Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (9) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Манюк М$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Лепігов Г. Нафта Передкарпаття (в світлі абіогенної теорії генезису вуглеводнів) [Електронний ресурс] / Г. Лепігов, В. Гулій, А. Локтєв, М. Манюк, Г. Гоптарьова // Геолог України. - 2012. - № 3. - С. 66-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoukr_2012_3_12 | ||
| 2. | 
Маєвський Б. Й. Прогнозування фазового стану вуглеводнів на великих глибинах у Передкарпатському прогині [Електронний ресурс] / Б. Й. Маєвський, В. Р. Хомин, М. І. Манюк, С. С. Куровець, Т. В. Здерка // Геоінформатика. - 2011. - № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geoinf_2011_3_5 Проаналізовано фактичні дані щодо нафтогазоносності глибокозанурених горизонтів світу. Звернено увагу на нафтогазоносність великих глибин Передкарпатського прогину, відзначено нафтогазопрояви в процесі буріння надглибоких свердловин у цьому районі. Одержано геолого-статистичні залежності зміни початкових пластових тисків і температур у прогині з достатньо встановленою достовірністю результатів. За допомогою геолого-статистичної обробки фактичних даних визначено обернений лінійний тісний зв'язок між пластовою густиною і газовмістом нафт, що дало можливість спрогнозувати вертикальну зональність фазового стану вуглеводнів у надрах прогину. | ||
| 3. | 
Манюк М . І. Оцінка успішності геологорозвідувальних робіт у межах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину та окреслення напрямків підвищення їх ефективності [Електронний ресурс] / М . І. Манюк // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2013. - № 3. - С. 172-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2013_3_19 | ||
| 4. | 
Манюк М. І. Прогнозування колекторських властивостей нижньокрейдових порід Скибової зони Карпат [Електронний ресурс] / М. І. Манюк, Б. Й. Маєвський, М. В. Ляху, В. Р. Хомин // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2011. - № 1. - С. 5-8. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2011_1_2 На основі встановлення залежностей між відкритою пористістю і проникністю та комплексними геологічними параметрами спрогнозовано колекторські властивості піщано-алевритових порід нижньої крейди центральної частини Скибової зони Карпат. Установлено, що на глибинах близько 6 км можуть існувати породи-колектори з високими показниками ємнісно-фільтраційних властивостей, здатні утримувати промислові скупчення вуглеводнів і віддавати їх у процесі розробки. Звідси є очевидною висока перспективність нафтогазоносності спаської світи Скибових Карпат. Оцінено ступінь впливу кожного з комплексних геологічних параметрів на значення пористості та проникності пісковиків нижньоспаської підсвіти Скибової зони Карпат. Установлено, що для перетворення пористості роль чинника динамокатагенеза - первинна, далі - дія експоненціальної геохронотерми, і ще менший вплив здійснює експоненціальний хроноградієнт ущільнювального тиску, що відповідає сучасним уявленням про умови формування теригенних колекторів на великих глибинах. Відповідно, у перетвореннях проникності на перший план виступає чинник динамокатагенеза, далі - експоненціального хроноградієнта ущільнювального тиску, і відтак - експоненціальної геохронотерми. Такі дані відображають головні риси колекторів тріщинного типу, в яких основними шляхами фільтрації є тріщини. | ||
| 5. |
Манюк М. І. Вплив вторинних змін на колекторські властивості глибокозанурених порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / М. І. Манюк, Б. Й. Маєвський, В. Р. Хомин, Т. В. Здерка, І. Л. Захарук // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2011. - № 2. - С. 5-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2011_2_2 Досліджено вторинні зміни порожнинного простору глибокозанурених порід-колекторів Внутрішньої зони Передкарпатського прогину (ВЗПКП). У результаті вивчення та аналізу кернового матеріалу з глибоких і надглибоких свердловин ВЗПКП встановлено, що формування зон постседиментаційного розущільнення порід та, відповідно, покращання фільтраційно-ємнісних властивостей піщано-алевритових колекторів з аномально високими значеннями їх пористості та проникності зумовлене розташуванням свердловин в районі активної тектонічної діяльності з широким розвитком диз'юнктивних порушень. А відповідне формування вторинного пустотного простору пов'язано з випереджуючим фронтом вуглекислоти, яка поступає в колектор по ослаблених (тріщинуватих) зонах. Доведено, що головними критеріями потенційного прогнозу вторинної пористості на великих глибинах є присутність у розрізі окремих зон з підвищеною пористістю, проникністю та розущільненістю порід на загальному тлі закономірного погіршення колекторських властивостей з глибиною. Прогнозування та картування зон постседиментаційного розущільнення порід як перспективних об'єктів пошуку скупчень нафти та газу на великих глибинах необхідно проводити шляхом комплексування всього наявного геолого-геофізичного матеріалу з залученням даних мінерало-петрографічних, петрофізичних і гідрохімічних досліджень. Під час буріння свердловин необхідно не допускати різкого зниження протитиску на пласт, щоб запобігти незворотному закриттю тріщин, що і є причиною короткотривалих фонтанувань (по декілька тонн на добу) з надглибоких свердловин прогину під час їх випробування. | ||
| 6. | 
Манюк О. Р. Оцінювання екологічних ризиків процесу транспортування газу магістральними газопроводами [Електронний ресурс] / О. Р. Манюк, М. І. Манюк // Науковий вісник НЛТУ України. - 2016. - Вип. 26.3. - С. 293-299. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2016_26 | ||
| 7. | 
Манюк М. І. Вибір інформативних показників оцінки перспектив нафтогазоносності локальних об’єктів Бориславського нафтопромислового району [Електронний ресурс] / М. І. Манюк // Геодинаміка. - 2013. - № 2. - С. 48-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/geod_2013_2_17 | ||
| 8. | 
Манюк М. Оцінка перспектив нафтогазоносності пошукових об’єктів Передкарпатського прогину за комплексним аналізом інформативності їх геологічних ознак [Електронний ресурс] / М. Манюк // Геологія і геохімія горючих копалин. - 2017. - № 1-2. - С. 96-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/giggk_2017_1-2_51 | ||
| 9. |
Манюк О. Р. Вплив галітових відходів калійних родовищ Прикарпаття на техногенне засолення ґрунтів та фітоценоз [Електронний ресурс] / О. Р. Манюк, Ю. Д. Михайлюк, М. І. Манюк // Науковий вісник НЛТУ України. - 2019. - Т. 29, № 3. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2019_29_3_17 | ||
| 10. | 
Хомин В. Вплив седиментаційних і постседиментаційних перетворень на колекторські властивості гірських порід [Електронний ресурс] / В. Хомин, М. Манюк, О. Манюк, А. Поплюйко, Н. Хованець // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. - 2019. - Вип. 4. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKNU_geol_2019_4_4 | ||
| 11. | 
Манюк М. І. Умови формування нафтових покладів у флішових відкладах північно-західної частини Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / М. І. Манюк, В. Р. Хомин, О. Р. Манюк, В. М. Манюк // Нафтогазова енергетика. - 2021. - № 2. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nge_2021_2_2 Проведені дослідження показали, що у Внутрішній зоні Передкарпатського прогину загалом та Бориславському нафтогазопромисловому районі зокрема, родовища нафти і газоконденсату розміщені закономірно у зв'язку із поширенням в її межах глибинних розломів. Встановлено, що нафтогазові поклади родовищ є сукупністю піщаних лінз у межах певного комплексу флішових порід, підвищена нафтонасиченість яких пов'язана з їх тріщинуватістю. Отримані результати показали, що поклади нафти в бориславському пісковику мають лінзоподібну будову, а висока продуктивність свердловин пов'язана з жильною формою залягання вуглеводнів у піщаних пластах. З метою визначення характеру продуктивності бориславського пісковика змодельовано карту інтегрального видобутку нафти з покладів у бориславському пісковику Бориславської глибинної складки, на яку нанесені всі свердловини, що розкрили цей пласт. Встановлено, що на ділянці, яка охоплює лише 0,8 площі поширення бориславського пісковику (східна частина родовища) зі свердловин, які його експлуатують, видобуто 15 % від загального видобутку нафти з Бориславського родовища. При цьому відстані між найпродуктивнішими свердловинами становлять лише 110 м. На цій же ділянці поміж високопродуктивними свердловинами на відстані лише 50 - 100 м були і такі, в яких з бориславського пісковику зовсім не отримано припливів нафти. Характерно, що промислові припливи нафти отримані з невеликих інтервалів (1 - 2 м) у розрізі 20 - 30 м потужного піщаного горизонту. При цьому інтервали припливів могли знаходиться як в покрівлі, так і в підошовній частині або ж і в середній частині пласта. Водночас на окремих ділянках, навіть у склепінній частині складки (теоретично найперспективнішій для антиклінальних складок), припливів не отримано взагалі. Тому вважаємо, що для ефективної дорозвідки нафтових родовищ Бориславського нафтогазопромислового району необхідно змінити її методичні основи. А саме, розвідувальні свердловини необхідно проєктувати поблизу свердловин, які дали промисловий прилив нафти, розміщуючи їх послідовно на невеликих відстанях. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |