Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (15) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Медвідь Г$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 17 Представлено документи з 1 до 17 |
|||
| 1. | 
Павлюк М. Гідрогеохімічна характеристика силурійського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину в контексті проблеми "сланцевого” газу [Електронний ресурс] / М. Павлюк, Р. Паньків, Г. Медвідь // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2013. - № 3-4. - С. 5-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2013_3-4_3 Наведено результати вивчення макро- та мікрокомпонентного хімічного складу пластових вод силурійського водоносного комплексу. Виявлено кореляційні зв'язки між низкою їх компонентів, що надає змогу вважати ці води парагенною асоціацією седиментогенної генези. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їх походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Пластові води силурійського комплексу належать до хлоридно-кальцієвого типу і мають високу метаморфізацію та переважно низький хлорбромний коефіцієнт. Це свідчить про те, що вони, імовірно, є дериватами давніх морських вод, зокрема і нафтогазоносних. Низька сульфатність пластових вод силурійських відкладів також є показником сприятливих хімічних умов збереження покладів нафти і газу. Коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр з глибиною, зазвичай, збільшуються. Але буває і навпаки, коли має місце вертикальний дренаж глибоко занурених водоносних горизонтів, що і виявлено в силурійських розрізах деяких свердловин. Більшість вод за значеннями коефіцієнтів закритості належать до гідродинамічної зони сповільненого обміну, і лише вода св. Луцька-1 - до зони застійного режиму, де структури згідно закриті і не промиваються. | ||
| 2. |
Боруцька Ю. Гідрогеохімічний аналіз басейну р. Стрий (екологічний аспект) [Електронний ресурс] / Ю. Боруцька, І. Сахнюк, О. Телегуз, Г. Медвідь, М. Кость // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 108-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_13 На основі еколого-геохімічного аналізу поверхневих вод басейну р. Стрий не зафіксовано перевищень ГДК | ||
| 3. |
Паньків Р. Гідрогеохімічні особливості кембрійського водоносного комплексу Львівського палеозойського прогину [Електронний ресурс] / Р. Паньків, Г. Медвідь, О. Пальчикова // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2015. - № 1-2. - С. 145-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2015_1-2_16 Вивчено макро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського водоносного комплексу Волино-Поділля. Проведено статистичний аналіз та виявлено кореляційні зв'язки між низкою їх компонентів, що надє змогу вважати їх парагенною асоціацією седиментогенної генези. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їхнього походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Коефіцієнт зустрічання гідродинамічно сприятливих умов для існування покладів вуглеводнів за значеннями коефіцієнтів закритості структур у відкладах кембрійського водоносного горизонту становить 24 %. Пластові води кембрійського комплексу належать до хлоридно-кальцієвого типу з високим ступенем метаморфізації. Їм властиві низька сульфатність та невисокий хлорбромний коефіцієнт. Це свідчить про те, що вони, імовірно, є дериватами давніх морських вод, зокрема і нафтогазоносних. | ||
| 4. |
Медвідь Г. Палеогідродинамічні реконструкції осадових товщ на прикладі кембрійського водоносного комплексу Львівського прогину [Електронний ресурс] / Г. Медвідь // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 103-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_55 | ||
| 5. |
Медвідь Г. Геохімічна зональність силурійського водоносного комплексу [Електронний ресурс] / Г. Медвідь, Р. Паньків, М. Кость, В. Гарасимчук, О. Телегуз // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 105-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_56 | ||
| 6. |
Медвідь Г. Геохімічні особливості водоносних комплексів Великомостівського газового родовища (Волино-Поділля) [Електронний ресурс] / Г. Медвідь, М. Кость, О. Телегуз, Р. Паньків, О. Пальчикова, О. Майкут, І. Сахнюк // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 3-4. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_3-4_8 Вивчено макро- та мікрокомпонентний хімічний склад пластових вод кембрійського, девонського, кам'яновугільного водоносних комплексів Великомостівського газового родовища і поверхневих вод відкладів верхньої крейди. Проаналізовано зміни основних генетичних показників з глибиною та по площі, встановлено гідрогеохімічні умови їх походження, а також обчислено коефіцієнти гідрогеологічної закритості надр регіону. Пластові води кембрійського та девонського комплексів мають високу мінералізацію, низьку сульфатність і хлорбромний показник і належать до хлоридно-кальцієвого типу з високим ступенем метаморфізації. Підземні води кам'яновугільного періоду характеризуються нижчою мінералізацією, значною присутністю сульфатів і гідрокарбонатно-натрієвим типом. За ступенем закритості структур підземні води у породах кембрійської та девонської систем належать до зони зі сповільненим водообміном, натомість кам'яновугільної - до зони зі значним водообміном. Поверхневі води відкладів верхньої крейди є прісні, слабколужні, гідрокарбонатно-натрієвого типу. Високі значення перманганатної окисності у водах річок вказують на вплив техногенезу. На відсутність впливу глибинних вод території вказує також і гідрокарбонатний кальцієвий склад питних вод із сенон-туронського горизонту верхньої крейди. | ||
| 7. |
Медвідь Г. Просторово-часові зміни хімічної матриці пластових вод верхньопротерозойських та нижньопалеозойських відкладів Волино-Поділля [Електронний ресурс] / Г. Медвідь, О. Телегуз, О. Сенів // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2018. - № 1-2. - С. 103-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2018_1-2_29 | ||
| 8. |
Медвідь Г. Палеогідрогеологічна характеристика міоцену північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / Г. Медвідь // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2018. - № 3-4. - С. 73-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2018_3-4_7 Виокремлено сім гідрогеологічних циклів у палеогідрогеологічному розвитку північно-західної частини Зовнішньої зони. З допомогою методики палеогідродинамічних реконструкцій проведено розрахунок показників інтенсивності водообміну на елізійному та інфільтраційному етапах баден-сарматського гідрогеологічного циклу. Встановлено переважання інтенсивності елізійного водообміну над інфільтраційним, що вважається сприятливими умовами для збереження вуглеводневих покладів. На основі аналізу величини показників водообмінів зроблено висновок, що з зануренням осадових товщ на глибину водонапірна система міоценових відкладів північно-західної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину переходить від зони інтенсивного водообміну до зон утрудненого та вельми утрудненого. Це вказує на утрудненість гідродинамічного зв'язку поверхневих і неглибоко циркулюючих підземних вод з глибинними водами водонапірних нафтогазоносних систем і, як наслідок, незначний вплив сучасної інфільтраційної водонапірної системи на процеси руйнування покладів вуглеводнів. | ||
| 9. |
Кость М. Геохімічні особливості природних вод ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" (Львівська область) [Електронний ресурс] / М. Кость, Г. Медвідь, В. Гарасимчук, О. Телегуз, І. Сахнюк, О. Майкут // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2019. - № 1. - С. 74-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2019_1_8 На основі досліджень природних вод ДП "Санаторно-курортний лікувальний центр "Шкло" визначено їх геохімічні особливості, еколого-геохімічний склад і ступінь антропогенного впливу. Вивчено геохімічні характеристики лікувальної питної води типу "Нафтуся" та лікувальної сірководневої води для ванн. "Нафтуся" за складом гідрокарбонатна натрієва з мінералізацією 0,76 г/дм<^>3 | ||
| 10. |
Гарасимчук В. Палео- та сучасні гідрогеологічні умови Більче-Волицької зони Карпатської нафтогазоносної провінції [Електронний ресурс] / В. Гарасимчук, Г. Медвідь, М. Кость, О. Телегуз // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2019. - № 2. - С. 68-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2019_2_8 | ||
| 11. |
Колодій І. Прогнозна оцінка нафтогазоносності нижньокрейдових відкладів Каркінітсько-Північнокримського прогину (за газогідрогеохімічними показниками) [Електронний ресурс] / І. Колодій, Г. Медвідь // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2019. - № 3. - С. 90-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2019_3_9 | ||
| 12. | 
Колодій І. В. Гідрогеологічна характеристика нижньокрейдового теригенного комплексу Каркінітсько-Північнокримського прогину в аспекті нафтогазоносності [Електронний ресурс] / І. В. Колодій, Г. Б. Медвідь // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Геологія. Географія. Екологія. - 2018. - Вип. 49. - С. 59-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhG_2018_49_8 | ||
| 13. | 
Касич А. О. Управління кадровою безпекою на українських підприємствах через призму макроекономічних процесів [Електронний ресурс] / А. О. Касич, Г. С. Медвідь. // Ефективна економіка. - 2019. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2019_1_11 | ||
| 14. |
Кость М. Геохімічна характеристика річкових та ґрунтових вод (Зовнішня зона Передкарпатського прогину) [Електронний ресурс] / М. Кость, Г. Медвідь, В. Гарасимчук, О. Телегуз, І. Сахнюк, О. Майкут // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2020. - № 1. - С. 76-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2020_1_7 | ||
| 15. | 
Махортов Ю. О. Івент-туризм як потенціал підвищення ефективності роботи рекреаційних та курортно-оздоровчих комплексів [Електронний ресурс] / Ю. О. Махортов, Л. В. Громоздова, І. О. Ілляшенко, О. В. Шевчук, Г. С. Медвідь // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2021. - № 27. - С. 67-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2021_27_9 | ||
| 16. |
Ілляшенко І. О. Івенти та краєзнавчі заходи як рекреаційний ресурс у курортно-оздоровчих закладах у післявоєнний період [Електронний ресурс] / І. О. Ілляшенко, Л. В. Громоздова, О. В. Шевчук, Н. О. Бойко, Г. С. Медвідь // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2022. - № 28. - С. 99-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2022_28_11 | ||
| 17. |
Стенічева І. Б. Проблеми сталого розвитку економіки регіонів України: еколого-економічне дослідження залізорудного надрокористування Криворіжжя [Електронний ресурс] / І. Б. Стенічева, В. М. Ільченко, А. В. Бодюк, О. К. Аблова, Г. С. Медвідь // Проблеми інноваційно-інвестиційного розвитку. - 2023. - № 30. - С. 107-118. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Piir_2023_30_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |