![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Муравйов П$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Запорожченко Б. С. Вплив мембранного плазмаферезу на перебіг ендотоксикозу при гострому деструктивному панкреатиті [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, Г. Ю. Коритна, П. Т. Муравйов, І. В. Шарапов // Клінічна хірургія. - 2013. - № 9. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_9_8 Проаналізовано результати комплексного лікування 147 хворих на гострий деструктивний панкреатит за період з 2006 по 2012 р. У разі застосування мембранного плазмаферезу спостережено більш швидке зменшення вираженості больового синдрому, покращання загального стану пацієнтів. Активність амілази зменшилася на 53 % до кінця 2-ї доби, спостережено також зниження рівня сечовини та креатиніну відповідно на 62 та 56 % у порівнянні з вихідним. Відзначене зменшення частоти гнійно-некротичних ускладнень з 32,8 % - у контрольній групі до 15,4 % - в основній; летальності - відповідно з 27,6 до 14,1 %.
| 2. |
Запорожченко Б. С. Корекція білково-енергетичної недостатності в комплексному хірургічному лікуванні ускладненого гострого деструктивного панкреатиту [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, П. Т. Муравйов, А. А. Горбунов, І. Є. Бородаєв, Г. Ю. Коритна, К. П. Кірпічнікова // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2011. - Вип. 2. - С. 81-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2011_2_20
| 3. |
Запорожченко Б. С. Сучасні підходи до лікування хворих з обтураційною жовтяницею доброякісного генезу [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, А. А. Горбунов, П. Т. Муравйов, К. П. Кірпічнікова, В. В. Колодій, Д. А. Бондарець // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2014. - Вип. 1. - С. 80-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_1_21
| 4. |
Запорожченко Б. С. Використання ліфтингової технології при симультанних лапароскопічних втручаннях на органах черевної порожнини [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, В. В. Колодій, М. Б. Запорожченко, А. А. Горбунов, П. Т. Муравйов, О. Б. Зубков // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2014. - Вип. 1. - С. 83-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2014_1_22
| 5. |
Запорожченко Б. С. Застосування плазмаферезу в комплексній терапії гострого деструктивного панкреатиту [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, Г. Ю. Коритна, П. Т. Муравйов // Шпитальна хірургія. - 2011. - № 3. - С. 13-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2011_3_5
| 6. |
Коритна Г. Ю. Тактичні та технічні особливості застосування мембранного плазмаферезу в комплексній терапії гострого деструктивного панкреатиту [Електронний ресурс] / Г. Ю. Коритна, Б. С. Запорожченко, А. Л. Дехтяр, О. Б. Зубков, П. Т. Муравйов, В. Г. Шевченко // Шпитальна хірургія. - 2012. - № 3. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2012_3_6
| 7. |
Запорожченко Б. С. Порівняльна оцінка різних методів накладання панкреатодигестивних анастомозів при виконанні панкреатодуоденальної резекції [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, П. Т. Муравйов, А. А. Горбунов, І. Є. Бородаєв, В. В. Колодій, Є. П. Кірпічнікова, В. Г. Шевченко, Д. А. Бондарец // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Медицина. - 2016. - Вип. 2. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2016_2_18
| 8. |
Коритна Г. Ю. Корекція синдрому ендогенної інтоксикації в терапії гострого деструктивного панкреатиту [Електронний ресурс] / Г. Ю. Коритна, П. Т. Муравйов, І. В. Шарапов, В. Г. Шевченко, В. В. Колодій // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2012. - Т. 12, Вип. 3. - С. 138-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2012_12_3_41
| 9. |
Запорожченко Б. С. Диференційованийпідхід до вибору методу лікування ускладненої жовчно- кам'яної хвороби у пацієнтів старшої вікової групи [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, В. В. Колодій, А. А. Горбунов, П. Т. Муравйов, Д. А. Бондарець // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 1(1). - С. 125-129. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_1(1)__37
| 10. |
Ничитайло М. Ю. Хірургічна тактика лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту з огляду на функціональний стан хворих [Електронний ресурс] / М. Ю. Ничитайло, Б. С. Запорожченко, А. А. Горбунов, П. Т. Муравйов, Д. А. Бондарець // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 1. - С. 17-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_1_6 Хронічний панкреатит (ХП) - поліетіологічне захворювання. Важливою проблемою абдомінальної хірургії є лікування ускладнених форм ХП. Проаналізований досвід хірургічного лікування 185 хворих з приводу ускладненого ХП за 7 років. У 109 хворих проаналізований функціональний стан, на підставі чого обирали тактику хірургічного лікування. При хронічному запаленні проксимальних частин підшлункової залози (ЗП), а особливо її головки, у 64,5 % хворих виявлені порушення нормального пасажу жовчі у дванадцятипалу кишку (ДПК). Портальна гіпертензія вторинного генезу внаслідок стискання ретропанкреатичних венозних судин відзначена у 25,9 % хворих; у 61,5 % - діагностована кістозна трансформація протокової системи ПЗ, справжні та псевдокісти; у 10,1 % - нориця ПЗ. Висновок: при розробці тактики оперативного лікування хворих з приводу ХП сформульовані абсолютні й відносні показання та протипоказання, засновані на об'єктивному аналізі стану всіх систем і органів пацієнтів. За наявності вираженої внутрішньоорганної дисфункції виконання оперативного втручання можливе за умови компенсації функціонального стану шляхом проведення інтенсивної фармакотерапії до операції.
| 11. |
Запорожченко Б. С. Вибір тактики хірургічного лікування гострого холециститу та його ускладнень [Електронний ресурс] / Б. С. Запорожченко, К. В. Кравець, І. Є. Бородаєв, Д. А. Бондарець, П. Т. Муравйов // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 442-445. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2018_22_3_10
| 12. |
Муравйов П. Т. Генетичні детермінанти виникнення патології підшлункової залози: пілотне дослідження [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, В. Г. Шевченко, І. В. Шарапов, Д. А. Бондарець, В. Б. Волков // Вісник проблем біології і медицини. - 2019. - Вип. 4(2). - С. 262-265. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2019_4(2)__56
| 13. |
Муравйов П. Т. Якість життя хворих із синдромом обтураційної жовтяниці різного генезу в післяопераційному періоді [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов // Вісник морської медицини. - 2019. - № 4. - С. 35-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vismormed_2019_4_7
| 14. |
Муравйов П. Т. Ультрасонографічна еластографія як діагностичний інструмент у практиці панкреатобіліарної хірургії [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, І. Є. Бородаєв, В. Г. Шевченко, Макрем Хархурі, В. Б. Волков // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 1. - С. 247-250. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_1_56
| 15. |
Муравйов П. Т. Особливості функціонування системи гемостазу у хворих із захворюваннями голівки підшлункової залози на тлі холемії [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, К. П. Кирпічнікова, Г. С. Кузнецова, В. Г. Шевченко, Макрем Хархурі // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 3. - С. 122-127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_3_29
| 16. |
Муравйов П. Т. Роль холемії в алгогенезі у пацієнтів із хірургічною патологією підшлункової залози [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, В. Г. Шевченко, І. В. Гомонюк, К. В. Кравець, Макрем Хархурі // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 4. - С. 167-172. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_4_36
| 17. |
Муравйов П. Т. Вплив гіпербілірубінемії на інтенсивність болю у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, Б. С. Запорожченко, І. Є. Бородаєв, К. П. Кірпічнікова, В. Г. Шевченко, В. Б. Волков, Макрем Хархурі // Патологія. - 2020. - Т. 17, № 3. - С. 351-355. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2020_17_3_13 Цель работы - оценка влияния гипербилирубинемии на интенсивность болевого синдрома у больных раком панкреатобилиарной зоны в течение периоперационного периода. Проанализированы результаты хирургического лечения 218 больных раком панкреатобилиарной зоны, осложненного развитием синдрома механической желтухи. Пациентам выполнена панкреатодуоденальная резекция. Выраженность болевого синдрома оценивали по визуально-аналоговой шкале, а также с использованием субшкал опросников EORTC QLQ-C30 и SF-36. На момент поступления в стационар у пациентов уровень общего билирубина составил 274,3 мкмоль/л, прямого - 211,2 мкмоль/л, непрямого - 63,4 мкмоль/л. Интенсивность болевого синдрома на момент поступления в стационар составила 4,9 балла. В раннем, позднем и отдаленном послеоперационном периодах интенсивность боли соответственно уменьшалась с 6,4 до 2,8 балла. Выводы: при сопоставлении интенсивности болевого синдрома и уровня холемии определена сильная положительная корреляционная связь (r = 0,74).
| 18. |
Муравйов П. Т. Особливості передопераційної підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, що ускладнені механічною жовтяницею [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, Б. С. Запорожченко, І. Є. Бородаєв, Макрем. Хархурі // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2021. - № 3. - С. 111-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2021_3_20
| 19. |
Муравйов П. Т. Деякі особливості ведення хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуодеальної зони, ускладненими механічною жовтяницею [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, Б. С. Запорожченко, І. Є. Бородаєв, М. Б. Запорожченко, Макрем Хархурі // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - № 3-4. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2021_3-4_12
| 20. |
Муравйов П. Т. Чи можливо мінімізувати ризик виникнення безпосередніх ускладнень панкреатодуоденальної резекції у хворих із патологією голівки підшлункової залози, ускладненою синдромом механічної жовтяниці? [Електронний ресурс] / П. Т. Муравйов, Б. С. Запорожченко, І. Є. Бородаєв, А. А. Горбунов, М. Б. Запорожченко, В. Г. Шевченко, Макрем Хархурі, С. С. Дубівська // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 76-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2021_29_4_8 Питання щодо прогнозування та пошуку можливостей уникнення розвитку інтра- та ранніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони (БПДЗ), ускладненими механічною жовтяницею (МЖ), зниження періопераційної летальності у цієї складної в лікувальному плані категорії хворих лишаються вельми актуальними. Мета роботи - визначити оптимальні заходи щодо поліпшення безпосередніх результатів виконання панкреатодуоденальної резекції (ПДР) у хворих із вогнищевими захворюваннями БПДЗ, ускладненими МЖ. Дослідження проведено на базі хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства "Одеський обласний клінічний медичний центр" Одеської обласної ради (2007 - 2019 рр.). Для досягнення мети дослідження обстежено 272 хворих із вогнищевою патологією БПДЗ, ускладненою синдромом МЖ. Усім хворим виконано радикальне оперативне втручання в обсязі ПДР. Для оцінки впливу того чи іншого виду передопераційної підготовки (ПОП) на стан хворих протягом періопераційного періоду всіх пацієнтів було рандомізовано на дві групи: основна група - 112 пацієнтів, яким моделювання ризику та ПОП здійснювали за власно розробленим алгоритмом шляхом проведення математичного моделювання та генетичного аналізу з залученням консервативних заходів експрес-детоксикації та декомпресії жовчовивідних шляхів. Група контролю представлена 160 пацієнтами, яким підготовка виконувалася лише за рахунок консервативної терапії, а декомпресія біліарної гіпертензії не проводилася.Під час оцінки якості проведення підготовки керувалися динамікою змін ментального статусу хворих, показників цитолітичного та холестатичного синдромів. Завдяки проведеній ПОП за власно розробленим алгоритмом більш суттєвих позитивних змін вдалося досягти в основній групі у порівнянні з групою контролю. Кількість балів за шкалою МоСА перед операцією в основній та групі порівняння стало 24,9 +- 3,2 і 22,8 +- 2,4 відповідно. За результатами тесту DSST хворі розподілилися таким чином - 40,2 +- 3,8 і 23,6 +- 2,6 балу в основній і групі контролю (p << 0,05). При порівнянні динаміки рівня загального білірубіну суттєві відмінності почали відмічатися з третьої доби - 185,1 +- 2,4 мкмоль/л проти 258,4 +- 2,9 мкмоль/л, на п'ятий день - 163,2 +- 2,6 мкмоль/л проти 222,2 +- 3,8 мкмоль/л, і нарешті напередодні оперативного втручання - 112,3 +- 2,7 мкмоль/л проти 198,3 +- 3,3 мкмоль/л у хворих основної групи та групи порівняння відповідно (p << 0,05). В ході оцінки динаміки активності АлАТ за умов різної ПОП установлено, що на сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності та склали 119 +- 12 Од/л і 157 +- 14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p << 0,05). Напередодні ПДР показник складав 101 +- 11 Од/л і 138 +- 12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p << 0,05). Різниця рівнів активності АсАт між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірності з 5-ї доби 124 +- 13 Од/л проти 150 +- 11 Од/л в основній і групі порівняння відповідно (p << 0,05). Напередодні виконання оперативного втручання (панкреатодуоденальної резекції) різниця між показниками активності АсАт також була достовірною - 81 +- 7 Од/л проти 114 +- 7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p << 0,05). Щодо рівнів ЛФ, то на 3-й день спостереження її вміст в обох групах знизився до 440,9 +- 2,1 і 550,7 +- 1,4 Од/л (p << 0,05). На 5-й день спостереження значення показника були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значне зниження активності ЛФ (до 223,2 +- 2,7 Од/л) у порівнянні з групою порівняння (до 350,3 +- 1,1 Од/л) (p << 0,05). Нарешті, напередодні ПДР активність ЛФ складала в основній групі 104,8 +- 1,3 Од/л, а у групі порівняння - 270,8 +- 1,9 Од/л (p << 0,05). Певні відмінності були виявлені також при дослідженні активності <$E gamma>-глутамілтрансферази (ГГТ). Вони стали більш суттєвими на 5-й день - 403 +- 29 Од/л проти 446 +- 35, та набули достовірності на 7-й день - 304 +- 21 Од/л проти 374 +- 26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p << 0,05). Напередодні ПДР подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271 +- 29 Од/л в основній групі проти 348 +- 33 Од/л у групі порівняння (p << 0,05). Кількість виникнення післяопераційних ускладнень, що загрожують життю, в основній групі склала 42 (37,5 %) випадки, а у групі контролю - 102 (63,8 %) випадки. Таким чином, за частотою післяопераційних ускладнень група контролю значно випереджала основну (<$E chi sup 2> = 18,22 df = 1 p << 0,0001). Післяопераційна летальність в основній групі склала 6,3 %, а в групі контролю - 11,9 %.
| | |
|
|