Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Реферативна база даних (9)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Ногіна Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 6
Представлено документи з 1 до 6
1.

Карпенко О. В. 
Оптимізація біосинтезу сурфактантів і екзополісахаридів штамом Gordonia rubripertincta УКМ Ас-122 з використанням математичних методів [Електронний ресурс] / О. В. Карпенко, М. В. Пристай, Г. В. Гафійчук, Б. Й. Дацко, Т. М. Ногіна // Biotechnology. - 2011. - Vol. 4, № 5. - С. 39-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/biot_2011_4_5_5
За допомогою регресійного і дисперсійного аналізу визначено оптимальні концентрації джерел вуглецю й азоту у складі живильних середовищ для одержання біомаси, клітинних ліпідів та екзополісахаридів штаму Gordonia rubripertincta УКМ Ас-122. Оптимізовано склад живильних середовищ для культивування штаму: підібрано концентрації джерел вуглецю й азоту для максимального синтезу біомаси, біосурфактантів і екзополісахаридів. Одержано регресійні залежності, які проаналізовано для кожного з продуктів біосинтезу. Це надало змогу вирішити важливі біотехнологічні завдання: збільшити нагромадження біомаси в 1,3, вміст клітинних ліпідів - у 1,9 (з 4,35 до 8,12 г/л) і екзополісахаридів - у 5,1 разу (з 1,54 до 7,89 г/л). Встановлено основні тенденції впливу використовуваних компонентів середовища на вивчені біотехнологічні показники. Одержані результати підтверджено експериментальним шляхом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 442.771 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Ногіна Т. М. 
Деструкція моторних олив актинобактеріями [Електронний ресурс] / Т. М. Ногіна, Л. А. Хоменко, В. С. Підгорський // Мікробіологічний журнал. - 2010. - Т. 72, № 4. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2010_72_4_4
Досліджено вплив високих концентрацій моторних олив (МО) та присадок до них на ріст штамів Dietzia maris УКМ Ас-205, Gordonia rubripertincta УКМ Ас-179 і Rhodococcus erythropolis УКМ Ас-50, а також здатність цих актинобактерій до деструкції різних марок МО. Показано, що всі штами були стійкими до спрацьованих МО і проявляли чутливість до свіжих (що не були у використанні) МО та присадок, які містять дітіофосфат цинку. Найбільш токсичними для актинобактерій була олива "Esso Ultra" мінімальна пригнічувальна концентрація (МПК) якої знаходилась в межах 200 - 400 мг/мл та протизношувальна присадка Multadit OB (МПК = 4 - 10 мг/мл). Встановлено, що рівень деструкції МО за початкової концентрації 10 г/л становив 25,5 - 56,0 % за 5 діб. Досліджені штами краще засвоювали парафіно-нафтенову (49,0 - 61 % деструкції), ніж ароматичну (18,1 - 22,5 %) та смолисто-асфальтенову (12,1 - 18,8 %) фракції моторних олив.
Попередній перегляд:   Завантажити - 648.579 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Фуртат І. М. 
Нумеричний аналіз електрофоретичних спектрів поверхневих білків непатогенних видів коринебактерій [Електронний ресурс] / І. М. Фуртат, Т. М. Ногіна, Л. О. Михальський // Наукові записки НаУКМА. Біологія та екологія. - 2012. - Т. 132. - С. 15-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NaUKMA_2012_132_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 388.289 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Будзінська В. Л. 
Біодеградабельні органо-неорганічні композити на основі cилікату натрія, ізоціанатного форполімеру і карбоксиметилцелюлози [Електронний ресурс] / В. Л. Будзінська, Т. М. Ногіна, Є. В. Лебедєв // Полімерний журнал. - 2015. - Т. 37, № 3. - С. 306-312. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Polimer_2015_37_3_15
Розроблено метод синтезу органо-неорганічних композитів на основі силікату натрію, олігоетердіуретандіізоціанату та похідного природного полімеру карбоксиметилцелюлози. За допомогою методу ІЧ-спектроскопії встановлено, що синтетичне похідне природного полімеру хімічно не зв'язується з компонентами системи. Введення карбоксиметилцелюлози в органо-неорганічну поліуретансечовинну матрицю призводить до формування композиту, що є напів-ВПС. Створені композити характеризуються більш однорідною структурною впорядкованістю у порівнянні з немодифікованою системою, яка, в свою чергу, забезпечує високі експлуатаційні характеристики кінцевого матеріалу. Розроблені композити здатні до біодеструкції під впливом грунтових мікроорганізмів. Під час перебування композитів у грунті на поверхні зразків формується біоплівка, в якій наявні грампозитивні і грамнегативні бактерії, міцеліальні гриби та дріжджі. Деструкційна дія мікроорганізмів грунтової екосистеми призводить до зниження фізико-механічних параметрів композитів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 293.162 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
5.

Корецька Н. І. 
Біологічні властивості поверхнево-активних метаболітів Rhodococcus erythropolis Au-1 та їх перспективи для рослинництва [Електронний ресурс] / Н. І. Корецька, О. В. Карпенко, В. І. Баранов, В. І. Лубенець, Т. М. Ногіна // Innovative biosystems & bioengineering. - 2019. - Vol. 3, no. 2. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ibb_2019_3_2_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.32 Mb    Зміст випуску     Цитування
6.

Хоменко Л. А. 
Біодеградація парацетамолу нокардіоподібними актинобактеріями [Електронний ресурс] / Л. А. Хоменко, Т. М. Ногіна // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Т. 81, № 4. - С. 76-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2019_81_4_8
Мета роботи - провести скринінг штамів актинобактерій, здатних до засвоєння парацетамолу (N-(4-гідроксіфеніл)ацетаміду) та вивчити особливості їх росту на вказаному субстраті. Використано класичні мікробіологічні, фізико-хімічні методи. Токсичну дію парацетамолу вивчено методом серійних розведень. Дослідження парацетамолу та продуктів його біотрансформації визначено двома методами - спектрометричним і тонкошарової хроматографії. Проведено дослідження здатності штамів актинобактерій до деструкції парацетамолу. У процесі біодеструкції парацетамолу (за початкового вмісту у середовищі 2 г/л) встановлено, що продуктами його окиснення штамами актинобактерій є n-амінофенол, пірокатехін, бензохінон, гідрохінон і муконова кислота, які відносяться до екологічно безпечних речовин і проявляють стимулювальний вплив на ріст і розвиток вищих рослин. Рівень деструкції парацетамолу за 5 діб росту найбільш активним штамом Rhodococcus erythropolis УКМ Ас-23 дорівнює 96,3 %. Встановлено, що здатність актинобактерій до деструкції парацетамолу свідчить про можливість їх використання у біотехнологіях очищення середовищ від речовин, що містять фенольний гідроксил.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.094 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського