Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Макуріна Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 26
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Макуріна Г. І. Питання викладання дерматоскопії інтернам і курсантам на кафедрі дерматовенерології та косметології [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна, В. А. Бочаров, І. Ш. Турчіна, Н. Ю. Резніченко, Д. В. Чешенко // Запорожский медицинский журнал. - 2011. - т. 13, № 6. - С. 113-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2011_13_6_32 Приведены данные о необходимости и объеме преподавания дерматоскопии в качестве элективного курса врачам-интернам и курсантам факультета последипломного образования.
| 2. |
Бочаров В. А. Організація навчання студентів в умовах кредитно-модульної системи [Електронний ресурс] / В. А. Бочаров, Г. І. Макуріна, Т. М. Пахальчук, М. В. Сікорська, Н. Ю. Резніченко // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 2. - С. 160-161. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_2_42 Обсуждена важность использования как традиционных, так и современных компьютерных технологий для самостоятельной аудиторной работы студентов в условиях кредитно-модульной системы.
| 3. |
Сікорська М. В. Особливості викладання клінічних дисциплін студентам з англомовною формою навчання [Електронний ресурс] / М. В. Сікорська, І. В. Візір, Г. І. Макуріна, Т. М. Пахольчук, А. В. Бачурін // Запорожский медицинский журнал. - 2010. - т. 12, № 6. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2010_12_6_34 Раскрыты проблемы, возникшие при преподавании клинических дисциплин в группах студентов, где обучение ведется на английском языке. Представлены различные формы работы, которые позволяют повысить уровень усвоения неврологии и активизировать творческую деятельность студентов-иностранцев.
| 4. |
Бочаров В. А. Дискусійні питання робочої програми з косметології для курсантів різних спеціальностей [Електронний ресурс] / В. А. Бочаров, B. I. Дарій, О. В. Крайдашенко, Г. І. Макуріна, І. П. Турчіна, В. В. Бочарова, Н. Ю. Резніченко, В. В. Гладишев, Ю. І. Корнієвський, І. В. Бушуєва // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2010. - Вип. 23, № 2. - С. 106-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2010_23_2_34 Рассмотрены необходимость, условия, программа проведения тематических курсов усовершенствования квалификации по специальности "Косметология" для врачей и провизоров-косметологов.
| 5. |
Бочаров В. А. Інтеграційні складові викладання косметології та "косметологічні" напрямки роботи СНТ у медичному вузі [Електронний ресурс] / В. А. Бочаров, Л. В. Куц, Г. О. Бондаренко, Н. С. Якубська, І. П. Турчіна, Г. І. Макуріна, В. В. Бочарова, Г. В. Пуган, О. С. Турко // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2010. - Вип. 23, № 2. - С. 109-110. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2010_23_2_35 В Запорожском государственном медицинском университете используется принцип интеграции различных кафедр и различных ВУЗов в преподавании косметологии.
| 6. |
Кірієнко В. О. Порушення фізіологічних маркерів психоемоційного напруження та їх корекція з використанням температурноміографічного тренінгу в комплексній терапії псоріатичної хвороби у хворих з надмірною масою тіла та артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / В. О. Кірієнко, Г. І. Макуріна, Є. С. Якименко // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2015. - № 1. - С. 24-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2015_1_7 Мета роботи - розробити методику та проаналізувати ефективність комплексної терапії хворих на псоріаз з надмірною масою тіла (НМТ) й артеріальною гіпертензією (АГ) з використанням методів біологічного управління у порівнянні з традиційним лікуванням. Обстежено 50 хворих (28 жінок і 22 чоловіки віком від 20-ти до 60-ти років) з вульгарним псоріазом (ВП), підвищеною масою тіла та АГ. Шкірний процес оцінено з використанням індексу PASI. Для оцінювання емоційного стану використовувався тест Спілбергера - Ханіна. Психофізіологічне обстеження та курс релаксаційних температурно-міографічних тренінгів проведено за допомогою програмно-апаратного комплексу бослаб - профессиональный плюс. Вивчення клінічних показників перебігу ВП у хворих з НМТ (<$Eroman ІМТ~>>~25>) та АГ виявило частіше рецидивування дерматозу в 84 % випадків з достовірним переважанням коморбідності за патологією серцево-судинної системи. Для оцінки ефективності запропонованого комплексного методу терапії сформовано 2 групи: I - 24 хворих на ВП і АГ; II - 26 хворих на ВП з НМТ. Групи було розподілено на підгрупи: 1-ша - основна група (ОГ-1), група порівняння (ГП-1); 2-га - основна група (ОГ-2), група порівняння (ГП-2). Пацієнтам основних підгруп для лікування використовували традиційну терапію та методи біологічного управління (курс релаксаційних тренінгів і температурно-міографічний). Хворі підгруп порівняння одержували тільки традиційну терапію. Контрольні обстеження проводили до і після (через 1 міс) лікування. Зниження індексу у хворих, які одержували терапію з використанням температурно-міографічного тренінгу, статистично значимо відрізнялося від результатів пацієнтів, яких лікували лише стандартною терапією. Під час вивчення тривожності за опитувальником Спілбергера - Ханіна у хворих на псоріаз показники тривожності (реактивна тривожність - (<$E49,67~symbol С~0,67>) бала, особистісна тривожність - (<$E55,37~symbol С~0,36>) бала) були суттєво та статистично значущо (<$Eroman p~<<~0,001>) підвищеними у порівнянні зі здоровими особами в групі контролю (реактивна тривожність - (<$E32,20~symbol С~0,44>) бала і особистісна тривожність - (<$E31,87~symbol С~0,64>) бала). Усе це свідчило про значний вилив психоемоційного статусу на перебіг псоріатичної хвороби. В ході лікування спостерігалося статистично значуще зниження показників реактивної та особистісної тривожності (<$Eroman p~<<~0,05>) у порівнянні з хворими, яких лікували за допомогою традиційних методів. Висновки: докази причинно-наслідкового зв'язку ожиріння із серйозними метаболічними порушеннями і серцево-судинними захворюваннями визначають важливість цієї проблеми для сучасної охорони здоров'я. Псоріаз і ожиріння незалежно впливають на серцево-судинну систему, збільшуючи ризик ранньої смертності. В міру прогресування псоріазу у хворих з НМТ психоемоційні порушення закріплюються та формують стереотипи харчової поведінки як спосіб психологічного захисту. В цьому аспекті використання методів біологічного управління набуває пріоритетного напряму та потребує подальших досліджень з метою підвищення ефективності терапії, покращання якості життя хворих і зниження частоти виникнення ускладнень у хворих на псоріаз, особливо з коморбідними станами.
| 7. |
Макуріна Г. І. Гендерні особливості епідеміології та клініки псоріазу з супутньою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна, В. П. Федотов, В. А. Візір // Запорожский медицинский журнал. - 2015. - № 5. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zmzh_2015_5_8 Сочетание псориаза и артериальной гипертензии (АГ) влияет на клиническое течение обоих заболеваний. С целью изучения гендерных особенностей течения псориаза и АГ обследовали 81 больного, страдающего одновременно псориазом и гипертонической болезнью. Установлено, что существуют значительные гендерные отличия в факторах, клинических проявлениях и течении как псориаза, так и АГ, их взаимосвязь. Возраст большинства мужчин, страдающих псориазом в сочетании с АГ, - 55 - 65 лет, женщин - 45 - 55 лет. Что касается массы тела, также существуют определённые различия. В целом преобладает количество пациентов с нормальным весом или повышенным в пределах ожирения I степени. В то же время в группе пациентов с ожирением III степени мужчин на 8,33 % больше, чем женщин. Среди факторов,провоцирующих появление или обострение дерматоза, женщины в 77,78 %, а мужчины в 51,11 % определили стресс; на втором месте у мужчин - неопределённые триггеры, на третьем - сезон как провоцирующий фактор. У женщин наследственность и сезон являются факторами, которые вызывают появление или обострение дерматоза во вторую или третью очередь. Тяжёлые формы дерматоза с индексом PASI выше 30 баллов установлены у 64,2 % больных, при этом у мужчин чаще регистрировали экссудативный бляшечный и артропатический псориаз, а у женщин - только артропатическую форму дерматоза. Пациенты с указанными тяжёлыми формами имели также нарушения суточного ритма артериального давления в виде недостаточного его снижения в вечерние и ночные часы.
| 8. |
Федотов В. П. Особливості клінічних проявів та перебігу псоріазу у хворих з супутньою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / В. П. Федотов, В. А. Візір, Г І. Макуріна // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2014. - № 1-4. - С. 47-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dcs_2014_1-4_7
| 9. |
Макуріна Г. І. Морфологічні особливості мікроциркуляторного русла шкіри у хворих на псоріаз і гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна // Morphologia. - 2016. - Т. 10, № 1. - С. 38-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Morphology_2016_10_1_7
| 10. |
Макуріна Г. І. Патоморфогенез сполучнотканинного компоненту шкіри хворих на псоріаз і гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна // Вісник проблем біології і медицини. - 2016. - Вип. 2(2). - С. 191-194. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2016_2(2)__44
| 11. |
Макуріна Г. І. Стан епідермісу та епідермально-дермального з’єднання шкіри хворих на псоріаз і гіпертонічну хворобу [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна // Патологія. - 2016. - № 1. - С. 73-78. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2016_1_15 Требуют выяснения и дальнейшей разработки вопросы патоморфогенеза повреждений эпителиального компонента кожи у больных псориазом и гипертонической болезнью (ГБ) на фоне инволютивных преобразований кожи. Цель работы - определение структурных повреждений эпидермиса больных псориазом в зависимости от наличия или отсутствия артериальной гипертензии (АГ). У 60 пациентов были изучены биоптаты кожи с помощью светооптической микроскопии. Количественное морфологическое исследование провели с использованием программного пакета ImageJ 1,47v и применением общих принципов морфометрического анализа. Выявлено, что морфологическое исследование состояния кожи лиц пожилого возраста в контрольной группе выявило типичные инволютивные изменения эпидермиса. В частности, эпидермис на поверхности сглаженных сосочков был неравномерно истончённым. Максимальная общая толщина базального, остистого и зернистого слоёв составляла 41,7 мкм, минимальная - 26,3 мкм. В локусах истончения (над верхушками сосочков) соотношение клеток по слоям эпидермиса оставалось без патологических признаков. Установлено, что морфологическим субстратом повреждения эпидермиса у больных псориазом и ГБ является комплекс локальных нарушений структуры эпителиального компонента кожи: перифокальная гиперплазия и дистрофия кератиноцитов с акантолизом и деструкцией эпидермально-дермального соединения, включая фрагментацию базальной мембраны эпидермиса. Это вызывает каскад типичных патоморфологических изменений, которые по своей интенсивности значительно превосходят повреждения кожи у больных псориазом без АГ. В активной фазе псориаза наличие АГ усугубляет степень локальных повреждений эпидермиса, усиливая развитие гиперкератоза, паракератоза, папилломатозной гиперплазии, межклеточного и цитоплазматического отёка эпидермоцитов, расслоение и отслойку эпидермиса за счёт транссудации, микроабсцессов Мунро, лейкоцитарной инфильтрации, эритродиапедеза и кровоизлияний.
| 12. |
Макуріна Г. І. Особливості активності iNOS у вогнищах ураженої шкіри хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна, М. М. Баударбекова // Патологія. - 2016. - № 2. - С. 40-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2016_2_8 Цель работы - выявить особенности активности синтазы оксида азота при иммуногистохимическом (ИГХ) исследовании образцов кожи пациентов с псориазом и сопутствующей артериальной гипертензией. Образцы для ИГХ исследования брали из операционного материала 40 больных псориазом, среди которых 20 страдают псориазом и артериальной гипертензией в виде гипертонической болезни (ГБ), 20 - только псориазом, группа контроля - 20 практически здоровых лиц. Для диагностики основных патогистологических процессов кожи парафиновые срезы ткани окрашивали гематоксилином и эозином. ИГХ определение экспрессии маркера iNOS проводилось с использованием кроличьих поликлональных антител к iNOS. Клетки кожи здоровых людей демонстрировали почти невыразительную окраску при проведении ИГХ определения iNOS в клетках эпидермиса и дермы. При проведении аналогичного исследования фрагментов кожи больных псориазом наблюдалась большое количество положительно окрашенных клеток эпидермиса, а именно: базального, остистого и зернистого слоёв. Экспрессия iNOS в исследованных препаратах выглядела как интрацитоплазматические бледно- и тёмно-коричневые гранулы, которые обеспечивали гомогенное окрашивание клеток различной интенсивности. Клетки дермы как в сосочковом, так и в сетчатом слое демонстрировали интенсивное тёмно-коричневое окрашивание большинства фибробластов и иммунокомпетентных клеток. Выявлено, что в зонах псориатического поражения кожи больных псориазом в сочетании с ГБ наблюдалось более интенсивное и в большем количестве клеток эпидермиса и дермы ИГХ окрашивание в виде многочисленных интрацитоплазматических включений умеренно- и тёмно-коричневого цвета. Выводы: при сравнении уровня экспрессии iNOS U-критерием Манна-Уитни установлена достоверная разница между экспрессией iNOS в эпидермисе при изолированном псориатическом поражении и псориазом в сочетании с ГБ (р << 0,05) с достоверно более высоким уровнем экспрессии у больных с коморбидной патологией. В дерме кожи пациентов с изолированным псориазом обнаружен достоверно более низкий показатель экспрессии iNOS в сравнении с кожей пациентов, страдающих псориазом и ГБ (р << 0,05).
| 13. |
Макуріна Г. І. Клініко-морфологічні паралелі у хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2016. - № 3. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2016_3_5 Мета роботи - вивчити особливості клінічних виявів дерматозу та структурних ушкоджень шкіри у хворих на псоріаз із супутньою артеріальною гіпертензією (АГ) у порівнянні з пацієнтами без коморбідних станів. Клінічне та морфологічне дослідження шкіри проводили у 17-ти хворих на псоріаз із супутньою гіпертонічною хворобою II стадії. Контрольну групу склали 19 хворих на псоріаз із нормальним артеріальним тиском. Діагноз, форму, стадію та тип псоріазу визначали на підставі анамнезу і даних клінічного дослідження. Для оцінювання тяжкості захворювання використовували методику підрахунку індексу PASI. Для гістологічного вивчення структури шкіри досліджували біоптати розміром <$E2~times~3> мм, взяті з уражених елементами псоріатичної висипки ділянок, а також із відповідних за локалізацією (контрлатеральних) ділянок візуально незміненої шкіри. Серійні зрізи тканини виготовляли за загальноприйнятими стандартами. Серед хворих на псоріаз із супутньою АГ переважали пацієнти із формами середньої тяжкості. У більшості хворих на вульгарний псоріаз не було АГ. Особливостями клінічної картини в разі поєднаної патології є яскравіший ексудативний характер висипки, папули стійкі, досить часто мають застійний відтінок, вкриті великою кількістю лусочок, кірок. У чоловіків основної групи частіше спостерігали ексудативні форми, у жінок досить рано процес стає системним, із ураженням суглобів. Ці дані збігаються з результатами індексу PASI в обох групах: в основній групі середній показник становить (33,9 +- 4,2), у контрольній - (26,7 +- 5,3). Гістологічно у хворих з поєднаною патологією виявлено гіперпроліферацію клітин у складі стінки мікросудин, порушення ангіоархітектоніки артеріол і внутрішньососочкових гемокапілярів на тлі дифузного фіброзу сосочків, які значно перевершували патологічні зміни мікроциркуляторного русла у хворих на псоріаз без АГ. Типовими порушеннями тканинної структури шкіри на тлі коморбідної патології були також системний фіброз сосочкового шару і фіброеластоз сітчастого шару дерми. Наслідками патоморфогенезу ушкоджень дерми в разі розвитку псоріатичного процесу на тлі АГ були значний інтерстиційний набряк сосочкового шару, перифокальна лейкоцитарна інфільтрація, ексудація, транссудація, плазморагії у складі дермальних сосочків, лімфостаз і локальне розширення лімфатичної дренажної ланки мікроциркуляції, сладжування еритроцитів, еритродіапедез, крововиливи, а також посилення ендотеліальної дисфункції з активізацією тромбоцитарного гемостазу. Висновки: специфічна клінічна картина дерматозу у хворих на псоріаз за супутньої АГ є маніфестацією патоморфологічних процесів, що відбуваються як у осередках ураженої шкіри, так і у шкірі, що на вигляд не змінена.
| 14. |
Макуріна Г І. Особливості вегетативної регуляції у хворих на псоріаз у поєднанні з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Г І. Макуріна // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2015. - № 3-4. - С. 40-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dcs_2015_3-4_6
| 15. |
Макуріна Г. І. Клінічний випадок чорного акантозу [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна, Т. В. Зубко, Л. О. Чернеда // Дерматологія та венерологія. - 2018. - № 1. - С. 86-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2018_1_18
| 16. |
Макуріна Г. І. Дерматоскопічні та морфологічні особливості деяких клінічних варіантів себорейного кератозу [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна, С. В. Фень, Л. О. Чернеда // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2020. - № 3. - С. 69-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujdvc_2020_3_12 Мета роботи - визначити лікарську тактику, простежити зв'язок і доповнити кореляційні дані між клінічними виявами, дерматоскопічними ознаками та гістологічною картиною типового та плаского варіантів себорейного кератозу (СК). Дослідження проводили на базі КУ "Запорізький обласний шкірно-венерологічний клінічний диспансер" Запорізької обласної ради. Під спостереженням перебували 20 осіб із СК (14 (70 %) жінок та 6 (30 %) чоловіків) віком від 41 до 87 років. Обстеження включало загальний огляд пацієнта, дерматоскопічне та патоморфологічне дослідження. Найбільш часто осередки ураження локалізувалися на шкірі тулуба - у 10 осіб, обличчя та волосистої частини голови - 5, бокової поверхні шиї - 3, рідше верхніх кінцівок - у 2 пацієнтів. I фототип за Фітцпатріком виявлено у 3 (15 %) осіб, II - у 13 (65 %), III - у 4, що складає 20 %. Гістологічно акантотичний варіант СК був визначений у 14 (70 %), папіломатозний та ретикулярний - у 5 та 1 пацієнта відповідно. Дерматоскопічна картина акантотичного варіанта представлена такими критеріями: міліумоподібні кісти - 10 випадків, камедоноподібні отвори - 4, " мозкові звивини" - 5, краї, "з'їдені міллю", - 2, верукозна поверхня - 1, вогнище папіломотозного СК з верукозною, сосочкоподібною поверхнею - 1, кератома з патернами за типом "відбитка пальця" - 3. Ретикулярний (аденоїдний) варіант представлений симетричним вогнищем темно-коричневого кольору округлої форми діаметром до 0,5 см з караями, "з'їденими міллю", та міліумоподібними кістами по периферії. Висновок: варіабельність клінічних, дерматоскопічних та патоморфологічних виявів СК потребує подальшого пошуку нових алгоритмів терапії та диференційної діагностики зі злоякісними новоутвореннями шкіри.
| 17. |
Коваленко А. Ю. Дослідження частоти коморбідних станів у хворих на псоріаз [Електронний ресурс] / А. Ю. Коваленко, Г. І. Макуріна // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 49-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2020_3_22
| 18. |
Макуріна Г. І. Особливості діагностичної тактики та ефективність топічного окисника в лікуванні хворих на себорейний кератоз [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна, Л. О. Чернеда // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2020_3_29
| 19. |
Сюсюка В. Г. Синдром полікістозних яєчників: клініко-патогенетичні аспекти мультидисциплінарної проблеми [Електронний ресурс] / В. Г. Сюсюка, М. Ю. Сергієнко, Г. І. Макуріна, О. А. Єршова, А. С. Чорненька // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 2. - С. 7-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_2_3
| 20. |
Макуріна Г. І. Клінічна картина і діагностична тактика ведення пацієнтів із меланоакантомою [Електронний ресурс] / Г. І. Макуріна, О. І. Макарчук, С. В. Фень // Дерматологія та венерологія. - 2021. - № 1. - С. 58-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtv_2021_1_11
| | |
|
|