Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Мигаль А$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Демешко О. В. Амінокислотний та мінеральний склад альбіції ленкоранської [Електронний ресурс] / О. В. Демешко, с. В. Ковальов, А. В. Мигаль // Український біофармацевтичний журнал. - 2012. - № 5-6. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ubfj_2012_5-6_20
| 2. |
Данилик І. М. Trichophorum Pers. (Cyperaceae) - новий рід для флори України [Електронний ресурс] / І. М. Данилик, А. В. Мигаль, Р. Я. Кіш // Український ботанічний журнал. - 2007. - Т. 64, № 6. - С. 905-909. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2007_64_6_16
| 3. |
Мигаль А. В. Монографія про фітоінвазії в Угорщині [Електронний ресурс] / А. В. Мигаль, В. В. Протопопова, М. В. Шевера // Український ботанічний журнал. - 2006. - Т. 63, № 4. - С. 593-596. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2006_63_4_20
| 4. |
Петрус Ю. Ю. Василь Іванович Комендар (до 80-річчя від дня народження) [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Петрус, Р. Я. Кіш, Є. Й. Андрик, Я. П. Санісло, А. В. Мигаль, Г. Б. Будніков, А. Ф. Гамор, Х. Л. Крч, В. І. Сабадош // Український ботанічний журнал. - 2006. - Т. 63, № 6. - С. 856-859. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2006_63_6_15
| 5. |
Демешко О. В. Вивчення ліпофільних сполук альбіції ленкоранської [Електронний ресурс] / О. В. Демешко, С. В. Ковальов, А. В. Мигаль // Фармацевтичний часопис. - 2012. - № 3. - С. 35-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Phch_2012_3_9
| 6. |
Мигаль А. В. Синтез комплексних сполук метронідазолу з солями металів Ca2+, Mg2+ ТА Al3+ [Електронний ресурс] / А. В. Мигаль, О. С. Головченко, В. А. Георгіянц // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(4). - С. 331-336. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(4)__53 Дослідження взаємодії лікарських препаратів з компонентами їжі, напоями, іншими лікарськими засобами або їх компонентами має важливе значення для практичної фармації. Спираючись на попередні дослідження, що показали високу вірогідність взаємодії метронідазолу із солями металів у HCl, було поставлено задачу виділити зразки продуктів взаємодії з метою подальшого вивчення впливу на біодоступність метронідазолу. Мета роботи - синтез комплексів метронідазолу як антихелікобактерного агенту із катіонами Ca<^>2+, Mg<^>2+ та Al<^>3+, які є компонентами антацидних засобів, з метою подальшого дослідження їх фармакологічної активності та біодоступності. Об'єкти дослідження - метронідазол, кальцію хлорид, магнію сульфат та алюмінію сульфат. Синтез комплексних сполук проводили в середовищі метанолу. В ході дослідження використовували аналітичні ваги "Axis" модель ANG 200, спектрофотометр Evolution 60s, прилад Кофлера та елементний аналізатор ELEMENTAR vario EL cube. Для підтвердження одержання нових сполук вивчали ряд їх властивостей: розчинність, температуру плавлення, елементний склад і характер спектрів за методом УФ-спектрофотометрії. Синтезовано та виділено продукти взаємодії метронідазолу з Ca<^>2+, Mg<^>2+, Al<^>3+. Досліджено розчинність, температуру плавлення, встановлено елементний склад одержаних речовин. Експериментальним шляхом визначено, що характер спектрів водних розчинів одержаних речовин відповідає спектру водного розчину вихідного метронідазолу. Планується проведення подальших досліджень зі встановлення структури синтезованих сполук та вивчення їх біодоступності.
| 7. |
Сабадош В. І. Пам’яті Василя Івановича Комендаря [Електронний ресурс] / В. І. Сабадош, І. В. Бесеганич, А. В. Мигаль, Є. Й. Андрик // Український ботанічний журнал. - 2015. - Т. 72, № 4. - С. 403-404. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2015_72_4_18
| 8. |
Литвиненко Є. Ю. Хімічні реакції ідентифікації фамотидину [Електронний ресурс] / Є. Ю. Литвиненко, Є. В. Коноваленко, А. В. Мигаль, О. С. Головченко, В. А. Георгіянц // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 354-361. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_58 У світовій практиці ліків, що виготовляються в аптеках, лікарські форми, що містять фамотидин, препарат групи H2-блокаторів гістамінових рецепторів, є одними із найбільш часто вживаних. Провідні фармакопеї пропонують для його ідентифікації фізичні методи аналізу, однак аптеки України, які виготовляють екстемпоральні лікарські засоби, не можуть собі дозволити закупку та обслуговування коштовного обладнання. Мета роботи - виходячи із хімічної структури та фізичних властивостей фамотидину розглянути можливі методи ідентифікації фамотидину шляхом хімічної взаємодії, підібрати оптимальні умови їх проведення та зазначити найбільш характерні з них. Об'єкт дослідження - субстанція фамотидину. Реактиви відповідають вимогам Державної Фармакопеї України. Встановлено, що оптимальними умовами проведення кольорових реакцій із солями важких металів, є попереднє розчинення активних фармацевтичних інгредієнтів у 0,1 М HCl, додавання по краплям розчину солі металу з наступним додаванням невеликої кількості 0,1 M NaOH. Випробуванням одержання плаву підтвердили наявність органічно зв'язаних S та N. Реакцією із alpha-нафтолом після окиснення підтвердили наявність гуанідинового залишку. Висновки: запропоновані реакції є специфічними та можуть бути використані для ідентифікації фамотидину. У порівнянні із іншими сульфаніламідами, специфічними за утворюваними аналітичними ефектами для даної речовини є взаємодія CuSO4, CoCl2 за умов 0,1 М HCl з наступним додаванням 0,1 М NaOH та характерні продукти розкладу фамотидину в результаті піролізу.
| 9. |
Турис Е. В. До питання формування структури регіональної екологічної мережі Закарпатської області [Електронний ресурс] / Е. В. Турис, В. Г. Дробнич, А. В. Мигаль, В. П. Кічура, А. О. Поляновський // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія : Біологія. - 2015. - Вип. 38-39. - С. 47-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvuu_2015_38-39_12
| 10. |
Мигаль А. В. Lajos Thaisz / Лайош Тайс (1867 – 1937) [Електронний ресурс] / А. В. Мигаль // Український ботанічний журнал. - 2017. - Т. 74, № 5. - С. 506. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UBJ_2017_74_5_13
| 11. |
Гурський З. Вільна енергія невпорядкованого сплаву. Обчислення внеску теплових коливань атомів [Електронний ресурс] / З. Гурський, А. Мигаль // Журнал фізичних досліджень. - 1997. - Т. 1, Число 4. - С. 544-550. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/jphd_1997_1_4_9
| 12. |
Тарасенко О. М. Актуальність стандартизації підходів та формування єдиних принципів трансферу технологій одержання субстанцій від етапу лабораторної розробки до впроваждення на виробничу дільницю [Електронний ресурс] / О. М. Тарасенко, А. В. Мигаль, В. В. Рудюк, O. С. Кухтенко // Соціальна фармація в охороні здоров’я. - 2023. - Т. 9, № 3. - С. 17-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sphhc_2023_9_3_4 Мета роботи - аналіз та систематизація підходів до масштабування та трансферу активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) з лабораторії у промислове виробництво відповідно до принципів Належної виробничої практики у фармацевтичній галузі України та світу, визначення актуальності розробки єдиного стандартизованого алгоритму дій щодо підходів до масштабування та трансферу субстанцій. Під час дослідження використали методи системного підходу, порівняння, аналогії та узагальнення відомостей про масштабування та трансфер АФІ. Для аналізу останніх публікацій у науково-практичних виданнях використали методи наукового аналізу. Також застосовували табличні та схематичні засоби наочної презентації отриманих даних. За результатами проведеного аналізу/дослідження визначено найбільших світових постачальників синтетичних АФІ; проаналізовано стан вітчизняного ринку синтетичних АФІ та визначено лідера виробництва субстанцій синтетичного походження в Україні. У результаті аналізу літературних, наукових даних і регуляторно-правових актів і рекомендацій щодо вимог до трансферу (впровадження) нових АФІ на виробництво визначено: групи субстанцій за походженням, вимоги GMP до виробництва АФІ відповідно до шляху їх отримання та етапу, основні етапи життєвого циклу АФІ та принципову схему трансферу технології від лабораторної розробки до впровадження у промислове виробництво. Проаналізовано й опрацьовано підходи до розроблення та впровадження нових продуктів у виробництво, висвітлені у затверджених міжнародних документах - Настанові щодо вимог до виробництва АФІ, WHO TRS Technical Report, додаток 7, ICH Q11. Визначено, що для успішного перенесення технологій між підрозділом, що передає технологію (sending unit, SU), і підрозділом, що приймає технологію (receiving unit, RU), необхідний фахівець із трансферу технологій (ФзТТ) - фахівець зі сторони SU, який здійснює організацію та координацію процесу перенесення технологій між підрозділом SU і підрозділом RU, визначено його роль та ключові зони відповідальності в процесі масштабування технології одержання АФІ з умов лабораторної розробки в промислові умови. Результати аналізу надають можливість констатувати відсутність чітко сформованого стандартизованого алгоритму дій щодо підходу до масштабування та трансферу технології одержання АФІ у фармацевтичній галузі України та світу. У процесі дослідження визначено актуальність формування єдиного стандартизованого алгоритму дій щодо підходів до масштабування та трансферу субстанцій із лабораторії у промислове виробництво відповідно до принципів Належної виробничої практики.
|
|
|