Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Простий
пошук

Розширений
пошук

Покажчики

Професійний
пошук

Рубрикатор
НБУВ

Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски

Журнали та продовжувані видання

Автореферати дисертацій

Реферативна база даних

Наукова періодика України

Тематичний навігатор

Авторитетний файл імен осіб

	Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox"

Вид пошуку

Повнотекстовий пошук

Знайдено в інших БД:

Автореферати дисертацій (1)

Реферативна база даних (7)

Список видань за алфавітом назв:

A B C D E F G H I J L M N O P R S T U V W

А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Авторський покажчик Покажчик назв публікацій

Пошуковий запит: (<.>A=Неумержицька Л$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16
1.	Неумержицька Л. В. Оцінка хромосомних порушень в соматичних клітинах хворих на рак щитоподібної залози, що постраждали від Чорнобильської аварії [Електронний ресурс] / Л. В. Неумержицька, С. В. Клименко, Г. М. Коваль, Р. М. Вербиленко, В. Н. Шкарупа // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2013. - Т. 13. - С. 323-326. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2013_13_84 Попередній перегляд: Завантажити - 289.765 Kb Зміст випуску Цитування
2.	Бариляк І. Р. Характеристика спектру аберацій, індукованих діоксидином в клітинах Allium cepa L. [Електронний ресурс] / І. Р. Бариляк, В. М. Шкарупа, Л. В. Неумержицька // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 1-2. - С. 33-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_1-2_4 Попередній перегляд: Завантажити - 434.562 Kb Зміст випуску Цитування
3.	Бариляк І. Р. Цитогенетичні ефекти при дії гумату натрію в діапазоні високих концентрацій [Електронний ресурс] / І. Р. Бариляк, В. М. Шкарупа, Л. В. Неумержицька, І. Д. Гуменюк // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 4. - С. 15-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_4_3 Попередній перегляд: Завантажити - 285.746 Kb Зміст випуску Цитування
4.	Шкарупа В. М. Кластогенні ефекти пролонгованої дії тіофосфаміду [Електронний ресурс] / В. М. Шкарупа, І. Р. Бариляк, Л. В. Неумержицька // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 6. - С. 80-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_6_11 Попередній перегляд: Завантажити - 881.501 Kb Зміст випуску Цитування
5.	Бариляк І. Р. Екологічні аспекти міжрегіональних відмінностей частоти вроджених вад розвитку в Черкаській області [Електронний ресурс] / І. Р. Бариляк, В. М. Шапошнікова, Л. В. Неумержицька, В. М. Шкарупа // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 5. - С. 22-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_5_4 Попередній перегляд: Завантажити - 1.021 Mb Зміст випуску Цитування
6.	Неумержицька Л. В. Дослідження антимутагенних і радіопротекторних властивостей речовин природного походження [Електронний ресурс] / Л. В. Неумержицька, І. Р. Бариляк, В. М. Шкарупа // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2009. - Вип. 5. - С. 64-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2009_5_9 Попередній перегляд: Завантажити - 2.164 Mb Зміст випуску Цитування
7.	Шкарупа В. М. Дослідження цитогенетичних ефектів лігногумату натрію в Аllium-тесті [Електронний ресурс] / В. М. Шкарупа, Л. В. Неумержицька, С. В. Клименко, Т. В. Семіглазова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2010. - Вип. 4. - С. 87-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pemgki_2010_4_9 Попередній перегляд: Завантажити - 1.415 Mb Зміст випуску Цитування
8.	Шкарупа В. М. Алельний поліморфізм гена репарації ДНК XPD у хворих на рак щитоподібної залози без впливу іонізуючого випромінювання в анамнезі [Електронний ресурс] / В. М. Шкарупа, С. О. Геник-Березовська, Л. В. Неумержицька, С. В. Клименко // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4(1). - С. 227-231. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_4(1)__49 Мета роботи - визначити та порівняти особливості поліморфізму гена репарації XRCC1 Arg399Gln у хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ), які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС, та у хворих без впливу іонізуючого випромінення (ІВ) в анамнезі. Визначення поліморфізму гена XRCC1 Arg399Gln проводилось шляхом ПЛР у 102 хворих на РЩЗ: 38 осіб, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС (УЛНА, евакуйовані та мешканці контрольованих територій, забруднених радіонуклідами) та 64 особи без впливу ІВ в анамнезі. Для порівняння одержаних даних щодо спонтанного та радіаційно-асоційованого РЩЗ та розрахунків відмінностей частот алелей і ризику виникнення онкопатології використовували дані літератури щодо контрольних груп популяцій Російської Федерації та Бєларусі. Частота мінорного алелю гена XRCC1 Arg399Gln та гомозиготних носіїв цього алелю у хворих на РЩЗ, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС достовірно більша, ніж у хворих без впливу ІВ в анамнезі (0,57 і 0,37, p = 0,006 та 34,21 і 7,81 % p = 0,001, відповідно). За порівняння з даними літератури щодо поліморфізму XRCC1 Arg399Gln у радіаційно-експонованих осіб без онкопатології, ризик розвитку РЩЗ у гомозиготних носіїв мінорного алелю XRCC1 Gln399Gln у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінення, виявився достовірно підвищеним: ОR = 4,14, p = 0,001 (CI 95 % 1,72 - 9,93). Висновки: носійство гомозиготних мінорних алелей гена репарації ДНК XRCC1 Gln399Gln є фактором ризику розвитку РЩЗ за умов впливу ІВ в дослідженій групі української популяції. Попередній перегляд: Завантажити - 191.804 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
9.	Шкарупа В. М. Алельний поліморфізм гена репарації ДНК XRCC1 у хворих на рак щитоподібної залози без впливу іонізуючого випромінювання в анамнезі [Електронний ресурс] / В. М. Шкарупа, С. О. Геник-Березовська, Л. В. Неумержицька, С. В. Клименко // Вісник проблем біології і медицини. - 2014. - Вип. 4(3). - С. 225-229. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2014_4(3)__49 Мета роботи - визначити та порівняти особливості поліморфізму гена репарації XRCC1 Arg399Gln у хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ), які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС, та у хворих без впливу іонізуючого випромінення (ІВ) в анамнезі. Визначення поліморфізму гена XRCC1 Arg399Gln проводилось шляхом ПЛР у 102 хворих на РЩЗ: 38 осіб, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС (УЛНА, евакуйовані та мешканці контрольованих територій, забруднених радіонуклідами) та 64 особи без впливу ІВ в анамнезі. Для порівняння одержаних даних щодо спонтанного та радіаційно-асоційованого РЩЗ та розрахунків відмінностей частот алелей і ризику виникнення онкопатології використовували дані літератури щодо контрольних груп популяцій Російської Федерації та Бєларусі. Частота мінорного алелю гена XRCC1 Arg399Gln та гомозиготних носіїв цього алелю у хворих на РЩЗ, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС достовірно більша, ніж у хворих без впливу ІВ в анамнезі (0,57 і 0,37, p = 0,006 та 34,21 і 7,81 % p = 0,001, відповідно). За порівняння з даними літератури щодо поліморфізму XRCC1 Arg399Gln у радіаційно-експонованих осіб без онкопатології, ризик розвитку РЩЗ у гомозиготних носіїв мінорного алелю XRCC1 Gln399Gln у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінення, виявився достовірно підвищеним: ОR = 4,14, p = 0,001 (CI 95 % 1,72 - 9,93). Висновки: носійство гомозиготних мінорних алелей гена репарації ДНК XRCC1 Gln399Gln є фактором ризику розвитку РЩЗ за умов впливу ІВ в дослідженій групі української популяції. Попередній перегляд: Завантажити - 141.498 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
10.	Неумержицька Л. В. Цитогенетичні ефекти в клітинах кісткового мозку у нащадків першого покоління щурів, які зазнали впливу інкорпорованого 131I [Електронний ресурс] / Л. В. Неумержицька, Н. П. Атаманюк, Н. М. Рябченко, О. Б. Ганжа, О. А. Сова, І. П. Дрозд, А. І. Липська, В. В. Талько // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія"]. Серія : Техногенна безпека. Радіобіологія. - 2016. - Т. 280, Вип. 268. - С. 83-87. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Npchdutb_2016_280_268_16 Попередній перегляд: Завантажити - 686.928 Kb Зміст випуску Цитування
11.	Шкарупа В. М. Алельний поліморфізм гена репарації ДНК XRСС1 у хворих на рак щитоподібної залози, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС [Електронний ресурс] / В. М. Шкарупа, С. О. Геник-Березовська, Л. В. Неумержицька, С. В. Клименко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 377-388. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_35 Мета роботи - визначити та порівняти особливості поліморфізму гена репарації XRCC1 Arg399Gln у хворих на рак щитоподібної залози (РЩЗ), які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС, та у хворих без впливу іонізуючого випромінення (ІВ) в анамнезі. Визначення поліморфізму гена XRCC1 Arg399Gln проводилось шляхом ПЛР у 102 хворих на РЩЗ: 38 осіб, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС (УЛНА, евакуйовані та мешканці контрольованих територій, забруднених радіонуклідами) та 64 особи без впливу ІВ в анамнезі. Для порівняння одержаних даних щодо спонтанного та радіаційно-асоційованого РЩЗ та розрахунків відмінностей частот алелей і ризику виникнення онкопатології використовували дані літератури щодо контрольних груп популяцій Російської Федерації та Бєларусі. Частота мінорного алелю гена XRCC1 Arg399Gln та гомозиготних носіїв цього алелю у хворих на РЩЗ, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на Чорнобильскій АЕС достовірно більша, ніж у хворих без впливу ІВ в анамнезі (0,57 і 0,37, p = 0,006 та 34,21 і 7,81 % p = 0,001, відповідно). За порівняння з даними літератури щодо поліморфізму XRCC1 Arg399Gln у радіаційно-експонованих осіб без онкопатології, ризик розвитку РЩЗ у гомозиготних носіїв мінорного алелю XRCC1 Gln399Gln у осіб, які зазнали впливу іонізуючого випромінення, виявився достовірно підвищеним: ОR = 4,14, p = 0,001 (CI 95 % 1,72 - 9,93). Висновки: носійство гомозиготних мінорних алелей гена репарації ДНК XRCC1 Gln399Gln є фактором ризику розвитку РЩЗ за умов впливу ІВ в дослідженій групі української популяції. Попередній перегляд: Завантажити - 245.213 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
12.	Міщенюк О. Ю. Внесок спадкової тромбофілії в збільшення частоти тромбозів у хворих на Ph-негативні мієлопроліферативні неоплазії, включаючи постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції [Електронний ресурс] / О. Ю. Міщенюк, В. М. Шкарупа, Л. В. Неумержицька, С. М. Кравченко, С. В. Клименко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2016. - Вип. 21. - С. 291-311. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2016_21_22 Мета роботи - визначення внеску носійства G1691A алеля гена фактора V коагуляції та G20210A алеля гена фактора II коагуляції у виникнення тромбозів у хворих на Ph-негативні мієлопроліферативні новоутворення (МПН), опромінених в діапазоні доз 0,001 - 0,99 Гр та без опромінення. Проаналізовано клінічні та молекулярно-генетичні характеристики хворих на радіаційно-асоційовану та спонтанну справжню поліцитемію (СП), есенціальну тромбоцитемію (ЕТ) і первинний мієлофіброз (ПМФ). Група радіаційно-асоційованої СП, ЕТ та ПМФ представлена 35, 10 та 22 хворими відповідно, а когорта спонтанної СП, ЕТ та ПМФ - 149, 111 і 78 пацієнтами відповідно. За спонтанного ПМФ носійство будь-якого з двох молекулярно-генетичних маркерів спадкової тромбофілії збільшує частоту (3 із 6 проти 8 із 72; p = 0,033) та ризик виникнення (ВР = 6,09; 95 % ДІ = 1,40 - 26,43) тромбозів. Наявність G1691A алеля гена проакцелерину у хворих на ПМФ, які не зазнали впливу іонізуючої радіації, зумовлює зростання ймовірності розвитку тромбозів у венозному судинному руслі в 10,14 разу (95 % ДІ = 1,67 - 61,33). У разі спонтанних і радіаційно-асоційованих Ph-негативних МПН (в осіб, опромінених у діапазоні доз 0,001 - 0,99 Гр) більший коефіцієнт виникнення венозних, артеріальних та будь-яких тромбозів спостерігається у носіїв G1691A алеля гена фактору V коагуляції, ніж в осіб з алелем дикого типу. Зокрема, у носіїв G1691A алеля гена проакцелерину, які належали до групи хворих на СП із радіаційним анамнезом, на 33,33 людино-років визначено більший коефіцієнт виникнення будь-яких тромбозів (95 % ДІ = 0,22 - 100,00; p = 0,048) та судинних подій у венозному руслі (95 % ДІ = 12,50 - 50,00; p = 0,003). У хворих на ПМФ із радіаційним анамнезом також виявлено різницю (20,00 людино-років; 95 % ДІ = 1,51 - 50,00; p = 0,035) між коефіцієнтом виникнення будь-яких тромбозів і артеріальних васкулярних подій, розрахованим для носіїв G1691A алеля гена проакцелерину та для осіб з алелем дикого типу. У носіїв нуклеотидного варіанта G20210A гена II фактора коагуляції зі спонтанною ЕТ та ПМФ, у порівнянні з пацієнтами з алелем дикого типу, спостерігався більший коефіцієнт з його розрахунку на 100 людино-років розвитку венозних тромбозів. Попередній перегляд: Завантажити - 1.173 Mb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
13.	Неумержицька Л. В. Цитогенетичне дослідження в клітинах кісткового мозку щурів – нащадків першого покоління батьків, які зазнали впливу інкорпорованого 131І [Електронний ресурс] / Л. В. Неумержицька, В. В. Талько, Е. М. Прохорова, Н. П. Атаманюк // Фактори експериментальної еволюції організмів. - 2017. - Т. 20. - С. 299-303. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/feeo_2017_20_58 Попередній перегляд: Завантажити - 288.013 Kb Зміст випуску Цитування
14.	Полубень Л. О. Особливості клініко-гематологічних показників у хворих на мієлопроліферативні неоплазії із CALR-позитивним мутаційним статусом [Електронний ресурс] / Л. О. Полубень, Л. В. Неумержицька, Р. М. Вербиленко, О. O. Шумейко, С. В. Клименко // Вісник проблем біології і медицини. - 2018. - Вип. 1(1). - С. 227-230. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2018_1(1)__49 Попередній перегляд: Завантажити - 2.129 Mb Зміст випуску Цитування
15.	Шумейко О. О. Оцінкa обтяжливих симптомів у хворих на радіаційно-асоційовані та спонтанні мієлопроліферативні неоплазії з використанням адаптованої шкали самооцінки MPN-SAF TSS [Електронний ресурс] / О. О. Шумейко, Л. О. Полубень, Б. Т. Клімук, Л. А. Рибченко, Л. В. Неумержицька, Р. М. Вербиленко, С. В. Фролов, С. В. Клименко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2018. - Вип. 23. - С. 510-516. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2018_23_38 Мета роботи - дослідити інтенсивність обтяжливих симптомів за допомогою адаптованої шкали самооцінки MPN-SAF TSS залежно від наявності JAK2 V617F мутації у хворих на радіаційно-асоційовані та спонтанні мієлопроліферативні неоплазії (МПН). В дослідження було включено 89 хворих на радіаційно-асоційовані та спонтанні МПН, обтяжливі симптоми МПН було визначено за допомогою MPN-SAF TSS. Загалом середня сума балів щодо скарг у хворих на радіаційно-асоційовані МПН була значно вищою, ніж у хворих на спонтанні МПН - 43,46 та 25,04 бала, відповідно (p = 0,003). Хворі на МПН різних підтипів відрізнялися за інтенсивністю обтяжливих симптомів МПН, демонструючи значно вищий середній бал за скаргами серед хворих на первинний мієлофіброз (35,60) у порівнянні зі справжньою поліцитемією (29,60) та есенціальну тромбоцитемію (18,05), (p = 0,005). Не було виявлено впливу наявності JAK2 V617F мутації у хворих на інтенсивність обтяжливих симптомів МПН. Висновки: вища інтенсивність обтяжливих симптомів, визначених за допомогою адаптованої шкали самооцінки MPN-SAF TSS, була серед хворих на радіаційно-асоційовані МПН, та серед хворих на первинний мієлофіброз, що вказує на більш тяжкий стан цих пацієнтів уже на етапі верифікації діагнозу. Доцільно використовувати адаптовану шкалу самооцінки MPN-SAF TSS на етапі діагностики МПН для вибору або зміни тактики лікування з метою досягнення кращої якості життя пацієнтів. Попередній перегляд: Завантажити - 199.164 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування
16.	Полубень Л. А. Молекулярно-генетичні аномалії у геномі хворих на Рh-негативні мієлопроліферативні неоплазії, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС [Електронний ресурс] / Л. А. Полубень, Л. В. Неумержицька, С. В. Клименко, П. Френкель, С. Балк, О. О. Шумейко // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2020. - Вип. 25. - С. 362-373. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2020_25_23 Мета роботи - визначити частоту основних соматичних мутацій генів JAK2, MPL та CALR у геномі хворих на Ph-негативні мієлопроліферативні неоплазії, що виникають в осіб, які зазнали дії іонізуючої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС. Проведено молекулярно-генетичний аналіз зразків геномної ДНК, виділених з крові 90 хворих на Ph-негативні мієлопроліферативні неоплазії (МПН) з радіацією в анамнезі і 191 хворого на спонтанні МПН за допомогою методу алель-специфічної полімеразної ланцюгової реакції. Виявлено наявність основних мутацій в генах JAK2, MPL і CALR у хворих на МПН з радіаційним анамнезом з частотою 58,9 % (53 із 90), 12,2 % (11 з 90), та 0 % відповідно, та без такого - 75,4 % (144 зі 191), 3,1 % (6 зі 191) та 1,6 % (3 зі 191) відповідно. Мутації JAK2 V617F у хворих на спонтанні МПН спостерігалися в кожній нозологічній формі: справжній поліцитемії (СП), есенціальній тромбоцитемії (ЕТ) і первинному мієлофіброзі (ПМФ). Мутації CALR виявлялися виключно у хворих на ПМФ та ЕТ, достовірно частіше у групах з радіаційним анамнезом (18,9 та 33,3 % проти 4,2 та 6,5 %), ніж без такого. Водночас частоту мутацій MPL визначено тільки у хворих на спонтанні МПН - у 1,6 %. Потрійно негативний мутаційний статус генів JAK2, MPL та CALR превалював у групі хворих на МПН з радіаційним анамнезом і складав 27,8 проти 16,2 %, без такого (p = 0,05). Висновки: дослідження геному хворих на Ph-негативні МПН виявили особливості молекулярно-генетичних пошкоджень у тих хворих, які зазнали впливу іонізуючої радіації внаслідок аварії на ЧАЕС і тих, хто захворів спонтанно. Одержані дані мутаційного статусу генів JAK2, MPL та CALR в геномі хворих на МПН є необхідними для розширення уявлень щодо механізму лейкогенезу, особливо спричиненого радіацією. Попередній перегляд: Завантажити - 283.284 Kb Зміст випуску Реферативна БД Цитування

Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів

Пам`ятка користувача

Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського