Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (22) | Журнали та продовжувані видання (4) | Реферативна база даних (50) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Лутай М$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 26 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Лутай М. И. Эффективность фиксированной комбинации S-амлодипина и аторвастатина у пациентов с высоким и очень высоким сердечно-сосудистым риском [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова, А. Ф. Лысенко, В. В. Товстуха // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 2. - С. 86-94. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_2_14 | |||
| 2. |
Лутай М. И. Международный регистр CLARIFY больных со стабильной ишемической болезнью сердца в Украине: особенности, проблемы, перспективы [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, А. Н. Пархоменко, А. Ф. Лысенко, И. П. Голикова, Ph.G. Steg, N. Greenlaw, I. Ford // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 13-21. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_3_3 | |||
| 3. |
Лутай М. И. Амилоидоз сердца: определение, диагностика, лечение. Клинический случай [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова, А. В. Цыж, В. В. Бугаенко // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 124-138. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2013_1_16 | |||
| 4. |
Лутай М. И. Исследование КОРИФЕЙ: оценка эффективности ивабрадина у амбулаторных пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца и симптомами стенокардии [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова, А. Ф. Лысенко, Л. М. Ткаченко // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 5. - С. 19-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2014_5_3 | |||
| 5. |
Лутай М. И. Кальциноз венечных артерий, аорты, клапанов сердца и ишемическая болезнь сердца: пато физиология, взаимосвязь, прогноз, стратификация риска. Часть 1. Патогенез и маркеры отложения кальция в стенке сосуда [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова // Український кардіологічний журнал. - 2014. - № 6. - С. 92-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2014_6_14 Проведення МСКТ надає можливість неінвазивно оцінити кількість і об'єм коронарного кальцію. Слід зазначити, що виявлення кальцинатів у вінцевих артеріях збільшується з віком і найчастіше підтверджує наявність атеросклеротичних бляшок: чим вищий коронарний кальцієвий індекс (ККІ), тим більша вірогідність стенозу. Відсутність відкладень кальцію свідчить про невисоку ймовірність гемодинамічно значущих стенозів вінцевих артерій і низький ризик серцево-судинних подій у найближчі роки, проте може зустрічатися при наявності атеросклеротичних уражень в осіб молодого віку. Методика може бути рекомендована як скринінговий метод у пацієнтів без симптомів ішемічної хвороби серця з метою виявлення осіб, які мають високу ймовірність її розвитку, а також для диференціальної діагностики в пацієнтів з неясним больовим синдромом у грудній клітці та вирішення питання про доцільність проведення додаткових (зокрема інвазивних) методів обстеження.Ризик серцево-судинних захворювань зростає майже лінійно зі збільшенням коронарного кальцієвого індексу (ККІ). Відсутність кальцифікації вінцевих артерій (ВА) асоціюється з низьким річним ризиком серцево-судинних подій (0,06 - 0,11 %) і виживанням упродовж 10 років 99,4 %. Кількісна оцінка кальцифікації ВА дозволяє уточнити прогноз у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, особливо в групі з проміжним ступенем ризику, порівняно з оцінкою тільки традиційних чинників ризику за чинними алгоритмами: Фремінгемскою шкалою ризику, ATP III, шкалою SCORE. Склероз і кальциноз клапанів серця й аорти мають багато спільних чинників і патофізіологічних механізмів з атеросклерозом. Враховуючи кореляції цих показників з ККІ, виявлення кальцинозу низхідної аорти, аортального або мітрального клапанів може бути додатковим критерієм підвищеного серцево-судинного ризику в безсимптомних або малосимптомних пацієнтів. На теперішній час не доведено причинно-наслідковий зв'язок між процесами атеросклерозу, судинної кальцифікації й остеопорозом. | |||
| 6. |
Лутай М. И. Кальциноз венечных артерий, аорты, клапанов сердца и ишемическая болезнь сердца: патофизиология, взаимосвязь, прогноз, стратификация риска. Часть 2. Кальциноз венечных артерий: диагностика, интерпретация данных, взаимосвязь с другими диагностическими методами выявления ишемической болезни сердца [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 1. - С. 92-102. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_1_13 Проведення МСКТ надає можливість неінвазивно оцінити кількість і об'єм коронарного кальцію. Слід зазначити, що виявлення кальцинатів у вінцевих артеріях збільшується з віком і найчастіше підтверджує наявність атеросклеротичних бляшок: чим вищий коронарний кальцієвий індекс (ККІ), тим більша вірогідність стенозу. Відсутність відкладень кальцію свідчить про невисоку ймовірність гемодинамічно значущих стенозів вінцевих артерій і низький ризик серцево-судинних подій у найближчі роки, проте може зустрічатися при наявності атеросклеротичних уражень в осіб молодого віку. Методика може бути рекомендована як скринінговий метод у пацієнтів без симптомів ішемічної хвороби серця з метою виявлення осіб, які мають високу ймовірність її розвитку, а також для диференціальної діагностики в пацієнтів з неясним больовим синдромом у грудній клітці та вирішення питання про доцільність проведення додаткових (зокрема інвазивних) методів обстеження.Ризик серцево-судинних захворювань зростає майже лінійно зі збільшенням коронарного кальцієвого індексу (ККІ). Відсутність кальцифікації вінцевих артерій (ВА) асоціюється з низьким річним ризиком серцево-судинних подій (0,06 - 0,11 %) і виживанням упродовж 10 років 99,4 %. Кількісна оцінка кальцифікації ВА дозволяє уточнити прогноз у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, особливо в групі з проміжним ступенем ризику, порівняно з оцінкою тільки традиційних чинників ризику за чинними алгоритмами: Фремінгемскою шкалою ризику, ATP III, шкалою SCORE. Склероз і кальциноз клапанів серця й аорти мають багато спільних чинників і патофізіологічних механізмів з атеросклерозом. Враховуючи кореляції цих показників з ККІ, виявлення кальцинозу низхідної аорти, аортального або мітрального клапанів може бути додатковим критерієм підвищеного серцево-судинного ризику в безсимптомних або малосимптомних пацієнтів. На теперішній час не доведено причинно-наслідковий зв'язок між процесами атеросклерозу, судинної кальцифікації й остеопорозом. | |||
| 7. |
Лутай М. И. Кальциноз венечных артерий, аорты, клапанов сердца и ишемическая болезнь сердца: патофизиология, взаимосвязь, прогноз, стратификация риска. Часть 3. Взаимосвязь кальцификации венечных артерий с кальцинозом других локализаций (аорта, клапаны сердца), остеопорозом. Возможности прогноза и стратификации риска [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 2. - С. 99-112. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_2_14 Проведення МСКТ надає можливість неінвазивно оцінити кількість і об'єм коронарного кальцію. Слід зазначити, що виявлення кальцинатів у вінцевих артеріях збільшується з віком і найчастіше підтверджує наявність атеросклеротичних бляшок: чим вищий коронарний кальцієвий індекс (ККІ), тим більша вірогідність стенозу. Відсутність відкладень кальцію свідчить про невисоку ймовірність гемодинамічно значущих стенозів вінцевих артерій і низький ризик серцево-судинних подій у найближчі роки, проте може зустрічатися при наявності атеросклеротичних уражень в осіб молодого віку. Методика може бути рекомендована як скринінговий метод у пацієнтів без симптомів ішемічної хвороби серця з метою виявлення осіб, які мають високу ймовірність її розвитку, а також для диференціальної діагностики в пацієнтів з неясним больовим синдромом у грудній клітці та вирішення питання про доцільність проведення додаткових (зокрема інвазивних) методів обстеження.Ризик серцево-судинних захворювань зростає майже лінійно зі збільшенням коронарного кальцієвого індексу (ККІ). Відсутність кальцифікації вінцевих артерій (ВА) асоціюється з низьким річним ризиком серцево-судинних подій (0,06 - 0,11 %) і виживанням упродовж 10 років 99,4 %. Кількісна оцінка кальцифікації ВА дозволяє уточнити прогноз у пацієнтів з ішемічною хворобою серця, особливо в групі з проміжним ступенем ризику, порівняно з оцінкою тільки традиційних чинників ризику за чинними алгоритмами: Фремінгемскою шкалою ризику, ATP III, шкалою SCORE. Склероз і кальциноз клапанів серця й аорти мають багато спільних чинників і патофізіологічних механізмів з атеросклерозом. Враховуючи кореляції цих показників з ККІ, виявлення кальцинозу низхідної аорти, аортального або мітрального клапанів може бути додатковим критерієм підвищеного серцево-судинного ризику в безсимптомних або малосимптомних пацієнтів. На теперішній час не доведено причинно-наслідковий зв'язок між процесами атеросклерозу, судинної кальцифікації й остеопорозом. | |||
| 8. |
Лутай М. И. Отложение жировой ткани в миокарде в норме и при патологии. Клинический случай липоматозной гипертрофии правого желудочка [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, С. В. Федькив, И. П. Голикова, Е. А. Немчина, А. А. Чекалова, В. А. Слободской, В. В. Товстуха // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 3. - С. 84-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_3_13 Представлена оглядова інформація з проблеми відкладання жирової тканини в міокарді. Описано морфологічні особливості, клінічна картина і методи неінвазивної візуалізації (ультразвукова діагностика, мультиспіральна комп'ютерна томографія (МСКТ) та магнітно-резонансна візуалізація серця) таких форм відкладання жирової тканини, як ліпоматозна дисплазія після перенесеного інфаркту міокарда, аритмогенна дисплазія правого шлуночка, ліпома серця, ліпоматозна гіпертрофія міжпередсердної перегородки, а також фізіологічне відкладання жиру. Описано клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка в пацієнта віком 55 років зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні. Наведено дані ультразвукового дослідження серця як первинного візуалізаційного методу, за допомогою якого виявлено незвичайне потовщення і зміна структури стінки правого шлуночка. Надалі діагноз підтверджено при проведенні МСКТ серця з контрастуванням. Випадок цікавий також тим, що в пацієнта відзначалися зміни ЕКГ, яка також представлена в статті. Потрібно подальше спостереження пацієнтів з так званою фізіологічною жировою тканиною міокарда для оцінки її клінічного значення і тривалого прогнозу. | |||
| 9. | 
Ломаковський О. М. Зміни функціональної активності імунної системи та ліпідного обміну впродовж тривалого спостереження пацієнтів із ішемічною хворобою серця та стабільною стенокардією [Електронний ресурс] / О. М. Ломаковський, Т. І. Гавриленко, М. І. Лутай, О. А. Підгайна // Український ревматологічний журнал. - 2013. - № 4. - С. 61-66. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2013_4_11 | |||
| 10. | 
Лутай М. И. Сравнительная характеристика влияния карведилола и атенолола на толерантность к физической нагрузке у больных со стабильной стенокардией напряжения [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, В. А. Слободской // Український медичний часопис. - 2013. - № 5. - С. 135-137. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_5_34 В исследовании оценены антиангинальная и антиишемическая эффективность, а также переносимость карведилола (25 мг 2 раза в сут) по сравнению с атенололом (50 мг 2 раза в сут) у пациентов со стабильной стенокардией. После 3-дневного периода "отмывания", в течение которого были отменены все антиангинальные препараты, за исключением нитроглицерина, выполнены тесты с дозированной физической нагрузкой. 34 пациента рандомизированы в параллельные группы лечения карведилолом или атенололом в пропорции 2:1. После 8 нед терапии тесты с дозированной физической нагрузкой выполнены повторно. Оба препарата продемонстрировали хорошую антиангинальную и антиишемическую активность. Выявлена тенденция к большей выраженности антиангинального и антиишемического эффекта карведилола (вероятно, благодаря его эндотелиопротекторным свойствам), не достигшая уровня статистической достоверности. В то же время побочные эффекты чаще отмечали в группе карведилола - возможно, за счет его вазодилатирующего влияния. | |||
| 11. |
Лутай М. И. Оценка антиангинальной эффективности мельдония (Тризипина) у пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца и стенокардией напряжения [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, А. Ф. Лысенко, В. В. Товстуха, О. И. Моисеенко // Український медичний часопис. - 2014. - № 4. - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_4_12 Сделаны выводы, что тризипин (мельдоний) оказывает антиангинальное действие у больных со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС) и стенокардией напряжения II - III функционального класса (ФК). Препарат применяли у пациентов, поступивших в стационар, в связи с недостаточной эффективностью базовой терапии (ацетилсалициловая кислота, статин, блокатор beta-адренорецепторов и/или другое антиангинальное средство) в качестве дополнения к ней. По сравнению с исходными данными 2-недельная терапия с применением парентеральной формы тризипина (мельдония) в дозе 500 мг/сут сопровождалась 2-кратным уменьшением количества приступов стенокардии и потребности в приеме нитроглицерина (p << 0,05 для обоих показателей). У 22,5 пациентов ФК стенокардии на фоне лечения снизился с III до II, а у 6,7 % - до I. Отмечено повышение толерантности физической нагрузки, учитывая мощность и продолжительность нагрузки при проведении велоэргометрии (p << 0,01). Применение мельдония сопровождалось улучшением клинического состояния подгруппы участников с ИБС и систолической дисфункцией левого желудочка (ЛЖ). У них, как и в группе в целом, отмечено уменьшение клинических проявлений заболевания, включая количество приступов стенокардии и потребность в приеме нитроглицерина. На эхоКГ у этих пациентов наблюдали тенденцию к повышению фракции выброса ЛЖ. Терапия характеризовалась хорошей переносимостью, случаев возникновения побочных реакций не зарегистрировано. При выписке из стационара пациентам рекомендован мельдоний (тризипин) per os в дозе 500 мг/сут в течение 30 дней на фоне базовой терапии. | |||
| 12. |
Лутай М. И. Применение органических нитратов в современной терапии при стабильной ишемической болезни сердца [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, А. Ф. Лысенко, В. А. Слободской, Л. М. Ткаченко // Український медичний часопис. - 2014. - № 4. - С. 87-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_4_20 Приведена информация о современных принципах оптимальной медикаментозной терапии при стабильной ишемической болезни сердца, в частности о применении препаратов фармакологической группы органических нитратов. Быстродействующие препараты и лекарственные формы нитратов (нитроглицерин, изосорбида динитрат) остаются общепризнанным стандартом для эффективного купирования различных форм стенокардии, включая стенокардию напряжения, вазоспастическую, микроваскулярную, постинфарктную, нестабильную. Нитраты длительного действия рекомендованы для предупреждения ангинальных приступов в качестве препаратов второй линии. | |||
| 13. |
Лутай М. І. Ефективність комбінованої терапії артеріальної гіпертензії в Україні: результати багатоцентрового дослідження ТРІУМФ [Електронний ресурс] / М. І. Лутай // Український кардіологічний журнал. - 2016. - № 4. - С. 17-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2016_4_3 Цель работы - оценить результаты достижения контроля артериального давления (АД) в общей популяции лиц с артериальной гипертензией (АГ) при амбулаторном наблюдении в зависимости от количества применяемых антигипертензивных препаратов, а также изучить профиль пациентов с неконтролируемой АГ, которые одновременно принимают два или три антигипертензивных средства. Мультицентровое проспективное исследование ТРИУМФ (Антигипертензивная терапия в Украине - оптимизация артериального давления в Фокусе) проводили с 14.12.2015 по 02.04.2016 гг. В первой части исследования, во время скрининга 3953 пациентов с АГ, установлено, что два или три антигипертензивных препарата принимали, по данным анамнеза, 2772 больных, это составляло более 2/3 (70,1 %) всей группы пациентов. При этом у 82 % (n = 2271) этих пациентов АД во время амбулаторного лечения превышало целевые уровни. Во вторую часть исследования включили 1213 лиц, у которых на этапе скрининга, несмотря на прием 2 - 3 препаратов, АД превышало целевой уровень - менее 140/90 мм рт. ст. Во второй части исследования врачи проводили коррекцию антигипертензивной терапии и рекомендовали 1213 больным переход на прием тройной фиксированной комбинации. У 1207 (99 %) пациентов была выбрана оригинальная комбинация периндоприл / индапамид / амлодипин (Трипликсам, Servier, Франция), у 143 (11,8 %) пациентов рекомендован прием указанной фиксированной комбинации и продолжение приема <$E beta>-адреноблокаторы без изменения дозировки. Выводы: переход на оригинальную тройную фиксированную комбинацию антигипертензивных препаратов (периндоприла, амлодипина и индапамида) значительно повышает эффективность антигипертензивной терапии и позволяет достичь контроля АД у 94 % больных АГ, которые ранее не достигали его во время приема 2 - 3 антигипертензивных препаратов. Статистически значимое снижение АД во время приема фиксированной комбинации периндоприла, индппамида и амлодипина наблюдали во всех подгруппах больных, независимо от начальной терапии и АД. | |||
| 14. |
Лутай М. И. Улучшение прогноза у больных со стенокардией: модификация образа жизни, фармакотерапия [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, А. Ф. Лысенко // Український медичний часопис. - 2012. - № 1. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2012_1_17 | |||
| 15. |
Лутай М. И. Кальциноз венечных артерий и аорты у пациентов с хронической ишемической болезнью сердца: возрастные и гендерные особенности, взаимосвязь с факторами риска [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 25-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_1_5 Мета роботи - оцінити вікові та гендерні особливості кальцинозу вінцевих артерій і аорти та його зв'язок з традиційними чинниками ризику в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС). Обстежено 180 пацієнтів (69,4 % - чоловіки, середній вік - (60,4 +- 10,8) року). Усім пацієнтам проведено мультиспіральну комп'ютерну томографію (МСКТ) серця з кількісною оцінкою коронарного кальцинозу та кальцинозу аорти із застосуванням програми Smart Score. Діагноз ІХС верифікували за допомогою багатопроекційної рентгеноконтрастної коронароангіографії або МСКТ-коронарографії. Виявлено, що кальциноз вінцевих артерій і аорти статистично значуще підвищується з віком. Рівень коронарного кальцієвого індексу (ККІ) статистично значуще - втричі - вищий у чоловіків, порівняно з жінками аналогічного віку, а відкладення кальцію в аорті істотно не відрізняється за показниками в чоловіків і жінок. Висновки: серед традиційних чинників ризику на кальциноз у вінцевих артеріях більшою мірою впливає наявність в анамнезі цукрового діабету, кальцифікація аорти більше асоціюється з артеріальною гіпертензією. Рівень ККІ та кальцію в аорті статистично значуще вищий у пацієнтів з вираженою гіперхолестеринемією (рівень загального холестерину <$E symbol У~7,0> ммоль/л). Зв'язок інших чинників ризику виникнення ІХС (куріння, захворювання периферичних артерій, сімейний анамнез) з рівнем коронарного кальцію статистично не значущий. | |||
| 16. |
Лутай М. І. Лікування артеріальної гіпертензії фіксованою комбінацією інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту, блокатора кальцієвих каналів і тіазидоподібного діуретика. Результати українського багатоцентрового дослідження ТРІУМФ-2 [Електронний ресурс] / М. І. Лутай, Г. Ф. Лисенко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 4. - С. 16-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_4_3 Цель исследования - изучить профиль пациентов с неконтролируемой артериальной гипертензией (АГ), которые одновременно принимают два или три антигипертензивных средства, и оценить результаты достижения контроля артериального давления (АД) в данной популяции после коррекции терапии. С 01.11.2016 г. по 02.04.2017 г. в Украине было проведено многоцентровое открытое обсервационное исследование ТРІУМФ-2. В нем приняли участие 3556 пациентов с АГ, которым, как минимум, в течение 1 мес (в среднем 2,4 года) назначали 2 или 3 антигипертензивных препарата без достаточного эффекта. Средние значения офисного АД в исследуемой популяции составляли 173/100 мм рт. ст., а почти половина больных (48,1 %) имели систолическое (САД) и/или диастолическое (ДАД) <$E roman АД~symbol У~180 "/" 110> мм рт. ст. Дальнейшее лечение участников исследования предполагало назначение фиксированной комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента, дигидропиридинового блокатора кальциевых каналов и диуретика (при необходимости - и других средств) и врачебное наблюдение в течение 3 мес. Препаратом выбора для 3555 пациентов стала оригинальная тройная комбинация "Трипликсам" (фиксированная комбинация периндоприла аргинина, индапамида и амлодипина). Через 1, 2 нед, 2 и 3 мес больные посещали своих врачей. До и через 2 мес лечения оценивали приверженность лечению. 64% учасников ТРІУМФ-2 вели дневники контроля АД. Выводы: применение оригинальной фиксированной комбинации периндоприла аргинина / индапамида / амлодипина в средних суточных дозах соответственно 8,48 / 2,12 / 7,34 мг больными, которым по данным анамнеза назначали 2-3 антигипертензивных средства, сопровождалось наиболее существенным снижением офисного АД через 7 суток: в среднем САД - на 30 мм рт. ст. (17 %) и ДАД - на 13 мм рт. ст. (13 %), с последующим медленным снижением АД в течение 2 нед, 2-3 мес исследования. Применение оригинальной фиксированной комбинации периндоприла аргинина / индапамида / амлодипина в течение 7 сут у пациентов с исходным средним АД 173/100 мм рт. ст. позволило достичь эффективного контроля АД на уровне целевых значений у 28 %, через 2 нед - у 41 % через 2 - 3 мес - у 71 - 79 % из них, независимо от предшествующей терапии и начальной степени повышения АД. Регулярный врачебный контроль, антигипертензивная эффективность, удобство приема (одна таблетка вместо трех) и хорошая переносимость фиксированной комбинации периндоприла аргинина / индапамида / амлодипина, вероятно, были определяющими факторами относительно существенного улучшения приверженности к лечению у большинства (75 %) участников ТРІУМФ-2. Заполнение пациентами дневников контроля АД способствовало повышению приверженности к лечению и снижению АД. | |||
| 17. |
Лутай М. І. Пацієнт зі стабільною ішемічною хворобою серця в Україні та Європі: результати 5-річного реєстру Clarify [Електронний ресурс] / М. І. Лутай, О. М. Пархоменко, Г. Ф. Лисенко, І. П. Голікова, N. Greenlaw, R. Ferrari, I. Ford, K. M. Fox, J.-C. Tardif, M. Tendera // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_4_4 CLARIFY (The prospeCtive observational LongitudinAl RegIstry oF patients with stable coronary arterY disease) - масштабный многоцентровой проект с участием пациентов со стабильной ишемической болезнью сердца (ИБС). В течение 5 лет (2009 - 2014 гг.) в регистре приняли участие 32 703 пациента с подтвержденным диагнозом ИБС из 45 стран мира. Результаты исследования показали значительные различия между действующими международными стандартами по ведению таких пациентов и реальной клинической практикой. Несмотря на то, что украинские врачи активно назначали своим пациентам весь перечень препаратов, рекомендованных при стабильной ИБС (ацетилсалициловая кислота, статины, <$E beta>-адреноблокаторы, ивабрадин, ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента), контроль эффективности терапии был крайне низким, и не только в отношении симптомов заболевания (у 74 % после 5 лет наблюдения в рамках исследования сохранялись ангинальные приступы по сравнению с 16,9 % европейских пациентов). Следует отметить, что клинический статус лиц, включенных в исследование в Украине, по сравнению с общей группой, был более тяжелый: 24,1 % составили пациенты с тяжелой стенокардией (III функционального класса), в Европе - 2,2 %, в мировой популяции - 1,6 %. Частота реваскуляризации миокарда (хирургической, эндоваскулярной) в Украине была очень низкой - всего 5,9 % за 5-летний период исследования. В результате у пациентов почти в 2 раза чаще возникала потребность в стационарном лечении, в 2 раза больше было случаев фатального инфаркта миокарда и острых нарушений мозгового кровообращения (инсульт и транзиторные ишемические атаки) и в 3 раза - нестабильной стенокардии. Контроль основных факторов риска ИБС, таких как уровни артериального давления << 140/90 мм рт. ст., холестерина липопротеинов низкой плотности << 1,8 ммоль/л, частоты сокращений сердца << 70 в 1 мин, был недостаточным, как в украинской, так и в мировой популяции. Как у украинских, так и у европейских пациентов на протяжении исследования не было динамики в модификации образа жизни (большинство обследованных продолжали вести малоподвижный образ жизни, имели избыточную массу тела и признаки абдоминального ожирения, курили). Учитывая данные исследования CLARIFY, остается открытым вопрос о существенной оптимизации ведения пациентов со стабильной ИБС. | |||
| 18. |
Лутай М. И. Кальциноз артерий сердца при коронарном атеросклерозе [Електронний ресурс] / М. И. Лутай, И. П. Голикова, А. Н. Ломаковский, Т. И. Гавриленко // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 105-111. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2018_4_14 Показано участь гладеньком'язових клітин, макрофагів, стовбурових клітин кісткового мозку в кальцифікації артерій, вплив мікрокальцифікатів і дифузного накопичення кальцію на вразливість бляшки. Уточнено зв'язок між кальцифікацією коронарних артерій та такими основними факторами серцево-судинного ризику, як вік, гіперхолестеринемія, цукровий діабет. Представлено дані щодо впливу запалення на відкладання кальцію в судинній стінці та дію статинів на кальцифікацію атеросклеротичних бляшок. Оцінка наявності та виразності судинної кальцифікації дозволяє значно підвищити точність діагностики атеросклерозу та його прогноз. Механізми кальцифікації можуть бути мішенями для цілеспрямованих фармакологічних втручань, вплив яких дозволить у перспективі істотно змінити характер розвитку та прогресування атеросклерозу. | |||
| 19. |
Лутай М. І. Ефективність лікування пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця та супутньою артеріальною гіпертензією: результати багатоцентрового дослідження ПРЕСТОЛ [Електронний ресурс] / М. І. Лутай, І. П. Голікова // Український кардіологічний журнал. - 2019. - Т. 26, № 1. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2019_26_1_8 Мета роботи - вивчити профіль пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) і супутньою артеріальною гіпертензією (АГ), які у складі попередньої терапії приймали бісопролол, але не досягли рекомендованих рівнів частоти скорочень серця (ЧСС) і артеріального тиску (АТ); оцінити частоту досягнення рекомендованих рівнів ЧСС і АТ та зміну прихильності до терапії у цих хворих через 4 тижні лікування при використанні коригованих доз бісопрололу і периндоприлу у вигляді фіксованої комбінації. У дослідженні взяли участь 170 кардіологів поліклінік із різних регіонів України. Кожен дослідник відбирав 15 послідовних амбулаторних пацієнтів, які приходили на звичайний візит. Критерії залучення: вік понад 18 років, наявність ІХС, АТ вище 140/90 мм рт. ст., ЧСС вище 60 за 1 хв, прийом бісопрололу в складі антигіпертензивної терапії протягом останніх 3 і більше місяців. Дослідження складалося із двох візитів. На кожному оцінювали об'єктивний статус пацієнта, заповнювали індивідуальну анкету (зокрема офісний систолічний та діастолічний АТ, ЧСС, дані ЕКГ, клінічні вияви ІХС, фактори ризику, особливості способу життя, супутні захворювання, призначена терапія), визначено прихильність до терапії, проведено корекцію терапії за необхідності, фіксували наявність побічних ефектів і небажаних явищ. Усього лікарями було надано 2785 анкет пацієнтів, із них критеріям залучення відповідали 2394 (86 %). Середній вік обстежених - 61,4 року, чоловіків було 57,1 %, жінок - 42,9 %. Діагноз ІХС встановлено на підставі: болю в грудній клітці - у 751 (31,7 %) пацієнта, документованого інфаркту міокарда в анамнезі - у 1281 (53,5 %), коронаровентрикулографії - у 735 (30,7 %), реваскуляризації міокарда (аортокоронарного шунтування/стенування) - у 474 (19,8 %). Використання протягом 4 тижнів фіксованої комбінації препаратів, які вже були призначені раніше (периндоприл, бісопролол), дозволило ефективно знизити ЧСС і АТ 140/90 мм рт. ст. - 86,9 % пацієнтів), зменшити кількість нападів стенокардії - 70 за 1 хв досягли 84,9 %, АТ - (ЧСС з 4,4 до 2,6 на тиждень і потребу в нітрогліцерині - з 4,8 до 2,7 таблетки за тиждень, поліпшити прихильність до терапії (у 66,5 % випадків). Висновки: використання фіксованої комбінації бісопрололу та периндоприлу в пацієнтів з ІХС та супутньою АГ, зокрема які перенесли реваскуляризацію міокарда та з інфарктом міокарда в анамнезі, дозволяє поліпшити ефективність лікування, досягти рекомендованих рівнів АТ і ЧСС і підвищити прихильність пацієнтів до терапії. | |||
| 20. |
Абуталіпов Р. Ф. Особливості запальної клітинної інфільтрації інтими коронарних артерій при початкових атеросклеротичних ураженнях [Електронний ресурс] / Р. Ф. Абуталіпов, О. М. Ломаковський, М. І. Лутай // Український ревматологічний журнал. - 2017. - № 1. - С. 69-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Urj_2017_1_12 Мета роботи - вивчення участі клітин запалення в атерогенезі на основі оцінки розповсюдженості та вираженості запальної клітинної інфільтрації в інтимі коронарних артерій при початкових атеросклеротичних ураженнях. Дослідження проведено на аутопсійному матеріалі 193 сегментів коронарних артерій пацієнтів чоловічої статі, які померли від різних форм ішемічної хвороби серця у віці 35 - 74 років. Встановлено, що структурно-метаболічні зміни ендотелію виявляють вже при відносно інтактних коронарних артеріях. Імунне запалення наявне при самих ранніх проявах атеросклеротичного ураження коронарних судин. Інтенсивність запальної клітинної інфільтрації інтими прямо пов'язана звираженістю атеросклеротичного ураження коронарних артерій. Слабка і помірна клітинна інфільтрація лімфоцитами/макрофагами спостерігається у 33 % випадків I типу атеросклеротичного ураження. В ділянці ліпідних плям (II тип) - у 71 %, а при III тип - у 83 % випадків має місце інтенсивна і помірна запальна клітинна інфільтрація. У складі клітинної інфільтрації початкових проявів атеросклерозу коронарних судин лімфоцити переважають у 45 %, а макрофаги/моноцити - лише у 17 % випадків. Прогресування початкових форм атеросклерозу супроводжується зростанням концентрації в інтимі тучних клітин. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |