Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (5) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Мальований Б$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 10 Представлено документи з 1 до 10 |
|||
| 1. | 
Мальований Б. Я. Вроджений гіпертрофічний пілоростеноз у новонароджених [Електронний ресурс] / Б. Я. Мальований, А. А. Переяслов, К. В. Шахов // Хірургія дитячого віку. - 2014. - № 3-4. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2014_3-4_23 Наведено огляд літератури щодо вродженого гіпертрофічного пілоростенозу в новонароджених. Визначено, що захворюваність на пілоростеноз залишається високою, тому продовжується вивчення етіології та патогенезу цього захворювання, пошук нових методів його діагностики та оперативного лікування. Акцентовано увагу на питаннях, які потребують подальшого глибокого вивчення. | ||
| 2. | 
Качур О. О. Основні загрози фінансовій безпеці суб'єктів підприємництва виноробної галузі [Електронний ресурс] / О. О. Качур, Б. Ю. Мальований // Менеджер. - 2018. - № 2. - С. 201-206. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzhm_2018_2_28 | ||
| 3. |
Переяслов А. А. Значення даних лабораторного дослідження у діагностиці гострого апендициту у дітей [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, О. М. Никифорук, А. І. Бобак, Р. В. Стеник, Р. І. Дац, Б. Я. Мальований // Хірургія дитячого віку. - 2020. - № 2. - С. 48-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2020_2_9 Незважаючи на тривалу історію вивчення гострого апендициту (ГА), частота запізнілої діагностики, виникнення перфорацій та негативних апендектомій залишаються достатньо високими. Діагноз ГА в багатьох випадках залежить від клінічного досвіду хірурга, проте в значної частини пацієнтів класична картина апендициту відсутня, що зумовлює високу частоту діагностичних помилок та необхідність пошуку нових діагностичних маркерів. Мета роботи - порівняти різні лабораторні показники не тільки для діагностики апендициту у дітей, але й доопераційного виявлення пацієнтів із можливим перфоративним ГА. Робота грунтується на результатах обстеження 3171 дитини, що прооперовані в I хірургічному відділенні Львівської обласної дитячої клінічної лікарні "ОХМАТДИТ" упродовж 2009 - 2018 рр. Контрольну групу склали 146 дітей, госпіталізованих з підозрою на ГА, проте в подальшому цей діагноз не був підтверджений. Криві помилок, специфічність, чутливість, позитивна (ППЦ) і негативна (НПЦ) прогностична цінність, коефіцієнт імовірності (Likelihood Ratio - LR) визначали за показниками лейкоцитозу, кількості нейтрофілів, співвідношення нейтрофілів до лімфоцитів (СНЛ) щодо діагностики ГА і його ускладнених форм, а також рівня натрію для діагностики перфоративного апендициту. Висновки: серед показників загального аналізу крові найкращу прогностичну значущість щодо діагностики ГА у дітей виявляють СНЛ та кількість нейтрофілів. СНЛ разом із рівнем натрію дозволяють з високим ступенем достовірності доопераційно виявити дітей з підозрою на перфорацію червоподібного відростка. Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом всіх зазначених у роботі установ. На проведення досліджень було отримано інформовану згоду батьків, дітей. | ||
| 4. | 
Марина А. С. Виконання державного бюджету як фактор забезпечення економічної безпеки держави [Електронний ресурс] / А. С. Марина, І. Л. Долозіна, Б. Ю. Мальований. // Ефективна економіка. - 2017. - № 12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/efek_2017_12_34 | ||
| 5. |
Гижа Л. Ю. Випадок сиреномелії в однієї дитини із двійні [Електронний ресурс] / Л. Ю. Гижа, Р. В. Стеник, А. А. Переяслов, Б. Я. Мальований, Т. О. Черевань, О. Є. Борова-Галай // Хірургія дитячого віку. - 2020. - № 3. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2020_3_11 Сиреномелія - надзвичайно рідкісна вроджена вада, що характеризується повним або частковим злиттям нижніх кінцівок, і поєднується із численними аномаліями внутрішніх органів, зокрема сечовидільної системи, що і визначають несприятливий прогноз у цих дітей, які помирають внутрішньоутробно або у ранньому неонатальному періоді. Пренатальна ультрасонографічна діагностика, особливо протягом першого-другого триместру, дозволяє встановити наявність сиреномелії. У зв'язку із надзвичайної рідкістю вади, представлено перший випадок сиреномелії в однієї дитини із двійні, народжених в Україні. Діагноз сиреномелії встановлено при плановому пренатальному ультрасонографічному обстеженні вагітної з багатоплідною вагітністю. Після пологів новонароджений із сиреномелією переведений у реанімаційне відділення КНП ЛОР Львівської обласної дитячої лікарні "ОХМАТДИТ". При обстеженні виявлено повне злиття нижніх кінцівок на всьому протязі, відсутність однієї нирки, сечового міхура та зовнішніх статевих органів. Через 9 днів після народження, при наростаючих явищах ниркової та дихальної недостатності, дитина померла. Висновки: сиреномелія - рідкісна вроджена вада розвитку, яка супроводжується високою летальністю у ранньому неонатальному періоді внаслідок наявності асоційованих вад розвитку, зокрема вад сечовидільної системи. Ультрасонографія у пренатальному періоді є скринінговим методом діагностики цієї вади. Сиреномелія - надзвичайно рідкісна вроджена вада, що характеризується повним або частковим злиттям нижніх кінцівок, і поєднується із численними аномаліями внутрішніх органів, зокрема сечовидільної системи, що і визначають несприятливий прогноз у цих дітей, які помирають внутрішньоутробно або у ранньому неонатальному періоді. Пренатальна ультрасонографічна діагностика, особливо протягом першого-другого триместру, дозволяє встановити наявність сиреномелії. У зв'язку із надзвичайної рідкістю вади, представлено перший випадок сиреномелії в однієї дитини із двійні, народжених в Україні. Діагноз сиреномелії встановлено при плановому пренатальному ультрасонографічному обстеженні вагітної з багатоплідною вагітністю. Після пологів новонароджений із сиреномелією переведений у реанімаційне відділення КНП ЛОР Львівської обласної дитячої лікарні "ОХМАТДИТ". При обстеженні виявлено повне злиття нижніх кінцівок на всьому протязі, відсутність однієї нирки, сечового міхура та зовнішніх статевих органів. Через 9 днів після народження, при наростаючих явищах ниркової та дихальної недостатності, дитина померла. Висновки: сиреномелія - рідкісна вроджена вада розвитку, яка супроводжується високою летальністю у ранньому неонатальному періоді внаслідок наявності асоційованих вад розвитку, зокрема вад сечовидільної системи. Ультрасонографія у пренатальному періоді є скринінговим методом діагностики цієї вади. | ||
| 6. | 
Мальований Б. Ю. Концептуальні положення фінансової безпеки регіонів в умовах децентралізації [Електронний ресурс] / Б. Ю. Мальований // Вісник ХНАУ. Серія : Економічні науки. - 2019. - № 1. - С. 421-432. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_ekon_2019_1_41 | ||
| 7. |
Переяслов А. А. Сучасні принципи діагностики та лікування гострого апендициту в дітей [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, Р. В. Стеник, А. І. Бобак, А. О. Дворакевич, О. М. Никифорук, О. Є. Борова-Галай, Б. Я. Мальований // Хірургія дитячого віку. - 2021. - № 2. - С. 32-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2021_2_7 У багатьох пацієнтів типова клінічна картина гострого апендициту (ГА) відсутня, що спричинює високу частоту діагностичних помилок і, відповідно, зростання частоти ускладнених форм ГА. Це зумовлює необхідність пошуку доступних лабораторних маркерів, які б дали змогу з високим ступенем достовірності виділяти дітей не тільки з ГА, але й з перфорацією червоподібного відростка. Питання, який метод апендектомії обрати в дитини - традиційний чи мініінвазивний - залишається дискусійним. Мета роботи - узагальнити результати діагностики та лікування ГА у дітей з використанням різноманітних лабораторних маркерів, ультрасонографії (УСГ) і лапароскопічних втручань. Робота грунтується на результатах обстеження та лікування 3171 дітей, яких оперували з приводу ГА упродовж 2009 - 2018 рр. Діагноз встановлювали на основі анамнезу, об'єктивного та лабораторного обстеження. УСГ проводили в 1183 (37,3 %) дітей. Відкриту апендектомію (ВА) виконували у 2879 (90,8 %), а лапароскопічну (ЛА) - у 292 (9,2 %) дітей. З метою оцінки результатів використовували методи варіаційної статистики, визначення специфічності, чутливості, позитивної і негативної прогностичної цінності тощо. Висновки: для діагностики ГА серед лабораторних показників найкращу прогностичну цінність виявляє СНЛ, а для доопераційної діагностики перфоративного апендициту - показники натріємії і СНЛ. У дітей з гострим абдомінальним синдромом УСГ дає змогу з високим ступенем достовірності підтвердити або виключити діагноз ГА. Лапароскопічна апендектомія є реальною альтернативою традиційним методам лікування ГА. Окрім добре відомих переваг мінінвазивної хірургії, ЛА має переваги у віддалені терміни після операції. | ||
| 8. |
Переяслов А. А. Вибір методу лікування новонароджених із гіпертрофічним пілоростенозом [Електронний ресурс] / А. А. Переяслов, Б. Я. Мальований, Р. В. Стеник, А. О. Дворакевич, М. М. Микита // Хірургія дитячого віку. - 2021. - № 4. - С. 53-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2021_4_9 Гіпертрофічний пілоростеноз (ГПС) є одним із найчастіших чинників блювання в новонароджених. Відкрита пілороміотомія протягом багатьох десятиліть залишалась основним методом лікування дітей із ГПС завдяки відмінним результатам і незначній кількості ускладнень. Після впровадження в клінічну практику лапароскопічної пілороміотомії цей метод поступово набуває поширеності серед дитячих хірургів. Щодо переваг і недоліків лапароскопічної пілороміотомії порівняно з традиційною пілороміотомією дані літератури носять суперечливий характер. Мета роботи - проаналізувати власний досвід лікування дітей із ГПС із застосуванням традиційної мініінвазивної техніки. Робота грунтується на результатах лікування 98 дітей, яких оперували з приводу гіпертрофічного пілоростенозу упродовж 2009 - 2020 рр. Діагноз встановлювали на основі клінічних даних, даних лабораторного обстеження і результатів ультрасонографії. Хірургічне втручання проводили після корекції електролітних розладів, а метод корекції (відкриту чи лапароскопічну пілороміотомію) обирав хірург. З метою оцінки результатів застосовували методи варіаційної статистики, параметричної та непараметричної оцінки результатів. Висновки: пілороміотомія залишається основним методом лікування новонароджених із пілоростенозом, а метод втручання визначається хірургом. Відкрита та лапароскопічна пілороміотомія однаково ефективні і безпечні для лікування дітей із гіпертрофічним пілоростенозом. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. | ||
| 9. |
Борова-Галай О. Є. Ультрасонографія у діагностиці гіпертрофічного пілоростенозу в дітей: переваги та "підводні камені" [Електронний ресурс] / О. Є. Борова-Галай, Б. Я. Мальований, А. А. Переяслов, О. М. Никифорук // Хірургія дитячого віку (Україна). - 2022. - № 4. - С. 17-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2022_4_5 | ||
| 10. |
Мальований Б. Я. Віддалені наслідки пілороміотомії в дітей [Електронний ресурс] / Б. Я. Мальований, А. А. Переяслов // Хірургія дитячого віку (Україна). - 2023. - № 1. - С. 66-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Khdv_2023_1_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |