Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (1) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Поясник І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 9 Представлено документи з 1 до 9 |
|||
| 1. | 
Поясник І. М. Депресивний синдром у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень [Електронний ресурс] / І. М. Поясник // Український вісник психоневрології. - 2014. - Т. 22, вип. 4. - С. 94-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2014_22_4_25 Мета дослідження - виявлення поширеності та адекватності діагностики системних ефектів і супутньої патології у пацієнтів із ХОЗЛ. У клінічне дослідження було включено 120 пацієнтів із ХОЗЛ II - IV стадії: чоловіків - 95 (79,2 %), жінок - 25 (20,8 %), середній вік 55,94 +- 6,23 року. Тривожно-депресивні розлади досліджувались за допомогою шкали депресії Гамільтона та шкали тривожності Спілбергера - Ханіна. Шкала тривожності Спілбергера - Ханіна призначена для оцінки реактивної та особистісної тривожності. | ||
| 2. | 
Поясник І. М. Клінічна характеристика когнітивних порушень у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень [Електронний ресурс] / І. М. Поясник // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 7. - С. 31-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2014_7_7 Наведено результати дослідження когнітивних порушень у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень. Діагноз когнітивних розладів базувався на результатах розширеного нейропсихологічного обстеження з якісною та кількісною оцінкою одержаних результатів. У пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень III - IV стадії виявлено синдром легких і помірних когнітивних розладів у порівнянні з практично здоровими особами тієї ж вікової категорії. | ||
| 3. | 
Поясник І. М. Випадок центрального понтинного мієлінолізу в молодої жінки [Електронний ресурс] / І. М. Поясник // Український неврологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2017_1_12 На клінічному прикладі проаналізовано основні етіологічні причини (на тлі депресивного та імунодефіцитного стану і розладів харчування) як можливі патофізіологічні причини розвитку понтинного мієлінолізу, клінічну картину, діагностичні методи, лікування та наслідок захворювання. | ||
| 4. |
Поясник І. М. Депресивний синдром у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень [Електронний ресурс] / І. М. Поясник // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 134. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_4_45 Мета дослідження - виявлення поширеності та адекватності діагностики системних ефектів і супутньої патології у пацієнтів із ХОЗЛ. У клінічне дослідження було включено 120 пацієнтів із ХОЗЛ II - IV стадії: чоловіків - 95 (79,2 %), жінок - 25 (20,8 %), середній вік 55,94 +- 6,23 року. Тривожно-депресивні розлади досліджувались за допомогою шкали депресії Гамільтона та шкали тривожності Спілбергера - Ханіна. Шкала тривожності Спілбергера - Ханіна призначена для оцінки реактивної та особистісної тривожності. | ||
| 5. | 
Поясник І. М. Ризик розвитку депресії у пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень [Електронний ресурс] / І. М. Поясник, В. А. Гриб, І. І. Тітов // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2019. - № 5. - С. 85-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2019_5_15 На базі ОФПЦ м. Івано-Франківськ було проведено клініко-психопатологічне обстеження 120 пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), які перебували на стаціонарному лікуванні. Мета роботи - виявлення поширеності й адекватності діагностики системних ефектів і супутньої патології у пацієнтів з ХОЗЛ. Розглянуто питання депресії у хворих з ХОЗЛ. Наведено результати клініко-психопатологічного обстеження 120 хворих з ХОЗЛ II - IV стадії за допомогою шкали депресії Гамільтона та шкали тривожності Спілбергера - Ханіна. На підставі аналізу результатів дослідження виявлено тривожно-депресивні розлади у пацієнтів з ХОЗЛ: у пацієнтів з ХОЗЛ II - III стадії - діагностовано депресію легкого ступеня тяжкості, а у хворих з ХОЗЛ IV стадії - середньої тяжкості. Встановлено необхідність призначення відповідного медикаментозного або психотерапевтичного лікування. | ||
| 6. |
Поясник І. М. Глюкокортикоїди у лікуванні хворих із туберкульозним менінгітом — два боки однієї медалі (сучасні тенденції, клінічний випадок) [Електронний ресурс] / І. М. Поясник // Український неврологічний журнал. - 2019. - № 4. - С. 60-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2019_4_11 Кортикостероїди давно використовують як додаток до лікування туберкульозного менінгіту. Крім того, терапія глюкортикоїдами є невід'ємною складовою ведення пацієнтів із системними захворюваннями сполучної тканини, що зумовлено високою ефективністю цих препаратів щодо зниження активності захворювання, мунологічні дефекти за системних захворювань сполучної тканини і висока сумарна доза кортикостероїдів призводять до активації латентної туберкульозної інфекції та швидкого розвитку захворювання у разі інфікування мікобактеріями туберкульозу. Наведений клінічний випадок свідчить, що лікарі різних спеціальностей мають пам'ятати про ймовірність виникнення туберкульозного менінгіту у хворих з імуносупресією навіть за відсутності менінгальних симптомів (ригідність потиличних м'язів, симптом Керніга) на тлі глюкокортикоїдної терапії інших захворювань. Кортикостероїди слід призначати пацієнтам як ад'ювант до протитуберкульозної терапії (незважаючи на імуносупресивний вплив), але режим розробляють індивідуально залежно від тяжкості захворювання. Високу діагностичну цінність для встановлення діагнозу туберкульозного менінгіту має молекулярно-генетичний метод G-Xpert, який надає змогу не лише виявити Mycobacterium tuberculosis у лікворі протягом 2 год, а і визначити наявність множинної лікарської стійкості, що сприяє швидкому призначенню адекватної етіотропної терапії та запобігає розвитку тяжких неврологічних розладів і смерті. Нейровізуалізація має важливе значення для діагностики та спостереження ТБМ. У випадках диференційної діагностики туберкульозного менінгіту слід утриматися від застосування препаратів широкого спектра дії з груп фторхінолонів та аміноглікозидів, оскільки це може призвести до несвоєчасного встановлення правильного діагнозу. | ||
| 7. | 
Поясник І. М. Технічні аспекти створення онлайн-курсів на платформі OPEN edX для змішаного навчання [Електронний ресурс] / І. М. Поясник // Art of medicine. - 2020. - № 3. - С. 198-202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2020_3_36 | ||
| 8. | 
Поясник І. М. Структурні зміни речовини головного мозку в пацієнтів на фоні хронічного обструктивного захворювання легень [Електронний ресурс] / І. М. Поясник, Р. Д. Герасимчук // Журнал неврології ім. Б. М. Маньковського. - 2014. - Т. 2, № 4. - С. 45-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jorn_2014_4_9 | ||
| 9. | 
Поясник І. М. Невропатія лицевого нерва як маніфестація раннього нейробореліозу (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / І. М. Поясник // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 214-220. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2020_25_4_29 Лайм-боррелиоз - это передаваемое клещами инфекционное заболевание, вызываемое спирохетой Borrelia burgdorferi sensu lato и распространяемое укусом клещей рода Ixodes. Нейроборрелиоз является клиническим проявлением болезни Лайма, которая поражает центральную и периферическую нервную систему у 15 % пациентов. Нервная система поражается как в острой, так и в поздней фазе заболевания. Клиническое течение нейроборрелиоза сильно варьирует. Хотя по меньшей мере 80 % европейских пациентов страдают параличом лицевого нерва и радикулитом, симптомы нейроборрелиоза могут быть совершенно неспецифичными или даже имитировать другие неврологические заболевания. Идиопатическая невропатия лицевого нерва длительное время рассматривалась как наиболее распространенная причина прозопопареза, однако современная диагностика значительно сужает круг случаев неизвестного происхождения. Нейроборелиоз трудно диагностировать, особенно когда прозопопарез является единственным клиническим проявлением, поэтому практикующие врачи должны помнить о возможной этиологии, чтобы избежать ошибки. Приведен клинический случай раннего нейроборелиоза у женщины 57 лет, который манифестировал с нейропатии лицевого нерва. Подробно описан ход заболевания (появление новых симптомов на фоне стандартной медикаментозной терапии (плохой ответ), наличие вспомогательных критериев (мигрирующая эритема, лимфоцитома (редко случается), артралгии), диагностику (специфическое иммунологическое исследование крови к Borrelia burgdorferi sensu lato), которая помогла в назначении правильного лечения пациентки. Антибиотикотерапия позволила достичь полного восстановления функции лицевого нерва и избежать будущих осложнений. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |