Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Нішкумай О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 25
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Нішкумай О. І. Вплив статинів на цитокіновий та ліпідний профіль у жінок з кардіальною патологією в менопаузі [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 4. - С. 190-199. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_4_22
| 2. |
Нішкумай О. І. Порушення ендотеліальної функції у жінок з серцево-судинними захворюваннями в період менопаузи залежно від стану інтіми-медії сонних артерій [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 6. - С. 242-252. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_6_27
| 3. |
Нішкумай О. І. Кореляційні взаємозв`язки індексу маси тіла, ліпідного профілю, маркерів кісткової резорбції та рівню остеопротегерину у жінок з кардіоваскулярною патологією в постменопаузі [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 7. - С. 214-222. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_7_21
| 4. |
Нішкумай О. І. Зміни концентрації цитокінів у сироватці крові жінок залежно від тривалості постменопаузи та наявності ішемічної хвороби серця [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2010. - Вип. 1. - С. 104-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2010_1_10
| 5. |
Нішкумай О. І. Оцінка ефективності впливу терапії з застосуванням бівалосу в лікуванні жінок із ішемічною хворобою серця та системним остеопорозом в постменопаузі [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2010. - Вип. 2. - С. 356-369. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2010_2_38
| 6. |
Поворознюк В. В Зниження рівню остеопротегерину - можливий взаємозв`язок остеопорозу та серцево-судинних захворювань в менопаузі [Електронний ресурс] / В. В Поворознюк, О. І. Нішкумай // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 5. - С. 221-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_5_25
| 7. |
Нішкумай О. І. Зміни рівня остеопротегерину та мінеральної щільності кісток у жінок з ішемічною хворобою серця в менопаузі [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2009. - Т. 4, № 2. - С. 182-187. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2009_4_2_43
| 8. |
Поворознюк В. В. Роль дисліпідемії та біохімічних маркерів у формуванні вертебрального больового синдрому в жінок у постменопаузальний період залежно від мінеральної щільності кісткової тканини [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, Т. В. Орлик, О. І. Нішкумай // Серце і судини. - 2015. - № 2. - С. 89-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2015_2_13 Мета роботи - вивчити зв'язок між характеристиками вертебрального больового синдрому та біохімічними показниками в жінок у постменопаузальний період (ПМП) залежно від стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). Обстежено 212 жінок у ПМП віком 45 - 89 років без вертебральних переломів. Залежно від показників МЩКТ було сформовано групи пацієнток: з остеопорозом (n = 45), з остеопенією (n = 80), з нормальною МЩКТ (n = 87), стандартизовано за віком, тривалістю ПМП, індексом маси тіла, вираженістю больового синдрому. Характеристики вертебрального больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ). Показники ліпідного профілю та макроелементів у сироватці крові визначали на апараті Rayto RT-1904C, а показники маркерів метаболізму кісткової тканини - на апараті Elecsys 2010. МЩКТ визначали з використанням двохенергетичного рентгенівського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005). Рівні загального холестерину (ХС), ХС ліпопротеїнів низької густини в сироватці крові були вищими у порівнянні з нормами цільових значень для здорової популяції (до 5,0 і 3,0 ммоль/л відповідно) в усіх групах, однак вірогідно не відрізнялися між групами. У хворих з остеопорозом встановлено кореляційні зв'язки між рівнем <$Ebeta>-CTx та наявністю (r = 0,36; p << 0,05) й вираженістю (r = 0,33; p = 0,04) болю у грудному відділі, між рівнем загального кальцію та вираженістю болю в поперековому відділі (r = -0,32; p = 0,04). У пацієнток з остеопенією наявність болю у грудному відділі вірогідно корелювала з показниками тригліцеридів та ХС ліпопротеїнів дуже низької густини, а вираженість - із рівнем <$Ebeta>-CTx (p << 0,05). Наявність болю в поперековому відділі вірогідно корелювала з показниками P1NP, Ca, фосфору, тригліцеридів та ХС ліпопротеїнів дуже низької густини, а вираженість - з усіма маркерами ремоделювання (OC, <$Ebeta>-CTx, P1NP) та показником ХС ліпопротеїнів високої густини. У пацієнток з нормальною МЩКТ встановлено достовірні кореляційні зв'язки між наявністю болю в попереку та маркерами формування кісткової тканини (остеокальцин: r = -0,57, p << 0,05; P1NP: r = -0,44, p << 0,05), рівнем болю та коефіцієнтом атерогенності (r = 0,27; p = 0,02). Висновки: у жінок з остеопенією, на відміну від жінок з нормальною МЩКТ та остеопорозом, рівні тригліцеридів та ХС ліпопротеїнів дуже низької густини негативно корелюють із наявністю болю у грудному відділі та позитивно - у поперековому. Також у цих пацієнток встановлено зворотний зв'язок між рівнем ХС ліпопротеїнів високої густини та інтенсивністю болю у попереку за ВАШ.
| 9. |
Пеннер В. А. Біль у.спині при остеопорозі: діагностика та лікування [Електронний ресурс] / В. А. Пеннер, О. І. Нішкумай, О. В. Cкоробогатова // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_3_8
| 10. |
Нішкумай О. І. Кальцифікація судин, атеросклероз і остеопороз: чи є взаємозв’язок? [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Серце і судини. - 2016. - № 1. - С. 107-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_1_17 Хвороби системи кровообігу й остеопороз посідають перше місце в структурі смертності населення України. Є гіпотези, що кальцифікація судин - чинник ризику розвитку серцево-судинних катастроф - збільшується завдяки виходу кальцію з депо і кісткової тканини та його нагромадженню в судинах, але механізми цього процесу не з'ясовано. За даними багатьох досліджень ризик остеопоротичних переломів вищий у пацієнтів з ехогенними бляшками в сонній артерії у порівнянні з пацієнтами з інтактними судинами. На сьогодні вирізняють 2 види кальцифікації судин - інтими (фокальна, як кальцифікація атеросклеротичної бляшки) і медії (як частина розвитку артеріолосклерозу, що пов'язано, наприклад, із вторинним гіперпаратиреозом за хронічної хвороби нирок). Залишається не з'ясованим, який тип кальцифікації прискорює зниження мінеральної щільності кісткової тканини. Також перед лікарями стоїть проблема вибору препаратів, які б впливали на обидва патогенетичні механізми, значно покращуючи результати лікування. Невирішеними залишаються питання про наявність зв'язку між розвитком атеросклерозу, атерокальцинозу та остеопорозу в чоловіків. У сучасній медичній літературі недостатньо інформації про структурно-функціональний стан кісткової тканини у пацієнтів зі стенозувальним атеросклерозом коронарних судин, що вже перенесли серцево-судинні катастрофи (інфаркти, інсульти), а також вірогідність розвитку в них переломів кісток за калькулятором FRAX. Усі ці питання потребують подальшого вивчення.
| 11. |
Поворознюк В. В. Остеопороз та серцево-судинна патологія в постменопаузальному періоді: існує зв'язок чи ні? [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, О. І. Нішкумай // Проблеми остеології. - 2009. - Т. 12, № 4. - С. 16-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2009_12_4_5
| 12. |
Нішкумай О. І. Вплив дисліпідемії на стан мінеральної щільності кісткової тканини [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай // Проблеми остеології. - 2010. - Т. 13, № 1. - С. 33-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2010_13_1_10
| 13. |
Нішкумай О. І. Ефективність застосування хондроцерину та денеболу у хворих на остеоартроз [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай, Н. Б. Некрасова // Проблеми остеології. - 2011. - Т. 14, № 4. - С. 63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2011_14_4_15
| 14. |
Нішкумай О. І. Кардіоваскулярна патологія та остеопороз ― сучасний стан проблеми [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай, В. Є. Кондратюк // Проблеми остеології. - 2014. - Т. 17, № 3. - С. 3-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2014_17_3_3
| 15. |
Поворознюк В. В. Необхідність диференційованого підходу в лікуванні остеопорозу з верте¬бральними переломами у пацієнтів похилого віку [Електронний ресурс] / В. В. Поворознюк, О. І. Нішкумай, С. Ю. Калініна, Л. Г. Карпович, О. Є. Зайцева, З. В. Лисак, Н. В. Коваленко // Проблеми остеології. - 2015. - Т. 18, № 3. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2015_18_3_10
| 16. |
Кордубайло І. А. Структурно-функціональний стан кісткової тканини та ризик переломів у пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда на тлі стенозуючого атеросклерозу коронарних судин [Електронний ресурс] / І. А. Кордубайло, І. В. Лєошко, О. І. Нішкумай, К. І. Черняєва, Є. І. Левенко // Проблеми остеології. - 2015. - Т. 18, № 4. - С. 47-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prost_2015_18_4_11
| 17. |
Амосова К. М. Зв’язок показників пульсової хвилі і рівня 25(ОH) вітаміну D3 у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, В. В. Поворознюк, О. І. Нішкумай, К. П. Лазарєва, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_8
| 18. |
Амосова К. М. Зв’язок показників пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, В. В. Поворознюк, О. І. Нішкумай, К. П. Лазарєва, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_2_4
| 19. |
Нішкумай О. І. Маркери кісткового ремоделювання, рівень 25(ОH)D3 та показники ліпідного обміну в жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай, К. П. Лазарєва, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_8 Мета роботи - провести порівняльний аналіз показників ремоделювання кісткової тканини (КТ), ліпідного і кальцій-фосфорного обміну та рівня 25(OH)D3 у жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ) та без такої. У дослідження було залучено 44 пацієнтки з АГ I - II стадії, 1 - 2-го ступеня (середній вік пацієнток - (69,1 +- 0,7) року, середня тривалість постменопаузального періоду - (18,4 +- 0,9) року) та 30 практично здорових жінок (середній вік - (69,3 +- 1,2) року, середня тривалість постменопаузального періоду - (19,4 +- 1,2) року). Усім пацієнткам проведено загальноклінічне та лабораторне обстеження з визначенням рівня ліпідів у крові, 25(OH)D3, паратгормону, пропептидпроколагену I типу (P1NP), beta-термінальних телопептидів колагену I типу (beta-CTx), іонізованого кальцію та фосфору в сироватці крові, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографію, апланаційну тонометрію. У пацієнток основної групи у порівнянні з контрольною групою встановлено наявність гіперхолестеринемії (загальний холестерин - відповідно (6,3 +- 0,2) і (4,6 +- 0,1) ммоль/л, холестерин ліпопротеїнів низької густини - (3,8 +- 0,2) і (2,1 +- 1,2) ммоль/л, тригліцериди - (1,8 +- 0,1) і (1,0 +- 0,1) ммоль/л, усі p << 0,001), недостатність і дефіцит 25(OH)D3 ((23,8 +- 1,1) і (28,2 +- 2,1) нг/мл, p << 0,05), вторинний гіперпаратиреоз (паратгормон - (64,6 +- 3,9) і (39,6 +- 1,1) нг/мл, p << 0,001), прискорену резорбцію КТ (beta-CTx - (0,57 +- 0,03) та (0,45 +- 0,03) нг/мл, p << 0,01). Прямо пропорційна кореляція між рівнем загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької густини та P1NP (r = +0,417 і r = +0,481, усі p << 0,01) свідчить про асоціацію гіперхолестеринемії з активністю ремоделювання КТ у пацієнток похилого віку з неускладненою АГ. Висновки: у жінок похилого віку з контрольованою АГ на відміну від здорових жінок відповідного віку підвищена жорсткість судин за даними апланаційної тонометрії асоціюється зі зниженням рівня 25(OH)D3, вторинним гіперпаратиреозом та підвищенням вмісту маркерів резорбції КТ.
| 20. |
Амосова К. М. Вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на показники пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. І. Нішкумай, К. П. Лазарєва, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2019. - № 1. - С. 13-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2019_1_4 Мета роботи - оцінити вплив терапії вторинного гіперпаратиреозу на тлі дефіциту/недостатності 25(OH) вітаміну D на показники центрального артеріального тиску (АТ) і пульсової хвилі, мінеральної щільності кісткової тканини (КТ) у пацієнток похилого віку з контрольованою неускладненою артеріальною гіпертензією (АГ). На час рандомізації АГ була контрольованою, пацієнти одержували антигіпертензивну терапію і фіксовану комбінацію дигідропіридинового блокатора кальцієвих каналів і тіазидного діуретика (арифам, Servier, Франція) в дозі 5 мг/1,5 мг або 10 мг/1,5 мг (рівень цільового АТ << 140/90 мм рт.ст.). Усім пацієнткам основної групи призначали з метою корекції недостатності/дефіциту 25(OH) вітаміну D препарати вітаміну D у добовій дозі 3000 - 4000 МО та осеїн-гідроксіапатитову сполуку в дозі 830 мг (осеїну 291 мг, до складу якого входять неколагенові пептиди і протеїни (75 мг) та колагени (216 мг); гідроксиапатиту 444 мг, до складу якого входять кальцій (178 мг) та фосфор (82 мг) (остеогенон, "П'єр Фабр Медикамент Продакшн", Франція)) по 2 таблетки двічі на добу протягом 6 міс. Через 6 міс лікування пацієнток основної групи розподілили на дві підгрупи. У 1-й підгрупі 18 пацієнток безперервно одержували призначену терапію, у 2-й підгрупі пацієнтки (n = 21) не виконували рекомендацій із корекції порушення метаболізму вітаміну D. Усім пацієнткам проведено загальноклінічне та лабораторне обстеження, моніторування АТ та ехокардіографію. Мінеральну щільність КТ досліджували на апараті Hologic Discovery. Для оцінки показника якості КТ (Trabecular Bone Score, TBS) використовували методику TBS iNsight, розроблену компанією Med-Imaps (Франція). У пацієнток основної групи виявлено статистично значуще збільшення АР, АІх, АІх75 на 37,7, 57,5 та 58,2 % відповідно (p << 0,001), ШППХКР - на 31 %, ШППХКФ - на 32 % (всі p << 0,001) та зниження PPampl на 20,8 % (p << 0,001) у порівнянні з показниками контрольної групи на момент залучення в дослідження. За порівняння показників апланаційної тонометрії у пацієнток 1-ї підгрупи за відсутності суттєвих змін брахіального АТ і центрального АТ, статистично значущо знизились АР, АІх75 і PPampl на 18,0,11,5 і 5,0 % відповідно (всі p << 0,05) у порівнянні з показниками 2-ї підгрупи. Маркер ремоделювання КТ - пропептид проколагену I типу не зазнав змін в обох підгрупах, рівень 25(OH) вітаміну B нормалізувався у 1-й підгрупі, що супроводжувалося нормалізацією вмісту паратиреоїдного гормону та маркера резорбції <$Ebeta>-СТх. Мінеральна щільність КТ збільшилася па рівні шийки стегнової кістки у пацієнток 1-ї підгрупи (p << 0,05). Висновки: гіпотензивна, гіполіпідемічна терапія разом із корекцією вторинного гіперпаратиреозу, недостатності/дефіциту 25(OH) вітаміну D протягом 6 міс ефективніше впливала на показники жорсткості стінки артерії та структурно-функціонального стану КТ у порівнянні з терапією без препаратів вітаміну D та осеїн-гідроксіапатитової сполуки у пацієнток з неускладненою АГ.
| | |
|
|