Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Митрохин О$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 24
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Грущинська О. В. Герциніт ксенолітів із гранітоїдів Коростенського плутону [Електронний ресурс] / О. В. Грущинська, О. В. Митрохин, О. В. Зінченко // Записки Українського мінералогічного товариства. - 2011. - Т. 8. - С. 53-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zumt_2011_8_12
| 2. |
Омельченко А. Вікові групи сублужних базитових дайок східної частини Волинського мегаблоку Українського щита [Електронний ресурс] / А. Омельченко, О. Митрохин // Геолог України. - 2012. - № 3. - С. 56-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoukr_2012_3_11
| 3. |
Кривдік С. Г. Розмаїтість і нові типи порід Пенизевицького кар'єру (Коростенський плутон) [Електронний ресурс] / С. Г. Кривдік, О. В. Митрохин, О. В. Дубина, О. А. Вишневський, Т. В. Митрохіна, Т. В. Гуравський // Геологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 43-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geojur_2013_2_7 В Пенизевичском карьере найдены новые типы рудоносных (ильменит, апатит) оливиновых габбро и пород промежуточного состава между последним и ильменитовыми рудными норитами, а также щелочные сиениты с рибекитом. Особенностью пенизевичских габброидов является низкая окисленность железа (отсутствие первичного магнетита), что указывает на их формирование на более глубоком уровне, чем большинство месторождений и рудопроявлений с апатит-ильменит-титаномагнетитовой минерализацией северной, центральной и северо-западной частей Коростенского плутона. Вероятно, этим объясняется сходство рудопроявления Пенизевичи и Носачевского месторождения, расположенного в значительно эродированном блоке Корсунь-Новомиргородского плутона.
| 4. |
Грущинська О. В. Про контактову взаємодію інтрузій рапаківі з породами "рами" (результати дослідження ксенолітів [Електронний ресурс] / О. В. Грущинська, О. В. Митрохин, О. В. Зінченко, О. В. Білан // Мінералогічний журнал. - 2010. - Т. 32, № 4. - С. 77-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2010_32_4_10 Викладено результати дослідження ксенолітів, що залягають у рапаківіподібних гранітах західної частини Коростенського плутону. Встановлено, що всі опробувані ксеноліти мають місцеве "неглибинне" походження. Окрім давно відомих та добре вивчених ксенолітів субплатформних метапісковиків пугачівської товщі, рапаківіподібні граніти Пугачівської ділянки містять ксеноліти біотит-польовошпатових кристалосланців тетерівської серії, що складає давній складчастий фундамент у західному облямуванні Коростенського плутону. Продемонстрована можливість використання таких ксенолітів для виявлення та подальшого дослідження проявів контактової взаємодії інтрузій рапаківі з породами "рами". У ксенолітах встановлені новоутворені контактово-метаморфічні парагенезиси піроксен- та амфібол-роговикової фацій, накладені на "первинні" парагенезиси епідот-амфіболітової фації регіонального метаморфізму. Досліджено мікроскопічну зональність із закономірною зміною високотемпературних мінеральних парагенезисів на більш низькотемпературні у напрямку від краю до центру ксенолітів. Прояви асиміляції матеріалу ксенолітів, що супроводжувалися перетворенням вмісних рапаківіподібних гранітів у гібридні ферогеденбергіт-роговообманкові граносієніти, потребують подальших досліджень.
| 5. |
Марченков Д. Ф. Пегматити Коростенського плутону (Український щит): новий геохімічний банк даних та перспективи його подальшого застосування [Електронний ресурс] / Д. Ф. Марченков, С. Є. Шнюков, І. І. Лазарева, О. В. Андреєв, В. В. Загородній, О. В. Митрохин, В. Р. Морозенко // Пошукова та екологічна геохімія. - 2011. - № 1. - С. 54-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pteg_2011_1_11
| 6. |
Дубина О. В. Рідкіснометалева мінералізація і генезис жильних лужних сієнітів Пенизевицького [Електронний ресурс] / О. В. Дубина, С. Г. Кривдік, О. В. Митрохин, В. Б. Соболєв, О. А. Вишневський, О. Є. Гречановська // Мінералогічний журнал. - 2014. - Т. 36, № 1. - С. 12-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mineral_2014_36_1_4 Лейкократові лужні сієніти виявлено як малопотужні жили (10 - 15 см) серед ільменітових норитів у Пенизевинькому рудопрояві (Коростенський плутон). Сієніти ділянками повністю альбітизовані. Фемічні мінерали сієнітів та альбітитів представлені Mg-Fe амфіболами серії Na-актиноліт - Fe-Mg рибекіт та біотитом, зрідка (в протолочках) трапляються діопсид, андрадит. У сієнітах та альбітитах виявлено низку рідкісноземельних та ітрієвих мінералів. Серед них різною мірою проаналізовано ксенотим, монацит, бастнезит, аланіт, кайнозит-(Y), мінерали U і Th, а також виявлено неідентифіковані Y-Ti мінеральні фази. Фіксовано також мінерали серії циркон - торит. Кайнозит-(Y) має близькі за інтенсивністю для цього мінералу головні лінії рентгенограми, проте відрізняється підвищеним вмістом заліза (7,46 % FeOзаг). Інші акцесорні мінерали сієнітів - циркон, сфен, апатит, ільменіт. Y-Ce мінерали дуже дрібні, очевидно, утворились переважно на пізньо- або постмагматичному етапі формування сієнітів та альбітитів.
| 7. |
Митрохин О. Мінералого-петрографічні особливості долеритів Розанівського дайкового поля (Південна частина Інгульського мегаблоку Українського щита) [Електронний ресурс] / О. Митрохин, Є. Вишневська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2014. - Вип. 1. - С. 18-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2014_1_5
| 8. |
Шнюков С. Геохімічне моделювання магматичної системи вулканічного острова Десепшн (Західна Антарктида): принципи та задачі [Електронний ресурс] / С. Шнюков, І. Лазарєва, О. Хлонь, О. Митрохин, Ю. Гасанов, В. Морозенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2011. - Вип. 52. - С. 29-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2011_52_10
| 9. |
Грущинська О. Ксеноліти з рапаківіподібних гранітів пугачівської та малинської ділянок Коростенського плутону та їх петрогенетичне значення [Електронний ресурс] / О. Грущинська, О. Митрохин, О. Зінченко, О. Білан // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2011. - Вип. 53. - С. 22-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2011_53_8
| 10. |
Митрохин О. Прояви контактового метаморфізму в породах давньої "рами" Коростенського плутону [Електронний ресурс] / О. Митрохин, О. Білан, О. Грущинська // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2011. - Вип. 54. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2011_54_7
| 11. |
Вишневська Є. О. Мінералого-петрографічні особливості долериту Апрельського родовища (Інгульський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / Є. О. Вишневська, І. І. Михальченко, О. В. Митрохин // Науковий вісник Національного гірничого університету. - 2015. - № 2. - С. 31-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvngu_2015_2_6 Мета роботи - виявлення можливостей використання мінералого-петрографічних особливостей дайкових порід основного складу, змінених низькотемпературними постмагматичними процесами, для визначення їх формаційної належності, а також для вирішення практичних питань геологічного розчленування та кореляції дайкових утворень Інгульського мегаблоку Українського щита. Досліджено базитову дайку, яку виявлено під час буріння на площі Апрельського урановорудного родовища та яка відноситься до Бобринецького дайкового поясу. Дайкову породу, що зазнала низькотемпературних постмагматичних перетворень, досліджено з застосуванням методів оптичної та електронної мікроскопії. Для вивчення хімічного складу головних породоутворюючих мінералів, а також діагностики акцесорних і вторинних мінералів використано електронно-мікрозондовий аналіз. Встановлено, що, незалежно від ступеня постмагматичних змін, усі вивчені зразки характеризуються відносно доброю збереженістю первинних мінералого-петрографічних особливостей гіпабісальних магматичних порід основного складу нормального ряду лужності з сімейства долеритів, що відносяться до толеїтової серії. Їх індикаторними характеристиками є позбавлена вкраплеників офітова структура, високоосновні лабрадор-бітовнітові плагіоклази, співіснуючі низько- та висококальцієві клінопіроксени, передбачувана за псевдоморфозами присутність магнезіальних олівінів, титаномагнетит-ільменітовий парагенезис Fe - Ti оксидно-рудних мінералів. Характерними акцесорними мінералами вивченого долериту є циркон і баделеїт, потенційно придатні для подальшого U - Pb ізотопного датування. Вперше зроблено висновок, що долерит Апрельського родовища схожий із багатьма раніше описаними дайковими представниками долерит-діабазової (трапової) формації докембрію. Його найближчими аналогами в межах Інгульського мегаблоку є олівінові долерити Розанівського та Новоукраїнського дайкових полів. Виявлені індикаторні характеристики долериту Апрельського родовища в подальшому можна використовувати для ідентифікації його аналогів як на площі Інгульського мегаблоку, так і за його межами.
| 12. |
Митрохин О. Хімізм породоутворювальних мінералів як індикаторна ознака під час геологічного розчленування й кореляції інтрузивних утворень Українського щита [Електронний ресурс] / О. Митрохин, Т. Митрохина, Є. Вишневська, О. Кирієнко, О. Петренко, О. Андрєєв // Мінералогічний збірник. - 2015. - № 65, Вип. 1. - С. 76-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Minzb_2015_65_1_8
| 13. |
Білан О. U-Pb ізотопний вік цирконів з гібридних порід Коростенського анортозит-рапаківігранітного плутону [Електронний ресурс] / О. Білан, О. Митрохин, Л. Загородній В. Шумлянський // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2016. - Вип. 3. - С. 6-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2016_3_3
| 14. |
Митрохин О. Постмагматичні зміни в породах долерит-діабазової формації Новоукраїнського дайкового поля (Інгульський мегаблок Українського щита) [Електронний ресурс] / О. Митрохин, А. Омельченко, Т. Митрохина, В. Гаценко, Є. Вишневська, І. Михальченко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2017. - Вип. 3. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2017_3_4
| 15. |
Лисенко O. Ю. Інформаційна платформа гемологічного профілю [Електронний ресурс] / O. Ю. Лисенко, O. Г. Манохін, Л. В. Манохіна, О. В. Максюта, О. В. Митрохин // Коштовне та декоративне каміння. - 2016. - № 4. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ktdk_2016_4_13
| 16. |
Лисенко O. Ю. Інформаційний освітній ресурс гемологічної платформи [Електронний ресурс] / O. Ю. Лисенко, O. Г. Манохін, О. В. Митрохин, Ю. Ю. Оровецький, Л. В. Манохіна, О. В. Максюта // Коштовне та декоративне каміння. - 2016. - № 4. - С. 31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ktdk_2016_4_16
| 17. |
Лисенко O. Ю. Комп’ютерна програма "Визначник гірських порід" [Електронний ресурс] / O. Ю. Лисенко, O. Г. Манохін, Л. В. Манохіна, О. В. Максюта, I. А. Сергієнко, О. В. Митрохин // Коштовне та декоративне каміння. - 2017. - № 2. - С. 12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ktdk_2017_2_5
| 18. |
Лисенко O. Ю. Експертні системи в гемології. Опис ключа до алгоритму "Визначник гірських порід” [Електронний ресурс] / O. Ю. Лисенко, O. Г. Манохін, Л. В. Манохіна, О. В. Максюта, О. В. Митрохин // Коштовне та декоративне каміння. - 2017. - № 1. - С. 15-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ktdk_2017_1_5
| 19. |
Митрохин О. Геологічна будова острова Пітерман (архіпелаг Вільгельма, Західна Антарктида) [Електронний ресурс] / О. Митрохин, В. Бахмутов, Л. Гаврилів, А. Алексєєнко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2018. - Вип. 1. - С. 7-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2018_1_3
| 20. |
Митрохин О. В. Стратиграфія району Української антарктичної станції "Академік Вернадський" [Електронний ресурс] / О. В. Митрохин, В. Г. Бахмутов // Український антарктичний журнал. - 2019. - № 1. - С. 45-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/uazh_2019_1_5 У 2019 та 2017 рр. автори виконували польові геологічні дослідження в районі Берега Греяма Антарктичного півострова. Дослідженнями було охоплене західне узбережжя півострова Київ та більшість сусідніх островів архіпелагу Вільгельма. Мета дослідження - уточнення стратиграфічного розрізу району Української антарктичної станції "Академік Вернадський" (УАС), визначення петрографічного складу та літологічних особливостей стратифікованих утворень, з'ясування особливостей їх залягання та послідовності нагромадження. Методи досліджень включали: крупномасштабну геологічну зйомку та геологічне картування. Головним результатом виконаних робіт стала розробка нової стратиграфічної схеми району УАС. Автори з'ясували, що досліджуваний стратиграфічний розріз складений вулканогенними та підпорядкованими їм теригенними відкладами, нагромадження яких тривало у часовому інтервалі від пізнього палеозою до кайнозою включно. Зроблено висновки стосовно їх походження, віку та імовірних аналогів на сусідніх територіях. Найдавнішим літостратиграфічним підрозділом досліджуваної території визнано теригенну товщу острова Лахіл (ТТЛ), для якої припускається глибоководне турбідитне походження. Вік нагромадження ТТЛ обмежується часовим інтервалом між пізньо-пермським та ранньо-тріасовим періодами. На підставі літологічних особливостей і геологічного віку ТТЛ корелюється з формацією Парадайз Харбор, що належить до теригенної серії півострова Трініті. Найбільш розповсюдженим літостратиграфічним підрозділом досліджуваної території визнано вулканогенну товщу півострова Київ (ВТПК), що є продуктом острівно-дугового вулканізму, пов'язаного з Андською орогенією. Вік вулканізму ВТПК визначено як юрський. З'ясовано, що вулканічна товща Аргентинських островів (ВТАО) відрізняється від ВТПК петрографічним складом, умовами залягання та особливостями стратифікації, що надало підстави виокремити її у самостійний літостратиграфічний підрозділ. Вік вулканізму ВТАО обмежений часовим інтервалом між юрським і крейдяним періодами. За літологічними особливостями та геологічним віком ВТПК та ВТАО віднесено до вулканічної серії Антарктичного півострова. Зроблено припущення про можливу присутність на Аргентинських островах новітніх вулканогенних порід неогенового або навіть четвертинного віку.
| | |
|
|