Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Книжкові видання та компакт-диски (17)

Автореферати дисертацій (1)

Реферативна база даних (27)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Пак В$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 18 Представлено документи з 1 до 18
1.	Пак В. Я. Роль об’єктивної оцінки симптомів спайкового синдрому у зниженні його післяопераційних ускладнень і летальності [Електронний ресурс] / В. Я. Пак, В. В. Леонов, Л. Г. Кащенко, В. І. Бугайов, А. В. Леонов // Харківська хірургічна школа. - 2012. - № 3. - С. 148-151. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2012_3_41 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
2.	Кащенко Л. Г. Гостра жовчнокам’яна непрохідність кишок [Електронний ресурс] / Л. Г. Кащенко, М. Г. Кононенко, В. Я. Пак, О. Л. Ситнік, В. І. Бугайов, І. А. Даниленко // Харківська хірургічна школа. - 2015. - № 2. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2015_2_16 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
3.	Пак В. Я. Післяопераційне лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність [Електронний ресурс] / В. Я. Пак, В. В. Леонов, В. З. Микитин, Л. Г. Кащенко // Харківська хірургічна школа. - 2015. - № 2. - С. 74-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2015_2_18 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
4.	Пак В. І. Особливості єврорегіонального співробітництва у сфері міждержавного регіонального управління [Електронний ресурс] / В. І. Пак // Теорія та практика державного управління. - 2016. - Вип. 1. - С. 184-190. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tpdu_2016_1_32 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
5.	Пак В. І. Підвищення ефективності співробітництва в межах Карпатського єврорегіону у сфері міждержавного регіонального управління [Електронний ресурс] / В. І. Пак // Ефективність державного управління. - 2016. - Вип. 3. - С. 167-173. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2016_3_20 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
6.	Савенко І. Удосконалення нормативно-правової бази як необхідна умова ефективного функціонування прикордонної служби [Електронний ресурс] / І. Савенко, О. Грабовський, В. Пак // Актуальні проблеми державного управління. - 2015. - Вип. 3. - С. 113-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdyo_2015_3_22 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
7.	Пак В. І. Теоретичні основи міждержавного регіонального управління [Електронний ресурс] / В. І. Пак // Ефективність державного управління. - 2015. - Вип. 45. - С. 101-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efdu_2015_45_14 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
8.	Бойко В. В. Назоінтестинальна інтубація і корекція ентеральної недостатності при спайковій непрохідності кишечника [Електронний ресурс] / В. В. Бойко, В. З. Микитин, В. Я. Пак, В. В. Макаров, Л. Г. Тарасенко // Експериментальна і клінічна медицина. - 2018. - № 2-3. - С. 117-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2018_2-3_19 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
9.	Микитин В. З. Ефективність різних методів діагностики у хворих на спайкову непрохідність кишечнику [Електронний ресурс] / В. З. Микитин, В. В. Бойко, В. Я. Пак, В. В. Макаров, Д. М. Пиндзин // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2019. - № 2. - С. 42-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2019_2_11 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
10.	Бойко В. В. Післяопераційне лікування хворих на гостру спайкову кишкову непрохідність [Електронний ресурс] / В. В. Бойко, В. Я. Пак, В. З. Микитин // Харківська хірургічна школа. - 2018. - № 1. - С. 139-143. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2018_1_33 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
11.	Пак В. І. Активізація державної політики щодо єврорегіонального співробітництва у сфері міждержавного регіонального управління [Електронний ресурс] / В. І. Пак // Аспекти публічного управління. - 2016. - № 8. - С. 33-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aplup_2016_8_6 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
12.	Дужий І. Д. Травми грудної лімфатичної протоки [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, О. М. Литвиненко, С. О. Голубничий, О. Л. Ситнік, В. Я. Пак, І. А. Симоненко // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 7-8. - С. 20-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_7-8_5 Мета роботи - вивчити особливості перебігу і діагностики травматичного і спонтанного пошкодження грудної лімфатичної протоки. Під спостереженням перебувало 10 хворих із хілотораксом, яких обстежували методом торакоскопії, а випіт - за допомогою проби із суданом III. У 6 хворих було виявлено пошкодження грудної лімфатичної протоки: у 1 хворого - безпосереднє, у 1 - ятрогенне, у 4 - спонтанне. У 4 хворих хілоторакс виявився симптомом інших захворювань. Висновки: діагностично-лікувальна тактика, якщо є підозра на ушкодження грудної лімфатичної протоки і наявність хілотораксу, має бути такою: збір анамнезу - плевральна пункція - аспірація випоту - дослідження на виявлення клітин злоякісного новоутворення і мікобактерій туберкульозу - проба із суданом III - торакоскопія - плевробіопсія - гістологічне дослідження - заключний діагноз - спеціалізоване лікування (оперативно-консервативне). Завантажити весь випуск Зміст випуску Реферативна БД Цитування
13.	Леонов В. В. Профілактика неспроможності товстокишкових анастомозів [Електронний ресурс] / В. В. Леонов, А. В. Леонов, В. Я. Пак, Хамед Акіл Алі Ібрахім Аббас // Харківська хірургічна школа. - 2015. - № 3. - С. 131-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khkhsh_2015_3_29 Завантажити весь випуск Зміст випуску Цитування
14.	Дужий І. Д. Особливості перебігу операційного і післяопераційного періодів при апендектомії після різних способів уведення антибіотиків [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, В. В. Шимко, Г. І. П’ятикоп, О. Л. Ситнік, В. Я. Пак // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 3-4. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2022_89_3-4_11 Мета роботи - вивчити особливості накопичування антибіотиків у червоподібному відростку після різних способів їх уведення. Спостереження проведено щодо 160 хворих, яким антибіотик вводили різними способами: 53 - внутрішньом'язово; 52 - внутрішньовенно; 55 - лімфотропно. Частині хворих антибіотик вводили за 1 год до операції, решті - за 2 год. Після апендектомії із кожної третини видаленого червоподібного відростка (проксимальна, середня, дистальна) робили гомогенат, який засівали у чашці Петрі на лабораторній культурі E. coli. Через добу визначали зони затримки росту зазначеної лабораторної культури у міліметрах, за розмірами яких судили про рівень накопичення антибіотика. Після внутрішньом'язового введення антибактеріальний препарат у тканинах червоподібного відростка не накопичувався. Після внутрішньовенного введення за 1 год до операції цефтріаксон накопичувався у 65,4 % хворих у проксимальній і середній третинах червоподібного відростка, у 34,6 % хворих у верхівці відростка накопичення антибіотика не спостерігали. Після введення антибіотика за 2 год до операції його концентрація зменшувалася удвічі. Після лімфотропного введення антибіотик накопичувався у всіх частинах червоподібного відростка, а через 2 год його кількість значно збільшувалася. Висновки: накопичення антибіотика у червоподібному відростку після внутрішньовенного введення швидко зменшувалося, а після лімфотропного - збільшувалося, що свідчить про перевагу лімфотропного способу, який при гострому апендициті має стати альтернативним, оскільки він адресний і накопичувальний. Завантажити весь випуск Зміст випуску Реферативна БД Цитування
15.	Дужий І. Д. Рівень нейтрофільної еластази як показання до хірургічного лікування туберкульозу легень [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, Г. П. Олещенко, І. Я. Гресько, В. Я. Пак // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2022. - № 1. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2022_1_10 Патогенез туберкульозу є складним, участь у ньому протеолітичної системи не викликає сумнівів, принаймні у фазу розпаду. Уточнення цієї ланки патогенезу зможе розширити діагностичні можливості та можливості лікування туберкульозу легень, зокрема й хірургічного. Проте стан протеолітичної системи та її окремих складових частин при туберкульозі практично не вивчався, що підкреслює актуальність проблеми. Мета роботи - вивчити рівень нейтрофільної еластази (НЕ) як провідного ферменту протеолітичної системи у хворих на туберкульоз легень не лише для розширення діагностичних можливостей за підозри на туберкульоз, а й для уточнення особливостей його перебігу та можливого обсягу і показань до хірургічного втручання. Під клінічним спостереженням перебували 66 хворих на туберкульоз легень, яких було розподілено на дві групи залежно від стійкості мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів. Першу групу склали 39 (59,1 %) осіб, у яких мікобактерії були чутливими до протитуберкульозних препаратів. До другої групи увійшли 27 (40,9 %) досліджених із мультирезистентним туберкульозом легень. Встановлено, що у хворих на чутливі форми специфічного процесу рівень еластази перебував у межах 35,2 - 215,1 нмоль/хв-мл і в середньому становив 110,1 нмоль/хв-мл. У хворих на мультирезистентний туберкульоз (друга група) рівень еластази перебував у межах 34,6 - 163,1 нмоль/хв-мл, що в середньому становило 78,4 нмоль/хв-мл (p << 0,05). Найвищий рівень НЕ (93,0 нмоль/хв-мл) мав місце у хворих на інфільтративний туберкульоз легень. За наявності дисемінованого туберкульозу легень рівень НЕ становив 74,5 нмоль/хв-мл, що значно менше (на 18,5 нмоль/хв-мл, або в 1,25 разу), ніж при інфільтративному. При туберкуломі значення еластази становило 68,1 нмоль/хв-мл. При фіброзно-кавернозному туберкульозі легень рівень НЕ був найнижчим (30,9 нмоль/хв-мл). Висновки: рівень нейтрофільної еластази у хворих на чутливий туберкульоз легень у порівнянні із хворими на мультирезистентний туберкульоз легень був достовірно вищим (в 1,4 разу). Зменшений рівень нейтрофільної еластази характеризує зменшену активність протеолітичної системи крові і може бути ознакою хронізації туберкульозного процесу, що обгрунтовує застосування хірургічного лікування. Завантажити весь випуск Зміст випуску Реферативна БД Цитування
16.	Дужий І. Д. Гемопневмоторакс і пневмоторакс як ускладнення COVID-19 (випадки з практики) [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, Г. П. Олещенко, С. О. Голубничий, С. Я. Пак, В. Я. Пак // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2021. - № 2. - С. 39-43. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2021_2_8 Наслідки пандемії COVID-19 людство ще достеменно не оцінило. Оскільки вірус уражує переважно ендотелій судин, ускладнення можуть зачепити всі органи і системи. Найпоширенішими ознаками захворювання бувають задишка різного ступеня і слабкість. Задишка зумовлюється гіпоксемією і гіпоксією. Об'єктивним виявом гіпоксії є рівень насичення крові киснем. При його значенні до 92 - 90 % виникає потреба в кисневій терапії. Найчастішими ускладненнями COVID-19 вважаються пневмонія (15,7 - 100 %), гострий респіраторний дистрес-синдром (3 - 90 %), ураження серця і печінки (4 - 53 %). Тому перш за все необхідно запобігти розвитку саме цих ускладнень. Головним візуальним виявом ускладненого перебігу вважають дані спіральної комп'ютерної томографії, яку проводять на 12 - 18-у добу лікування. Але за цей час можуть розвинутися також інші ускладнення - синдром плеврального випоту, пневмоторакс, гемоторакс, піопневмоторакс. Їх діагностика в умовах кисневої терапії і штучної вентиляції легень (ШВЛ) дуже складна, що й визначає актуальність проблеми. Мета роботи - поділитися досвідом несвоєчасної діагностики ускладнень за типом пневмотораксу і гемопневмотораксу. Під нашим спостереженням перебували троє хворих на COVID-19. У двох хворих інфекція була ускладнена пневмотораксом, в одного - гемопневмотораксом. Обстеження проводили за стандартними клінічними методами із застосуванням променевих методів та пульсоксиметрії. Консультації співробітників кафедри з приводу порушення зовнішнього дихання і гіпоксії із застосуванням фізикальних методів дали змогу констатувати ускладнення. Усім хворим виконано дренування плевральної порожнини на тлі ШВЛ. У одного із цих хворих підтверджено гемопневмоторакс. Цей хворий вижив. Інші двоє померли. Висновки: при динамічному спостереженні хворих на COVID-19 з ознаками гіпоксії фізикальні методи обстеження (пальпація і перкусія) треба регулярно застосовувати не менше ніж 3 рази на добу та за показаннями. Для підтвердження ускладнення достатньо ультразвукової діагностики або оглядової рентгенографії. Завантажити весь випуск Зміст випуску Реферативна БД Цитування
17.	Дужий І. Д. Поліморфізм генів прозапальних та протизапальних цитокінів у хворих із гострим панкреатитом у північно–східному регіоні України [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, О. Л. Ситнік, В. Я. Пак // Клінічна хірургія. - 2022. - Т. 89, № 11-12. - С. 10-13. Мета роботи - визначити вплив поліморфізму генів прозапального - інтерлейкіну-8 А-251Т (rs 4073) та протизапального - інтерлейкіну-10 С-592А (rs 1800872) цитокінів на перебіг гострого панкреатиту (ГП). Методом полімеразної ланцюгової реакції вивчено поліморфізм генів прозапального - інтерлейкіну-8 А-251Т (rs 4073) і протизапального - інтерлейкіну-10 С-592А (rs 1800872) цитокінів у 83 хворих із ГП. Контрольну групу склали 60 здорових осіб без ГП в анамнезі. Визначено частоту поліморфізму генів інтерлейкіну-8 А-251Т (rs 4073) та інтерлейкіну-10 С-592А (rs 1800872) при набряковій і деструктивній формах ГП, а також у оперованих пацієнтів. Висновки: перехід ГП в некротичну форму не був пов'язаний із видом поліморфізму генів прозапального - інтерлейкіна-8 А-251Т (rs 4073) та протизапального - інтерлейкіну-10 С-592А (rs 1800872) цитокінів. У носіїв генотипу Т/Т гена інтерлейкіну-8 А-251Т (rs 4073) статистично значущо частіше виконували оперативні втручання з приводу ускладнень ГП. Поліморфізм А/Т гена інтерлейкіну-8 А-251Т (rs 4073) та, можливо, поліморфізм А/А гена інтерлейкіну-10 С-592А (rs 1800872) асоціювалися із сприятливим, неускладненим перебігом ГП. Зміст випуску Реферативна база даних Повний текст публікації буде доступним після 01.01.2025 р., через 195 днів
18.	Дужий І. Д. Ефективність лімфотропної і парентеральної антибактеріальної терапії у хворих із гострим панкреатитом [Електронний ресурс] / І. Д. Дужий, О. Л. Ситнік, В. Я. Пак, І. М. Медведєва // Український журнал клінічної хірургії. - 2023. - Т. 90, № 1. - С. 13–16. Мета роботи - порівняти в умовах клініки результати застосування при гострому панкреатиті (ГП) лімфотропної антибактеріальної терапії і стандартної методики парентерального введення антибіотиків. Вивчено клінічні дані, значення лейкоцитарного і гематологічного індексів інтоксикації та деякі інші показники імунітету на тлі лімфотропної і стандартної антибактеріальної терапії. З огляду на це хворі були розподілені на дві групи. Хворим основної групи антибіотики вводили лімфотропно, хворим контрольної групи - стандартно. У хворих основної групи больовий синдром, нудота і блювання регресували протягом 2 діб лікування. Протягом 5 діб лікування зникали ознаки інтоксикації. У пацієнтів, госпіталізованих у 1-шу добу маніфестації ГП, значення лейкоцитарного індексу інтоксикації після 5 днів лімфотропної антибактеріальної терапії був на рівні відповідного показника практично здорових людей, кількість CD3 і CD4 статистично значущо зростала, розміри запально зміненої підшлункової залози зменшувалися. Висновки: лімфотропне введення антибіотиків і протизапальних засобів сприяє гальмуванню запального процесу в підшлунковій залозі. На тлі зворотного розвитку запалення швидше покращуються клінічна симптоматика ГП, показники загальних маркерів запального процесу та клітинного імунного захисту. Отримані дані свідчать про перевагу лімфотропної антибактеріальної терапії над стандартною (парентеральною) при лікуванні ГП. Зміст випуску Реферативна база даних Повний текст публікації буде доступним після 01.02.2025 р., через 226 днів

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача