Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (15) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Рудіченко В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 40 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Рудіченко В. М. Споживання фруктози та гіперурикемія, подагра: актуальність у роботі лікаря загальної практики — сімейної медицини [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко // Сучасна гастроентерологія. - 2013. - № 3. - С. 115-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2013_3_20 У низці експериментальних та клінічних досліджень показано, що споживання великої кількості харчової фруктози може спричинити негативні ефекти. Проте більшість цих досліджень проведено з використанням методик, в яких тривалість споживання фруктози або щоденна доза не відповідали популяційним. Ці роботи дали інформацію щодо наслідків надмірного споживання фруктози та природи патогенетичних механізмів. Проведені досліди підтвердили існування кореляції між споживанням фруктози та розвитком як метаболічного синдрому, так і гіперурикемії. Лікарі загальної практики - сімейної медицини мають приділяти підвищену увагу хворим та особам у групі ризику метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу або кардіоваскулярних захворювань, оскільки існують докази, що ці пацієнти набагато чутливіші до великої кількості фруктози, ніж загальна популяція. | |||
| 2. | 
Рудіченко В. М. Pідкісна васкулярна пухлина різної локалізації — епітеліоїдна гемангіоендотеліома [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко // Серце і судини. - 2014. - № 3. - С. 110-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_3_16 | |||
| 3. | 
Рудіченко В. М. Гіперурікемія, подагра та хронічні ниркові захворювання – актуальні питання в діяльності лікаря загальної практики (сімейної медицини) [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко // Український журнал нефрології та діалізу. - 2011. - № 2. - С. 60-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2011_2_11 | |||
| 4. | 
Рудіченко В. М. Спадкова геморагічна телеангіектазія (хвороба Рандю — Ослера — Вебера): теоретичні та клінічні дані [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко // Медицина транспорту України. - 2015. - № 1. - С. 77-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MTU_2015_1_16 Наведено теоретичні й клінічні дані про спадкову геморагічну телеангіектазію та її лікування. Семіотичні для неї клінічні симптоми підтверджують наявність хвороби, коли у пацієнта виявлено принаймні 3 - 4 критерії, а саме: епістаксис (носова кровотеча), телеангіектазії слизової, шкірної та гастроінтестинальної локалізації, артеріовенозні мальформації, які найчастіше уражують басейни легеневого, печінкового та церебрального кровообігу, та домінантне родинне наслідування (аутосомний домінантний стан унаслідок одиничної мутації в певних генах). У хворих зазвичай буває залізодефіцит, найчастіше зумовлений хронічною крововтратою через гастроінтестинальні та назальні телеангіектазії. | |||
| 5. | 
Пілецький А. М. До 25-річчя утворення. Київська міська клінічна лікарня № 8 як база підготовки зі спеціальності "Загальна практика–сімейна медицина" на додипломному етапі державною та англійською мовами. [Електронний ресурс] / А. М. Пілецький, О. М. Гиріна, І. В. Гаврисюк, С. В. Плахотнік, Т. В. Кольцова, В. М. Рудіченко // Сімейна медицина. - 2014. - № 3. - С. 28-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_3_11 Узагальнено аналітичний та організаційний матеріал стосовно оптимізації підготовки зі спеціальності "Загальна практика-сімейна медицина" на додипломному етапі державною та англійською мовами в умовах клінічної багатопрофільної лікарні. Загальна практика-сімейна медицина є академічною і науковою дисципліною з власним змістом освіти, науково-дослідною базою і клінічною діяльністю, орієнтованою на первинну медико-санітарну допомогу. Викладання її потребує залучення достатньої клінічної бази з досить широкою багатопрофільною нозологією та досвідченими медичними працівниками. Уважаємо, що проведення іншомовних (зокрема англомовних) практичних занять доречно базувати на паралельних методичних розробках заняття, тобто: актуальність теми, навчальні цілі заняття (з відповідним рівнем засвоєння, що планується), виховні цілі, міждисциплінарна інтеграція, зміст заняття, що передається сукупністю доступних педагогічних засобів з відповідним планом та організаційною структурою заняття (підготовчий етап, основний, заключний). Результатом роботи викладача є підготовка матеріалів методичного забезпечення заняття, а також літератури, причому аналіз англомовних джерел може наводитися під час заняття державною мовою і навпаки. | |||
| 6. |
Рудіченко В. М. Клінічне урахування "малих ознак" хвороби: необхідність та мистецтво діагностики життєзагрозливих станів у діяльності лікаря первинної ланки (на прикладі дерматологічних проявів ВІЛ-інфікування) [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, А. О. Яновська // Сімейна медицина. - 2016. - № 1. - С. 35-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2016_1_9 Наведено дані літератури та власні спостереження авторів стосовно дерматологічних проявів у ВІЛ-інфікованих хворих. Можлива парадоксальна ситуація, коли може проявитися великий перелік маніфестних шкірних проявів. Але за умови іншої безсимптомності та збереження хворим працездатності такі розлади (фактично "малі ознаки") не сприймаються як сигнали тривоги. Наведено перелік первинних і вторинних маніфестацій шкірної патології, пов'язаної з ВІЛ-1. У ВІЛ-інфікованих хворих можлива велика кількість різних типів папіломавірусу людини. Вони можуть бути виокремлені в окремі категорії на підставі місця, на якому вони з'явилися (генітальний, шкірний), та високого або низького ризику на основі їх потенціалу зу мовлювати злоякісну проліферацію. Також наведено опис клінічного випадку, коли хворий з наявною ВІЛ-інфекцією за амбулаторних умов практично не звертав уваги та не повідомляв про наявні шкірні прояви довгий час, через що такі патологічні явища не одержували належного дослідження та послідовної медичної оцінки. | |||
| 7. |
Гаврисюк І. В. Коморбідність і поліморбідність при подагрі в загальній практиці – сімейній медицині (дані літератури, власні клінічні спостереження та досвід викладання державною та англійською мовами) [Електронний ресурс] / І. В. Гаврисюк, В. М. Рудіченко, М. О. Кушнєрова, О. С. Багрій // Семейная медицина. - 2013. - № 3. - С. 26-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_3_9 Розглянуто сукупність коморбідних супутніх захворювань при подагрі, які виражено пов'язані з порушеннями якості життя людини. Наведено літературні дані, власні клінічні спостереження та досвід викладання державною та англійською мовами під час підготовки лікарів загальної практики-сімейної медицини (ЗП - СМ). Дослідження, багато з яких проведено серед пацієнтів первинної ланки, свідчать, що гіперурикемія тісно пов'язана з компонентами метаболічного синдрому, гіпертензією, периферійним, каротидним та коронарним васкулярним захворюванням, з розвитком інсульту, з прееклампсією, хронічним нирковим захворюванням, а також з васкулярною деменцією тощо. Фактори ризику захворювання на подагру, які повинні враховувати лікарі в загальній медичній популяції, включають гіперурикемію, генетичну схильність, ожиріння, вживання алкоголю та пуринів, метаболічний синдром, вік, чоловічу стать, гіпертензію, діуретичну терапію та хронічну ниркову недостатність. Для широкої діяльності лікарів ЗП - СМ важливість наведених взаємозв'язків залишається неоднозначною та незавершеною. Хоча докази накопичуються, повноти даних все ще не вистачає для застосування загального лікування асимптоматичної гіперурикемії для зниження ризику кардіоваскулярного розладу. При будь-якій вираженості факторів ризику, таких, як абдомінальний тип ожиріння, дисліпідемія та гіпертензія, всі вони повинні адекватно лікуватися за допомогою змін способу життя пацієнтів та фармакологічних засобів, що становить основні аспекти діяльності лікаря первинної ланки. Наведено систематизований перелік причин підвищеного рівня сечової кислоти, який застосовують у педагогічному процесі державною та англійською мовами. Наведено опис власних клінічних спостережень вираженої поліморбідності у пацієнта з тяжкою формою подагри. | |||
| 8. |
Величко С. О. Опрацювання можливості застосування кейс)методу при підготовці лікарів загальної практики–сімейної медицини на додипломному етапі [Електронний ресурс] / С. О. Величко, С. П. Колісник, В. М. Рудіченко, О. Є. Суворов // Семейная медицина. - 2013. - № 4. - С. 162. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2013_4_54 | |||
| 9. |
Рудіченко В. М. Хвороба Рандю–Вебера–Ослера (спадкова геморагічна телеангіектазія) в загальній лікарській практиці: літературні дані, застосування інформаційно)комунікативних засобів телемедицини у викладанні державною та англійською мовами та власні клінічні спостереження [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, А. О. Яновська // Семейная медицина. - 2015. - № 1. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2015_1_9 | |||
| 10. |
Баренфельд О. І. Важкий пацієнт з васкулярною пухлиною. Клінічний випадок ускладненої епітеліоїдної гемангіоендотеліоми правого передсердя та його застосування у викладанні державною та англійською мовами при підготовці лікарів загаль [Електронний ресурс] / О. І. Баренфельд, В. М. Рудіченко, В. А. Рудковський, О. М. Лінник, М. О. Кушнєрова, А. А. Балабай // Семейная медицина. - 2014. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2014_2_13 Наведено дані літератури стосовно однієї з форм гемангіоендотеліоми - епітеліоїдної, яка становить рідкісний вид судинної пухлини та є проміжною за своїми морфологічними рисами та біологічною поведінкою між гемангіомою та звичайною ангіосаркомою. У науковій літературі повідомляється про випадки епітеліоїдної гемангіоендотеліоми в печінці, легені, гастроінтестинальному тракті, голові та шиї, центральній нервовій системі, судинах, серці та кістках. Пухлина є добре диференційованою, ендотеліальною, з непередбачуваною поведінкою. Наведено опис власних клінічних спостережень померлої хворої, під час розтину якої була виявлена ускладнена епітеліоїдна гемангіоендотеліома правого передсердя. Надані макроскопічний та мікроскопічний описи даного випадку з відповідними фотографіями. Зазначені матеріали застосовуються під час практичних занять державною та англійською мовами при підготовці лікарів загальної практики - сімейної медицини на додипломному етапі та слугують базою розроблення клінічного завдання для розгляду. | |||
| 11. | 
Барна О. М. Опрацювання можливості застосування інтерактивного методу кооперативних груп при підготовці лікарів загальної практики-сімейної медицини: фокус на артеріальну гіпертензію [Електронний ресурс] / О. М. Барна, В. М. Рудіченко, А. В. Новицька // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 110-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_28 | |||
| 12. |
Яновська А. О. Критичні етапи спостережень важких випадків аортальних аневризм на фоні значної коморбідності у загальній практиці (за власними тривалими клінічними спостереженнями та досвідом викладання державною та англійською мовами [Електронний ресурс] / А. О. Яновська, В. М. Рудіченко, Д. В. Рейзін // Семейная медицина. - 2017. - № 3. - С. 84-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2017_3_20 Хворі з аортальною аневризмою можуть залишатися асимптомними протягом кількох років. Судинне ураження при цьому може маніфестувати як гострий розрив або розшарування, а це є фатальним, якщо воно вчасно не розпізнане та не ліковане. Через можливість первинного контакту такого хворого з медичною допомогою саме на первинному рівні існує необхідність лікарю загальної практики - сімейної медицини бути практично ознайомленим з проблемою для найбільш ефективної співпраці з фахівцями високоспеціалізованого етапу. Наведені спостереження найбільш тяжких випадків аортальних аневризм зі значною коморбідністю з авторського тривалого досвіду спостережень лікаря загальної практики територіально близьких хворих, коли розв'язувалося питання необхідності екстреного хірургічного втручання, покладено в основу розроблення практичних задач під час підготовки лікарів державною та англійською мовами.Хворі з аортальною аневризмою можуть залишатися асимптомними протягом кількох років. Судинне ураження при цьому може маніфестувати як гострий розрив або розшарування, а це є фатальним, якщо воно вчасно не розпізнане та не ліковане. Через можливість первинного контакту такого хворого з медичною допомогою саме на первинному рівні існує необхідність лікарю загальної практики - сімейної медицини бути практично ознайомленим з проблемою для найбільш ефективної співпраці з фахівцями високоспеціалізованого етапу. Наведені спостереження найбільш тяжких випадків аортальних аневризм зі значною коморбідністю з авторського тривалого досвіду спостережень лікаря загальної практики територіально близьких хворих, коли розв'язувалося питання необхідності екстреного хірургічного втручання, покладено в основу розроблення практичних задач під час підготовки лікарів державною та англійською мовами. | |||
| 13. | 
Рудіченко В. М. Судинні постін’єкційні ураження в наркозалежних: за матеріалами власних клінічних спостережень [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, А. С. Любченко, Д. В. Рейзін // Кардиология: от науки к практике. - 2017. - № 3. - С. 121-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2017_3_10 | |||
| 14. |
Рудіченко В. М. Випадок візуалізованого гіперпневматозу товстого кишечника, який супроводжується розгорнутою клінічною симптоматикою, спричиненою синдромом Хілаідіті та доліхосигмою [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, Т. О. Лебідь // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 1. - С. 88-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/SGastro_2018_1_14 У 1910 р. Д. Хілаідіті (Demetrius Chilaiditi) описав випадки без клінічної симптоматики, які мали вигляд внутрішньоабдомінального вільного повітря за абдомінального або грудного рентгенологічного обстеження, спричинені інтерпозицією кишечника між печінкою та правим куполом діафрагми. Симптом Хілаідіті не обов'язково супроводжується клінічними симптомами. Для цього синдрому характерні спричинені незвичним анатомічним розташуванням кишечника симптоми: абдомінальний біль, відчуття розтягнення, здуття, нудота, блювання, метеоризм, порушення дефекації, а також рідкісніші маніфестації, такі як субстернальний біль, серцеві аритмії, задишка та респіраторні порушення. У чоловіків синдром виявляється в 4 рази частіше, ніж у жінок Симптом Хілаідіті зафіксовано в осіб віком від 5 міс до 81 року, найчастіше (1 %) - у популяції осіб похилого віку. Наведено клінічний опис візуалізованого гіперпневматозу товстого кишечника, який супроводжувався розгорнутою клінічною симптоматикою, спричиненою правобічним підціафрагмальним синдромом Хілаідіті та лівобічною підціафрагмальною доліхосигмою, зроблений у Київській міській клінічній лікарні № 8. У хворого віком 80 років клінічними скаргами були запор (протягом тривалого часу), відчуття розтягнення, здуття живота, значний метеоризм з відходом, за суб'єктивною оцінкою, значної кількості газу, особливо за тряских поїздок. Також хворий відзначав часом біль переважно в лівому підреберії, подеколи - в епігастральній ділянці, інколи з печією, яку усував прийом антацидів. Іноді виникала нудота з блювотою. У 2016 р. установлений діагноз доліхосигми з перекручуванням сигмоподібної кишки та кишковою непрохідністю, проведено лапаротомію, резекцію сигмоподібної кишки з анастомозом за типом кінець-у-кінець. | |||
| 15. |
Рудіченко В. М. Атипові прояви подагри у загальній практиці-сімейній медицині: власні клінічні спостереження та дані літератури [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, М. О. Кушнєрова // Семейная медицина. - 2018. - № 6. - С. 26-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_6_7 Мета дослідження - узагальнення власного клінічного досвіду спостереження і ведення подагри та атипових її проявів, а також даних літератури з цього питання, виявлення закономірних проявів атипового перебігу патологічного стану. Науково-практичною базою дослідження стала Київська міська клінічна лікарня № 8, куди направляються хворі лікарями первинної ланки на засадах загальної практики - сімейної медицини. Клінічно подагра є переважно чоловічою хворобою. Патологічний стан зустрічається частіше у чоловіків, ніж у жінок, але у жінок він переважно стає маніфестним у постменопаузальний період. Жінки з подагрою більш схильні до атипового перебігу захворювання (наприклад, хвороба на пальцях рук та гомілковостопний суглоб), що робить лікування проблемним внаслідок співіснуючих коморбідностей. Подагра є частою та винятково больовою формою запального артриту, який типово залучає перший метатарсофаланговий суглоб (що термінологічно саме і є подагра). Атипові прояви подагри сьогодні фіксують з наростаючою частотою у певних популяційних групах, таких, як особи похилого віку, особи з генетичною схильністю, ензимними дефіцитами, імплантами протезів та тих, хто одержує імуносупресивну терапію. Подагра може мімікрувати іншими станами, такими, як септичний артрит, остеоартрит, остеоартроз, ревматоїдний артрит, псевдоподагра (відкладення кристалів кальцію пірофосфату) та навіть периартикулярними пухлинами. Подагра може також співіснувати з іншими артропатіями, надалі ускладнюючи діагноз. Описано власні спостереження хворого з розгорнутою атиповою маніфестацією подагри протягом 35 років. Причому на нижніх кінцівках проявів захворювання довго не було, і лише приблизно 2,5 - 3 останні роки хворий відзначив, що тофуси почали з'являтися також і на ногах. Риси атиповості відрізняються від "класичної" подагри, яку виявляють у чоловіків середнього віку, декількома аспектами: немає переважності чоловіків, але є близький до рівного тендерний розподіл, поліартикулярний прояв із залученням суглобів верхньої кінцівки, менше гострих подагричних епізодів, в'ялий клінічний перебіг та підвищене утворення тофусів. | |||
| 16. | 
Рудіченко В. М. Відмороження — медична проблема для лікарів первинної ланки (власні та літературні клінічні дані) [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, А. С. Любченко, В. І. Рейзін // Практикуючий лікар. - 2019. - Т. 8, № 1. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2019_8_1_11 | |||
| 17. |
Пілецький А. М. Складний диференційний діагноз геморагічного васкуліту у практиці лікаря загальної практики-сімейної медицини: власні клінічні спостереження та дані літератури [Електронний ресурс] / А. М. Пілецький, Н. В. Снігир, В. М. Рудіченко, В. О. Кривець, М. Г. Маслій // Семейная медицина. - 2019. - № 2. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2019_2_10 Розглянуто проблему диференційного діагнозу геморагічного васкуліту на рівні первинної медико-санітарної допомоги. Наведено сучасну класифікацію системних васкулітів Міжнародної погоджувальної конференції в Чапел Хіл (США, 2012). Надано характеристику найчастішої форми васкуліту - пурпури Геноха - Шенлейна та менш відомої форми васкуліту мілких судин - лейкоцитокластичного васкуліту (гінерсенситивного васкуліту). Матеріал викладено на підставі даних наукової літератури та власних клінічних спостережень шкірного васкуліту. | |||
| 18. |
Рудіченко В. М. Рестриктивна кардіоміопатія: літературні дані та власні клінічні спостереження термінального стану [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, А. С. Любченко, Л. Р. Дронюк // Кардиология: от науки к практике. - 2018. - № 5-6. - С. 124-140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Konkp_2018_5-6_10 | |||
| 19. |
Рудіченко В. М. Олігосимптомний перебіг вірусного гепатиту С із маніфестними ускладненнями стану в ін’єкційного наркозалежного (власні спостереження та досвід викладання державною та англійською мовами) [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко, В. І. Рейзін, М. О. Кушнєрова, Л. А. Стаднюк // Практикуючий лікар. - 2019. - Т. 8, № 4. - С. 37-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2019_8_4_7 | |||
| 20. | 
Рудіченко В. М. Урахування гіперурикемії, подагри та гендерних нозологічних особливостей в діяльності лікаря загальної практики – сімейної медицини [Електронний ресурс] / В. М. Рудіченко // Лікарська справа. - 2012. - № 5. - С. 44-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2012_5_7 Проаналізовано гендерні дані про особливості гіперурикемії та подагри, зокрема, у жінок старшого віку, на початку маніфестації подагричного артриту (одна з основних причин, імовірно, менопауза як така). Виявлено, що у них більше супутніх розладів, таких як артеріальна гіпертензія та ниркова недостатність, а також вони вживають менше спиртних напоїв. Також відмічено більш низьку частоту типової локалізації патології на першому пальці стопи у жінок, які більш схильні приймати як лікарські засоби діуретичні препарати. Вказані клінічні особливості слід враховувати в діяльності лікарів загальної практики та сімейної медицини. Гендерні характеристики поліартикулярної подагри неоднозначні. Дослідження підтвердили можливість генетичного базису метаболізму сечової кислоти, що зумовлює певні фенотипові властивості організму. Відомий вплив на сироваткову сечову кислоту ряду генів, зокрема PDZK1, GCKR, SLC2A9, ABCG2, LRRC16A, SLC17A3, SLC16A9 та SLC22A12. Однак висновки досліджень підтверджують необхідність продовження з'ясування значення різних факторів гендерних відмінностей. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |