Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (27) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мостбауер Г$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 32 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Руденко Ю. В. Рекомендації Європейського товариства кардіологів 2010 року щодо ведення дорослих із природженою вадою серця. Частина ІII [Електронний ресурс] / Ю. В. Руденко, Д. Ш. Січінава, Г. В. Мостбауер // Серце і судини. - 2013. - № 1. - С. 12-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_1_5 Публікація оновленої версії Рекомендацій Європейського товариства кардіологів пов'язана з появою нової інформації щодо лікування дорослих людей із природженими вадами серця та зростанням кількості таких пацієнтів. Практичні рекомендації мають базуватися на підтверджених даних. Однак брак таких даних стосовно зазначеної категорії хворих ускладнює застосування категорії вірогідності, яку використовували в інших документах, а більшість рекомендацій, на жаль, базується на погоджених висновках експертів (рівень доказів С). | |||
| 2. | 
Амосова К. М. Оцінка знань студентів-випускників за результатами державного іспиту 2012/2013 навчального року [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Г. В. Мостбауер, С. Ю. Калініна, І. В. Кричинська // Медична освіта. - 2014. - № 2. - С. 41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2014_2_11 | |||
| 3. |
Амосова К. М. Удосконалення методики проведення підсумкового модульного контролю [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, Г. В. Мостбауер, С. Ю. Калініна // Медична освіта. - 2015. - № 2. - С. 39-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mosv_2015_2_9 | |||
| 4. |
Амосова К. М. Стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в молодих дорослих з ювенільним ідіопатичним артритом [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, М. Б. Джус, Т. В. Марушко, Н. В. Шишкіна, О. І. Рокита, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, О. І. Івашківський // Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_4_9 Мета роботи - оцінити стан артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі в дорослих пацієнтів з ювенільним ідіопатичним артритом (ЮІА) в зіставленні з клінічним перебігом і традиційними чинниками ризику виникнення серцево-судинних подій. У хворих на ЮІА статистично значуще вищий рівень C-реактивного білка (p = 0,001). Порівняння показників артеріальної гемодинаміки за даними аналізу пульсової хвилі у хворих на ЮІА й у здорових осіб не виявило суттєвих змін брахіального і центрального АТ, тиску аугментації (АР), АІх75, а також ШППХ (усі p >> 0,05). Пацієнтів з ЮІА було розподілено на дві групи: 1-ша група - 16 хворих зі звуженням суглобових щілин IV рентгенологічної стадії, яка визначала агресивніший перебіг ЮІА, 2-га група - 41 хворий зі звуженням суглобових щілин I - II рентгенологічної стадії. За традиційними чинниками ССР та їх інтегральним показником за Фремінгемською шкалою ці групи пацієнтів суттєво між собою не відрізнялися (усі p >> 0,05), за винятком меншої маси тіла в пацієнтів 1-ї групи (p << 0,01). Під час порівняння показників артеріальної гемодинаміки у двох групах хворих на ЮІА встановлено зниження ДСАТ в осіб 1-ї групи за відсутності відмінностей усіх показників у 2-й групі у порівнянні з контрольною групою (p >> 0,05). При цьому середні величини АР і АІх75 у хворих 1-ї групи були вищими, ніж у хворих 2-ї групи (p << 0,05 і p << 0,001 відповідно). ШППХ в групах хворих не відрізнялася. Результати представленого дослідження в дорослих пацієнтів (середній вік (23,2 +- 6,73) року) із тривалим перебігом ЮІА ((12,7 +- 6,2) року) у порівнянні з групою здорових осіб, зіставних за віком, статтю і всіма традиційними чинниками ССР, показали відсутність змін показників пульсової хвилі в загальній групі пацієнтів. Незмінність ШППХ, зокрема, можна певною мірою пояснити тим, що цей показник визначали на артеріях м'язового типу верхніх кінцівок, а не на аорті та здухвинній артерії, що є предметом наступного етапу нашої роботи. Показники артеріальної гемодинаміки в пацієнтів 1-ї групи відрізнялися від таких в осіб 2-ї групи збільшенням АР і АІх75 (p << 0,001) за однакових рівнів брахіального і центрального АТ. Збільшення АІх75 може бути пов'язане як з ущільненням аорти і збільшенням ШППХ в ній, так і з підвищенням тонусу дрібних артерій та/або їх початковим ремоделюванням. Пацієнти з ЮІА та ознаками початкових порушень пульсаційної гемодинаміки потребують ретельного контролю за традиційними чинниками ризику в ході диспансерного спостереження, зокрема за АТ показниками ліпідного обміну і рівнем глюкози, з метою своєчасної та активної корекції можливих змін, зокрема за допомогою статинів та інгібіторів ренін-ангіотензинової системи. Висновки: у результаті оцінки стану артеріальної гемодинаміки шляхом аналізу пульсової хвилі у хворих на ЮІА віком у середньому (23,2 +- 6,7) року з вираженими звуженнями суглобових щілин (IV рентгенологічна стадія) як наслідком агресивного перебігу захворювання в дитячому віці відзначено збільшення показників АР та АІх і зменшення <$EDELTA>САТ у порівнянні із зіставними за чинниками ССР здоровими особами та пацієнтами з ЮІА без виражених деструктивних змін суглобів (I - II рентгенологічна стадія). | |||
| 5. |
Мостбауер Г. В. Ішемічна хвороба серця при гранулематозі з поліангіїтом [Електронний ресурс] / Г. В. Мостбауер, М. Б. Джус, Д. Ш. Січінава // Серце і судини. - 2016. - № 4. - С. 118-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2016_4_19 Гранулематоз із поліангіїтом (ГПА) - некротичне гранулематозне запалення верхніх і нижніх дихальних шляхів та некротичний васкуліт судин дрібного й середнього діаметра (капіляри, венули, артеріоли, артерії та вени), що часто поєднується з некротичним гломерулонефритом. Однак у патологічний процес можуть залучатися й інші органи та системи. Залучення серцево-судинної системи у патологічний процес у разі ГПА трапляється у 6 - 44 % випадків і впливає на прогноз хворих. Частіше виникає перикардит, коронарит, рідше - міокардит, ендокардит з розвитком вад серця, гострий інфаркт міокарда, порушення серцевого ритму і провідності. Особливістю ураження серця у разі ГПА є безсимптомний або субклінічний перебіг. Дані літератури щодо прискореного розвитку атеросклерозу на тлі цього захворювання обмежені й дещо суперечливі. | |||
| 6. |
Амосова К. М. Порівняльна ефективність "нітратцентричної" і "діуретикоцентричної" стратегій лікування хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю щодо деконгестії та найближчих наслідків [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, А. Б. Безродний, І. І. Горда, Ю. В. Руденко, Г. В. Мостбауер, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І., Василенко О. В., Ковальова І. С., Ходаківська О. В., Лазарєв П. О., Кононенко Н. О. Черняєва // Серце і судини. - 2017. - № 2. - С. 20-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_2_6 Мета роботи - провести порівняльну оцінку ефективності "нітратцентричної" (НЦ) і "діуретикоцентричної" (ДЦ) стратегій лікування "теплих і вологих" хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН) щодо клінічної деконгестії, переносності та найближчих наслідків ГДСН. У відкрите проспективне рандомізоване дослідження було залучено 141 хворого, яких було госпіталізовано з приводу ГДСН. Усіх хворих у порядку надходження в перший день було рандомізовано на 2 групи з різною стратегією деконгестії. У групу ДЦ ввійшли 93 хворих, яким деконгестію проводили традиційно - за допомогою помірних доз петльових діуретиків внутрішньовенно болюсно (40 - 120 мг на добу для фуросеміду) та нетривалої переривчастої інфузії нітрогліцерину (одноразово під час надходження протягом 4 - 12 год у дозі <$E10~-~30~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>). У групу НЦ увійшли 48 хворих, у яких деконгестії досягали шляхом безперервної інфузії нітрогліцерину (початкова доза - <$E10~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>, середня - <$E30~-~100~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>, максимальна - <$E200~roman {мкг~cdot~кг sup -1 ~cdot~хв sup -1 }>) протягом <$Esymbol У~72> год та низьких доз петльових діуретиків внутрішньовенно болюсно (<$Esymbol Г~80> мг на добу для фуросеміду). Встановлено переваги НЦ-стратегії у порівнянні з ДЦ-стратегією у пацієнтів з ГДСН, що пов'язано в першу чергу з більш вираженою позитивною динамікою як окремих симптомів (задишка за шкалою Borg уже на третю добу лікування - 4,6 +- 0,2 у порівнянні з 6,3 +- 0,3; p << 0,01; на час виписування - 2,3 +- 0,1 у порівнянні з 3,7 +- 0,2; p << 0,05), так і ознак конгестії та їх інтегральних індексів за Lala і Gheorghiade. Це асоціювалося із кращою динамікою кількісних показників гемодинамічної конгестії на час виписування - E/E' (14,8 +- 0,8 у порівнянні з 17,4 +- 0,8; p << 0,01) і NT-proBNP (732 +- 124 у порівнянні з 858 +- 244; p << 0,05). Висновки: у пацієнтів з ГДСН без ознак системної гіпотензії НЦ-стратегія у порівнянні з ДЦ асоціюється з більш вираженою клінічною деконгестією, зниженням рівня NT-proBNP у сироватці крові, зменшенням сумарної частоти тяжких серцево-судинних подій протягом госпітального періоду без підвищення частоти побічних ефектів, зокрема симптомної та безсимптомної артеріальної гіпотензії. | |||
| 7. |
Амосова К. М. Зв’язок дисфункції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю з визначенням клінічної та гемодинамічної конгестії за допомогою маркерів гострого пошкодження нирок і ефективність деконгестивної терапії [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, І. С. Ковальова, О. В., Лазарєв П. О., Кононенко Н. О., Василенко О. В., Черняєва К. І. Ходаківська // Серце і судини. - 2017. - № 2. - С. 53-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_2_10 | |||
| 8. | 
Амосова К. М. Порівняльна ефективність "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у хворих з хронічною хворобою нирок щодо деконгестії та важких серцевосудинних ускладнень [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І., Василенко О. В., Ковальова І. С., Ходаківська О. В., Лазарєв П. О., Кононенко Н. О. Черняева // Український терапевтичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 11-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2017_2_4 Мета роботи - провести порівняльну оцінку ефективності різних стратегій лікування "вологих і теплих" хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН) із зниженою швидкістю клубочкової фільтрації (ТТТКФ) У проспективне дослідження залучено 141 хворих із ГДСН віком від 38 до 85 років (середній вік (66,4 +- 2,2) року), яких було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ протягом 2012 - 2014 рр. Серед усіх хворих хронічною хворобою нирок (ХХН) ШКФ << 60 під час поступлення мала місце у 95 хворих (67,3 %), у тому числі групі ДЦ - 57 та НЦ - 38 хворих. Вони склали матеріал даного дослідження. Госпітальна летальність у групі НЦ склала 2 хворих (5,3 %), а в групі ДЦ і 4 (7,0 %) (p >> 0,05). Тривалість госпітального періоду лікування була достовірно більшою у групі ДЦ (16,4 +- 1,2) дня проти (13,2 +- 0,9) дня, p << 0,05). Показник E/E' був достовірно нижчим у групі НЦ у порівнянні з ДЦ, на D3 (p << 0,05) та Dв (p << 0,01). Достовірне зростання добового діурезу в обох групах, у порівнянні з D1, відбувалося з D2 (p << 0,01), і на 3-й та 5-й дні лікування в групі НЦ було більш вираженим, ніж у групі ДЦ (p << 0,01). Висновки: у хворих із ГДСН і ШКФ << 60 без ознак системної гіпотензії "нітратцентрична" стратегія, у порівнянні із "діуретикоцентричною", асоціюється з більш вираженими клінічною деконгестією і зниженням сироваткового рівня NT-proBNP. | |||
| 9. |
Амосова К. М. Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: клінічна значущість з урахуванням зворотності і предиктори незворотності [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І. Черняєва // Серце і судини. - 2017. - № 3. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_3_6 Погіршення функції нирок - доволі частий феномен у пацієнтів з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН), зумовлений комплексом недостатньо вивчених патогенетичних механізмів. Така патогенетична гетерогенність, імовірно, належить до основних чинників, які визначають клінічну значущість погіршення функції нирок - від відсутності суттєвого впливу на прогноз у випадках гемоконцентрації в ході високоефективної деконгестивної терапії до погіршення прогнозу за так званого справжнього гострого пошкодження нирок. Визначення різних фенотипів погіршення функції нирок, їх критеріїв та інформативних маркерів незворотного пошкодження нефронів надасть змогу розробити диференційовані методи лікування та профілактики цього ускладнення ГДСН.Мета роботи - визначити частоту погіршення функції нирок (ПФН) і його клінічне значення з урахуванням зворотності/незворотності та предиктори незворотності у так званих вологих і теплих хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН). У проспективне дослідження було залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (у середньому (66,4 +- 2,2) року), яких протягом 2012 - 2014 рр. було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ. У 38 пацієнтів було ПФН, серед яких у 30 - транзиторне, у 8 - стійке. У 67 пацієнтів у першу і третю добу та в день виписування (Dl, D3 та Dв) за допомогою імуноферментного методу визначали рівні N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сироватці крові. Хворі з ПФН, незалежно від його зворотності, були у тяжчому стані, ніж хворі без ПФН, за виявами СН як під час надходження, так і на час виписування (p << 0,05). Стан пацієнтів зі стійким ПФН був статистично значуще тяжчим, ніж пацієнтів без ПФН, за ортопное-набряковим індексом A. Lala під час надходження (3,92 +- 0,12 і 3,33 +- 0,10; p << 0,05), на D3 (3,63 +- 0,11 і 2,70 +- 0,08; p << 0,01) та на DB (2,72 +- 0,08 і 2,03 +- 0,05; p << 0,01; відповідно). Тривалість госпітального лікування статистично значуще відрізнялася між усіма групами і в пацієнтів зі стійким ПФН була найбільшою, зокрема й у порівнянні з тривалістю лікування хворих із транзиторним ПФН (p << 0,01). Висновки: ПФН спостерігається у 27 % пацієнтів з ГДСН із так званим вологим і теплим фенотипом і в більшості випадків (79 %) має транзиторний характер. Предикторами стійкого ПФН є підвищення рівня біохімічного маркера пошкодження нирок NGAL під час надходження пацієнта і його подальше збільшення через 48 год.Мета роботи - визначити частоту погіршення функції нирок (ПФН) і його клінічне значення з урахуванням зворотності/незворотності та предиктори незворотності у так званих вологих і теплих хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН). У проспективне дослідження було залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (у середньому (66,4 +- 2,2) року), яких протягом 2012 - 2014 рр. було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрівської клінічної лікарні м. Київ. У 38 пацієнтів було ПФН, серед яких у 30 - транзиторне, у 8 - стійке. У 67 пацієнтів у першу і третю добу та в день виписування (Dl, D3 та Dв) за допомогою імуноферментного методу визначали рівні N-кінцевого фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP) і ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (NGAL), у сироватці крові. Хворі з ПФН, незалежно від його зворотності, були у тяжчому стані, ніж хворі без ПФН, за виявами СН як під час надходження, так і на час виписування (p << 0,05). Стан пацієнтів зі стійким ПФН був статистично значуще тяжчим, ніж пацієнтів без ПФН, за ортопное-набряковим індексом A. Lala під час надходження (3,92 +- 0,12 і 3,33 +- 0,10; p << 0,05), на D3 (3,63 +- 0,11 і 2,70 +- 0,08; p << 0,01) та на DB (2,72 +- 0,08 і 2,03 +- 0,05; p << 0,01; відповідно). Тривалість госпітального лікування статистично значуще відрізнялася між усіма групами і в пацієнтів зі стійким ПФН була найбільшою, зокрема й у порівнянні з тривалістю лікування хворих із транзиторним ПФН (p << 0,01). Висновки: ПФН спостерігається у 27 % пацієнтів з ГДСН із так званим вологим і теплим фенотипом і в більшості випадків (79 %) має транзиторний характер. Предикторами стійкого ПФН є підвищення рівня біохімічного маркера пошкодження нирок NGAL під час надходження пацієнта і його подальше збільшення через 48 год. | |||
| 10. |
Амосова К. М. Особливості різних фенотипів погіршення функції нирок у хворих з гострою декомпенсованою серцевою недостатністю залежно від змін рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів, і вихідної функції нирок [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, І. Ю. Кацитадзе // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 24-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_5 Мета роботи - встановити клінічне значення погіршення функції нирок (ПФН) залежно від підвищення рівня ліпокаліну, асоційованого із желатиназою нейтрофілів (neutrophil gelatinase-associated lipocalin - NGAL), у сироватці крові та наявності хронічної хвороби нирок у так званих вологих і теплих хворих із гострою декомпенсованою серцевою недостатністю (ГДСН). У проспективне дослідження було залучено 141 хворого з ГДСН віком від 38 до 85 років (середній вік (66,4 +- 2,2) року), яких було послідовно госпіталізовано в кардіологічні відділення Олександрійської клінічної лікарні м. Київ протягом 2012 - 2014 рр. ПФН за рівнем креатиніну було у 38 (27 %) пацієнтів, у 29 з них швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) під час надходження була менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>). Центральний венозний тиск у групі хворих з ПФН з підвищеним NGAL був статистично значуще вищим як щодо групи з ПФН без підвищення NGAL, так і щодо групи без ПФН, як у першу добу, так і на п'яту добу (p << 0,05 - 0,01). Показник E/E' під час надходження в групі хворих з ПФН з підвищеним NGAL був статистично значуще вищим як щодо групи з ПФН без підвищення NGAL, так і щодо групи без ПФН. Але в день виписування статистично значуща різниця збереглася лише у порівнянні з групою без ПФН (p << 0,05). На п'яту добу у групі хворих із ШКФ менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>) центральний венозний тиск був статистично значуще вищим за ПФН (на 23 %; з p << 0,05). Показник E/E' і рівень мозкового натрійуретичного пептиду в сироватці в першу добу відрізнялися у хворих із ПФН та без ПФН лише в групі зі ШКФ менше 60 мл/(<$Eroman {хв~cdot~1,73~м sup 2 }>). Висновки: ПФН у хворих з ГДСН асоціюється з більшим ступенем вираження симптомів лише за умови підвищення рівня NGAL у сироватці крові через 48 год. ПФН асоціюється з більш вираженими ознаками конгестії лише за умови зниження ШКФ. | |||
| 11. |
Амосова К. М. Зв’язок показників пульсової хвилі і рівня 25(ОH) вітаміну D3 у пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, В. В. Поворознюк, О. І. Нішкумай, К. П. Лазарєва, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_8 | |||
| 12. | 
Джус М. Б. Клінічний перебіг ювенільного ідіопатичного артриту у hla-b27-позитивних пацієнтів у дорослому віці [Електронний ресурс] / М. Б. Джус, Г. В. Мостбауер, Т. А. Карасевська, О. І. Івашківський // Медична наука України. - 2017. - Т. 13, № 1-2. - С. 12-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2017_13_1-2_4 | |||
| 13. | 
Амосова К. М. Порівняльна оцінка ефективності "нітратцентричної" та "діуретикоцентричної" стратегій лікування гострої декомпенсованої серцевої недостатності у пацієнтів з хронічною хворобою нирок [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, І. І. Горда, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, Ю. В. Руденко, А. В. Саблін, Н. В. Мельниченко, Ю. О. Сиченко, І. В. Прудкий, К. І., та ін. Черняєва // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 78-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_9 Цель работы - сравнить эффективность влияния на функцию почек и устранение венозного застоя двух различных стратегий лечения у так называемых влажных и теплых больных с острой декомпенсированной сердечной недостаточностью (ОДСН) и хронической болезнью почек (ХБП). В проспективное исследование включили 141 больного с ОДСН в возрасте 38 - 85 лет (в среднем (66,4 +- 2,2) года), которые были последовательно госпитализированы в кардиологические отделения Александровской клинической больницы г. Киева в течение 2012 - 2014 гг. ХБП (скорость клубочковой фильтрации << 60 мл/(<$E roman {хв~cdot~1,73~м sup 2}>)) при поступлении регистрировали у 95 (67,3 %) папциентов (57 - в группе "диуретикоцентрической" стратегии лечения (ДЦ) и 38 - в группе "нитратцентрической" стратегии (НЦ)). Их данные анализировали в представленной работе. При поступлении больные исследуемых групп были сопоставимы по уровню NT-proBNP, который статистически значимо снизился в обеих группах на третьи сутки лечения (P << 0,05). В группе НЦ по сравнению с ДЦ это снижение было статистически значимо больше, как на третьи сутки, так и в день выписки (P << 0,05). Скорость клубочковой фильтрации была статистически значимо выше в группе НЦ по сравнению с ДЦ уже на третьи сутки лечения ((35,7 +- 2,8) по сравнению с (30,4 +- 2,7) мл/мин; мл/мин; (P << 0,05) и также была выше при выписке ((63,2 +- 3,7) по сравнению с (48,1 +- 3,8) мл/мин; P << 0,01). Выводы: у больных с ОДСН и ХБП "нитратцентрическая" стратегия по сравнению с "диуретикоцентрической" ассоциируется с более выраженным результатом по устранению венозного застоя и с менее выраженным влиянием на функцию почек. | |||
| 14. |
Амосова К. М. Зв’язок показників пульсової хвилі та мінеральної щільності кісткової тканини в пацієнток похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, В. В. Поворознюк, О. І. Нішкумай, К. П. Лазарєва, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2018. - № 2. - С. 15-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_2_4 | |||
| 15. |
Амосова К. М. Гетерогенність пацієнтів з артеріальною гіпертензією та серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка за клінічним профілем та структурнофункціональним станом серця і артерій залежно від наявності діагностичних критеріїв Європейського товариства кардіологів 2016 року [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. В. Василенко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, К. П. Лазарєва, І. В. Прудкий, Є. В. Андрєєв, П. О. Лазарєв, Ю. О., Сиченко // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 41-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_6 Мета роботи - визначити частоту наявності критеріїв серцевої недостатності (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) у симптоматичних пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) у клінічній практиці й оцінити їх зв'язок з клінічним профілем і структурно-функціональним станом серця та артерій. До дослідження залучили 103 хворих віком від 43 до 85 років із симптомами та ознаками СН, АГ та ФВ ЛШ <$Esymbol У~50~%>, які мали ознаки діастолічної дисфункції за даними допплерехокардіографії (допплер-ЕхоКГ). Досліджували рівень NT-proBNP за імуноферментним методом. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальну) (ШППХкф) визначали за допомогою апланаційної тонометрії. Вимірювали товщину задньої стінки ЛШ і міжшлуночкової перегородки, кінцеводіастолічний і кінцевосистолічний індекс ЛШ, індекс маси міокарда ЛШ, індекс об'єму лівого передсердя і ФВ ЛШ за допомогою ЕхоКГ, максимальну швидкість раннього (E) та пізнього (A) діастолічного наповнення ЛШ, співвідношення швидкостей E/A, швидкість діастолічного руху септальної та латеральної ділянок фіброзного кільця мітрального клапана, середнє значення e', відношення E/e', швидкість трикуспідальної регургітації, час сповільнення раннього діастолічного наповнення та ізоволюмічного розслаблення ЛШ, систолічний тиск у легеневій артерії. Хворим з показником E/e' 9 - 13 у стані спокою проводили діастолічний стрес-тест. В 11 (10,6 %) пацієнтів СН зі збереженою ФВ ЛШ за алгоритмом ЄТК була відсутня (група 1), у 28 (30,4 %) хворих були наявні структурні критерії та відсутні функціональні (група 2), у 64 (69,5 %) осіб були 3 критерії СН за алгоритмом ЄТК (група 3). Підвищений тиск наповнення ЛШ установлено у 35 (54,6 %) пацієнтів групи 3 без фібриляції передсердь (ФП) та у 7 (26,9 %) - групи 2, нормальний - у всіх пацієнтів групи 1 і 7 (26,9 %) - групи 2, не визначено - у 4 (36,3 %) осіб групи 1 та 12 (46,1 %) - групи 2 (усі p << 0,01). ФП була наявна у 29 (45,3 %) пацієнтів групи 3 та у 2 (7,1 %) - групи 2 (p << 0,01). Збільшення систолічного тиску в легеневій артерії відзначено у 52 (81,2 %) хворих групи 3 та 4 (14,2 %) - групи 2 (p << 0,01). Дилатація правого шлуночка була найбільшою в групі 3 у порівнянні з групами 2 та 1 (p << 0,01 та p << 0,05). ШППХкф у групах 1 та 2 була порівнянною, у групі 3 - більшою, ніж у групах 1 та 2 (усі p << 0,01). Значення E/e' за фізичного навантаження становило понад 13 у 78,5 % пацієнтів групи 2 та 18,2 % групи 1 (p << 0,01). У групах 2 та 3 відзначено збільшення рівня NT-proBNP - відповідно (438,4 +- 97,2) і (1057,3 +- 157,0) пг/мл, тоді як у групі 1 цей показник становив (199,7 +- 17,2) пг/мл (усі p << 0,01). Висновки: у 70 % пацієнтів з АГ і клінічними ознаками СН визначено як структурні, так і функціональні критерії СН зі збереженою ФВ ЛШ за рекомендаціями ЄТК (2016), що асоціюється із підвищенням тиску наповнення ЛШ, ФП - у 45 %, легеневою гіпертензією - у 52 (81,2 %), з дилатацією правого шлуночка - у 81,0 % і зростанням на 27 % ШППХкф на відміну від порівнянних за віком і статтю пацієнтів з АГ без СН. Пацієнти з АГ з наявністю лише двох структурних критеріїв СН зі збереженою ФВ ЛШ та відсутністю функціональних (30 % випадків), відрізняються від пацієнтів з АГ без СН вищим рівнем NT-proBNP, зростанням E/e' за фізичного навантаження (85 % випадків). | |||
| 16. |
Нішкумай О. І. Маркери кісткового ремоделювання, рівень 25(ОH)D3 та показники ліпідного обміну в жінок похилого віку з неускладненою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. І. Нішкумай, К. П. Лазарєва, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Ю. В. Руденко // Серце і судини. - 2018. - № 3. - С. 60-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_3_8 Мета роботи - провести порівняльний аналіз показників ремоделювання кісткової тканини (КТ), ліпідного і кальцій-фосфорного обміну та рівня 25(OH)D | |||
| 17. |
Амосова К. М. Значущість неінвазивної оцінки підвищення тиску наповнення лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, гіпертрофією лівого шлуночка, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду в реальному житті [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. В. Василенко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродній, Г. В. Мостбауер, К. І. Черняєва, І. В. Прудкий, Ю. О. Сиченко, І. І. Горда, А. В. Саблін // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 5-13. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UTJ_2018_2_3 Мета роботи - оцінка тиску наповнення лівого шлуночка (ТНЛШ) як індикатора серцевої недостатності (СН) у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ), симптомами й ознаками СН, нормальною фракцією викиду (ФВ) лівого шлуночка (ЛШ) за алгоритмом ASE/EACVI (2016), а також порівняння одержаних результатів з такими за алгоритмом діагностики СН зі збереженою фракцією викиду (СНзФВ) ЛШ за критеріями ЄТК (2016) за клінічним профілем і змінами структурно-функціонального стану серця у спокої і за фізичного навантаження (ФН). У дослідження було залучено 72 пацієнтів з АГ, клінічними симптомами СН, ФВ ЛШ <$Esymbol У> 50 %, синусовим ритмом та ознаками діастолічної дисфункції (ДД) ЛШ за даними ехокардіографічного (ЕхоКГ) обстеження, котрим окрім стандартного клінічного і лабораторного обстеження проводили визначення сироваткового рівня NT-proBNP за методом ІФА, ЕхоКГ-обстеження, тест з 6-хвилинною ходьбою та, у випадку величини E/e' у спокої від 9 до 13 у. о., діастолічний стрес-тест. За результатами обстеження визначали стан діастолічної функції ЛШ та ТНЛШ за рекомендаціями ASE/EACVI (2016) та наявність СНзФВ ЛШ за критеріями ЄТК (2016). Висновки: підвищення ТНЛШ встановлено у 60 % пацієнтів з АГ, симптомами СН, ГЛШ, та ФВ ЛШ <$Esymbol У> 50 %, у яких у 72,3 % випадків діагностовано СН III ФК за NYHA, а в 83,3 % - діагностично значуще підвищення E/e' >> 13 у. о. у спокої. Нормальний ТНЛШ був у 19 %, в яких у 21 % випадків діагностовано СНзФВ ЛШ, а у 36 % - зростання E/e' >> 13 за ФН. У пацієнтів з невизначеними результатами оцінки ТНЛШ, частота якої склала 21 %, показники структурно-функціонального стану серця у спокої були порівняними з такими у пацієнтів з нормальним ТНЛШ попри наявність СНзФВ ЛШ у 86,7 % та зростання E/e' >> 13 за ФН у 67 % із них. | |||
| 18. |
Амосова К. М. Відмінності впливу різних класів антигіпертензивних препаратів у складі комбінованої терапії на показники артеріальної гемодинаміки, жорсткості судинної стінки та структурнофункціонального стану серця у пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1—2 ступеня з урахуванням віку [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, К. П. Лазарєва, Ю. В. Руденко, Г. В. Мостбауер, П. О. Лазарєв, Н. В. Шишкіна, О. В. Василенко // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 14-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_4_4 Мета роботи - оцінити ефект 6-місячного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією 1 - 2 ступеня інгібітором ангіотензинперетворювального ферменту (ІАПФ) або блокатором рецепторів ангіотензину II (БРА) у поєднанні з тіазидоподібним діуретиком (індапамідом) у порівнянні з таким дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (БКК) з діуретиком (індапамідом) або без нього на показники брахіального і центрального артеріального тиску (АТ), пружно-еластичні властивості артерій та структурно-функціональний стан серця залежно від віку. До дослідження було залучено 320 пацієнтів (156 чоловіків і 164 жінки віком від 35 до 80 років (у середньому - (62,80 +- 0,61) року) з неускладненою АГ I - II стадії, 1 - 2 ступеня (відповідно 62,0 і 38,1 %). Залежно від віку пацієнтів було розподілено на 2 групи: << 65 років (n = 157) та <$Esymbol У~65> років (n = 163), співвідношення чоловіків і жінок і приблизно 1:1. Кожну групу pf методом сліпих конвертів було рандомізувано на 2 підгрупи: "А" - якій призначали терапію на основі ІАПФ (периндоприл у дозі 5 - 10 мг) або БРА (олмесартан у дозі 20 - 40 мг), і "Б" - якій призначали терапію на основі БКК (лерканідипін у дозі 5 - 10 мг). Пацієнтам віком <$Esymbol У~65> років, рандомізованих у підгрупу Б, лікування починали із фіксованої комбінації фіксованої комбінації індапаміду 1,5 мг та амлодипіну 5 мг (арифам, Servier, Франція). У разі недосягнення цільового офісного брахіального АТ (<< 140/90 мм рт. ст.) дозу кожного із досліджуваних антигіпертензивних препаратів збільшували до повної терапевтичної. За потреби пацієнтам в обох підгрупах А і пацієнтам віком << 65 років підгрупи Б додавали індапамід у дозі 2,5 мг 1 раз на добу. Пацієнтам, яким призначили арифам, за потреби збільшували дозу до 1,5/10 мг. Хворим було проведено загальноклінічне обстеження, вимірювання брахіального АТ, аналіз пульсової хвилі та вимірювання каротидно-феморальної і каротидно-радіальної швидкості поширення пульсової хвилі за допомогою апланаційної тонометрії, допплерехокардіографію. Розраховували показники жорсткості стінки артерії (E | |||
| 19. |
Амосова К. М. Вікові та гендерні відмінності фенотипу серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка у пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, К. І. Черняєва, Ю. В. Руденко, Г. В. Мостбауер, К. П. Лазарева // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 53-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_4_10 Мета роботи - визначити відмінності структурно-функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, резистивного і пульсового навантаження і шлуночково-артеріального сполучення у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) і підтвердженою серцевою недостатністю (СН) зі збереженою фракцією викиду (ФВ) залежно від віку та статі. В дослідження було залучено 115 пацієнтів (62 (53,9 %) чоловіка та 53 (46,1 %) жінки, середній вік - (67,3 +- 9,7) року) з діагнозом СН зі збереженою ФВ IIа або IIб стадії, II - III функціональним класом за NYHA, з ФВ лівого шлуночка (ЛШ) <$Esymbol У~50~%> і ознаками діастолічної дисфункції ЛШ за трансторакальну ехокардіографію, яких було розподілено на 2 групи залежно від статі, кожну групу - на 2 підгрупи залежно від віку (<$Esymbol У~65> років та << 65 років). Усім пацієнтам провели загальноклінічне обстеження, визначення рівня N-термінального фрагмента мозкового натрійуретичного пептиду (NT-proBNP), трансторакальну ехокардіографію, аппланаційну тонометрію, тест з 6-хвилинною ходьбою. Проаналізовано частоту коморбідних станів, некардіальних і кардіальних. За результатами аналізу частоти кардіальних коморбідностей виявлено однакову частоту перенесеного інфаркту міокарда (ІМ) і зокрема Q-ІМ у чоловіків старшого і молодшого віку, так само, як і у жінок (p << 0,05), за меншої частоти ІМ в анамнезі у жінок, ніж чоловіків у кожній віковій групі (p << 0,05). Дистанція 6-хвилинної ходьби була меншою у старших вікових групах та у жінок меншою, ніж у чоловіків, незалежно від віку (p << 0,05). Вищий рівень NT-proBNP асоціювався зі старшим віком і жіночою статтю (p << 0,05). У молодших жінок відзначено меншу частоту ожиріння, ніж у чоловіків (p << 0,05), а у старших жінок - більшу (p << 0,05) за однакової частоти цукрового діабету в усіх 4 групах (p >> 0,05). Швидкість клубочкової фільтрації була нижчою у літніх осіб, а частота анемії в цих групах хворих - більшою, при чому в жінок обох вікових груп і меншою, ніж у чоловіків (p << 0,05 +- 0,01) з відповідно більшою частотою хронічних захворювань нирок (p << 0,05). Висновки: серед пацієнтів з АГ і верифікованою СН зі збереженою ФВ молодшого віку у жінок у порівнянні з чоловіками відзначено більшу виразність діастолічної дисфункції за величиною діастолічного еластансу, індексу об'єму лівого передсердя, DT, з підвищенням систолічного тиску в легеневій артерії і рівня NT-proBNP за однакової частоти фібриляції передсердь і величини індексу маси тіла. за більшого резистивного навантаження на ЛШ за величиною системного судинного опору та Ea хворі на АГ із СН зі збереженою ФВ жінки із порівнянним у чоловіків центральним систолічним АТ незалежно від віку мали більше пульсове навантаження (за збільшенням індексу аугментації, стандартизованого до частоти серцевих скорочень 75 за 1 хв, і швидкості пульсової хвилі). | |||
| 20. | 
Амосова К. М. Хронотропна недостатність як патофізіологічний механізм зниження толерантності до фізичного навантаження у хворих з артеріальною гіпертензією та клінічними ознаками серцевої недостатності зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка [Електронний ресурс] / К. М. Амосова, О. В. Василенко, Ю. В. Руденко, А. Б. Безродний, Г. В. Мостбауер, К. І. Черняєва, К. П. Лазарєва, І. В. Прудкий, І. І. Бурлаченко, Ю. О. Сиченко // Семейная медицина. - 2018. - № 4. - С. 74-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/simmed_2018_4_18 Мета дослідження - визначення внеску хронотропної недостатності (ХН) як одного з механізмів зниження толерантності до фізичного навантаження (ФН) у хворих із серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду (СНР ФВ) лівого шлуночка (ЛШ). У проспективне дослідження було послідовно залучено 39 хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) у поєднанні з клінічними симптомами й ознаками серцевої недостатності (СН), ФВ ЛШ <$Esymbol У~50~%> і ознаками ДД за даними допплерЕхоКГ, а також 30 хворих із СН і ФВ ЛШ 40 - 49 %. Хворим проводили визначення рівня ІЧ-термінального фрагмента попередника мозкового натрійуретичного пептиду (NTproBNP), крім стандартних лабораторних показників. Швидкість поширення пульсової хвилі (каротидно-феморальної) і показники гемодинаміки визначали за допомогою апланаційної тонометрії. За допомогою ЕхоКГ визначали стандартні показники і проводили діастолічний стрес-тест під час визначення показника E/e' у межах 9 - 13 у.о. З урахуванням рівня NTproBNP і ФВ ЛШ хворих було розподілено на 3 групи. До групи 1 з рівнем NTproBNP << 125 пг/мл увійшли 11 осіб, до групи 2 (NTproBNP <$Esymbol У~125> пг/мл) - 28, до групи 3 - 30 пацієнтів. За результатами тесту з ДФН 72,7 % пацієнтів групи 1 досягали субмаксимального ЧСС у порівнянні з 39,2 % у групі 2 і 10 % у групі 3 (p << 0,05 і p << 0,01). Час роботи і виконане навантаження у пацієнтів групи 1 перевищували такі в групах 2 і 3 (p << 0,05 і p << 0,01). Під час оцінювання ЧСС на проміжному етапі (50 Вт) зазначали статистичну різницю між пацієнтами групи 1 і 2 (p << 0,01). ХР і подвійний добуток на піку ФН у пацієнтів групи 1 перевищували такий у пацієнтів групи 2 і 3 (p << 0,01). За результатами кореляційного аналізу, ці показники у пацієнтів групи 2 прямопропорційно корелювали з виконаним навантаженням (r = 0,665; p << 0,01 і r = 0,665; p << 0,02) і часом навантаження (r = 0,587; p << 0,01 і r = 0,477; p << 0,01), а DT; з часом виконаної роботи (r = 0,435; p << 0,01). E/e' у разі ФН зворотньопропорційно корелював з виконаним навантаженням (r = -0,419; p << 0,01). Заключення: у пацієнтів з АГ ознаками СН і збереженою ФВ ЛШ з рівнем NTproBNP <$Esymbol У~125> пг/мл величина хронотропного резерву і подвійного добутку на піку ФН менші ніж у таких з рівнем NTproBNP << 125 пг/мл у порівнянні з показниками у пацієнтів з СН з проміжною (40 - 49 %) ФВ ЛШ. У пацієнтів з АГ, ознаками СН і збереженою ФВ ЛШ з рівнем NTproBNP <$Esymbol У~125> пг/мл величина хронотропного резерву і подвійного добутку на піку ФН прямо пропорційно корелюють з виконаним навантаженням і часом роботи, а E/e' за ФН зворотньопропорційно корелює з виконаним навантаженням. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |