Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Росул М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Росул М. М. Профілактика серцево-судинних захворювань: роль сімейного лікаря [Електронний ресурс] / М. М. Росул, С. В. Фейса, Н. В. Іваньо, М. О. Корабельщикова // Україна. Здоров'я нації. - 2015. - № 1. - С. 178-182. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2015_1_36 | ||
| 2. |
Росул М. В. Мікробіологічний моніторинг ран у хворих на синдром стопи діабетика на фоні озонотерапії в практиці сімейного лікаря [Електронний ресурс] / М. В. Росул, Б. М. Пацкань // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 165-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_36 Мета роботи - вивчити характер мікрофлори ран, чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів та цитологічний тип реактивності тканин у хворих на синдром стопи діабетика на тлі використання методів системної та місцевої озонотерапії. Проаналізовані результати бактеріологічного дослідження ранового вмісту та вивчення резистентності мікроорганізмів у 69 хворих на цукровий діабет, ускладнений синдромом стопи діабетика, які знаходились на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні № 2 Ужгородської центральної міської клінічної лікарні. Встановлено, що рановий дефект характеризується високим ступенем колонізації мікроорганізмами в асоціаціях із переважним домінуванням стафілококів і великим розмаїттям полірезистентних до сучасних антибіотиків форм бактерій. Локальна озонотерапія в концентрації 4000 мкг/л виявляє позитивну дію на перебіг ранового процесу, яка проявляється в суттєвому зниженні густоти колонізації мікроорганізмами рани, зменшенні щільності популяцій останніх і зміною дегенеративних процесів регенераторними. Висновки: велике розмаїття полірезистентних мікроорганізмів диктує необхідність більш обгрунтованого підходу до "профілактичної антибіотикотерапії" без належних чітких критеріїв і показань, обумовлює необхідність пошуку нових методів антибактеріальної терапії та місцевого впливу на мікрофлору рани. | ||
| 3. |
Росул М. М. Гіперурикемія як предиктор серцево-судинних захворювань [Електронний ресурс] / М. М. Росул, І. В. Бугір, М. О. Корабельщикова, Н. В. Іваньо // Україна. Здоров'я нації. - 2016. - № 1-2. - С. 170-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2016_1-2_37 Мета роботи - вивчити роль безсимптомної гіперурикемії в механізмах розвитку і прогресування серцево-судинних захворювань та зокрема артеріальної гіпертензії. Проведено аналіз даних вітчизняної та зарубіжної літератури щодо взаємозв'язку гіперурикемії із серцево-судинними захворюваннями. На основі даних багаточисленних досліджень сформульовано докази, які пов'язують сечову кислоту із широким колом кардіоваскулярних розладів, у тому числі з артеріальною гіпертензією, та наведено фактори, які приводять до розвитку та прогресування артеріальної гіпертензії за наявності гіперурикемії. Висновки: на сьогодні існують беззаперечні докази тісних взаємозв'язків між безсимптомною гіперурикемією та артеріальною гіпертензією й асоційованими з нею станами - атеросклерозом, метаболічним синдромом, ішемічною хворобою серця. При цьому гіперурикемія розглядається як сильний, незалежний предиктор серцево-судинної та загальної смертності в даних хворих. | ||
| 4. |
Росул М. В. Механізми внутрішніх факторів ризику інфекції в ділянці хірургічного втручання у пацієнтів із надлишковою масою тіла [Електронний ресурс] / М. В. Росул // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 2. - С. 90–93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_2_20 Мета роботи - вивчити механізми внутрішніх факторів ризику інфекції ділянки хірургічного втручання у пацієнтів із надлишковою масою тіла. Проведено аналіз баз даних Medline, PubMed та Cochrane database. Досліджено, що частота післяопераційних ускладнень, зокрема, ранових інфекцій, в огрядних пацієнтів наближується до 40 %. Потенційними факторами ризику незадовільного загоєння ран у пацієнтів з ожирінням є анатомічні особливості та гіпоперфузія жирової тканини, стимуляція медіаторного каскаду, що пригнічує ангіогенез і призводить до хронічного запалення. Огрядні пацієнти страждають від парадоксального недоїдання, що призводить до дефіциту вітамінів А, B6, B12, С, D3, цинку, альбуміну, заліза, фолієвої кислоти, феритину, фосфору, кальцію, магнію і міді, що кумулятивно сприяє збільшенню ранових ускладнень. Висновки: виявлено, що ожиріння є значним фактором ризику розвитку хірургічної інфекції ділянки хірургічного втручання. Розуміння механізмів внутрішніх факторів ризику надають змогу проводити корекцію цих порушень у периопераційному періоді з метою профілактики інфекційних ранових ускладнень. | ||
| 5. |
Росул М. М. Вплив гіперурикемії на морфофункціональні показники серця у хворих із гіпертонічною хворобою [Електронний ресурс] / М. М. Росул, І. В. Бугір, М. О. Корабельщикова, Н. В. Іваньо // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 2. - С. 94–97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_2_21 Мета роботи - дослідити морфофункціональний стан міокарда лівого шлуночка у хворих із гіпертонічною хворобою і підвищеним рівнем сечової кислоти. Обстежено 60 жінок із гіпертонічною хворобою, які залежно від рівня сечової кислоти в сироватці крові були поділені на 2 групи. Показники морфофункціонального стану серця вивчено за допомогою ехокардіоскопічного дослідження за стандартною методикою та допплерехокардіоскопічного обстеження. 3а наявностi супутньої гiперурикемiї в жінок із гіпертонічною хворобою вiдмiчаються: збільшення показників кінцевого діастолічного та систолічного розмірів лівого шлуночка, а також зростання показників маси міокарда та індексу маси міокарда лівого шлуночка (<$E р~<<~0,05>), що свідчить про більш виражений ступінь гіпертрофії лівого шлуночка; спостерігається зростання частоти рестриктивного типу діастолічної дисфункції лівого шлуночка (27,6 % проти 3,6 %), а систолічна дисфункція лівого шлуночка виявляється тільки за наявності безсимптомної гіперурикемії. Висновки: гіперурикемія є фактором, за наявності якого спостерігається погіршення показників морфофункціонального стану міокарда у хворих із гіпертонічною хворобою. | ||
| 6. |
Іваньо Н. В. Первинна інвалідизація хворих з ішемічною хворобою серця: стратифікація ризику стійкої втрати працездатності [Електронний ресурс] / Н. В. Іваньо, М. М. Росул, Т. В. Іваньо, М. О. Корабельщикова // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 2. - С. 137–138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_2_34 | ||
| 7. |
Корабельщикова М. О. Особливості виникнення гострого інфаркту міокарда в осіб молодого віку [Електронний ресурс] / М. О. Корабельщикова, М. М. Росул, Н. В. Іваньо // Україна. Здоров'я нації. - 2017. - № 2. - С. 139–140. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2017_2_36 | ||
| 8. | 
Блецкан М. М. Артеріальна гіпертензія та її патогенетичні ланки у хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / М. М. Блецкан, М. І. Фатула, О. А. Рішко, В. В. Свистак, М. М. Росул // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2008. - Вип. 33. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2008_33_22 | ||
| 9. |
Іваньо Н. В. Стан здоров’я хворих після перенесеного інфаркту міокарда [Електронний ресурс] / Н. В. Іваньо, М. М. Росул, Т. В. Іваньо, М. О. Корабельщикова // Україна. Здоров'я нації. - 2018. - № 2. - С. 86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2018_2_22 | ||
| 10. |
Росул М. М. Клінічна ефективність застосування блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ: фокус на олмесартан [Електронний ресурс] / М. М. Росул // Україна. Здоров'я нації. - 2018. - № 2. - С. 91–92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2018_2_28 | ||
| 11. |
Росул М. М. Застосування атнтитромботичної терапії у хворих з фібриляцією передсердь: сучасний стан проблеми [Електронний ресурс] / М. М. Росул, К. М. Грещишин, Н. В. Іваньо, М. О. Корабельщикова // Україна. Здоров'я нації. - 2018. - № 2. - С. 93–94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2018_2_29 | ||
| 12. |
Іваньо Н. В. Сучасні тенденції лікування хворих інфарктом міокарда та динаміка смертності від данної патології в м. Ужгород [Електронний ресурс] / Н. В. Іваньо, М. М. Росул, Т. В. Кошмякова, М. О. Корабельщикова // Україна. Здоров'я нації. - 2020. - № 2. - С. 173-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzn_2020_2_37 | ||
| 13. | 
Росул М. В. Модифікація периопераційного догляду при плановій колоректальній хірургії: покращене відновлення після операції (ERAS) [Електронний ресурс] / М. В. Росул, О. П. Шманько // Проблеми клінічної педіатрії. - 2022. - № 4. - С. 18-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2022_4_5 | ||
| 14. |
Радченко В. О. Дегенеративні захворювання хребта, особливості класифікації [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, І. Ф. Федотова, О. П. Шманько, М. В. Росул // Проблеми клінічної педіатрії. - 2022. - № 4. - С. 60-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pkp_2022_4_11 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |