Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (1) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (39) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Підгорський В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 22 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. |
| |||
| 2. | 
Підгорський В. С. Використання кормових та пекарських дріжджів для отримання біологічно активних гліканів [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський, О. Г. Коваленко, В. М. Васильєв, О. В. Ісакова // Biotechnology. - 2010. - Vol. 3, № 6. - С. 49-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2010_3_6_7 Досліджено можливість використання кормових (Candida maltosa | |||
| 3. | 
Підгорський В. С. Вплив ізоформ лектину Bacillus subtilis ІМВ В-7014 на життєздатність нормальних та злоякісних клітин in vitro [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський, Е. О. Коваленко, І. С. Карпова, О. В. Сащук, К. І. Гетьман, Т. О. Рубан, О. М. Сухорада, Л. Л. Лукаш // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 3. - С. 3-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_3_2 | |||
| 4. |
Підгорський В. С. Рецензія на монографію Л. Т. Міщенко "Вірусні хвороби озимої пшениці". - Київ: Фітосоціоцентр, 2009. – 352 с. [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський, І. С. Щербатенко // Мікробіологічний журнал. - 2011. - Т. 73, № 1. - С. 56-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2011_73_1_10 | |||
| 5. |
Сафронова Л. А. Гено- та фенотипічна характеристика штамів бацил - компонентів препарату ендоспорин [Електронний ресурс] / Л. А. Сафронова, Л. Б. Зелена, В. В. Клочко, Л. В. Авдєєва, О. М. Рева, В. С. Підгорський // Мікробіологічний журнал. - 2012. - Т. 74, № 5. - С. 55-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2012_74_5_10 | |||
| 6. |
Смирнова Г. Ф. Відновлення хлоратів іммобілізованими бактеріями у безперервному режимі [Електронний ресурс] / Г. Ф. Смирнова, М. М. Гавриленко, В. С. Підгорський // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 1. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_1_7 Досліджено відновлення хлоратів культурою Aerococcus dechloraticans | |||
| 7. |
Ногіна Т. М. Деструкція моторних олив актинобактеріями [Електронний ресурс] / Т. М. Ногіна, Л. А. Хоменко, В. С. Підгорський // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 4. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_4_4 Досліджено вплив високих концентрацій моторних олив (МО) та присадок до них на ріст штамів Dietzia maris | |||
| 8. | 
Губський Ю. І. Оригінальні антиметаболіти пуринового обміну — похідні імідазолу та бензимідазолу, їх молекулярні комплекси з бактерійними лектинами [Електронний ресурс] / Ю. І. Губський, О. В. Вельчинська, Е. О. Коваленко, Н. І. Шарикіна, В. С. Підгорський // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 5. - С. 187-192. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_5_34 Описано новий препаративний метод одержання гетероциклічних біспохідних імідазолу та бензимідазолу з фторотаном у процесі каталізу 18-краун-6-комплексом. Виявлено високий протипухлинний ефект молекулярного комплексу біспохідного бензимідазолу з позаклітинним лектином сапрофітного штаму бактерій роду Bacillus | |||
| 9. |
Підгорський В. С. Структурна характеристика позаклітинного лектину сапрофітної культури Bacillus subtilis ІМВ В-7014 [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський, Е. О. Коваленко, І. С. Карпова, О. В. Сащук, К. І. Гетьман // Доповiдi Національної академії наук України. - 2010. - № 9. - С. 143-149. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2010_9_27 Досліджено деякі особливості структурної організації позаклітинного сіалоспецифічного лектину сапрофітного штаму Bacillus subtilis | |||
| 10. |
Підгорський В. С. Вплив генотипу мутантів Bacillus subtilis на синтез лектинів з використанням різних джерел вуглецю [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський, Е. О. Коваленко, І. С. Карпова, О. В. Сащук, Н. В. Корецька, К. І. Гетьман // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 3. - С. 176-181. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_3_33 | |||
| 11. |
Підгорський В. С. Шляхи створення нових антиметаболітів піримідинового обміну — біспохідних 5(6)-заміщених урацилів та їх молекулярних комплексів з бактерійними лектинами [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський, О. В. Вельчинська, Е. О. Коваленко, Н. І. Шарикіна // Доповiдi Національної академії наук України. - 2009. - № 4. - С. 168-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2009_4_31 Описано новий препаративний метод одержання гетероциклічних бісаддуктів 5(6)-заміщених урацилів із фторотаном у процесі каталізу 18-краун-6-комплексом. Виявлено високий протипухлинний ефект бісаддукту 5-фторурацилу та його комплексів з позаклітинними лектинами сапрофітних штамів бактерій роду Bacillus (B. subtilis | |||
| 12. |
Янєва О. Д. Індукція стійкості до іонів міді і кадмію мультирезистентних штамів роду Pseudomonas [Електронний ресурс] / О. Д. Янєва, Г. Ф. Смирнова, В. С. Підгорський // Доповiдi Національної академії наук України. - 2007. - № 3. - С. 181-185. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2007_3_32 Induction of the resistance to copper and cadmium ions in three multiresistant Pseudomonas | |||
| 13. | 
Жаркова Л. Д. Антивірусна активність препарату лективір [Електронний ресурс] / Л. Д. Жаркова, С. Л. Рибалко, C. Т. Дядюн, Е. О. Коваленко, К. І. Гетьман, В. С. Підгорський // Лабораторна діагностика. - 2012. - № 1. - С. 27-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/labdiag_2012_1_8 | |||
| 14. |
Підгорський В. С. Формування комплексу глюкуроноксиломанану Tremella mesenterica Ritz. Fr. з вiрусом тютюнової мозаїки як один iз можливих механiзмiв антивiрусної дiї полiсахариду [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський, О. Г. Коваленко, П. М. Болтовець, Б. А. Снопок, О. М. Полiщук // Доповіді Національної академії наук України. - 2013. - № 12. - С. 157-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2013_12_26 | |||
| 15. |
Клочко В. В. Штам Pseudomonas sp. 2303 — активний антагонiст фiтопатогенiв та його антибiотичнi властивостi [Електронний ресурс] / В. В. Клочко, Л. Б. Зелена, К. О. Чугунова, П. М. Царенко, Л. О. Крючкова, Л. А. Пасiчник, Л. В. Авдєєва, В. С. Підгорський // Доповіді Національної академії наук України. - 2014. - № 10. - С. 161-166. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dnanu_2014_10_27 У результаті скринінгу серед штамів Української колекції мікроорганізмів відібрано штам Pseudomonas sp. 2303 з високою антибактеріальною та антифунгальною активністю. Зона затримки росту фітопатогенних бактерій Pseudomonas syringae, Pectobacterium carotovorum, Xanthomonas campestris, Clavibacter michiganensis, Agrobacterium turnefaciens становила 18 - 39 мм; індекси пригнічення мікроміцетів, представників родів Fusarium, Bipolaris, Pythium, Gaeumannomyces, знаходилися в діапазоні 39 - 51 %. Також штам Pseudomonas sp. 2303 характеризувався високою альгіцидною активністю - фугат культуральної рідини за розведення 1:5 пригнічував ріст ціанобактерій Anabaena variabilis, Nostoc linckia і Microcystis aeruginosa на 85 - 90 %. За даними HPLC-аналізу в культуральній рідині Pseudomonas sp. 2303 ідентифіковано антибіотично активну сполуку - феназин-1-карбонову кислоту. Молекулярно-генетичний аналіз - ампліфікація з праймерами до гена phzD - підтвердив наявність у штаму феназинового оперону. Штам Pseudomonas sp. 2303 можна розглядати як перспективну основу біопрепаратів для захисту сільськогосподарських культур, а також водоймищ від "цвітіння". | |||
| 16. | 
Янєва О. Д. Ізоляція та характеристика лактозоферментуючих дріжджів Candida kefyr [Електронний ресурс] / О. Д. Янєва, Г. О. Вороніна, В. С. Підгорський // Цитология и генетика. - 2013. - Т. 47, № 6. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/CLG_2013_47_6_6 Проведено скринінг лактозоферментуючих штамів дріжджів серед 162 штамів, ізольованих з різних рослин, та 28 штамів, виділених з сиру. 4 штами дріжджів ферментували лактозу та були ідентифіковані як Candida kefyr. Питома активність beta-галактозиди досліджених штамів складала 1501 - 2113 МО/г сухої біомаси. Здатність штамів С. kefyr С24 та С30 продукувати етанол з лактози значно пригнічувалась за високої концентрації субстрату (100 г/л). | |||
| 17. |
Гармашева І. Л. Взаємодія клітин штаму Lactobacillus plantarum 337Д УКМ В-2627 з глинистими мінералами in vitro [Електронний ресурс] / І. Л. Гармашева, Н. К. Коваленко, В. С. Підгорський, О. П. Лівінська, C. І. Войчук, Л. Т. Олещенко, Т. В. Томила, Т. Ф. Лобунець // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Т. 78, № 4. - С. 11-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2016_78_4_3 Мета роботи - охарактеризувати взаємодію клітин штаму Lactobacillus plantarum 337Д УКМ B-2627, що має пробіотичні властивості, з каолінітом й монтморилонітом. Використано методи інфрачервоної спектроскопії, трансмісійної електронної мікроскопії, адсорбційно-структурний статичний об'ємний метод, мікробіологічні та статистичні методи. У разі взаємодії клітин штаму L. plantarum 337Д з частинками глинистих мінералів характеристики пористого простору останніх практично не змінювались у порівнянні з вихідними зразками, розподіл пор за розмірами ставав ширшим за рахунок появи пор великого діаметра, зменшувалась питома поверхня, але сорбційна ємність та шарова будова глинистих мінералів зберігалась. Вперше встановлено вплив каолініту і монтморилоніту на ріст штаму L. plantarum 337Д in vitro. Найбільший стимулювальний вплив глинистих мінералів спостерігали на другій годині культивування. Питома швидкість росту штаму L. plantarum 337Д була у 5,2 разу більшою у разі культивування в середовищі MRS з 4 % каолініту та у 6 разів більшою - в середовищі MRS з 1 % монтморилоніту у порівнянні з контролем. Наявність у середовищі каолініту чи монтморилоніту уповільнювала процес зниження pH під час культивування штаму L. plantarum 337Д у порівнянні з контролем. За наявності монтморилоніту pH середовища знижувався повільніше, ніж за присутності каолініту. Різниця між значенням pH середовища з 4 % каолініту на початку культивування і через 2 год (<$EDELTA roman pH>) була в 10 разів меншою у порівнянні з контролем. У той же час pH середовищ з 1 % і 4 % монтморилоніту починав знижуватись через 4 год культивування. Висновки: різний вплив на ріст штаму L. plantarum 337Д зумовлений відмінностями фізико-хімічних характеристик каолініту і монтморилоніту, використаних у роботі. | |||
| 18. | 
Підгорський В. С. Видатний епідеміолог і мікробіолог (до 150-річчя від дня народження академіка Д. К. Заболотного) [Електронний ресурс] / В. С. Підгорський // Вісник Національної академії наук України. - 2016. - № 8. - С. 90-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vnanu_2016_8_14 Висвітлено діяльність відомого українського вченого, лікаря, епідеміолога, борця з особливо небезпечними інфекційними захворюваннями, державного діяча та організатора науки, президента Всеукраїнської академії наук (1928 - 1929 рр.), професора, академіка АН УРСР і АН СРСР Д. К. Заболотного. | |||
| 19. |
Скроцький С. О. Особливості росту та біосинтетична активність сольвентогенних бактерій роду Clostridium [Електронний ресурс] / С. О. Скроцький, Л. А. Хоменко, С. І. Войчук, В. С. Підгорський // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 2. - С. 3-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_2_2 Мета роботи - виділення природних ізолятів сольвентогенних бактерій, скринінг та дослідження особливостей росту активних штамів продуцентів бутанолу, ацетону та органічних кислот на крохмальвмісних середовищах. Роботу виконано з використанням класичних мікробіологічних, фізико-хімічних методів і за допомогою проточної цитофлуориметрії і газорідинної хроматографії. Виділено та досліджено анаеробні сольвентогенні бактерії (тобто такі, що утворюють розчинники бутанол, ацетон, етанол). Відібрано 5 штамів активних продуцентів розчинників, які ідентифіковано як вид Clostridium acetobutylicum. Досліджено здатність бактерій до синтезу ацетону, бутанолу і етанолу у разі росту на різних крохмальвмісних середовищах. Найбільшу кількість біобутанолу (10,4 та 9,0 г/л) синтезували штами SS-2 та SS-5, які проявляли стійкість до високих (цитотоксичних) концентрацій бутанолу. | |||
| 20. | 
Скроцький С. О. Альгінат натрію як основа для іммобілізації та концентрування бактерій роду Clostridium [Електронний ресурс] / С. О. Скроцький, Л. А. Хоменко, В. С. Підгорський // Наукові праці Національного університету харчових технологій. - 2019. - Т. 25, № 2. - С. 33-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npnukht_2019_25_2_6 Одним із пріоритетних напрямків розвитку технології біопалив є одержання біобутилового спирту. Основною проблемою за одержання цього біопалива є токсичність кінцевих продуктів для самих мікроорганізмів, що обмежує можливості його мікробного синтезу. Сьогодні використовуються різні підходи для розв'язання цієї проблеми й інтенсифікації процесу АБЕ-ферментації. Зокрема, за рахунок пошуку нових надактивних штамів бактерій-продуцентів, одержаних за допомогою методів генної інженерії, а також за рахунок оптимізації виробництва, через використання більш досконалих систем нагромадження і відведення кінцевих продуктів. Визначено технологічні параметри іммобілізації мікроорганізмів у "решітку" альгінатного гелю (біодеградація альгінату кальцію штамами мікроорганізмів). Підібрано співвідношення концентрацій альгінату натрію та хлориду кальцію для оптимізації складу гранул. Досліджено основні властивості іммобілізованих мікроорганізмів (встановлення часу початку бродіння, титру клітин в альгінатних гранулах, кількість спожитої глюкози та синтезованого бутанолу), що входять до складу комплексного активатора ацетоно-бутилового бродіння (КААББ). Встановлено, що мінімальна концентрація альгінату натрію для гелеутворення та наступної іммобілізації мікроорганізмів становить 20 г/л, а концентрація солей кальцію має бути не менша ніж 5 г/л. Оптимальний розмір вологих гранул як ефективної форми випуску активатора бродіння має становити 1,5 - 2 мм. Загальна втрата життєздатних клітин КУО від культуральної рідини до одержання сухого гранульованого препарату становить близько 20 - 25 %. У разі зброджування глюкози за допомогою методу дробного внесення КААББ було досягнуто отримання 14,2 г/л біобутанолу за 42 год. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |