Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (15)Реферативна база даних (56)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Пивовар С$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 34
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Пивовар С. 
Науково-педагогічна діяльність О. Я. Шульгина у Празі (1923 - 1927 рр.) [Електронний ресурс] / С. Пивовар, О. Купчик // Наукові записки [Національного університету "Острозька академія"]. Історичні науки. - 2013. - Вип. 21. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoai_2013_21_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 641.673 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Тыртышников А. И. 
Оптимизированный алгоритм расчета амплитудно-частотной характеристики чистополюсного цифрового фильтра по заданным весовыми коэффициентам [Електронний ресурс] / А. И. Тыртышников, С. А. Пивовар // Радіоелектронні і комп’ютерні системи. - 2006. - № 7. - С. 207–211. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/recs_2006_7_43
Предложен алгоритм расчета амплитудно-частотных характеристик чистополюсных цифровых фильтров произвольного порядка по заданным действительным весовым коэффициентам, оптимизированный для использования в вокодерах с линейным предсказанием. Проведена оценка вычислительной эффективности предложенного алгоритма в сравнении с традиционным.
Попередній перегляд:   Завантажити - 258.708 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Слюсаренко А. 
До проблеми зародження національної державності в Україні та Фінляндії (спроба історико-порівняльного аналізу) [Електронний ресурс] / А. Слюсаренко, С. Пивовар // Етнічна історія народів Європи. - 2000. - Вип. 5. - С. 43–47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2000_5_11
Попередній перегляд:   Завантажити - 196.962 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Пивовар С. 
Проблема зародження давньоруської державності в історичних працях О.Я.Єфименко [Електронний ресурс] / С. Пивовар // Етнічна історія народів Європи. - 2000. - Вип. 7. - С. 50–53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2000_7_13
Попередній перегляд:   Завантажити - 181.733 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Павленко В. 
Ідея української національної державності в радянській історіографії [Електронний ресурс] / В. Павленко, С. Пивовар // Етнічна історія народів Європи. - 2001. - Вип. 9. - С. 9–13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2001_9_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 188.591 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Рудык Ю. С. 
Кардиопротективные механизмы гормонов щитовидной железы [Електронний ресурс] / Ю. С. Рудык, С. Н. Пивовар, О. М. Белецкая // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 3. - С. 95-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_3_18
Сердечная недостаточность (СН) - конечный этап многих сердечно-сосудистых заболеваний. Несмотря на значительные достижения терапии, заболеваемость и смертность от данной патологии остаются высокими. Заболеванию предшествует и поддерживает его структурное ремоделирование сердца. Предотвращение или замедление ремоделирования на ранних стадиях является важным шагом улучшения прогноза пациента. Понимание новых патофизиологических механизмов ремоделирования сердца поможет в разработке более эффективных терапевтических стратегий. Предполагается, что среди всех нейроэндокринных систем гормоны щитовидной железы (ЩЗ) играют важную роль в гомеостазе сердечно-сосудистой системы. В последние годы накоплено много данных, демонстрирующих, что синдром "низкого трийодотиронина" является сильным и независимым предиктором смерти больных с острой и хронической СН. Освещены новые механизмы кардиопротективных эффектов гормонов ЩЗ, влияющих на патологические звенья ремоделирования миокарда, апоптоза, неоваскуляризации.
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.39 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Рудык Ю. С. 
Прикладное значение фармакогенетики в лечении больных с сердечной недостаточностью [Електронний ресурс] / Ю. С. Рудык, С. Н. Пивовар // Український терапевтичний журнал. - 2013. - № 1. - С. 84-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2013_1_17
Висвітлено деякі інноваційні відкриття в галузі генетики, які визначають новий рівень розвитку медицини. Виникає необхідність перегляду характеристик фізіологічного стану - від біохімічних до психологічних, тому що стандартний підхід до організації медичної допомоги пацієнтам не завжди ефективний. Це пов'язано з тим, що системи біотрансформації лікарських препаратів, а також їх рецепція мають індивідуальні особливості, взаємопов'язані з поліморфізмом генів. Персоналізована медицина, а саме клінічна фармакогенетика, є перспективним напрямком, що тільки починає реалізуватися на практиці.
Попередній перегляд:   Завантажити - 144.491 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Пивовар С. Н. 
Модель развития фибрилляции предсердий при сердечной недостаточности [Електронний ресурс] / С. Н. Пивовар, Ю. С. Рудык, Е. В. Высоцкая, А. Н. Страшненко // Український терапевтичний журнал. - 2014. - № 1. - С. 42-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2014_1_12
Цель работы - определение предикторов развития фибрилляции предсердий у больных с сердечной недостаточностью. Обследовано 140 больных с сердечной недостаточностью (СН), развившейся на фоне перенесенного инфаркта миокарда (I - IV ФК по NUHA) (86 женщин и 54 мужчины, средний возраст - 63,4 года). Обследование включало: тест с 6-минутной ходьбой, ЭхоКС, исследование трофологического статуса с помощью антропометрического метода. Установлено, что больные с СН, развившейся в результате постинфарктного ремоделирования сердца и осложнившейся фибрилляцией предсердий, имеют избыточную массу тела, низкую толерантность к физической нагрузке, низкие значения систолического и диастолического артериального давления, дилатацию левых и правых отделов сердца. Выводы: риск развития фибрилляции предсердий у пациентов с СН может быть описан бинарной логистической моделью. Созданная регрессионная модель имеет высокое качество, и для 91,0 % объектов результаты прогноза оказались верными.
Попередній перегляд:   Завантажити - 80.075 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Болотських Г. В. 
Роль інсулінорезистентності хворих із серцевою недостатністю зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка [Електронний ресурс] / Г. В. Болотських, Ю. С. Рудик, С. М. Пивовар // Клінічна фармація. - 2014. - Т. 18, № 4. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlPh_2014_18_4_6
Вивчено рівні сироваткових ФНО-<$Ealpha>, сироваткового Гал-3 у пацієнтів із серцевою недостатністю (СН) зі збереженою систолічною функцією на тлі інсулінорезистентності (ІР) та цукрового діабету (ЦД) 2 типу та без нього та їх зв'язки. Обстежено 72 пацієнти (39 чоловіків і 33 жінки, середній вік <$E62,1~symbol С~9,2> років) з СН зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка ішемічного генезу, ФВ ЛШ >> 45 %, на тлі ІР і ЦД 2 типу. В сироватці крові за допомогою методу ІФА визначено вміст галектину-3, ФНП-<$Ealpha> та інсуліну відповідно до інструкцій виробника. Для оцінки ступеня ІР використано гомеостатичний індекс ІР (HOMA-IR), що розраховувався за формулою: HOMA-IR = глюкоза натще (ммоль/л) <$Etimes> інсулін натще (мкЕД/мл) / 22,5), після чого залежно від наявності ІР пацієнтів було розподілено на 3 підгрупи. Статистичну обробку даних проведено за допомогою статистичного пакету SPSS 17.0. Під час порівняння вибірок використано непараметричний критерій Краскела - Уоллеса. Для встановлення взаємозв'язку застосовано багатофакторний кореляційний аналіз з використанням рангового коефіцієнта кореляції Спірмена (rs). Статистично значущими вважалися відмінності даних і кореляція між даними за p << 0,05. У результаті проведеного дослідження встановлено, що сироваткові концентрації галектину-3, ФНП-<$Ealpha>, інсуліну у хворих із СН та ІР були достовірно вищими, ніж у групах хворих із СН без ІР та ЦД та хворих із СН та ЦД (p << 0,05, p << 0,05 і p << 0,0001, відповідно). Встановлено асоціацію між рівнем галектину-3 і величиною співвідношення пікових швидкостей трансмітрального кровоплину (Е/А) (r = -0,272; p << 0,05); пряму залежність з сироватковим рівнем ФНП (r = 0,610; p << 0,001); з рівнем інсуліну (r = 0,331; p << 0,01); величиною індексу НОМА (r = 0,293; p << 0,02). В свою чергу, сироватковий рівень ФНП мав пряму залежність малої сили з індексом НОМА (r = 0,259; p << 0,05). Також виявлено достовірні взаємозвіязки рівня Гал-3 з сироватковими рівнями ФНП у групі хворих із СН на тлі ІР та СН на тлі ЦД, проведено пошук вірогідності різниці сил зв'язку. Аналіз продемонстрував, що сила зв'язку сироваткового рівня ФНП з галектином зростає від хворих з ІР (r = 0,520) до пацієнтів із ЦД (r = 0,709) (prr << 0,05).
Попередній перегляд:   Завантажити - 385.398 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Пивовар С. М. 
Поліморфізм С825t (rs5443) гена b3-субодиниці G-протеїну та перебіг серцевої недостатності [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, А. С. Попович, О. В. Висоцька, Г. М. Страшненко // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 2. - С. 46-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_2_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 691.227 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Пивовар С. 
Українське питання в німецько-російських відносинах у 1918 році [Електронний ресурс] / С. Пивовар // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. - 2013. - Вип. 1. - С. 49-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_Ist_2013_1_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 110.67 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Пивовар С. М. 
Залежність перебігу серцевої недостатності від поліморфізму Gln27Glu гена β2­адренорецепторів [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар // Український терапевтичний журнал. - 2016. - № 3. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2016_3_8
Мета роботи - визначити поширеність та вплив поліморфізму Gln27Glu гена beta2-адренорецепторів (АР) на перебіг серцевої недостатності (СН). До дослідження включено 200 хворих із СН. Оцінювали клінічний перебіг захворювання. Молекулярно-генетичне дослідження поліморфізму Gln27Glu гена beta2-АР проводили в лабораторії біохімічних та імуноферментних методів дослідження з клінічною морфологією. Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження були лейкоцити периферичної крові пацієнтів. Виділення геномної ДНК з лейкоцитів крові для молекулярно-генетичних досліджень здійснювали за допомогою комерційного набору "ДНК-сорб-В" ("Амплісенс", Росія) згідно інструкції до набору. Для полімеразної ланцюгової реакції використовували праймерні послідовності. З 200-от хворих із СН 33 % були гомозиготними носіями "мутованого" алеля Gln27Glu гена beta2-АР. 13 % хворих є гомозиготами за "диким" алелем, 54 % хворих були гетерозиготами (Gln27Glu). 88,4 % хворих з "мутованим" алелем мали синусовий ритм, в той час як у носіїв "дикого" алеля лише 51,1 % хворих не мали фібриляції передсердь. Однак, аналізуючи частоту розвитку шлуночкової ектопічної активності, було встановлено протилежні закономірності. Так, найменша частота розвитку екстрасистолії була у хворих із СН, котрі є гомозиготними носіями "дикого" алеля C у порівнянні з гетерозиготами та носіями "мутованого" алеля. Висновки: генотип Gln27Glu у хворих із СН зустрічався у 33 % випадків; Glu27Glu - у 13 %; Gln27Glu - у 54 %. У 88,4 % хворих із СН, котрі є гомозиготами за алелем G beta2-АР, зберігається синусовий ритм. Серед хворих з алелем C синусовий ритм зберігається лише у 51,1 %. Найменша частота розвитку шлуночкової екстрасистолії реєструється у хворих із СН, котрі є гомозиготними носіями "дикого" алеля C у порівнянні з гетерозиготами та гомозиготними носіями "мутованого" алеля.
Попередній перегляд:   Завантажити - 737.731 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Пивовар С. М. 
Синдром "низького трийодтироніну" та його частота при серцевій недостатності [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 46-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_1_8
Мета роботи - дослідити частоту синдрому "низького трийодтироніну" у хворих із серцевою недостатністю (СН) під час госпіталізації з приводу декомпенсації та його вплив на перебіг захворювання. До дослідження було включено 188 хворих із СН на тлі післяінфарктного кардіосклерозу (73 жінки та 115 чоловіків). Критерієм синдрому "низького трийодтироніну" (Low T3) був рівень вільного T3 (T3f) << 2,0 пг/мл, за нормального рівня ТТГ та T4f. Пацієнти пройшли стандартизовану оцінку, що включала детальну історію хвороби (супутні захворювання та ліки), фізикальний огляд, параметри клінічного та біохімічного аналізів крові, електрокардіограму (12 відведень) під час госпіталізації. Проводили стандартизоване ехокардіографічне обстеження з розрахунками фракції викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) та його розмірами під час госпіталізації. Для визначення сироваткового рівня гормонів (ТТГ, вільний T3 та вільний T4) використовували набори реактивів (ДС-ИФА-Тироид). NT-proBNP у сироватці крові оцінювали за допомогою імуноферментного методу з використанням наборів реактивів Insulin ELISA (DRG Instruments GmbH, Німеччина). Вимірювання оптичної щільності та розрахунок результатів проводили з використанням напівавтоматичного імуноферментного аналізатора Immunochem-2100 (США). Частота синдрому "низького трийодтироніну" серед laujau и СН під час госпіталізації складає 27,7 %. У разі СН, на тлі післяінфарктного кардіогттерозу, концентрація натрійуретичного пептиду перебуває в слабкій прямій кореляційній залежності з частотою синдрому "низького трийодтироніну" (r = +0,23; p << 0,05) та у зворотній (середній ступінь) із сироватковим рівнем вільного трийодтироніну (T3f) (r = - 0,46; p << 0,05). Хворі із СН, що перебігає на тлі синдрому "низького трийодтироніну", під час госпіталізації мали на 10,5 % нижчу величину ФВ ЛШ (p << 0,05); більші на 5,7 % кінцеводіастолічний розмір ЛШ (p << 0,05) та ЧСС (на 14,3 %; p << 0,05); менші швидкість клубочкової фільтрації (на 10,6 %; p << 0,05) та рівень гемоглобіну крові (на 6,5 %; p << 0,05) у порівнянні з даними величинами за відсутності периферичного дистиреоїдизму. Висновки: частота синдрому "низького трийодтироніну" у разі СН складає 27,7 %. За СН натрійуретичний пептид перебуває у прямій кореляційній залежності з частотою синдрому "низького трийодтироніну" та у зворотній - з рівнем T3f. Хворі із СН під час госпіталізації мали меншу величину ФВ ЛШ; більші кінцеводіастолічний розмір ЛШ та ЧСС; менші швидкість клубочкової фільтрації та рівень гемоглобіну крові.
Попередній перегляд:   Завантажити - 893.214 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
14.

Пивовар С. 
Україна та Фінляндія на шляху до здобуття державної незалежності в контексті імперіалістичної політики Росії [Електронний ресурс] / С. Пивовар // Етнічна історія народів Європи. - 2018. - Вип. 55. - С. 35–42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eine_2018_55_9
Попередній перегляд:   Завантажити - 196.862 Kb    Зміст випуску     Цитування
15.

Пивовар С. М. 
Поліморфізм гена b1­адренорецепторів та віддалений прогноз хворих із серцевою недостатністю [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, Т. В. Лозик, О. Б. Кротова // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.024 Mb    Зміст випуску     Цитування
16.

Пивовар С. 
Берестейський мирний договір з погляду історичної ретроспективи [Електронний ресурс] / С. Пивовар // Київські історичні студії. - 2018. - № 1. - С. 12–19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khs_2018_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 163.97 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Пивовар С. М. 
Вплив комбінації гаплотипів генів β1- та β2-адренорецепторів на перебіг серцевої недостатності [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3-4. - С. 48-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_3-4_10
Мета роботи - визначити поширеність та вплив комбінованих гаплотипів генів <$Ebeta sub 1>- та <$Ebeta sub 2>-адренорецепторів на перебіг серцевої недостатності (СН). До дослідження було включено 200 хворих на СН. Оцінювати клінічний перебіг захворювання. Проводили дослідження поліморфізмів Ser49Gly та Gly389Arg гена <$Ebeta sub 1>-адренорецепторів, а також Gln27Glu гена <$Ebeta sub 2>-адренорецепторів. Матеріалом для молекулярно-генетичного дослідження були лейкоцити периферичної крові пацієнтів. Виділення геномної ДНК здійснювали за методом Вольфганга. Для полімеразно-ланцюгової реакції використовували праймерні послідовності. У ході дослідження встановлено, що найбільш несприятливим комбінованим гаплотипом генів <$Ebeta sub 1>- та <$Ebeta sub 2>-адренорецепторів для перебігу СН є Ser49Ser/Gly389Gly та Ser49Ser/Gly389Gly-Glu27Glu. Хворі даних когорт мають негативну динаміку величини фракції викиду лівого шлуночка та діаметра лівого передсердя впродовж періоду спостереження (подальше погіршення скоротливої здатності міокарда), погану хронотропну відповідь на застосування бісопрололу, високу частоту розвитку фібриляції передсердь та госпіталізацій у зв'язку з декомпенсацією захворювання. Поряд з цим, дані хворі є кращими відповідачами щодо застосування карведилолу. Зважаючи на ці обставини, у хворих на СН, що мають комбіновані гаплотипи поліморфізмів Ser49Ser/Gly389Gly-Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly-Gly27Gln, можливо, у разі виявлення даного типу поліморфізмів генів <$Ebeta sub 1>- та <$Ebeta sub 2>-адренорецепторів необхідно максимально раніше призначати карведилол та аміодарон (з превентивною антиаритмічною метою). Висновки: несприятливими комбінаціями гаплотипів генів <$Ebeta sub 1>- та <$Ebeta sub 2>-адренорецепторів для перебігу СН є Ser49Ser/Gly389Gly/Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly/Glu27Gln, що зустрічаються, відповідно, у 2 та 4 % хворих. У цих пацієнтів спостерігається негативна динаміка фракції викиду лівого шлуночка та діаметра лівого передсердя, висока частота розвитку фібриляції передсердь, найбільша кількість госпіталізацій у зв'язку з декомпенсацією захворювання, низька хронотропна відповідь на застосування бісопрололу. У хворих з комбінованими гаплотипами Ser49Ser/Gly389Gly/Gln27Gln та Ser49Ser/Gly389Gly/Glu27Gln застосування карведилолу є більш ефективним у порівнянні з бісопрололом для зниження частоти серцевих скорочень.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.003 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
18.

Пивовар С. М. 
Реверсивний трийодтиронін та серцева недостатність [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, О. Б. Кротова // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 63-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_1_12
Мета роботи - дослідити вплив високої концентрації реверсивного трийодтироніну (T3r) на перебіг серцевої недостатності (СН). Обстежено 221 хворого на СН на тлі післяінфарктного кардіосклерозу. Визначено сироваткові рівні тиреотропного гормону (ТТГ), вільних трийодтироніну (T3 (T)) та тироксину (T4 (T)), T3r, проводили ехокардіоскопію, вивчали перебіг СН. Хворих на СН було розділено на дві групи за наступним критерієм: до першої групи увійшли 175 (79,19 %) пацієнтів, що мали нормальний сироватковий рівень T3r (<< 350 пг/мл). До другої групи увійшли 46 (20,81 %) хворих, що мали підвищений рівень <$Eroman T sub 3r ~symbol У~350> пг/мл. У хворих на СН з високим рівнем T3r II функціональний клас (ФК) за NYHA зустрічався на 30 % частіше у порівнянні з пацієнтами з нормальним рівнем гормону (<$Echi sup 2 ~=~7,711>; p = 0,021); не зустрічався нетоксичний зоб (0 проти 8,0 %, за <$Echi sup 2 ~=~3,953>; p = 0,047). Пацієнти з високим рівнем T3r мали підвищення гранулоцитів (на 5,3 %, p = 0,043), зменшення відносного вмісту моноцитів (на 7,14 %; p = 0,003), а також підвищений вміст ТТГ (на 35,0 %; p = 0,001) з конкордантним підвищенням T (на 17,0 %; p = 0,002) та T (на 11,7 %; p = 0,041). Хворі в цій групі мають меншу фракцію викиду лівого шлуночка (на 5,26 %; p = 0,037), тоншу міжшлуночкову перетинку (2,5 %, p = 0,007), збільшення розміру лівого (на 2,22 %; p = 0,007) та правого (на 1,86 %; p = 0,003) передсердь у порівнянні з даними величин у пацієнтів з нормальним рівнем T3r. Сироватковий рівень T3r має позитивну кореляційну залежність з наявністю фібриляції передсердь (r = 0,176; p = 0,028), відносним вмістом гранулоцитів крові (r = 0,363; p << 0,001); від'ємну з товщиною міжшлуночкової перетинки в діастолу (r = -0,169; p = 0,048), відносним вмістом моноцитів у крові (r = -0,204; p = 0,018). До моделі підвищеного рівня T3r за СН увійшли: ФК СН (<$Ealpha~=~0,160>; p = 0,008), рівень вільного T3 (<$Ealpha~=~0,095>; p = 0,009); вік, у якому розвинувся перший інфаркт міокарда (<$Ealpha~=~0,012>; p = 0,026). Висновки: підвищений рівень T3r мають 20,8 % хворих на СН під час госпіталізації. У хворих з підвищеним рівнем T3r спостерігається достовірне підвищення гранулоцитів (на 5,3 %), зменшення відносного вмісту моноцитів (на 7,1 %), підвищений вміст ТТГ (на 35,0 %) з конкордантним підвищенням T4, (на 17,0 %) та T (на 11,7 %); зменшення фракції викиду лівого шлуночка (на 5,26 %), збільшення розміру лівого (на 2,22 %) та правого (на 1,86 %) передсердь. Сироватковий рівень T3r має позитивну залежність з наявністю фібриляції передсердь (r = 0,176; p = 0,028), відносним вмістом гранулоцитів крові (r = 0,363; p << 0,001); від'ємну з товщиною міжшлуночкової перетинки в діастолу (r = -0,169; p = 0,048), відносним вмістом моноцитів у крові (r = -0,204; p = 0,018). У регресійну модель підвищеного рівня T3r у хворих на СН увійшли: ФК СН (<$Ealpha~=~0,160>; p = 0,008), рівень вільного T3 (<$Ealpha~=~0,095>; p = 0,009); вік, у якому розвинувся перший інфаркт міокарда (<$Ealpha~=~0,012>; p = 0,026).
Попередній перегляд:   Завантажити - 967.315 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Пивовар С. М. 
Особливості перебігу серцевої недостатності у хворих з нетоксичним зобом: клінічні аспекти [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар // Український терапевтичний журнал. - 2019. - № 2. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2019_2_7
Мета роботи - дослідити особливості перебігу серцевої недостатності (СН) у хворих з нетоксичним зобом (НЗ). Обстежено 222 пацієнти із СН (з перенесеним інфарктом міокарда (ІМ)). При госпіталізації було проведено стандартизовану оцінку стану, визначено параметри внутрішньосерцевої гемодинаміки, клінічного та біохімічного аналізів крові, рівні гормонів щитоподібної залози (ЩЗ). Виконано ультразвукове дослідження ЩЗ. Згідно даних автоматичного регресійного аналізу для НЗ наступні змінні мають достовірний зв'язок у хворих на СН: частота повторної госпіталізації упродовж 2 років (R<^>2 = 0,381; p = 0,0001), наявність синдрому низького трийодтироніну (СНТ)(R<^>2 = 0,141; p = 0,0001), субклінічного гіпотиреозу (R<^>2 = 0,139; p = 0,0001), рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ) (R<^>2 = 0,09; p = 0,004), маса тіла (R<^>2 = 0,052; p = 0,028), кількість перенесених ІМ (R<^>2 = 0,042; p = 0,049). Найменша частота повторної госпіталізації протягом 2 років була зареєстрована у хворих на СН без НЗ (15,8 %), у той час як серед хворих на СН на тлі НЗ даний показник склав 50 % (<$E chi sup 2~=~27,881>; p << 0,0001). У групі хворих на СН, що протікає на тлі НЗ, частота СНТ склала 32,1 проти 10,6 % у хворих без НЗ (<$E chi sup 2~=~11,073>; p << 0,001). Найбільша частота сприятливого перебігу СН (відсутність повторної госпіталізації) спостерігається в групі хворих без НЗ та без СНТ (49,0 %). Водночас при поєднанні СН із НЗ та із СНТ імовірність повторної госпіталізації становить 59,2 % (9 з 17 хворих) (<$E chi sup 2~=~13,271>; p = 0,005). У пацієнтів із НЗ виявлено тенденцію до більшої частоти субклінічного гіпотиреозу (15,1 %) порівняно з такою серед пацієнтів без НЗ (5,8 %) (<$E chi sup 2~=~3,759>; p = 0,053). Групи хворих різнилися за сироватковим рівнем ХС ЛПВЩ та трийодтироніну. Так, у групі пацієнтів з НЗ рівень вільного трийодтироніну порівняно з групою пацієнтів без НЗ (3,15 [1,93 - 3,64] проти 3,40 [2,62 - 3,77] пмоль/л) був нижчим на 7,35 % (p = 0,048), а концентрація ХС ЛПВП (1,18 [1,06 - 1,18] проти 1,06 [1,06 - 1,21] ммоль/л) - вищою на 11,32 % (p = 0,016). Висновки: хворі на СН, що протікає на тлі НЗ, мають достовірно вищу частоту повторної госпіталізації протягом 2 років. Причиною несприятливого перебігу СН у пацієнтів з НЗ, ймовірно, є більша частота СНТ. Пацієнти із СН та НЗ не відрізняються від хворих без морфологічної патології ЩЗ за віком, статтю та параметрами внутрішньосерцевої гемодинаміки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.058 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Пивовар С. М. 
Особливості визначення синдрому "низького трийодтироніну" при серцевій недостатності та його вплив на перебіг захворювання [Електронний ресурс] / С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, Т. В. Лозик, В. Ю. Гальчінська, Т. О. Ченчик // Запорожский медицинский журнал. - 2019. - Т. 21, № 4. - С. 437-443. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2019_21_4_5
Сердечная недостаточность (СН) - актуальная проблема кардиологии. Синдром "низкого трийодтиронина" (СНТ) наблюдают у части больных СН. Нет единого мнения относительно критериев определения СНТ. Цель работы - исследовать особенности определения СНТ при СН и его связь с течением заболевания. Обследовали 157 больных СН на фоне постинфарктного кардиосклероза. На первом этапе исследования больных разделили на 2 когорты: I - 122 пациента с нормальными уровнями свободных Т3 (T), Т4) и тиреотропного гормона (ТТГ); II - 35 больных СНТ (<$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,5> пмоль/л при нормальных уровнях Т и ТТГ). На втором этапе в I группу включили 129 больных без СНТ; во II - 28 пациентов с СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л). Определяли уровни (ТТГ), T и T, реверсивного T3 (T3r). Проводили эхокардиоскопию. Изучали течение СН на протяжении 2 лет. Частота СНТ (при Т << 2,5 пмоль/л) среди больных с СН составляет 22,3 %. Риск повторной госпитализации пациентов по поводу декомпенсации, согласно ROC-анализа, возрастает при пересечении точки <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л (p = 0,0017). При <$E roman Т sub 3с~symbol Г~ 2,07> пмоль/л распространение СНТ составляет 17,8 %. Больные с СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л) младше (на 2,5 года, p = 0,039), имеют большие КДР (на 4,8 %, p = 0,010), КДО (на 10,2 %, p = 0,012), КСР (на 8,8 %, p = 0,003), КСО (на 20,1 %, p = 0,006), меньшую фракцию выброса левого желудочка (на 9,5 %, p = 0,033) по сравнению с пациентами без СНТ. Относительный риск повторной госпитализации больных при СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л) составляет 2,224 [1,363 - 3,630] (p << 0,05). Выводы: частота синдрома СНТ (по критерию Т << 2,5 пмоль/л) среди больных с СН составляет 22,3 %; при уровне <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л - 17,8 %. Риск развития повторной госпитализации больных возрастает при пересечении уровня <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л. Больные с СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л) младше, имеют большую дилатацию левого желудочка и меньшую фракцию выброса, большую частоту коронарных интервенций и более высокий риск повторной госпитализации по сравнению с пациентами без СНТ.Сердечная недостаточность (СН) - актуальная проблема кардиологии. Синдром "низкого трийодтиронина" (СНТ) наблюдают у части больных СН. Нет единого мнения относительно критериев определения СНТ. Цель работы - исследовать особенности определения СНТ при СН и его связь с течением заболевания. Обследовали 157 больных СН на фоне постинфарктного кардиосклероза. На первом этапе исследования больных разделили на 2 когорты: I - 122 пациента с нормальными уровнями свободных Т3 (T), Т4) и тиреотропного гормона (ТТГ); II - 35 больных СНТ (<$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,5> пмоль/л при нормальных уровнях Т и ТТГ). На втором этапе в I группу включили 129 больных без СНТ; во II - 28 пациентов с СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л). Определяли уровни (ТТГ), T и T, реверсивного T3 (T3r). Проводили эхокардиоскопию. Изучали течение СН на протяжении 2 лет. Частота СНТ (при Т << 2,5 пмоль/л) среди больных с СН составляет 22,3 %. Риск повторной госпитализации пациентов по поводу декомпенсации, согласно ROC-анализа, возрастает при пересечении точки <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л (p = 0,0017). При <$E roman Т sub 3с~symbol Г~ 2,07> пмоль/л распространение СНТ составляет 17,8 %. Больные с СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л) младше (на 2,5 года, p = 0,039), имеют большие КДР (на 4,8 %, p = 0,010), КДО (на 10,2 %, p = 0,012), КСР (на 8,8 %, p = 0,003), КСО (на 20,1 %, p = 0,006), меньшую фракцию выброса левого желудочка (на 9,5 %, p = 0,033) по сравнению с пациентами без СНТ. Относительный риск повторной госпитализации больных при СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л) составляет 2,224 [1,363 - 3,630] (p << 0,05). Выводы: частота синдрома СНТ (по критерию Т << 2,5 пмоль/л) среди больных с СН составляет 22,3 %; при уровне <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л - 17,8 %. Риск развития повторной госпитализации больных возрастает при пересечении уровня <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л. Больные с СНТ (при <$E roman Т sub 3с~symbol Г~2,07> пмоль/л) младше, имеют большую дилатацию левого желудочка и меньшую фракцию выброса, большую частоту коронарных интервенций и более высокий риск повторной госпитализации по сравнению с пациентами без СНТ.
Попередній перегляд:   Завантажити - 455.562 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського