Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Розловська С$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 5 Представлено документи з 1 до 5 |
|||
| 1. | 
Розловська С. Є. Зіставлення різних способів визначення коефіцієнта пористості теригенних колекторів з врахуванням глинистості за даними акустичного каротажу [Електронний ресурс] / С. Є. Розловська, Н. С. Ганженко, К. І. Муц // Геодинаміка. - 2013. - № 1. - С. 154-159. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_1_20 Розглянуто різні способи визначення коефіцієнта відкритої пористості теригенних колекторів із урахуванням глинистості за даними акустичного каротажу. Визначені коефіцієнти пористості за цими способами та за петрофізичними зв'язками зіставлено з результатами досліджень кернового матеріалу. Для порівняння величин коефіцієнта пористості використано апарат математичної статистики з метою систематизації одержаної інформації та оцінки характеристик розподілу цієї величини. | ||
| 2. | 
Розловська С. Є. Сучасний стан ефективного використання акустичного каротажу для вирішення нафтогазопошукових завдань [Електронний ресурс] / С. Є. Розловська // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2014. - № 2. - С. 129-140 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2014_2_16 У прикладній геофізиці акустичний каротаж має широке застосування. Цей метод використовується для розв'язання великої кількості задач у ході дослідження свердловин на нафту і газ та призначений для вивчення параметрів хвильового поля гірських порід навколосвердловинного простору та неоднорідностей у затрубному просторі. Інтерпретація результатів акустичного каротажу у багатьох випадках орієнтована на досить спрощене уявлення про середовище. Як правило, цього буває достатньо для досягнення поставленої мети розчленування розрізу, але існує низка практично важливих задач, під час розв'язання яких необхідно звертатися до уявлень про складний характер хвильового поля в середовищі. Проаналізовано сучасний стан таких важливих для нафтогазової геофізики задач як визначення коефіцієнта пористості, оцінки характеру насичення порід-колекторів за даними акустичного каротажу та параметричного забезпечення сейсморозвідки. Найбільш широко у літературі висвітлено питання визначення коефіцієнта пористості за різними параметрами пружних хвиль. Описано поодинокі результативні спроби виділити тріщинуваті породи (але не зазначена можливість визначення кількісного параметра - коефіцієнта тріщинуватості) та визначення структурних параметрів геологічного розрізу. Іде пошук рішень щодо оцінки проникності порід на основі аналізу параметрів хвилі Стоунлі. Багато публікацій присвячено питанню ідентифікації типу флюїду в поровому просторі гірських порід, хоча значна кількість способів оцінки типу флюїду в поровому просторі колекторів не знайшла практичної реалізації через їх складність та неможливість врахування усіх чинників, і лише в окремих працях демонструється можливість кількісного визначення коефіцієнтів флюїдонасичення. | ||
| 3. | 
Кашуба Г. О. Спосіб визначення інтервального часу розповсюдження повздовжньої хвилі в скелеті порід-колекторів (на прикладі родовищ Східної частини та Північного борту Дніпровсько-Донецької западини) [Електронний ресурс] / Г. О. Кашуба, С. Є. Розловська // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2015. - № 1. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2015_1_2 Визначення коефіцієнта гранулярної пористості є однією із основних задач свердловинної геофізики, яка розв'язується за даними окремо акустичних, радіоактивних, електричних методів каротажу, а також комплексного їх використання. Проте, акустичний каротаж продовжує залишатися основним методом визначення пористості гірських порід. Для кількісної інтерпретації матеріалів акустичного каротажу використання рівняння середнього часу без відомостей про інтервальний час розповсюдження повздовжньої хвилі в скелеті породи практично неможливо. Параметр інтервального часу в скелеті породи для однотипних порід-колекторів змінюється в достатньо широких межах. Продемонстровано мінливість параметра інтервального часу розповсюдження повздовжньої хвилі в скелеті породи для однотипних порід-колекторів не тільки різних родовищ та стратиграфічних одиниць, але й різноглибинних відкладів одного віку. Використання узагальнених величин цього параметра може призвести до значних похибок під час визначення пористості. Тому на стадії оперативної інтерпретації за відсутності кернових даних виникає необхідність оцінки інтервального часу повздовжньої хвилі в скелеті породи для конкретних відкладів, які пройшла свердловина. З метою оцінки зазначеного параметра розв'язано обернену задачу - для відомої пористості та інтервальних часів розповсюдження повздовжньої хвилі в породі та флюїді з рівняння середнього часу визначено інтервальний час в скелеті породи. Для визначення пористості порід застосовано метод електрометрії. Одержані значення інтервальних часів проходження хвилі в скелеті породи за даними електрометрії та акустичного каротажу практично збігаються з одержаними за коефіцієнтами пористості для кернового матеріалу. | ||
| 4. | 
Розловська С. Є. Можливості атрибутного аналізу сейсмічних даних для уточнення структурних особливостей геологічного розрізу [Електронний ресурс] / С. Є. Розловська, О. П. Вергуненко, Б. Б. Габльовський, М. В. Штогрин // Нафтогазова енергетика. - 2021. - № 1. - С. 16-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2021_1_3 У ході аналізу амплітудно-частотних характеристик сейсмічного сигналу для якісної оцінки змін хвильового поля, які пов'язуються з характеристиками осадонакопичення та структурними особливостями розрізу, використовують сейсмічні атибути. Метою досліджень є уточнення геологічної будови підсольових відкладів девону на основі атрибутного аналізу динамічних характеристик сейсмічного хвильового поля Ковалівської площі північної прибортової зони західної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Новий поштовх до вивчення будови девонського комплексу ДДЗ, який на даний час є найменш вивченим сейсморозвідкою і бурінням, спричинений отриманням припливів з аналогічних девонських відкладів в родовищах північної прибортової зони Прип'ятського прогину та виявленням перспективних об'єктів на ділянці дослідження. Проаналізовано результати переобробки сейсмічних даних минулих років, обробки сучасних сейсмічних досліджень і даних геофізичних досліджень свердловин. На основі цих матеріалів проведено атрибутний аналіз та здійснено прогнозування геологічного розрізу за динамічними характеристиками хвильового поля з використанням програмного комплексу Petrel фірми Sсhlumberger. Завдяки проведенню цих процедур при інтерпретації розрізу уточнено розташування тектонічних порушень, стратиграфічних меж, більш достовірно виділено товщу нижньосольових відкладів девону та спрогнозовано зону розвитку карбонатної підсольової товщі, можливо рифогенного походження. У межах Ковалівської структури прогнозується значне збільшення загальної потужності підсольових відкладів та наявність, крім теригенних колекторів, значних товщ відносно чистих розущільнених органогенних карбонатних відкладів, що значно підвищує потенційну перспективність структури. | ||
| 5. |
Габльовський Б. Б. Моделювання сейсмічних ефектів при зміні фізичних властивостей геологічного середовища на прикладі Одеського газового родовища [Електронний ресурс] / Б. Б. Габльовський, Н. С. Ганженко, С. Є. Розловська // Нафтогазова енергетика. - 2022. - № 1. - С. 15-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2022_1_3 Наведено методику та результати сейсмічного моделювання, виконаного на прикладі Одеського газового родовища, розташованого у межах північно-західного шельфу Чорного моря Південного нафтогазоносного регіону України з метою оцінки можливості застосування сейсмічного моніторингу при розробці та експлуатації нафтогазових родовищ. Геологічна будова Одеського газового родовища дозволяє наочно продемонструвати характер зміни динамічних характеристик сейсмічного запису при зміні фізичних властивостей геологічного середовища. Для оцінки сейсмічних ефектів проведено моделювання часових розрізів для двох моделей середовищ із різними значеннями пористості, виконано аналіз зміни форми сигналів, розраховано часовий зсув між максимальними значеннями амплітуд у межах продуктивних відкладів, обчислено коефіцієнти відбиття поздовжньої хвилі при нормальному падінні променя та за перетворенням Гільберта розраховано миттєві фази, амплітуди та миттєві частоти сейсмічного запису. Проведені дослідження дозволяють зробити висновки щодо ступеня контрастності динамічних характеристик сейсмічного запису та можливості їх застосування для моніторингу стану нафтогазових родовищ. За результатами моделювання встановлено, що зміна пористості у різних продуктивних горизонтах Одеського газового родовища має різне відображення у сейсмічному полі. Зокрема, для контролю фізичного стану продуктивних горизонтів ВП та НП більш інформативним індикатором є часовий зсув, продуктивного горизонту Е-1 - миттєва амплітуда. Вибір індикатора залежить від сейсмогеологічних умов конкретного родовища чи ділянки досліджень, а залучення динамічних характеристик хвильового поля при рішенні задач сейсмічного моніторингу вимагає високої якості експериментальної (або польової) сейсморозвідувальної інформації. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |