Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (6) | Реферативна база даних (10) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Нікішин О$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Ясинський Ю. О. Прогнозування технічного стану ізоляції електрообладнання з урахуванням якості споживаємої електроенергії [Електронний ресурс] / Ю. О. Ясинський, А. О. Немчинов, О. М. Нікішин // Системи обробки інформації. - 2010. - Вип. 9. - С. 130-133. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/soi_2010_9_40 За умовами технології виробництва вузли електрообладнання, як і інших технічних пристроїв, виготовляються з певними допусками за розмірами, хімічного і структурного складу матеріалів. На інтенсивність зносу ізоляції електрообладнання суттєво впливає організація і періодичність технічного обслуговування та поточного ремонту. Знос і старіння - це процеси, які характеризують зміну технічного стану електрообладнання у часі. Основним завданням прогнозування є визначення залишкового ресурсу ізоляції електрообладнання. Для орієнтовного порівняння технічного стану ізоляції електрообладнання, що діагностується і характеризується різними діагностичними параметрами, можна користуватися поняттям коефіцієнта технічного ресурсу. Виділено основні шляхи одержання результатів прогнозу, які об'єднують групи методів прогнозування і застосовуються на практиці. | ||
| 2. | 
Нікішин О. Л. Рентгенендоваскулярне лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, В. І. Паламарчук, Д. В. Щеглов, С. В. Верещагін // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(4). - С. 107-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(4)__17 Судинні реконструктивні втручання у хворих із критичною ішемією нижніх кінцівок - складні за виконанням або ж узагалі унеможливлені. У таких пацієнтів ендоваскулярна ангіопластика та стентування надають змогу зберегти нижню кінцівку. Виконано ендоваскулярні втручання у 23-х хворих із критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК), при цьому у 15-ти хворих захворювання розвинулося на фоні цукрового діабету 2 типу. Серед пацієнтів - чоловіків 12, жінок 9. Середній вік пацієнтів - <$E69~symbol С~4,7> роки. У 5-ти хворих здійснено втручання на стегново-підколінному сегменті, у 6-ти пацієнтів - втручання на артеріях гомілки, у 9-ти хворих - поєднане втручання на стегново-підколінному та гомілковому сегменті, в 3-х випадках було виконано поєднане втручання на клубовому, стегново-підколінному та гомілковому сегментах. У всіх випадках використано балонну ангіопластику, у 3-х із них її доповнено стентуванням у стегново-підколінному сегменті, ще у 3-х - стентуванням загальної клубової артерії. У 22-х (95,6 %) хворих ендоваскулярне втручання призвело до відновлення кровотоку в оперованому сегменті та купірування критичної ішемії нижніх кінцівок. В 1-му випадку в ранньому післяопераційному періоді виник гострий артеріальний тромбоз в оперованому сегменті, що призвів до ампутації на рівні стегна. У 1-го хворого відмічено перфорацію устя передньої великогомілкової артерії без значних клінічних наслідків. Летальності в післяопераційному періоді зафіксовано не було. Висновок: одержаний досвід доводить високу ефективність рентгеноваскулярного лікування критичної ішемії нижніх кінцівок. Зроблено висновок щодо необхідності накопичення досвіду задля покращання результатів операції. | ||
| 3. | 
Саволюк С. І. Ангіопластика та стентування у хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок за наявності ураження артерій клубово-стегнового сегмента [Електронний ресурс] / С. І. Саволюк, Д. В. Щеглов, О. Л. Нікішин, І. В. Альтман, М. І. Музь, С. В. Верещагин, А. І. Гаврецький // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2015. - № 4. - С. 68-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2015_4_10 Мета роботи - покращити результати лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК). Ендоваскулярні втручання виконано у 8-ми хворих з КІНК за мультифокального ураження із залученням клубово-стегнового сегмента. Чоловіків було 6, жінок - 2. Середній вік пацієнтів - (67,0 +- 4,3) року. У 4-х хворих виявлено гнійно-некротичні ураження стопи, які потребували хірургічного втручання. Аксилярний артеріальний доступ застосовано у 5-ти хворих, стегновий ретроградний контралатеральний - у 2-х. В 1-го пацієнта втручання виконано двохетапно іпсилатерально стегновим ретроградним та антеградним доступом. У 4-х хворих проведено втручання на клубовому, стегново-підколінному та гомілковому сегменті, ще у 4-х - на клубовому та стегново-підколінному сегменті. У всіх випадках застосовано ангіопластику. У 6-ти хворих також виконано стентування у клубово-стегновому сегменті. Ангіографічного та клінічного ефекту досягнуто в усіх випадках. В 1-му випадку ангіопластика поверхневої стегнової артерії була невдалою внаслідок кальцинозу, однак за рахунок успішної ангіопластики у клубовому сегменті досягнуто позитивного клінічного ефекту. У хворих з гнійно-некротичними ураженнями стопи у подальшому виконано некректомію, яку в 3-х випадках доповнили аутодермопластикою. У пізні строки ампутацію на рівні гомілки проведено в 1-го пацієнта, на рівні стегна - теж в 1-го. Висновки: перший досвід використання ендоваскулярних втручань для лікування хворих з КІНК за мультифокального ураження із залученням клубово-стегнового сегмента свідчить про перспективність методу. | ||
| 4. |
Нікішин О. Л. Перший досвід емболізації простатичних артерій у лікуванні хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, І. В. Альтман, Д. О. Бабинін // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2016. - № 1. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2016_1_10 Мета роботи - поліпшити результати лікування хворих з доброякісною гіперплазією передміхурової залози. Досвід виконання емболізації простатичних артерій при доброякісній гіперплазії передміхурової залози - 5 випадків. Усі хворі мали симптоми хронічної затримки сечі. Середній вік хворих - 62 роки. Показаннями до емболізації була наявність дизурічних явищ, які суттєво погіршували якість життя, та небажання хворих виконувати трансуретральну резекцію. Операцію виконано з використанням мікрокатетерної техніки у 3 випадках. Для емболізації застосовували сферічні емболи BeadBlock (Terumo) розміром 200 - 300 мкм. Успішну двобічну емболізацію простатичних артерій виконано в 4 випадках. Одному хворому емболізовано лише праву простатичну артерію через стеноз та кінкінг лівої внутрішньої клубової артерії. Ускладнень під час і після операції не зафіксовано. Всі хворі відзначили зменшення дизурічних явищ, поліпшення якості життя протягом 7-15 діб після ендоваскулярного втручання. Контрольну ультразвукову допплерографію виконували через 3 та 6 міс після операції. У хворих з двобічною емболізацією відзначено зменшення об'єму передміхурової залози в середньому на 40,8%, у хворого з однобічною емболізацією - на 32,6 %. Середній рівень простатичного специфічного антигену знизився з початкового 7,1 нг/мл до 2,4 нг/мл через 6 міс після емболізації. Висновок: емболізація простатичних артерій - перспективний малотравматичний і безпечний метод лікування хворих з доброякісною гіперплазією простати. | ||
| 5. | 
Щеглов Д. В. Ендоваскулярне лікування ішемії нижніх кінцівок з синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, В. І. Паламарчук, О. Я. Нікішин, А. І. Гаврецький, І. Н. Кравець // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2015. - Вип. 43. - С. 338-343. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2015_43_41 | ||
| 6. |
Нікішин О. Л. Актуальні питання використання стентування у лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, М. І. Музь, А. І. Гаврецький, І. В. Альтман, С. І. Саволюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 4. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_4_5 Критична ішемія нижніх кінцівок (КІ НК) - небезпечний для життя стан, який часто призводить до інвалідізації та смерті. Одним із можливих шляхів оптимізації ендоваскулярного лікування КІ НК є використання стентів. Наведено результати низки метааналізів досліджень використання різних типів стентів у різних сегментах аретеріального русла НК, порівняння стентування з іншими методами хірургічного та ендоваскулярного лікування. Застосування стентів з медикаментозним покриттям у стегново-підколінному сегменті поліпшує результати лікування КІ НК у порівнянні з іншими методами реваскуляризації. Рекомендовано імплантацію стентів з медикаментозним покриттям у гомілковому сегменті у разі коротких локальних уражень. | ||
| 7. |
Козлов С. М. Модіфікація способу ендоваскулярної емболізації селезінкової артерії [Електронний ресурс] / С. М. Козлов, І. В. Альтман, О. Л. Нікішин // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2017. - № 4. - С. 52-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2017_4_8 | ||
| 8. |
Щеглов Д. В. Ендоваскулярне лікування хворих з критичною ішемією нижніх кінцівок та синдромом діабетичної стопи [Електронний ресурс] / Д. В. Щеглов, О. Я. Нікішин, А. І. Гаврецький, М. М. Чепурна // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2017. - Вип. 49(2). - С. 286-292. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2017_49(2)__34 | ||
| 9. |
Нікішин О. Л. Ендоваскулярні втручання при ураженнях стегново-підколінного сегмента типу С і D за класифікацією TASC II [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, М. І. Музь, А. І. Гаврецький, І. В. Альтман, С. І. Саволюк // Ендоваскулярна нейрорентгенохірургія. - 2018. - № 2. - С. 69-76 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2018_2_10 Для прямої реваскуляризації при критичній ішемії нижніх кінцівок використовують ендоваскулярні, відкриті хірургічні та гібридні втручання. Показання до використання певних методів операцій є предметом дискусії. У 2007 р. було прийнято TransAtlantic Inter Society Consensus for the Management of Peripheral Arterial Disease (TASC II), в якому наведено показання до ендоваскулярного та хірургічного лікування уражень периферичних артерій. Як свідчить клінічна практика, багато пацієнтів з критичною ішемією нижніх кінцівок мають ураження судинного русла типу С і D за класифікацією TASC II, які потребують хірургічного втручання. З різних причин у пацієнтів може не бути альтернативи у вигляді відкритої операції і ендоваскулярне втручання - єдиний можливий спосіб реваскуляризації. Наведено результати порівняльних досліджень ендоваскулярних та відкритих хірургічних методів для реваскуляризації у стегново-підколінному сегменті, зокрема у разі уражень типу С і D. Незважаючи на рекомендації щодо використання ендоваскулярних та хірургічних методів залежно від типу ураження за класифікацією TASC II, немає доказів переваги тих чи тих методів реваскуляризації стегново-підколінного сегмента. Для визначенння місця різних методів реваскуляризації у лікуванні пацієнтів з ураженнями стегново-підколінного сегмента необхідно провести великі рандомізовані дослідження впливу на результати лікування розташування зони судинного ураження, ступеня захворювання, наявності та локалізації гнійно-некротичних уражень, супутньої патології. | ||
| 10. |
Нікішин О. Л. Використання стентів із медикаментозним покриттям у лікуванні оклюзійно-стенотичних уражень поверхневої стегнової артерії [Електронний ресурс] / О. Л. Нікішин, І. В. Альтман, І. І. Аль-Кашкиш, А. І. Гаврецький, С. І. Саволюк, М. І. Музь // Українська інтервенційна нейрорадіологія та хірургія. - 2022. - № 3. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/evnh_2022_3_7 Мета роботи - проаналізувати результати ендоваскулярної реваскуляризації стегново-підколінного сегмента за допомогою стентів з лікувальним покриттям. Ендоваскулярні втручання виконано 23 пацієнтам з оклюзійно-стенотичними ураженнями поверхневої стегнової артерії (ПСА). Використовували стенти з лікувальним покриттям на основі паклітакселу. Чоловіків було 10 (43,5 %), жінок - 13 (56,5 %). Середній вік пацієнтів - (<$E66,0~symbol С~3,5>) року. Пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та діабетичною ангіопатією було 16 (69,6 %), з облітерувальним атеросклерозом артерій нижніх кінцівок - 7 (23,4 %). Критичну ішемію нижніх кінцівок діагностовано у 18 (56,5 %) випадках, переміжну кульгавість - у 5 (21,7 %). Ізольоване ураження стегново-підколінного сегмента зафіксовано у 3 (13,4 %) пацієнтів, ураження клубового і стегново-підколінного сегментів - у 4 (17,4 %), ураження стегново-підколінного та гомілкового сегментів - у 16 (69,6 %). Технічно успішними були 20 (86,6 %) запланованих операцій стентування ПСА. Із післяопераційних ускладнень у 3 (13,04 %) пацієнтів зафіксовано гематоми місця пункції, які не потребували хірургічного лікування. У 6 (26,1 %) пацієнтів спостерігали ознаки репефузійного синдрому, які купірували за допомогою консервативного лікування. За період дослідження (3 міс) не виявлено випадки реоклюзії або клінічно значущих рестенозів на рівні стенту. В 1 (5 %) випадку зареєстровано гемодинамічно значущій стеноз ПСА поза імплантованим стентом. Пацієнтці успішно виконано ангіопластику стенозу ПСА. "Великих" ампутацій за період дослідження не було. "Малі" ампутації на стопі виконано 7 (35 %) пацієнтам з діабетичною гангреною, в яких ендоваскулярна реваскуляризація стегново-підколінного та гомілкового сегментів була етапом хірургічного лікування. Висновки: імплантація стентів з медикаментозним покриттям є ефективним методом ендоваскулярної реваскуляризації при ураженнях ПСА. Для порівняння результатів імплантації стентів з медикаментозним покриттям з іншими методами реваскуляризації при ураженнях стегново-підколінного сегмента необхідно накопичити більше даних та збільшити тривалість спостереження. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |