Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Орос М$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 64
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Орос М. М. Можливості та перспективи фармакогенетики в лікуванні епілепсії [Електронний ресурс] / М. М. Орос, В. І. Смоланка // Міжнародний неврологічний журнал. - 2012. - № 6. - С. 119-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2012_6_17
| 2. |
Смоланка В. І. Зміни кісткової тканини у хворих з епілепсією [Електронний ресурс] / В. І. Смоланка, М. М. Орос // Український медичний альманах. - 2011. - Т. 14, № 6. - С. 181-183. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uma_2011_14_6_53 За результатами дослідження встановлено статистично значущу різницю у щільності кісткової тканини у хворих на епілепсію, які тривало (понад 3 роки) приймали протисудомні засоби, та у здорових аналогічного віку і статі (P << 0,01). У менш ніж 50 % хворих на епілепсію була нормальна щільність кісткової тканини; у 41,2 % виявлено остеопенію, у 10,1 % - виражений остеопороз. Своєчасна діагностика порушення обміну речовин, пов'язаного з прийомом протисудомних засобів, дозволить неврологам проводити профілактику остеопорозу у даних хворих, не очікуючи клінічних проявів порушення щільності кісткової тканини.
| 3. |
Орос М. М. Ефективність використання допплерографії для діагностики причин транзиторних ішемічних атак в умовах районних лікувальних закладів [Електронний ресурс] / М. М. Орос // Український вісник психоневрології. - 2006. - Т. 14, вип. 4. - С. 16-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2006_14_4_6
| 4. |
Орос М. М. Збір експертної інформації для системи діагностування фармакорезистентної епілепсії [Електронний ресурс] / М. М. Орос, П. П. Мулеса // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2010. - № 3-4. - С. 27-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2010_3-4_8
| 5. |
Орос М. М. Генеалогія в хворих на епілепсію [Електронний ресурс] / М. М. Орос // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2011. - № 2. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unmmj_2011_2_12
| 6. |
Луц В. В. Інсульт та біль у плечі [Електронний ресурс] / В. В. Луц, М. М. Орос // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 6. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2014_6_9 Проведене дослідження показало, що біль у плечі є частим ускладненням інсульту, особливо в пацієнтів із геміплегією або вираженим геміпарезом. Біль у плечі спостерігався в кожного п'ятого пацієнта, який переніс інсульт (19,9 %). Набряк кисті може слугувати предиктором розвитку больового синдрому (БС) в ураженій руці, а регрес набряку корелює з регресом БС. Прийом препарату ксефокам у дозі 16 мг на добу пацієнтами, які перенесли інсульт, з першими проявами болю у плечі, що супроводжуються набряком руки, вірогідно покращує стан пацієнта упродовж 2 тиж і зменшує ризик розвитку хронічного БС в плечі. Тому прийом Ксефокаму, адекватна фізіотерапія, правильний догляд і своєчасна реабілітація є основними методами лікування БС у плечі в цих пацієнтів.
| 7. |
Орос М. М. М’язовий больовий синдром у пацієнтів, які перенесли інсульт [Електронний ресурс] / М. М. Орос, В. В. Луц // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 65-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_5_10
| 8. |
Орос М. М. Тразодон у лікуванні депресії після інсульту [Електронний ресурс] / М. М. Орос, В. В. Луц, Н. Н. Адамчо // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 6. - С. 123-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_6_16 Розглянуто проблему депресії у пацієнтів, які перенесли інсульт. Доведено її актуальність, розглянуто поширеність у даної категорії хворих. Докладно висвітлено патогенез. Щодо лікування постінсультної депресії підкреслено, що медикаментозна терапія повинна розглядатися як складова частина процесу реабілітації в усіх хворих, які перенесли інсульт. Відповідно до рекомендацій FDA, одним із найбільш оптимальних препаратів для лікування пацієнтів, які страждають від постінсультної депресії, є тразодон. Тразодон характеризується помірним інгібуванням зворотного захвату серотоніну і сильною блокадою серотонінових рецепторів. Крім антидепресивного впливу, він справляє дуже добрий анксіолітичний ефект, що можна порівняти з таким у хлордіазепоксиду та діазепаму. Беручи до уваги седативні властивості та сприятливий вплив на структуру сну, застосовується також як снодійне переважно тоді, коли прийом снодійних препаратів бензодіазепінового ряду пов'язаний з підвищеним ризиком. Клінічні дослідження попередніх років показують, що завдяки поєднаному впливу на різні групи рецепторів тразодон має значно менш виражені побічні ефекти та швидку терапевтичну відповідь.
| 9. |
Орос М. М. Депресивні розлади у хворих на епілепсію, як предіктори формування залежності від психоактивних речовин [Електронний ресурс] / М. М. Орос, П. Г. Андрух, Г. П. Андрух, У. М. Добростомат // Архів психіатрії. - 2011. - Т. 17, № 2. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2011_17_2_17
| 10. |
Орос М. М. Асоціація поліморфізму SCNIA гена натрієвих каналів з ефективністю дії фенітоіну при епілепсії [Електронний ресурс] / М. М. Орос, Г. П. Андрух // Архів психіатрії. - 2012. - Т. 18, № 2. - С. 36-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsuh_2012_18_2_9
| 11. |
Орос М. М. Головний біль після інсульту [Електронний ресурс] / М. М. Орос, В. В. Луц, Н. Н. Адамчо // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 1. - С. 63-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_1_10 Висвітлено проблему головного болю у пацієнтів, які перенесли інсульт. Для постінсультного головного болю характерне зростання частоти нападів у разі збільшення давності інсульту. Найбільш поширеним видом постінсультного головного болю є головний біль напруження. Високоефективним методом лікування є використання нестероїдних протизапальних засобів (лорноксикам) та антидепресантів (сертралін, есциталопрам та ін.).
| 12. |
Орос М. М. Міофасціальний біль обличчя [Електронний ресурс] / М. М. Орос // Український неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 101-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2016_2_18 Міофасціальні розлади в лицьовій мускулатурі розвиваються за тими самими механізмами, що і в скелетній, і зумовлюють 10 - 20 % больових синдромів обличчя. Механізм розвитку м'язового болю полягає в тому, що на початковому етапі в м'язі виникає залишкове напруження, а потім - постійний локальний гіпертонус. Комплексна терапія передбачає корекцію прикусу й обмеження навантаження на жувальні м'язи (протипоказана жувальна гумка). За наявності тригерних точок у жувальних м'язах добрий ефект забезпечують їх блокада з новокаїном і суха пункція. Показані постізометрична релаксація уражених м'язів, масаж обличчя, фізіотерапія, голкорефлексотерапія. Для фармакологічної терапії міофасціальної больової дисфункції використовують міорелаксанти (тизанідин, баклофен), психотропні засоби (транквілізатори й антидепресанти), нестероїдні протизапальні препарати, вітаміни групи B (неовітам).
| 13. |
Софілканич Н. В. Епілепсія після ішемічного інсульту: чи є сенс призначати антиконвульсанти після першого нападу? [Електронний ресурс] / Н. В. Софілканич, М. М. Орос, В. І. Смоланка, В. В. Луц // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 32-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_4_5
| 14. |
Орос М. М. Медикаментозний варіант корекції астенії у пацієнтів після гострого порушення мозкового кровообігу [Електронний ресурс] / М. М. Орос, В. В. Луц, Н. Н. Адамчо // Український вісник психоневрології. - 2016. - Т. 24, вип. 3. - С. 97-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2016_24_3_23
| 15. |
Орос М. М. Фіброміалгія: деякі аспекти діагностики та особливості лікування [Електронний ресурс] / М. М. Орос // Український медичний часопис. - 2014. - № 3. - С. 77-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_3_20
| 16. |
Орос М. М. Причини, прояви, ускладнення (інсульт, статус), лікування та профілактика мігрені [Електронний ресурс] / М. М. Орос, В. В. Луц, Х. В. Мицак, Р. В. Михайлов // Міжнародний неврологічний журнал. - 2016. - № 2. - С. 112-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2016_2_15 Наведено ключові позиції щодо діагностики та лікування мігрені. Викладено структуру мігренозних нападів, ускладнення, принципи лікування різних видів нападів мігрені та превентивного лікування. Приділено увагу використанню антиконвульсантів.
| 17. |
Смоланка В. И. Первичный латеральный склероз: научный обзор и личное наблюдение [Електронний ресурс] / В. И. Смоланка, М. М. Орос, О. С. Герасименко, А. В. Палагута // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_4_4
| 18. |
Сабовчик А. Я. Мігрень і цефалгія напруження [Електронний ресурс] / А. Я. Сабовчик, М. М. Орос // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 5. - С. 61-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_5_11 В огляді розглянуто питання діагностики й лікування мігрені й цефалгії напруження. Лікування обох видів цефалгій включає абортивну й превентивну терапію.
| 19. |
Орос М. М. Застосування парентеральних форм іпідакрину в лікуванні захворювань центральної й периферичної нервової системи [Електронний ресурс] / М. М. Орос // Міжнародний неврологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 23-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2018_6_6 Іпідакрин покращує роботу холінергічних синапсів і перешкоджає дегенерації нервових структур, що робить його препаратом вибору під час терапії багатьох неврологічних захворювань. До унікальних властивостей іпідакрину відносять його здатність залучати декілька механізмів для досягнення лікувального ефекту (блокада потенціалзалежних K<^>+-каналів, оборотне інгібування ацетилхолінестерази). Крім того, препарат однаково добре діє в центральних відділах і на периферії. У межах цього огляду було висвітлено застосування парентеральних лікарських форм іпідакрину у гострій фазі ішемічного й геморагічного інсультів, за нейропатій і радикулопатій різного генезу.
| 20. |
Дубенко А. Є. Психіатричні аспекти епілепсії за даними регістру епілепсії в Харківській та Закарпатській областях на 2017 рік [Електронний ресурс] / А. Є. Дубенко, В. І. Смоланка, С. О. Сазонов, М. М. Орос, В. В. Грабар, Ю. А. Бабкіна, Т. М. Колєснік, Г. І. Селюков // Український вісник психоневрології. - 2018. - Т. 26, вип. 4. - С. 10-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2018_26_4_4
| | |
|
|