Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Пироговський В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Пироговський В. Ю. Передраковi захворювання тонкого кишечника. сучасний стан проблеми та новi можливостi дiагностики та скринiнгу iз застосуванням капсульної ендоскопiї [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, Р. К. Тащієв, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем'яник, П. Ю. Мурга, У. I., Ноєс А. Дж. Шетелинець // Архив клинической и экспериментальной медицины. - 2013. - Т. 22, № 1. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akiem_2013_22_1_29
| 2. |
Пироговський В. Ю. Результати трансанальних ендоскопiчних мiкрохiрургiчних резекцiй пухлин прямої кишки [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, Р. К. Тащієв, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем’яник, У. I. Шетелинець, А. Дж. Ноєс // Університетська клініка. - 2013. - Т. 9, № 1. - С. 92-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unkl_2013_9_1_25
| 3. |
Пироговський В. Ю. Спосіб відновлення безперервності кишечника при петлевих колостомах [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 91-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__17
| 4. |
Пироговський В. Ю. Застосування капсульної ендоскопії та двобалонної ентероскопії в діагностиці захворювань тонкого кишківника [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем’яник, У. І. Гречана, А. Дж. Ноєс // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2015. - Vol. 19, № 2-3. - С. 49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2015_19_2-3_36
| 5. |
Пироговський В. Ю. Відеоколоноскопія як оптимальний метод ранньої діагностики колоректального раку [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, Р. К. Тащієв, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем’яник, У. І. Шетелинець, А. Д. Ноєс // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2013. - Vol. 17, № 2. - С. 54-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2013_17_2_23
| 6. |
Пироговський В. Ю. Застосування капсульної ендоскопії для діагностики тонкокишкових кровотеч [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, Р. К. Тащієв, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем’яник, У. І. Шетелинець, А. Д. Ноєс // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2013. - Vol. 17, № 2. - С. 55-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2013_17_2_24
| 7. |
Пироговський В. Ю. Трансанальні ендоскопічні мікрохірургічні резекції пухлин прямої кишки [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, Р. К. Тащієв, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем’яник, У. І. Шетелинець, А. Д. Ноєс // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2013. - Vol. 17, № 2. - С. 56-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2013_17_2_25
| 8. |
Пироговський В. Ю. Застосування трансанальних ендоскопічних мікрохірургічних резекцій пухлин прямої кишки [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, Р. К. Тащієв, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем'яник, О. І. Адаменко // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2011. - Vol. 15, № 3. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2011_15_3_12
| 9. |
Пироговський В. Ю. Досвід застосування капсульної ендоскопії для діагностики патології тонкого кишківника [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем’яник, У. І. Шетелинець, А. Дж. Ноєс, П. Ю. Мурга // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2014. - Vol. 18, № 2-3. - С. 49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2014_18_2-3_33
| 10. |
Пироговський В. Ю. Органозберігаючі та сфінктерозберігаючі операції при пухлинах прямої кишки [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, М. М. Лященко, С. В. Плем’яник, У. І. Шетелинець, А. Дж. Ноєс, П. Ю., Іремадзе З. Т. Мурга // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2014. - Vol. 18, № 2-3. - С. 50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2014_18_2-3_34
| 11. |
Фелештинський Я. П. Відновлення безперервності кишечника при петльових колостомах, виведених з приводу раку прямої кишки [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2015. - № 1. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_1_5 Мета роботи - поліпшити результати відновних операцій при петльових колостомах різної локалізації шляхом зменшення частоти післяопераційних ускладнень. Проаналізовано результати хірургічного лікування 152 хворих віком від 19 до 79 років з петльовими колостомами. Чоловіків було 80 (52,6 %), жінок - 72 (47,4 %). Тривалість періоду від формування стоми до проведення відновної операції і не менше ніж 3 міс. Залежно від способу закриття колостоми пацієнтів розподілили на дві групи. У першій групі (n = 73) у період з 1999 до 2006 р. закриття колостом здійснювали класичним позаочеревинним способом, у другій групі (n = 79) у період з 2006 до 2013 р. - за оригінальною методикою (після мобілізації ділянки кишки зі стомою зонд-провідник, який вводять до операції за допомогою колоноскопа крізь пряму кишку в дистальну петлю ободової кишки, використовують для проведення інтубаційного зонда-дренажу в проксимальну від стоми петлю на відстань 20 см. Після цього стому закривають безперервним дворядним швом. Інтубаційний зонд-дренаж видаляють на 4 - 5-ту добу після відновлення пасажу в товстому кишечнику). Нагноєння післяопераційної рани зафіксовано у 5 (6,8 %) пацієнтів першої групи та у 3 (3,8 %) - другої, недостатність швів анастомозу - відповідно у 6 (8,2 %) та 1 (1,2 %) пацієнта, що свідчить про переваги запропонованого методу. Висновки: використання запропонованого способу закриття петльових колостом дає змогу зменшити частоту неспроможності анастомозу на 6 % у порівнянні з традиційним способом.У зв'язку з розширенням показань до органозберігальних операцій у випадку раку нижньоампулярного відділу прямої кишки (низька передня резекція прямої кишки, інтрасфінктерна резекція з формуванням колоанального анастомозу) збільшилася кількість протекторних петльових ілеостом і колостом. Частота виведення петльових колостом за наявності злоякісних пухлин ободової та прямої кишок становить 33,4 %. Протекторні петльові колостоми здебільшого потребують проведення повторної операції з відновлення безперервності кишечника ("закриття" стоми). Проте результати відновних операцій залишаються незадовільними і потребують покращання.
| 12. |
Фелештинський Я. П. Відновлення безперервності кишечника при петльових колостомах [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2015. - № 2. - С. 108-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_2_23 Мета роботи - поліпшити результати відновних операцій при петльових колостомах різної локалізації шляхом зменшення частоти післяопераційних ускладнень. Проаналізовано результати хірургічного лікування 152 хворих віком від 19 до 79 років з петльовими колостомами. Чоловіків було 80 (52,6 %), жінок - 72 (47,4 %). Тривалість періоду від формування стоми до проведення відновної операції і не менше ніж 3 міс. Залежно від способу закриття колостоми пацієнтів розподілили на дві групи. У першій групі (n = 73) у період з 1999 до 2006 р. закриття колостом здійснювали класичним позаочеревинним способом, у другій групі (n = 79) у період з 2006 до 2013 р. - за оригінальною методикою (після мобілізації ділянки кишки зі стомою зонд-провідник, який вводять до операції за допомогою колоноскопа крізь пряму кишку в дистальну петлю ободової кишки, використовують для проведення інтубаційного зонда-дренажу в проксимальну від стоми петлю на відстань 20 см. Після цього стому закривають безперервним дворядним швом. Інтубаційний зонд-дренаж видаляють на 4 - 5-ту добу після відновлення пасажу в товстому кишечнику). Нагноєння післяопераційної рани зафіксовано у 5 (6,8 %) пацієнтів першої групи та у 3 (3,8 %) - другої, недостатність швів анастомозу - відповідно у 6 (8,2 %) та 1 (1,2 %) пацієнта, що свідчить про переваги запропонованого методу. Висновки: використання запропонованого способу закриття петльових колостом дає змогу зменшити частоту неспроможності анастомозу на 6 % у порівнянні з традиційним способом.У зв'язку з розширенням показань до органозберігальних операцій у випадку раку нижньоампулярного відділу прямої кишки (низька передня резекція прямої кишки, інтрасфінктерна резекція з формуванням колоанального анастомозу) збільшилася кількість протекторних петльових ілеостом і колостом. Частота виведення петльових колостом за наявності злоякісних пухлин ободової та прямої кишок становить 33,4 %. Протекторні петльові колостоми здебільшого потребують проведення повторної операції з відновлення безперервності кишечника ("закриття" стоми). Проте результати відновних операцій залишаються незадовільними і потребують покращання.
| 13. |
Фелештинський Я. П. Тонкокишкові кровотечі: причини, діагностика, лікувальна тактика [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2016. - № 2. - С. 109-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2016_2_21
| 14. |
Пироговський В. Ю. Сучасна ендоскопічна діагностика захворювань тонкого кишківника [Електронний ресурс] / В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, С. П. Задорожній, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець, С. В. Плем’яник, У. І. Гречана, А. Дж. Ноєс // Український журнал малоінвазивної та ендоскопічної хірургії. - 2016. - Vol. 20, № 3. - С. 46-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujmekh_2016_20_3_38
| 15. |
Фелештинський Я. П. Діагностична цінність капсульної ендоскопії при тонкокишкових кровотечах [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, У. І. Гречана, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2017. - № 2. - С. 30-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_2_7 Мета роботи - поліпшити результати діагностики та лікування у хворих з тонкокишковими кровотечами (ТКК). Вивчено результати діагностики та лікування 167 пацієнтів з ТКК в хірургічному та проктологічному стаціонарах КЗ КОР "Київська обласна клінічна лікарня". Пацієнтів було розподілено на 2 групи. До основної групи було залучено 98 хворих, яким у період з травня 2013 р. до грудня 2015 р. проводили діагностику та лікування за розробленим діагностично-лікувальним алгоритмом, до групи порівняння - 69 хворих, котрим у період з квітня 2000 р. до грудня 2013 р. здійснювали діагностику та лікування за традиційною схемою, яка передбачала проведення езофагогастродуоденоскопії, відеоколоноскопїї, контрастної рентгенографії тонкої кишки, гемостатичної та інфузійної терапії. В основній групі за допомогою капсульної ендоскопії (КЕ) джерело кровотечі виявлено у 91 пацієнта. Встановити остаточний діагноз та визначитися з лікувальною тактикою на етапі виконання КЕ вдалося у 43 (43,9 %) хворих. У групі порівняння джерело кровотечі на доопераційному етапі виявлено за допомогою традиційного алгоритму лише у 10 (14,5 %) хворих. В основній групі виконано 14 (14,3 %) оперативних втручань, у групі порівняння - 53 (76,8 %). Висновки: чутливість КЕ у виявленні джерела ТКК становила 92,9 %. Щодо встановлення остаточного діагнозу КЕ виявилася на 29,4 % ефективнішою за традиційний алгоритм обстеження на доопераційному етапі у хворих з ТКК. Застосування КЕ у випадку ТКК надало змогу зменшити частоту діагностичних лапаротомій на 62,5 %.
| 16. |
Адаменко О. І. Оригінальний спосіб підготовки кишечника до діагностичних та лікувальних процедур [Електронний ресурс] / О. І. Адаменко, В. Ю. Пироговський, Б. В. Сорокін, Р. К. Тащієв, С. О. Злобенець, А. О. Тараненко, С. В. Плем’яник, М. М. Лященко, С. П. Задорожній // Український медичний часопис. - 2010. - № 5. - С. 127-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2010_5_33 Висвітлено досвід підготовки кишечника до діагностичних маніпуляцій та оперативних втручань у пацієнтів із пухлинними та передпухлинними захворюваннями товстої кишки за допомогою апарату для проведення гідроколонотерапії.
| 17. |
Сорокін Б. В. Трансректальне ультразвукове дослідження в діагностиці захворювань прямої кишки [Електронний ресурс] / Б. В. Сорокін, В. Ю. Пироговський, А. В. Сурков, А. О. Тараненко, С. О. Злобенець // Радіологічний вісник. - 2017. - № 3-4. - С. 66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/radvis_2017_3-4_54
| 18. |
Фелештинський Я. П. Сучасні методи діагностики та лікування хвороби Крона [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, А. О. Миляновська, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2018. - № 4. - С. 86-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_4_17 Наведено огляд сучасних лабораторних та інструментальних методів діагностики у пацієнтів з хворобою Крона, їх раціонального комбінованого застосування. Розглянуто консервативне та хірургічне лікування. Особливу увагу приділено малоінвазивним ендоскопічним методам лікування ускладнень хвороби Крона.
| 19. |
Фелештинський Я. П. Хірургічне лікування доброякісних новоутворень прямої кишки з використанням трансанальної ендоскопічної мікрохірургії [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, С. П. Задорожній, В. Ю. Пироговський // Хірургія України. - 2019. - № 2. - С. 100-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_2_17 Наведено огляд літератури щодо застосування різних малоінвазивних методів хірургічного лікування доброякісних новоутворень прямої кишки (НПК). Дані провідних клінік свідчать, що основними методами лікування аденом, зокрема великого розміру, є ендоскопічна електроексцизія крізь колоноскоп (ендоскопічна резекція слизової та ендоскопічна підслизова дисекція), місцеве трансанальне висічення пухлини і трансанальна ендоскопічна мікрохірургія. Крім цих методик, при великих аденомах прямої кишки (ПК) застосовують трансректальні резекції прямої кишки та трансабдомінальні хірургічні втручання. Більшість авторів оцінюють віддалені результати застосування ендоскопічних методик видалення великих аденом ПК (ендоскопічна резекція слизової оболонки) як незадовільні у зв'язку з різким збільшенням ризику рецидиву через складність виконання одноблокової резекції. Використання техніки дисекції в підслизовому шарі потребує більших затрат часу, технічних засобів і навиків, а також стандартизації для застосування в ПК. До недоліків трансанального висічення доброякісних НПК відноситься обмеженість застосування методу розташуванням аденом у нижньо- і частково середньоампулярному відділі ПК, що призводить до неможливості адекватного видалення новоутворення при локалізації проксимального краю пухлини вище на 3 - 4 см від зубчастої лінії та, як наслідок, до виникнення великої кількості локальних рецидивів. Порівняльний аналіз малоінвазивних методик хірургічного лікування великих аденом ПК з відкритими не проводили через велику травматичність останніх, залежність від анестезіологічного забезпечення, високий ризик розвитку як хірургічних, так і анестезіологічних ускладнень, під час операції та в післяопераційний період. Опубліковані результати досліджень дають підставу оцінити трансанальну ендоскопічну мікрохірургію як найефективніший метод лікування великих доброякісних епітеліальних НПК. З існуючих методик малоінвазивного лікування НПК трансанальна ендоскопічна мікрохірургія має оптимальне співвідношення між радикальністю та мінімальною травматичністю втручання, що підтверджено значним світовим досвідом використання цього методу.
| 20. |
Фелештинський Я. П. Відеокапсульна ендоскопія в діагностиці хвороби Крона [Електронний ресурс] / Я. П. Фелештинський, О. О. Дядик, А. О. Миляновська, В. Ю. Пироговський // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2020. - № 3. - С. 5-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2020_3_3
| | |
|
|