Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Малашонок В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 12
Представлено документи з 1 до 12
|
1. |
Зелинская Н. Б. Состояние гормонального статуса детей с врожденной дисфункцией коры надпочечников, обусловленной дефицитом 21-гидроксилазы [Електронний ресурс] / Н. Б. Зелинская, Н. Л. Погадаева, Е. В. Глоба, И. Ю. Шевченко, Т. Н. Бегутова, О. А. Хорошая, В. Б. Малашонок // Перинатология и педиатрия. - 2015. - № 1. - С. 54-59. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2015_1_14 Цель работы - проанализировать гормональный статус у детей Украины с врожденной дисфункцией коры надпочечников, которые находятся на терапии разными видами глюкокортикоидов; выявить возрастные особенности подхода к заместительной терапии этой патологии. Создана база данных пациентов в возрасте 0 - 17 лет с врожденной дисфункцией коры надпочечников, обусловленной дефицитом 21-гидроксилазы. Опрошены пациенты и их родители по поводу выполнения рекомендаций врача в отношении соблюдения дозирования и кратности приема препаратов. Полученные результаты статистически обработаны с помощью стандартных методов статистического анализа с использованием программного обеспечения для персонального компьютера: Microsoft Excel и Statistics 6.0. Использованы методы описательной статистики. Выполнена проверка соответствия рассматриваемых переменных нормальному распределению по критерию Колмогорова - Смирнова. Распределение исследуемого признака считалось нормальным при p >> 0,05. Данные проанализированы с помощью параметрических и непараметрических методов статистики. Оценена частота наличия случаев в процентах, представлены результаты как среднее значение (М) +- стандартное отклонение (SD). Для сравнения двух выборок с нормальным и ненормальным распределением применен t-критерий Стьюдента (параметрический метод) и критерий Манна - Уитни (непараметрический метод), соответственно, разница считалась вероятной при p << 0,05. Установлено, что почти 50 % детей с врожденной дисфункцией коры надпочечников получают неадекватную заместительную гормональную терапию, 35 % пациентов имеют уровень 17-ОНР, более чем на <$E(+)3 sigma> превышающий нормативные значения. Показаны пути оптимизации гормональной терапии разных форм врожденной дисфункции коры надпочечников вследствие дефицита 21-гидроксилазы. Выводы: поддерживание нормальной компенсации врожденной дисфункции коры надпочечников у детей является непростой задачей, так как всегда имеется риск между передозировкой и недостаточной дозой гормонов из-за лабильности обменных процессов у детей в период активного роста и развития. Необходимо проводить разъяснительную работу среди родителей и подростков с врожденной дисфункцией коры надпочечников для соблюдения рекомендованных доз и схем приема гормональных препаратов, современно мониторировать гормональный статус для улучшения компенсации врожденной дисфункцией коры надпочечников и предупреждения развития осложнений заболевания.
| 2. |
Кошевая Н. П. Инновационные технологии в лечении беременных, больных сахарным диабетом. Ведение беременных на помповой инсулинотерапии (клинический случай) [Електронний ресурс] / Н. П. Кошевая, В. Б. Малашонок, Ю. Б. Кошевой // Ендокринологія. - 2015. - Т. 20, № 3. - С. 599-603. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2015_20_3_9 Представлен клинический случай ведения беременной с сахарным диабетом 1-го типа. Несмотря на лабильность течения диабета и склонность к дневным и ночным гипогликемиям, благодаря постоянной подкожной инфузии инсулина с помощью инсулинового дозатора, измерению гликемии в реальном времени и достижению компенсации углеводного обмена удалось сохранить беременность и благополучно разрешить ее.Наведено клінічний випадок ведення вагітної з цукровим діабетом 1-го типу. Завдяки постійній підшкірній інфузії інсуліну за допомогою інсулінового дозатора, вимірюванню глікемії в реальному часі та досягненню компенсації вуглеводного обміну вдалося зберегти вагітність і вдало завершити її.The article presents a medical case of management of pregnant woman with type 1 diabetes. Owing to a continuous subcutaneous insulin infusion via an insulin dispenser, measurement of glucose level in real time, and achieving carbohydrate metabolism compensation, we managed to keep the pregnancy with labile diabetes progress and resolve it successfully.
| 3. |
Малашонок В. Б. Рак щитовидной железы у детей: мифы и реальность [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 3-4. - С. 93-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_3-4_20
| 4. |
Малашонок В. Б. О создании искусственной поджелудочной железы для детей с сахарным диабетом 1 типа [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 3-4. - С. 95-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_3-4_21
| 5. |
Малашонок В. Б. Исследование генетического риска заболевания сахарным диабетом 1 типа [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 3-4. - С. 96-97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_3-4_22
| 6. |
Малашонок В. Б. Отклонена регистрация биосимиляра инсулина на европейском рынке [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 3-4. - С. 97. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_3-4_23
| 7. |
Малашонок В. Б. Повышенное содержание калия в рационе может защитить при сахарном диабете [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2015. - № 3-4. - С. 97-98. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2015_3-4_24
| 8. |
Малашонок В. Б. Ризик неоплазії в педіатричних хворих, які отримують лікування гормоном росту, — доповідь Комітету з лікарських препаратів і терапії Товариства педіатрів-ендокринологів [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2016. - № 2. - С. 79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2016_2_16
| 9. |
Малашонок В. Б. Генетична та епігенетична модуляція чутливості до гормона росту визначається за дослідженням утворення ІФР-1 [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2016. - № 2. - С. 79-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2016_2_17
| 10. |
Малашонок В. Б. Незалежний від інсуліноподібного фактора росту вплив гормона росту на утворення хряща ростових пластин і зростання кісток у довжину [Електронний ресурс] / В. Б. Малашонок // Український журнал дитячої ендокринології. - 2016. - № 2. - С. 80 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujde_2016_2_18
| 11. |
Кошева Н. Сучасні технології в лікуванні вагітних із цукровим діабетом [Електронний ресурс] / Н. Кошева, В. Малашонок // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2019. - Т. 5, № 2. - С. 35-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2019_5_2_9
| 12. |
Глоба Є. В. Генетичний спектр порушень розвитку статі у дітей в Україні [Електронний ресурс] / Є. В. Глоба, Н. Б. Зелінська, Ю. О. Щербак, Н. Л. Погадаєва, І. Ю. Шевченко, О. О. Хорошая, Т. М. Бегутова, В. Б. Малашонок // Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2019. - № 4. - С. 22-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kee_2019_4_5 Порушення розвитку статі (ПРС) - це група патологічних станів, за яких існують розбіжності між хромосомною, гонадною та фенотиповою статтю. Мета роботи - визначити клінічні та молекулярно-генетичні особливості ПРС у дітей в Україні. Проведено ретроспективний аналіз 10б медичних карт пацієнтів з ПРС за період з 2000 по 2019 р. та проаналізовано їх клінічні дані, анамнез, результати гормональних, генетичних, функціональних та інструментальних обстежень. Усім пацієнтам (від народження та до 18 років) проводили цитогенетичне (каріотипування за стандартною методикою) та, за необхідності, молекулярно-цитогенетичне дослідження (FiSH-метод). Молекулярно-генетичне дослідження виконували в обраній групі пацієнтів із 46,XY та із 46,XX ПРС (n = 49) з повним екзомним секвенуванням (WES). Серед 10б обстежених хромосомне ПРС було діагностовано у 17,0 % (n = 18), ПРС із 46,XY - у 68,9 % (n = 73), ПРС із 46,XX - у 14,1 % пацієнтів (n = 15). Більшість дітей (60 %) із 46,XY ПРС виховуються в жіночій громадянській статі, 57,1 % із 46,XX ПРС - в чоловічій. Серед дітей із 46,XY та із 46,XX ПРС генетична діагностика (WES) виявила патогенні мутації в 46,9 % випадку, мутації неясної значущості - в 30,6 %. У 6,1 % пацієнтів ці мутації не були причиною ПРС, а у 16,3 % WES не виявило жодної генетичної причини їх захворювання. За даними Реєстру найбільшою групою ПРС у дітей в Україні (68,9 %) є 46,XY ПРС, а найбільш частою генетичною причиною ПРС у них (26 %) - мутації в гені андрогенового рецептора (AR). Висновки: всім пацієнтам із 46,XY ПРС та із 46,XX ПРС показано проведення генетичного обстеження, зокрема шляхом WES, для верифікації клінічного діагнозу, обгрунтування тактики лікування і подальшого спостереження.Порушення розвитку статі (ПРС) - це група патологічних станів, за яких існують розбіжності між хромосомною, гонадною та фенотиповою статтю. Мета роботи - визначити клінічні та молекулярно-генетичні особливості ПРС у дітей в Україні. Проведено ретроспективний аналіз 10б медичних карт пацієнтів з ПРС за період з 2000 по 2019 р. та проаналізовано їх клінічні дані, анамнез, результати гормональних, генетичних, функціональних та інструментальних обстежень. Усім пацієнтам (від народження та до 18 років) проводили цитогенетичне (каріотипування за стандартною методикою) та, за необхідності, молекулярно-цитогенетичне дослідження (FiSH-метод). Молекулярно-генетичне дослідження виконували в обраній групі пацієнтів із 46,XY та із 46,XX ПРС (n = 49) з повним екзомним секвенуванням (WES). Серед 10б обстежених хромосомне ПРС було діагностовано у 17,0 % (n = 18), ПРС із 46,XY - у 68,9 % (n = 73), ПРС із 46,XX - у 14,1 % пацієнтів (n = 15). Більшість дітей (60 %) із 46,XY ПРС виховуються в жіночій громадянській статі, 57,1 % із 46,XX ПРС - в чоловічій. Серед дітей із 46,XY та із 46,XX ПРС генетична діагностика (WES) виявила патогенні мутації в 46,9 % випадку, мутації неясної значущості - в 30,6 %. У 6,1 % пацієнтів ці мутації не були причиною ПРС, а у 16,3 % WES не виявило жодної генетичної причини їх захворювання. За даними Реєстру найбільшою групою ПРС у дітей в Україні (68,9 %) є 46,XY ПРС, а найбільш частою генетичною причиною ПРС у них (26 %) - мутації в гені андрогенового рецептора (AR). Висновки: всім пацієнтам із 46,XY ПРС та із 46,XX ПРС показано проведення генетичного обстеження, зокрема шляхом WES, для верифікації клінічного діагнозу, обгрунтування тактики лікування і подальшого спостереження.
|
|
|