Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Паньків К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 10
Представлено документи з 1 до 10
|
1. |
Паньків К. М. Інтервенційна ендоскопія в лікуванні постхолецистектомічного синдрому [Електронний ресурс] / К. М. Паньків, Я. М. Пашинський // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2014. - Т. 18, № 1(2). - С. 186-189. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2014_18_1(2)__4
| 2. |
Петрушенко В. В. Розробка патогенетичних моделей асептичного та інфікованого гострого панкреатиту [Електронний ресурс] / В. В. Петрушенко, О. О. Яковлева, О. М. Зацерковна, Д. І. Гребенюк, І. В. Таран, К. М. Паньків, О. М. Білик // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2016. - Т. 20, № 1(2). - С. 162-165. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2016_20_1(2)__3
| 3. |
Петрушенко В. В. Можливості антиоксидантної терапії щодо обмеження органних порушень у ранній фазі гострого некротичного панкреатиту [Електронний ресурс] / В. В. Петрушенко, О. В. Столярчук, К. М. Паньків, О. М. Білик // Клінічна хірургія. - 2017. - № 10. - С. 14–16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_10_6 У дослідження включені 49 хворих, у яких діагностований гострий некротичний панкреатит (ГП). У 26 пацієнтів (група порівняння) антиоксидантну терапію не проводили, у 23 (основна група) в комплексі інтенсивної терапії ранньої фази ГП застосовували мексидол. Досліджено стан оксидантної системи у хворих на 7-му добу від початку захворювання, показники синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), частоту органних порушень. Використання мексидолу сприяло зменшенню тяжкості ССЗВ, що корелювало з зменшенням інтенсивності перекисного окиснення білків (ПОБ, r = 0,441, p = 0,035) та ліпідів (ПОЛ, r = 0,564, p = 0,005), вираженості депресії функціонального стану глутатіонзалежної системи антиоксидантного захисту (АОЗ) (p << 0,05). Включення мексидолу в комплекс інтенсивної терапії хворих з приводу некротичного ГП сприяло зменшенню частоти органних порушень у ранній фазі захворювання на 32,9 % порівняно з такою в контролі (p = 0,022), зокрема, дихальної системи - на 23,7 % (p = 0,028), серцево-судинної - на 27,7 % (p = 0,014), печінки на 31,3 % (p = 0,012).
| 4. |
Петрушенко В. В. Оцінка ефективності комплексного лікування хворих на хронічний панкреатит із метаболічним синдромом [Електронний ресурс] / В. В. Петрушенко, Д. І. Гребенюк, Н. А. Ляховченко, К. М. Паньків, О. М. Білик // Biomedical and biosocial anthropology. - 2017. - № 29. - С. 173-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bba_2017_29_39
| 5. |
Іщейкін К. Є. Оцінка ефективності застосування плазмаферезу в комплексній терапії гострого некротичного панкреатиту [Електронний ресурс] / К. Є. Іщейкін, Д. І. Гребенюк, О. М. Зацерковна, І. В. Таран, К. М. Паньків // Клінічна хірургія. - 2019. - Т. 86, № 3. - С. 7-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2019_86_3_3 Мета роботи - вивчити вплив плазмаферезу (ПФ) на лабораторні показники інтоксикації та запального процесу у пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом (ГНП). До дослідження залучено 73 пацієнти з ГНП. Контрольну групу склали 27 пацієнтів, які одержували інтенсивну медикаментозну терапію. До основної групи включили 46 пацієнтів, яким стандартну інтенсивну терапію доповнили ПФ. Крім рутинних, вивчали показники інтоксикації та маркери запалення. У пацієнтів основної групи показники інтоксикації та запалення вже після першого сеансу ПФ були достовірно нижчими за аналогічні показники у пацієнтів контрольної групи. Щодо частини пацієнтів, у яких зазначені показники наближалися до аналогічних показників у здорових людей, було прийнято рішення обмежитися лише одним сеансом ПФ. Решті пацієнтів провели два, а окремим - навіть три сеанси ПФ. Після повторних сеансів ПФ показники інтоксикації та запалення у пацієнтів основної групи достовірно відрізнялися не лише від аналогічних показників у пацієнтів контрольної групи, а й від показників у пацієнтів, яким було проведено лише один сеанс екстракорпоральної детоксикації. Висновки: ПФ зменшує клінічні прояви панкреатиту, а також знижує лабораторні показники інтоксикації та запального процесу.
| 6. |
Петрушенко В. В. Нові погляди на електрохірургічне лікування ехінококових кіст печінки [Електронний ресурс] / В. В. Петрушенко, В. І. Стойка, Д. І. Гребенюк, Я. В. Радьога, С. С. Стукан, К. М. Паньків // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 2. - С. 79-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2017_16_2_21 Современные тенденции к уменьшению повреждения ткани печени при оперативных вмешательствах требуют внедрения в повседневную практику малотравматичных методов осуществления гемостаза. На сегодняшний день термохирургические технологии являются одними из самых эффективных в осуществлении надежного гемостаза, а аппараты, основанные на бесконтактном конвекционно-инфракрасном воздействии на ткань, дополнительно к надежному гоместазу позволяют осуществить дезинфекцию ран. Хирургические вмешательства с использованием АПК были выполнены 45 (68,2 %) больным (опытная группа), а общепринятые оперативные вмешательства с использованием МПК - 21 (31,8 %) больным (группа сравнения). В послеоперационном периоде оценивали характер осложнений, динамику показателей функционального состояния печени, продолжительность пребывания в стационаре. Результаты исследования показали, что в условиях использования ультразвукового кавитатора с АПК эхинококковых кист печени, по сравнению с традиционным хирургическим лечением с использованием монополярной коагуляции, у пациентов улучшаются показатели послеоперационной реабилитации и уменьшается уровень ранних и отдаленных послеоперационных осложнений. Также было отмечено положительную динамику показателей функционального состояния печени и показателей системы свертывания крови.
| 7. |
Авдосьєв Ю. В. Прогнозування тяжкості перебігу гострого аліментарного панкреатиту на основі лабораторних показників [Електронний ресурс] / Ю. В. Авдосьєв, К. М. Паньків // Український медичний часопис. - 2019. - № 5(2). - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2019_5(2)__9 Мета роботи - оцінити зміни лабораторних показників у пацієнтів з гострим панкреатитом (ГП) аліментарного генезу за повторних вимірювань та визначити їх роль у прогнозуванні тяжкості перебігу. Обстежено 70 пацієнтів із ГП аліментарного генезу (середній вік - <$E45,4~symbol С~13,87> року). Тяжкий перебіг ГП встановлено у 34 (48,57 %), середній - у 25 (35,72 %), легкий - у 11 (15,71 %) осіб. Тяжкість перебігу оцінювали за допомогою класифікації Атланта 2012 р. Для прогнозування тяжкості ГП проводили повторні вимірювання рівнів паличкоядерних нейтрофілів, амілази та глюкози. Достовірно вищу ймовірність легкого перебігу ГП встановлено у пацієнтів зі значеннями паличкоядерних нейтрофілів << 7 %, амілази << 64 од. та глюкози << 3,3 ммоль/л за первинного звернення та протягом лікування. Доведено прогностичні критерії середньої тяжкості і значення глюкози 3,3 - 5,5 ммоль/л за первинного вимірювання та у процесі лікування. У хворих зі значеннями паличкоядерних нейтрофілів <$Esymbol У~7> %, амілази >> 64 од. та глюкози >> 5,5 ммоль/л за первинного вимірювання та у процесі лікування доведено достовірно вищу ймовірність тяжкого перебігу захворювання. Критеріями тяжкого перебігу також є підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів і глюкози після завершення лікування. Висновки: доведено високу інформативність лабораторних показників у прогнозуванні тяжкості ГП та їх достовірну відмінність у досліджуваних групах.Мета роботи - оцінити зміни лабораторних показників у пацієнтів з гострим панкреатитом (ГП) аліментарного генезу за повторних вимірювань та визначити їх роль у прогнозуванні тяжкості перебігу. Обстежено 70 пацієнтів із ГП аліментарного генезу (середній вік - <$E45,4~symbol С~13,87> року). Тяжкий перебіг ГП встановлено у 34 (48,57 %), середній - у 25 (35,72 %), легкий - у 11 (15,71 %) осіб. Тяжкість перебігу оцінювали за допомогою класифікації Атланта 2012 р. Для прогнозування тяжкості ГП проводили повторні вимірювання рівнів паличкоядерних нейтрофілів, амілази та глюкози. Достовірно вищу ймовірність легкого перебігу ГП встановлено у пацієнтів зі значеннями паличкоядерних нейтрофілів << 7 %, амілази << 64 од. та глюкози << 3,3 ммоль/л за первинного звернення та протягом лікування. Доведено прогностичні критерії середньої тяжкості і значення глюкози 3,3 - 5,5 ммоль/л за первинного вимірювання та у процесі лікування. У хворих зі значеннями паличкоядерних нейтрофілів <$Esymbol У~7> %, амілази >> 64 од. та глюкози >> 5,5 ммоль/л за первинного вимірювання та у процесі лікування доведено достовірно вищу ймовірність тяжкого перебігу захворювання. Критеріями тяжкого перебігу також є підвищені рівні паличкоядерних нейтрофілів і глюкози після завершення лікування. Висновки: доведено високу інформативність лабораторних показників у прогнозуванні тяжкості ГП та їх достовірну відмінність у досліджуваних групах.
| 8. |
Петрушенко В. В. Ефективність застосування плазмаферезу у комплексному лікуванні хворих на некротичний панкреатит [Електронний ресурс] / В. В. Петрушенко, Д. І. Гребенюк, Н. А. Ляховченко, О. М. Білик, К. М. Паньків // Харківська хірургічна школа. - 2018. - № 2. - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2018_2_17
| 9. |
Авдосьєв Ю. В. Особливості перебігу гострого аліментарного панкреатиту та ризик розвитку ускладнень у пацієнтів за наявності поєднання мутації генів PRSS1 та SPINKI1 [Електронний ресурс] / Ю. В. Авдосьєв, К. М. Паньків, С. Д. Хіміч, І. В. Белозьоров, О. М. Кудревич, С. В. Хитрук, О. С. Устименко, М. О. Шостацька // Харківська хірургічна школа. - 2020. - № 2. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2020_2_14
| 10. |
Петрушенко В. В. Особливості та тактика хірургічного лікування гострого панкреатиту біліарного генезу [Електронний ресурс] / В. В. Петрушенко, Д. І. Гребенюк, Ю. А. Дорожинський, Н. А. Ляховченко, К. М. Паньків, О. О. Кедик, О. В. Левадний // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2018. - Вип. 2. - С. 41-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2018_2_10
|
|
|