, що становило 83,9 % від загальної кількості пацієнтів, у тому числі трьох летальних випадків. При цьому за допомогою тільки РМА діагноз підтверджено 15 хворим (48,3 %), а за позитивними результатами тільки ПЛР - 5 хворим (16,1 %). У 6 осіб (19,3 %) діагноз підтверджено за допомогою двох методів (РМА та ПЛР). Попри негативні результати РМА та ПЛР, 5 хворих (16,1 %) були виписані зі стаціонару з діагнозом "лептоспіроз клінічно", з огляду на незаперечні клінічні та епідеміологічні дані. Наведено власне клінічне спостереження пацієнта із летальним завершенням лептоспірозу, коли діагноз лептоспірозу був підтверджений лише за допомогою ПЛР. Висновок: встановлено, що застосування полімеразної ланцюгової реакції на ранніх етапах хвороби у пацієнтів з підозрою на лептоспіроз покращило специфічну діагностику цієї хвороби, збільшивши кількість підтверджених випадків на 16,1 %. | ||
| 6. |
Зубач О. О. Результати сероепідеміологічних досліджень населення Львівської області та професійної групи ризику щодо лептоспірозу [Електронний ресурс] / О. О. Зубач, Л. С. Васюнець, Я. М. Дяків, І. М. Горбаль, І. М. Куліш, О. Б. Семенишин // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_2_9 Мета роботи - вивчити результати сероепідеміологічних досліджень із визначенням протилептоспірозних антитіл IgG серед населення та професійної групи ризику. За допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) проведено визначення антитіл IgG до лептоспір у крові здорових донорів обласного центру служби крові та робітників Львівводоканалу. Статистичний аналіз проводився за допомогою програмного забезпечення Epitools. Обстежено зразки крові 124 осіб, з яких 90 були донорами Львівського обласного центру служби крові і 34 - працівниками різних підрозділів Львівводоканалу. Серед донорів крові 70 (77,8 %) осіб були мешканцями районів області і 20 (22,2 %) мешкали у м. Львів. Серед мешканців Львівської області (без врахування м. Львів) частка серопозитивних осіб становила 8,57 %. Найвищий відсоток серопозитивних осіб виявлений у Старосамбірському районі (20 %) і зовсім не виявлено серопозитивних у Жовківському і Радехівському районах. У жодного працівника Львівводоканалу IgG до лептоспір не виявлено. Також жодного позитивного результату щодо наявності антитіл IgG до лептоспір не виявлено у мешканців Львова. Висновок: частка осіб із позитивним рівнем IgG до лептоспір у Львівській області становить 8,57 % (за винятком м. Львів), що є свідченням інфікування лептоспірами в минулому. Потребує подальшого вивчення інформативність імуноферментного аналізу тест-систем для визначення протилептоспірозних IgG із метою використання в сероепідеміологічних дослідженнях. | ||
| 7. | 
Зубач О. О. Дослідження поширености лептоспірозу на території Львівської области із застосуванням ГІС-технологій [Електронний ресурс] / О. О. Зубач, І. І. Бень, О. Б. Семенишин, О. М. Зінчук // Львівський клінічний вісник. - 2022. - № 1-2. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2022_1-2_8 Лептоспіроз є одним із найпоширеніших зоонозів на планеті. Визначення зон ризику інфікування цією недугою у Львівській області є актуальним із огляду на потребу в прогнозуванні епідситуації щодо захворюваности. Застосовано геоінформаційну систему (ГІС), яка дає змогу узагальнити інформацію про захворюваність людей на лептоспіроз і зараженість лептоспірозом основних господарів - мишоподібних гризунів на території Львівської области. Мета роботи - з'ясувати результативність застосування ГІС у дослідженнях лептоспірозу на території Львівської области з метою оцінити його поширення, визначити зони високого ризику інфікування. За допомогою ГІС із використанням програми QGIS 2.0.1 на основі попередньо створеної електронної структурованої бази даних за 2008 - 2019 рр. у програмі Microsoft Excel проаналізовано випадки лептоспірозу у людей та заражености мишоподібних гризунів на території Львівської области. Статистичний аналіз відносних величин проведено за допомогою двобічного критерію Р. Фішера. Статистично достовірною вважали різницю, якщо p << 0,05. За допомогою ГІС-технологій здійснено пошарове нанесення випадків захворювання людей на лептоспіроз (n = 259) і заражености мишоподібних гризунів (n = 3524) з урахуванням географічних координат даних на карту Львівської области. Найвища зараженість гризунів була в Лісостепу (13,16 %) порівняно з лісовою зоною (10,66 %) та зоною Українських Карпат (10,26 %), обидва p << 0,05. Подібну закономірність виявлено й щодо захворюваности людей на лептоспіроз: істотно частіше випадки хвороби фіксували у Лісостепу (62,94 %) порівняно з лісовою зоною (24,32 %) та зоною Українських Карпат (12,74 %), обидва p << 0,001. Висновки: застосування ГІС дало змогу отримати просторове уявлення про поширеність лептоспірозу на території Львівської области. Завдяки проведеному на основі ландшафтно-географічного поділу зонуванню території Львівської области визначено, що зоною найвищого ризику зараження лептоспірозом для людей є Лісостеп. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |