Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (34)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Попсуйшапка К$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 32
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Радченко В. А. 
Лечение различных видов патологии позвоночника на фоне остеопороза и агрессивных гемангиом с использованием канюлированных винтов и приспособления для введения костного цемента [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, А. А. Левшин, А. В. Палкин, И. Ф. Федотова, К. А. Попсуйшапка, А. А. Сиренко // Літопис травматології та ортопедії. - 2013. - № 1-2. - С. 288. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2013_1-2_72
Попередній перегляд:   Завантажити - 77.025 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Радченко В. А. 
Анализ структуры нестабильных повреждений тел грудных и поясничных позвонков [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, К. А. Попсуйшапка, А. А. Левшин, А. И. Попов // Літопис травматології та ортопедії. - 2013. - № 1-2. - С. 291. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2013_1-2_75
Попередній перегляд:   Завантажити - 62.79 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Продан А. И. 
Профилактика рецидивов спондилоартралгии после денервации дугоотросчатых суставов [Електронний ресурс] / А. И. Продан, В. А. Радченко, А. А. Cиренко, А. А. Левшин, А. И. Попов, К. А. Попсуйшапка, И. Ф. Федотова, А. В. Палкин // Літопис травматології та ортопедії. - 2013. - № 1-2. - С. 301-302. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2013_1-2_85
Попередній перегляд:   Завантажити - 203.143 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Радченко В. А. 
Хирургическое лечение деструктивных повреждений позвоночника [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, В. А. Куценко, К. А. Попсуйшапка, А. И. Попов // Літопис травматології та ортопедії. - 2013. - № 1-2. - С. 304. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2013_1-2_87
Попередній перегляд:   Завантажити - 76.897 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Радченко В. О. 
Епідеміологія вогнепальних ушкоджень хребта в Харківському регіоні під час військових дій на Сході України [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, А. І. Попов, О. Л. Бородай, С. І. Бібіченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_3_3
В связи с боевыми действиями на Востоке Украины на протяжении последних двух лет структура огнестрельных и травматических повреждений позвоночника и спинного мозга резко изменилась. Цель работы - изучить структуру огнестрельных повреждений позвоночника (ОПП) для выявления наиболее распространенных форм данной патологии, характерные признаки течения этих повреждений и определить особенности лечебной тактики. Проанализированы истории болезней 36-ти пострадавших с ОПП и спинного мозга - 22-х военнослужащих и 14-ти мирных жителей. Определено распределение больных в зависимости от вида оружия, вызвавшего ранения, - 10-ти человек с пулевыми ранениями, 26 с минно-осколочными. Среди пациентов с огнестрельными ранениями у 24-х были проникающие повреждения, у 11 - непроникающие, у 1-го - паравертебральное. Среди всех проникающих ранений 14 были слепыми, а 10 - сквозными. Огнестрельные повреждения шейного отдела позвоночника выявлены у 5-ти больных, грудного - у 16-ти, поясничного - у 13-ти, крестцового - у 2-х. Большинство пациентов (83 %) с огнестрельными ранениями позвоночника имели неврологическую симптоматику, а 66 % из них - признаки полного разрыва спинного мозга или конского хвоста. Хирургические вмешательства на позвоночнике (ляминэктомию без стабилизации или с первичной стабилизацией транспедикулярными конструкциями) выполняли на 5 - 7-й день после стабилизации общего состояния пациента. Выводы: у пострадавших во время боевых действий на Востоке Украины минно-осколочные ранения преобладали над пулевыми. ОПП и спинного мозга обычно сочетались с травмами органов шеи, грудной и брюшной полости. Хирургическое лечение повреждений позвоночника и спинного мозга необходимо выполнять в специализированных лечебных учреждениях, оно должно быть дифференцированным в зависимости от тяжести общего состояния больного и вида повреждения.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.538 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Радченко В. А. 
Экспериментальное исследование модуля упругости препарата грудопоясничного отдела позвоночника свиньи [Електронний ресурс] / В. А. Радченко, К. А. Попсуйшапка, М. Ю. Карпинский, Е. Д. Карпинская, С. А. Тесленко // Травма. - 2016. - Т. 17, № 6. - С. 91-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_6_14
При проведении исследований ПДС с помощью метода математического моделирования все исследователи сталкиваются с проблемой поиска информации о механических свойствах тканей опорно-двигательного аппарата, в частности модуля упругости межпозвонковых дисков. Проблема состоит в том, что разные литературные источники предоставляют данные, отличающиеся в 10 - 100 раз. Цель исследования - определить экспериментальным путем на препаратах грудопоясничного отдела позвоночника свиньи величину модуля упругости межпозвонкового диска. Предмет исследования - биомеханическая физическая модель взрывного перелома тела Th12-позвонка, по классификации повреждений грудного и поясничного отделов позвоночника Magerl et al. (1994), соответствующая группам A (подгруппа A2, A3), AB (подгруппа B1.2, B2.3), AC (подгруппа C1.3). Модель была выполнена на 4-х анатомических препаратах блоков позвоночных сегментов животного (свинья) из нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника (Th9 - L5) с полностью сохраненными дисками и связочными структурами. Нагрузочные тесты моделировали вертикальную осевую нагрузку. В результате эксперимента были получены данные о величине деформации препаратов позвоночника в норме и в условиях моделирования взрывного перелома Th12-позвонка при разных величинах нагрузки. На основании экспериментальных данных рассчитана величина общего модуля упругости моделей. Проанализирована степень влияния изгиба позвоночника на величину продольной деформации. Рассчитана средняя величина модуля упругости межпозвонкового диска грудопоясничного отдела позвоночника. Выводы: изменение кривизны позвоночника под действием нагрузки незначительно, и им можно пренебречь при расчетах величины общего модуля упругости моделей. В зависимости от степени разрушения ПДС Th12 общий модуль упругости модели снижается за счет выпадения из опорной функции элементов сегмента. На основании данных эксперимента расчетным путем определен модуль упругости межпозвонкового диска, величина которого составила 3,79 МПа, что может быть использовано при математическом моделировании ПДС.
Попередній перегляд:   Завантажити - 667.565 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Попсуйшапка К. О. 
Метааналіз результатів лікування вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта [Електронний ресурс] / К. О. Попсуйшапка // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 4. - С. 134-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_4_23
Существуют консервативные и хирургические (спондилодез на <$E360 symbol Р>, передний и задний) методы лечения взрывных переломов нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника. Однако каждый из них имеет свои ограничения и нерешенные вопросы. Цель работы - определить тенденции в использовании различных методов лечения взрывных переломов позвоночника. Метаанализ публикаций в ведущих специализированных изданиях, в базах Medline и PubMed за период 2001 - 2015 гг. Обнаружено 124 научные статьи, из которых отобрано 16, соответствующих II - III уровню доказательности. Всего в работах представлены результаты лечения 692-х больных с взрывными переломами нижнегрудного и поясничного отдела позвоночника. Проведен сравнительный анализ результатов консервативного и хирургического лечения, транспедикулярной фиксации (ТПФ) различной протяженности, доказана эффективность переднего спондилодеза. Выводы: выбор метода лечения взрывных переломов нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника зависит от морфологии повреждения, неврологического статуса, общего состояния больного, предпочтений и навыков хирурга. При повреждениях типа A по классификации Magerl с фрагментацией тела позвонка до 50 %, но с целым задним опорным комплексом рекомендован консервативный метод лечения. В случае повреждений типа AB с фрагментацией тела позвонка до 50 %, повреждением заднего опорного комплекса и задней продольной связки, стенозом позвоночного канала до 50 % можно использовать короткую заднюю ТПФ без передней реконструкции. Длинная ТПФ в этой группе больных обеспечивает более эффективную коррекцию деформации и надежную стабилизацию. Передняя декомпрессия и передний спондилодез изолированно или в комбинации с короткой ТПФ эффективны в лечении осложненных и неосложненных взрывных переломов позвоночника.
Попередній перегляд:   Завантажити - 351.604 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Радченко В. О. 
Дослідження напружено-деформованого стану моделі хребта за різноманітних методик хірургічного лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу частина перша) [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, О. В. Яресько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 1. - С. 27-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_1_6
Существуют различные взгляды на лечение взрывных переломов нижнегрудного и поясничного отдела позвоночника. Одни специалисты предпочитают консервативные методы лечения, другие используют спондилодез на 360<$E symbol Р> (передний и задний). Однако дискутируются вопросы протяженности фиксации, ее прочности, возможности коррекции деформации из заднего доступа, целесообразности выполнения ламинэктомии и др. Цель работы - построить конечно-элементную биомеханическую модель взрывного перелома тела ТhXII позвонка в блоке позвонков ThIX - LV и проанализировать напряженно-деформированное состояние при разных видах фиксации. Созданы три расчетные модели блока позвонков ThIX - LV с разрушением 50 % объема тела позвонка ТhXII и фиксацией: ThIX и LV; ThIX, ТhXII и LI; ThХ, ThХI и LI, LII, а также варианты модели с разрушением дуг позвонков. При вертикальной нагрузке наиболее напряженным оказывается задний опорный комплекс позвоночника, а максимальные напряжения (45,9 - 46,6 МПа) в фиксирующих конструкциях расположены в стержнях. В случае фиксации 6 винтами напряжения в стержнях снижаются примерно на 20 % (до 37,7 - 38,1 МПа). При использовании 8 винтов общий уровень напряжений по сравнению с фиксацией 4 и 6 винтами значительно снизился, в частности в блоке позвонков LI - LV почти в два раза. Повреждение заднего опорного комплекса в виде перелома дуг позвонков привело к значительному увеличению напряжения (на 17 %) в поврежденном теле позвонка лишь в модели с 4 винтами. Выводы: использование любой транспедикулярной конструкции приводит к снижению напряжения в поврежденном позвонке. С увеличением количества винтов в фиксирующей конструкции уровень напряжений снижается, но характер их распределения в позвоночнике не меняется.При выборе тактики хирургического лечения взрывных переломов (ВП) нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника проблемными остаются вопросы о протяженности фиксации, возможности коррекции деформации, целесообразности выполнения ламинэктомии. Цель работы - построить конечно-элементные биомеханические модели ВП тела ThXII позвонка с 100 % его поражением в блоке позвонков ThIX - LV и проанализировать напряженно-деформированное состояние при разных видах фиксации. Созданы 4 расчетные модели блока позвонков ThIX - LV: замена разрушенного тела позвонка межтеловой опорой, разрушение дуг позвонков и фиксация позвонков ThX, ThXI, LI, LII транспедикулярной конструкцией (ТПК); разрушение 100 % объема тела позвонка TXII и фиксация позвонков ThX, ThXI, LI, LII ТПК; замена разрушенного позвонка межтеловой опорой, разрушение дуг позвонка ThXII и фиксация позвонков ThXI и LI ТПК; замена разрушенного позвонка межтеловой опорой. Установлено, что основную нагрузку несет ТПК, максимальные напряжения обнаружены в задних отделах позвоночника (до 6 МПа) и участках стержней между позвонками (36,9 - 65,7 МПа в зависимости от модели). При использовании для фиксации восьми винтов без межтеловой опоры уровень напряжений значительно увеличивался: в области "винт - кость" - более чем в 2 раза, в стержнях - на 70 %. В случае использования четырех винтов уровень напряжений в участке заднего опорного комплекса в среднем возрос на 10 - 40 %. Сделаны выводы, что в блоках позвонков наиболее напряженными являются задние отделы позвоночника и участки стержней между позвонками. Использование спондилодеза на 360<^>o увеличивает нагрузку в зоне "винт - кость", а только межтеловой опоры - в области задних отделов позвоночника.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.319 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Радченко В. О. 
Дослідження напружено-деформованого стану моделі хребта за різноманітних методик хірургічного лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу (частина друга) [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, О. В. Яресько // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 2. - С. 6-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_2_4
Существуют различные взгляды на лечение взрывных переломов нижнегрудного и поясничного отдела позвоночника. Одни специалисты предпочитают консервативные методы лечения, другие используют спондилодез на 360<$E symbol Р> (передний и задний). Однако дискутируются вопросы протяженности фиксации, ее прочности, возможности коррекции деформации из заднего доступа, целесообразности выполнения ламинэктомии и др. Цель работы - построить конечно-элементную биомеханическую модель взрывного перелома тела ТhXII позвонка в блоке позвонков ThIX - LV и проанализировать напряженно-деформированное состояние при разных видах фиксации. Созданы три расчетные модели блока позвонков ThIX - LV с разрушением 50 % объема тела позвонка ТhXII и фиксацией: ThIX и LV; ThIX, ТhXII и LI; ThХ, ThХI и LI, LII, а также варианты модели с разрушением дуг позвонков. При вертикальной нагрузке наиболее напряженным оказывается задний опорный комплекс позвоночника, а максимальные напряжения (45,9 - 46,6 МПа) в фиксирующих конструкциях расположены в стержнях. В случае фиксации 6 винтами напряжения в стержнях снижаются примерно на 20 % (до 37,7 - 38,1 МПа). При использовании 8 винтов общий уровень напряжений по сравнению с фиксацией 4 и 6 винтами значительно снизился, в частности в блоке позвонков LI - LV почти в два раза. Повреждение заднего опорного комплекса в виде перелома дуг позвонков привело к значительному увеличению напряжения (на 17 %) в поврежденном теле позвонка лишь в модели с 4 винтами. Выводы: использование любой транспедикулярной конструкции приводит к снижению напряжения в поврежденном позвонке. С увеличением количества винтов в фиксирующей конструкции уровень напряжений снижается, но характер их распределения в позвоночнике не меняется.При выборе тактики хирургического лечения взрывных переломов (ВП) нижнегрудного и поясничного отделов позвоночника проблемными остаются вопросы о протяженности фиксации, возможности коррекции деформации, целесообразности выполнения ламинэктомии. Цель работы - построить конечно-элементные биомеханические модели ВП тела ThXII позвонка с 100 % его поражением в блоке позвонков ThIX - LV и проанализировать напряженно-деформированное состояние при разных видах фиксации. Созданы 4 расчетные модели блока позвонков ThIX - LV: замена разрушенного тела позвонка межтеловой опорой, разрушение дуг позвонков и фиксация позвонков ThX, ThXI, LI, LII транспедикулярной конструкцией (ТПК); разрушение 100 % объема тела позвонка TXII и фиксация позвонков ThX, ThXI, LI, LII ТПК; замена разрушенного позвонка межтеловой опорой, разрушение дуг позвонка ThXII и фиксация позвонков ThXI и LI ТПК; замена разрушенного позвонка межтеловой опорой. Установлено, что основную нагрузку несет ТПК, максимальные напряжения обнаружены в задних отделах позвоночника (до 6 МПа) и участках стержней между позвонками (36,9 - 65,7 МПа в зависимости от модели). При использовании для фиксации восьми винтов без межтеловой опоры уровень напряжений значительно увеличивался: в области "винт - кость" - более чем в 2 раза, в стержнях - на 70 %. В случае использования четырех винтов уровень напряжений в участке заднего опорного комплекса в среднем возрос на 10 - 40 %. Сделаны выводы, что в блоках позвонков наиболее напряженными являются задние отделы позвоночника и участки стержней между позвонками. Использование спондилодеза на 360<^>o увеличивает нагрузку в зоне "винт - кость", а только межтеловой опоры - в области задних отделов позвоночника.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.805 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Радченко В. О. 
Особливості магніторезонансної томографії у візуалізації вибухових переломів нижньогрудного та поперекового відділів хребта [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, І. Ф. Федотова, О. А. Сіренко, І. В. Фекліна // Міжнародний медичний журнал. - 2017. - Т. 23, № 2. - С. 55-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mmzh_2017_23_2_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 473.175 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Попсуйшапка К. О. 
Залишкова фіксованість хребтових сегментів при вибухових переломах грудопоперекового відділу хребта [Електронний ресурс] / К. О. Попсуйшапка, М. Ю. Карпінський, С. О. Тесленко, О. Д. Карпінська, А. І. Попов // Травма. - 2017. - Т. 18, № 4. - С. 82-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_4_12
Вибухові переломи є найбільш поширеними та найбільш тяжкими ушкодженнями хребта. Вибухові переломи характеризуються багатовідламковим ураженням тіла хребця, можуть супроводжуватись розривом зв'язок і переломом елементів заднього опорного комплексу з формуванням різних видів деформацій, а саме з пружною та пластичною. Мета роботи - експериментально визначити залишкову фіксованість та залишкову деформацію при вибухових переломах грудопоперекового відділу хребта. Предмет дослідження - фізична модель вибухового перелому тіла Th12 хребця. Було створено шість моделей на анатомічних препаратах блоків хребетних сегментів тварини (свиня) на протязі від ThIX до LV хребців. Блоки хребців забирались у статевозрілих тварин однакового віку. Довжина блоків становила 200 мм. Перша модель була представлена хребетними сегментами зі збереженими кістковими та зв'язковими структурами (I група - норма). У другій моделі було зруйновано до 50 % тіла хребця й один суміжний міжхребцевий диск, при збереженні задніх відділів хребта та коренів дуг (II група - 30 - 50 % тіл). У третій моделі було зруйновано 50 % тіла хребця, один суміжний міжхребцевий диск, а також задні відділи хребта та корені дуг (III група - 50 % тіла). У четвертій моделі було зруйновано 50 % тіла хребця, один суміжний міжхребцевий диск і задні відділи тіла хребця, корені дуг, дуги, міжостисті зв'язки (IV група). В п'ятій моделі зруйновано все тіло (100 %) і один суміжний диск (V група - 100 % тіла). У шостій групі було зруйновано 100 % тіла хребця, диск, дуги та зв'язки (VI група). Моделі випробували вертикальним осьовим навантаженням величиною 200 Н. Вимірювали величину кіфотичної деформації, осьового подовження після зняття навантаження. Під час дослідження були отримані дані про зміни величин кіфотичної деформації хребта при осьовому навантаженні залежно від обсягу руйнування при вибуховому переломі тіла Th12 хребця. Також були вивчені залишкові пружні властивості препаратів хребта при наявності зазначених руйнувань. Висновки. Розроблена експериментальна модель на хребті тварин дозволила нам виявити основні закономірності розвитку кіфотичної деформації при вибухових переломах грудопоперекового відділу хребта, а саме: визначити основні біомеханічні показники - залишкову фіксованість і залишкову деформацію хребта. Ушкодження тіла хребця до 50 % призводить до первинного розвитку залишкової деформації. Подальше навантаження хребта не призводить до прогресування деформації, і залишкова фіксованість хребта становить 100 %. Ушкодження заднього опорного комплексу хребта призводить до незначної прогресії залишкової деформації до 6 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 2.084 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Попсуйшапка К. О. 
Визначення ролі збагаченого тромбоцитами фібрину в процесі регенерації дефекту тіла хребця (експериментальне дослідження) [Електронний ресурс] / К. О. Попсуйшапка, Н. О. Ашукіна, В. О. Радченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 3. - С. 32-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_3_6
В процессе разработки способов лечения переломов тел позвонков, в частности в случае травматического повреждения, необходимо понимать биологию процессов образования и реорганизации регенерата для возможности оптимизации репаративного остеогенеза. Цель работы - оценить влияние обогащенного тромбоцитами фибрина на заживление дефекта тела позвонка в эксперименте на кроликах. Проведено моделирование на 18 беспородных кроликах- самцах в возрасте 4 - 5 мес. со средней массой тела (4 +- 0,5) кг. Животным выполняли дырчатый дефект (диаметр и глубина по 3 мм) в каудальном апофизе тел позвонков LIII, LIV. Дефекты у 9 кроликов опытной группы заполняли обогащенным тромбоцитами фибрином, контрольной (9 животных) - оставляли незаполненными и закрывали в обоих случаях гемостатической пленкой "Fibrilar". Обогащенный тромбоцитами фибрин изготавливали по методике D. M. Dohan Ehrenfest непосредственно перед операцией. Через 14 сут, 1 и 3 мес. после моделирования выполняли гистологическое исследование с морфометрией площадей тканей регенерата в области травматического повреждения. Через 14 сут в зоне дефекта тел позвонков кроликов контрольной группы преобладали грануляционная и фиброретикулярная ткани. Относительная площадь новообразованной костной ткани в дефектах кроликов опытной группы была больше в 2,16 раза (<$E p~<<~0,01>) по сравнению с контролем. Через 1 мес. она заполняла всю территорию дефекта и превышала показатели контроля в 1,2 раза (<$E p~<<~0,05>), а в дефектах тел позвонков кроликов контрольной группы сохранялись участки фиброретикулярной ткани. Через 3 мес. у кроликов обеих групп зона дефекта была заполнена пластинчатой костной тканью. Выводы: введение в дырчатый дефект тела позвонка кроликов обогащенного тромбоцитами фибрина способствует ускорению костеобразования через 14 дней и 1 мес. после травмы.
Попередній перегляд:   Завантажити - 4.462 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Радченко В. О. 
Вибухові переломи грудного та поперекового відділу хребта (частина перша): огляд літератури [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, Ю. О. Бабалян, С. О. Тесленко // Український нейрохірургічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 10-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2017_4_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.499 Mb    Зміст випуску     Цитування
14.

Попсуйшапка К. О. 
Клініко-експериментальні кореляції розвитку залишкової деформації хребта за умов вибухових переломів грудопоперекового відділу [Електронний ресурс] / К. О. Попсуйшапка, М. Ю. Карпінський, А. І. Попов, І. А. Субота, С. О. Тесленко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 4. - С. 49-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_4_9
Цель работы - определение остаточной деформации и фиксации позвоночника при взрывных переломах грудопоясничного отдела. Проанализированы результаты рентгенологических и КТ-исследований 49 пациентов, которых, в зависимости от величины кифотической деформации, разделили на 4 группы: I (16 человек) - от 0 до 12<^>o, II (21) - от 13 до 21<^>o, III (7) - от 22 до 30<^>o, IV (5) - больше 31<^>o. В эксперименте создано 6 физических моделей: 1-я - норма; 2-я - разрушено до 50 % тела позвонка и один смежный межпозвонковый диск (МПД); 3-я - разрушено 50 % тела позвонка, один смежный МПД, задние отделы тела позвонка и корни дуг (неполный взрывной перелом типа А); 4-я - 50 % тела позвонка, один смежный МПД, задние отделы тела позвонка, корни дуг, дуги, межостистые связки (тип АВ, АС); 5-я - все тело (100 %) и два смежных диска (полный взрывной перелом типа А); 6-я - 100 % тела позвонка, диски, дуги и связки (повреждения типа АС). Установлено, что показатели экспериментальных моделей можно сравнивать с клиническими данными. Возможность последующего развития деформации позвоночника связана с морфологией повреждения. С помощью разработанной экспериментальной модели определены основные закономерности развития кифотической деформации при взрывных переломах грудопоясничного отдела. Показано, что разрушение тела позвонка до 50 % приводит к развитию первичной деформации, которая не прогрессирует при дальнейшей нагрузке. Повреждение заднего опорного комплекса позвоночника приводит к прогрессированию остаточной деформации до 10 %. Сделаны выводы, что деформация позвоночника возникает во время разрушения тела позвонка, непосредственно в момент травмы и зависит от ее интенсивности. При повреждении задних отделов позвоночника в случае последующей нагрузки возможно прогрессирование деформации.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.202 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Радченко В. О. 
Сучасний погляд на лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта (огляд літератури). Частина I [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Травма. - 2017. - Т. 18, № 6. - С. 152-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2017_18_6_19
Хірургічне лікування ушкоджень хребта формувалося згідно з еволюційним розвитком хірургії взагалі. Так, впровадження в хірургічну практику загального знеболювання та використання антибіотиків сприяли розвитку хірургії хребта, насамперед хірургії ушкоджень. Подальший розвиток технологій у медицині постійно удосконалює хірургічні втручання, скорочує їх термін, зменшує крововтрату і травмування м'яких тканин. Мета роботи - узагальнення історичних та сучасних поглядів на діагностику, класифікації та лікування вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта. Сучасний погляд на діагностику, класифікації та прогнозування перебігу вибухових переломів грудопоперекового відділу хребта враховує насамперед морфологію та механогенез ушкодження. Терміни надання хірургічної допомоги залежать від загального стану хворого та неврологічного статусу. Важливо враховувати дані анамнезу хвороби, а саме - чи збереглись рухи в кінцівках безпосередньо після травми. Це є дуже важливою ознакою подальшого перебігу захворювання. Серед великої кількості класифікацій робота орієнтована на класифікацію F. Magerl, а при виборі тактики хірургічного втручання використовували класифікацію F. Denis у модифікації T. McCormack [13, 14]. Існуюча хірургічна класифікація є достатньо досконалою, але вона не враховує наявність неврологічної симптоматики, а лише можливість кіфотичної деформації без урахування можливості ротаційних переміщень. Отримання нових знань у галузі біомеханіки та морфології вибухових переломів хребта дозволить удосконалити діагностику та класифікацію ушкоджень. Відсутність єдиної думки щодо використання різноманітних методів фіксації спонукає нас проводити власні дослідження в цьому напрямку.
Попередній перегляд:   Завантажити - 795.31 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Радченко В. О. 
Вибухові переломи грудного та поперекового відділів хребта (частина друга): огляд літератури [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, Ю. О. Бабалян, С. О. Тесленко // Український нейрохірургічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2018_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 610.971 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Хвисюк М. І. 
Ушкодження грудного та поперекового відділу хребта при множинних та поєднаних травмах [Електронний ресурс] / М. І. Хвисюк, В. Г. Ринденко, В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Літопис травматології та ортопедії. - 2018. - № 1-2. - С. 80-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2018_1-2_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 385.826 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Радченко В. О. 
Результати перебігу регенерації тіла хребця при хірургічному лікуванні вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Травма. - 2018. - Т. 19, № 2. - С. 64-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2018_19_2_12
Вибуховий перелом тіла хребця - це травматичне ушкодження, при якому тіло хребця вибухає або вибухає зі зміщенням під впливом високоенергетичного осьового стискання та характеризується відцентровою екструзією фрагментів із проникненням кісткових фрагментів у превертебральні тканини або хребтовий канал, супроводжується розривом міжхребцевого диска, фрагменти якого потрапляють до тіла хребця й заважають зрощенню. Декомпресія нервових структур досягається завдяки ламінектомії або корпоректомії. При неускладнених ушкодженнях переважно виконується спондилодез транспедикулярними конструкціями різної протяжності. Мета роботи - провести аналіз перебігу регенерації тіла хребця, якості переднього і заднього спондилодезу після хірургічного лікування вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта. Спостережено 77 хворих із вибуховими переломами грудного та поперекового відділів хребта. Групу А становили 55 хворих, яким здійснювали задній спондилодез із восьмигвинтовою транспедикулярною фіксацією. До групи В увійшли 22 хворі, яким виконувався передньозадній спондилодез на 360<$E symbol Р>. На рентгенограмах хребта вимірювали кут кіфотичної деформації за Кобом і ступінь компресії тіла хребця. На комп'ютерних томограмах якісно оцінювали кісткове зрощення, наявність дефектів тіла хребця, періостального регенерату, заповненість міжхребцевої опори кістковим регенератом, формування заднього спондилодезу. Висновки: при лікуванні вибухових переломів методом восьмигвинтової фіксації у 48 % хворих регенерація відбувається внаслідок комбінації періостальної та ендостальної регенерації тіла хребця. Наявність підзв'язкового крововиливу може бути фактором, який впливає на формування періостальної регенерації тіла хребця. Періостальна регенерація тіла хребця доповнює ендостальну і є важливим фактором, що впливає на збереження досягнутої корекції деформації. Відновлення висоти тіла хребця становить 20 %. При застосуванні комбінованого передньозаднього спондилодезу у 63 % хворих відбувається перебудова міжхребцевої опори на кісткову тканину. Обидва методи запобігають прогресуванню кіфотичної деформації внаслідок ендостальної і періостальної регенерації тіла хребця, перебудови міжхребцевої опори на кісткову тканину та формуванню заднього кісткового спондилодезу.
Попередній перегляд:   Завантажити - 890.451 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Радченко В. О. 
Аналіз розмірів хребтового каналу і динаміки неврологічної симптоматики при хірургічному лікуванні вибухових переломів грудного та поперекового відділів хребта [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Український нейрохірургічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 47-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkhj_2018_2_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.757 Mb    Зміст випуску     Цитування
20.

Радченко В. О. 
Аналіз функціонального стану хребта за умов хірургічного лікування вибухових переломів грудного та поперекового відділів [Електронний ресурс] / В. О. Радченко, К. О. Попсуйшапка, С. О. Тесленко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - № 2. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2018_2_3
Взрывной перелом позвоночника - это травматическое повреждение под воздействием высокоэнергетического осевого сжатия, в результате которого образуется многофрагментарный перелом тела позвонка с проникновением костных отломков в позвоночный канал и превертебральные ткани. Цель работы - проанализировать величины кифотической деформации и показателей сагиттального баланса позвоночника в результате лечения пациентов со взрывными переломами. Проведен ретроспективный анализ 99 историй болезни. Критерии включения: неполный взрывной перелом (типа A3.1) и неполный взрывной с раскалыванием (A3.2), полный взрывной (A3.3), тела позвонка с деструкцией (AB) и ротацией (AC). Все больные были распределены на 4 группы: I (17 человек) - шестивинтовая транспедикулярная фиксация; II (55) - задняя восьмивинтовая; III (22) - передне-задний комбинированный спондилодез на <$E360 symbol Р>; IV (5) - трехколонная реконструкция из заднего доступа. Метод шестивинтовой фиксации применен преимущественно у больных с переломом типа A3.1, что позволило выполнить коррекцию кифотической деформации в среднем на <$E8,4 symbol Р~symbol С~6,5 symbol Р> и обеспечить стабильный остеосинтез. У пациентов II группы средняя величина кифотической деформации после травмы была <$E16,4 symbol Р~symbol С~6,9 symbol Р>, средняя величина ее коррекции составила <$E12,6 symbol Р~symbol С~7,0 symbol Р>. В III группе этот показатель равен <$E18,3 symbol Р~symbol С~9,7 symbol Р>, а в IV - <$E18,67 symbol Р~symbol С~2,08 symbol Р>. Выводы: выбор метода фиксации взрывных переломов зависит от морфологии повреждения. В целом, хирургическое лечение пациентов с переломами тел позвонков обеспечивает сохранение сагиттальной вертикальной оси. Использование восьмивинтовой фиксации и комбинированного передне-заднего спондилодеза на <$E360 symbol Р> наиболее эффективно для достижения коррекции деформации.
Попередній перегляд:   Завантажити - 548.294 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського