Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Личко В$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 23 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Личко В. С. Лікворний тиск і внутрішньочерепний гомеостаз. Сучасні уявлення та власні дослідження [Електронний ресурс] / В. С. Личко, В. О. Малахов, В. О. Монастирський // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2013_3_8 | |||
| 2. | 
Личко В. С. Гематоенцефалічний бар’єр та сучасні можливості управління ним в експерименті [Електронний ресурс] / В. С. Личко, В. О. Малахов // Український неврологічний журнал. - 2012. - № 4. - С. 33-38. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2012_4_6 | |||
| 3. | 
Панченко Л. А. Наиболее значимые клинико-лабораторные критерии диагностики смешанных микоплазмо-герпесвирусных инфекций у больных с воспалительными заболеваниями гортани [Електронний ресурс] / Л. А. Панченко, Е. А. Куликова, Н. Г. Попова, И. И. Кириченко, Л. А. Попова, С. И. Васина, И. Н. Звягольская, В. А. Личко, И. В. Короваева // Аннали Мечниковського інституту. - 2010. - № 2. - С. 11-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ami_2010_2_4 | |||
| 4. |
Малахов В. О. Гематоенцефалічний бар’єр як частина нейроімунноендокринної системи [Електронний ресурс] / В. О. Малахов, В. С. Личко, К. В. Грецьких // Український неврологічний журнал. - 2014. - № 1. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNJ_2014_1_6 | |||
| 5. | 
Слободянюк Т. М. Про деякі проблеми освіти в контексті європейського вибору [Електронний ресурс] / Т. М. Слободянюк, В. Г. Личко, В. В. Пилипонова, Н. А. Рикало // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 147. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_118 | |||
| 6. |
Личко В. Г. Проблема дефініцій в патології [Електронний ресурс] / В. Г. Личко, Т. М. Слободянюк, М. П. Цюнь // Патологія. - 2008. - Т. 5, № 3. - С. 148. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pathology_2008_5_3_119 | |||
| 7. | 
Личко В. С. Дисфункція гематоенцефалічного бар’єра при гострій церебральній ішемії: стать, вік, важкість захворювання, сучасні можливості в лікуванні [Електронний ресурс] / В. С. Личко, В. О. Малахов // Український вісник психоневрології. - 2009. - Т. 17, вип. 3. - С. 12-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2009_17_3_5 | |||
| 8. |
Личко В. С. Сучасні можливості медикаментозної корекції дисфункції гематоенцефалічного бар’єру і лікворно-гіпертензивного синдрому при гострій церебральній ішемії [Електронний ресурс] / В. С. Личко // Український вісник психоневрології. - 2009. - Т. 17, вип. 4. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2009_17_4_6 | |||
| 9. | 
Григорьєв О. М. Розробка керамічного термоміцного та корозійностійкого матеріалу для виготовлення жарової труби для пальників котлів теплових електростанцій [Електронний ресурс] / О. М. Григорьєв, В. В. Скороход, А. Д. Панасюк, В. А. Котенко, В. В. Личко, О. В. Коротєєв, Е. В. Прилуцький, В. О. Лавренко, М. М. Іконнік // Наука та інновації. - 2012. - Т. 8, № 1. - С. 18-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/scinn_2012_8_1_4 The sintering of ceramic materials systems SiC - ZrB | |||
| 10. |
Малахов В. О. Сучасні аспекти діагностики та лікування хронічної травматичної енцефалопатії (огляд літератури) [Електронний ресурс] / В. О. Малахов, В. С. Личко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 21-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2017_3_4 Хронічна травматична енцефалопатія є надзвичайно актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Робота присвячена поглибленню знань про негативний вплив частих травматичних ушкоджень головного мозку при заняттях силовими видами спорту, які в подальшому трансформуються в хронічну травматичну енцефалопатію. Такі травми можуть завдавати непоправної шкоди внутрішньочерепним структурам, а наслідки заняття силовими видами спорту можуть бути зовсім непередбачуваними - від гострих ускладнень за типом струсу мозку до хронічних процесів, що призводять до деменції у спортсменів. У світових медичних і спортивних колах серйозно дискутуються питання безпеки занять спортом, запобігання травматизму, особливо ушкоджень мозку, та верифікації ранніх ознак травми головного мозку. Розглянуто основні патогенетичні, клінічні й терапевтичні аспекти порушень функціонування центральної нервової системи при даній нозології. | |||
| 11. |
Личко В. С. Оцінка активності симпатоадреналової системи у хворих у гострому періоді інфаркту головного мозку [Електронний ресурс] / В. С. Личко, В. О. Малахов // Міжнародний неврологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 127. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mnzh_2015_4_32 Одним із можливих механізмів реалізації церебрального пошкодження, що призводить до збільшення летальності в гострому періоді інфаркту головного мозку, може вважатися розлад вегетативної регуляції. Численні дослідження вегетативної нервової системи (ВНС) за гострої цереброваскулярної патології продемонстрували, що висока активність симпатичної нервової системи, яка супроводжується підвищенням рівня катехоламінів, призводить до розвитку різних дисфункцій в організмі. Відхилення, що виникають у регулюючих відділах ВНС, передують гемодинамічним, метаболічним, енергетичним порушенням і, таким чином, можуть бути найбільш ранніми прогностичними ознаками неблагополуччя пацієнта. Зміна діяльності, у першу чергу як серцево-судинної, так і центральної нервової систем, є одним із інформативних індикаторів цих відхилень. | |||
| 12. | 
Потапов О. О. Клінічні особливості розсіяного склерозу в Сумській області [Електронний ресурс] / О. О. Потапов, О. П. Кмита, В. С. Личко, Д. С. Литвиненко, Ю. О. Миколаєнко // Журнал клінічних та експериментальних медичних досліджень. - 2017. - Т. 5, № 4. - С. 1028–1033. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSU_med_2017_5_4_7 Мета роботи - вивчення клінічних особливостей розсіяного склерозу (РС) у Сумській області, аналіз терапевтичного підходу до лікування пацієнтів із загостренням захворювання та оцінка його результату. Проведено аналіз 312 медичних карт хворих із РС, які знаходились на стаціонарному лікуванні у неврологічних відділеннях Сумської області у 2014 - 2016 рр. Визначення ступеня тяжкості захворювання, прогресу та перебігу проведено на основі розширеної шкали оцінки інвалідизації (EDSS). Обробка статистичних даних проводилася за допомогою програми IBM SPSS Statistics 17. Більшість хворих складали мешканці м. Суми - 197 (63,1 %) пацієнтів. Переважали жінки - 213 (68,3 %). Здебільшого, хворі належали до вікової групи 30 - 40 років - 141 (45,2 %), середній вік - 38,7 +- 2,5 років. Дебют захворювання - 30,6 +- 1,8 років. Переважала цереброспінальна форма - 273 (87,5 %) клінічні випадки із ремітуючим перебігом - 135 (43,3 %). Провідним симптомом у 231 (74 %) пацієнта були рухові розлади. Лікування пульс-терапією метилпреднізолоном під час загострення одержували 59 пацієнтів (18,9 %), дексаметазон - 62 (19,9 %) хворих. Вірогідно незалежно від віку початку захворювання переважала оцінка 4 бали за шкалою EDSS. Висновки: дослідження клінічних особливостей РС у Сумській області показало, що переважну кількість хворих складають жінки, віком 30 - 40 років. Більш поширеною була цереброспінальна форма захворювання із рецидивно-ремітуючим перебігом і помірним вестибулоатактичним синдромом, легкими розладами статики, динаміки та ходи, легкою астенізацією. Вірогідно було встановлено, що пацієнти вікової категорії старше 30 років мали більшу вираженість порушення рухової функції; ступінь тяжкості та клінічне прогресування захворювання не залежали від віку дебюту РС. Встановлено, що хворі, які під час загострень одержували терапію глюкокортикостероїдними засобами, мали меншу схильність до прогресування захворювання у порівнянні із пацієнтами, які одержували пульстерапію. | |||
| 13. |
Личко В. С. Дисфункція цитокінової системи в гострому періоді інфаркту головного мозку в динаміці корекції кріоконсервованою сироваткою кордової крові людини [Електронний ресурс] / В. С. Личко // Український вісник психоневрології. - 2020. - Т. 28, вип. 1. - С. 14-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uvp_2020_28_1_6 | |||
| 14. | 
Личко В. С. Місце нейротрофічної терапії в концепції стимуляції вторинного ангіогенезу при гострій фокальній церебральній ішемії [Електронний ресурс] / В. С. Личко // Медицина сьогодні і завтра. - 2019. - № 4. - С. 18-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2019_4_5 | |||
| 15. | 
Личко В. С. Можливості таргетної нейротрофічної терапії при інфаркті головного мозку [Електронний ресурс] / В. С. Личко // The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series : Medicine. - 2020. - Iss. 40. - С. 39-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKhM_2020_40_7 | |||
| 16. | 
Личко В. С. Сучасні можливості удосконалення алгоритму діагностики та прогнозування наслідку інфаркту головного мозку [Електронний ресурс] / В. С. Личко // Здобутки клінічної i експериментальної медицини. - 2020. - № 3. - С. 120-125. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zkem_2020_3_19 | |||
| 17. | 
Личко В. C. Перспективи клітинної терапії у відновному лікуванні неврологічних хворих (огляд літератури із даними власних досліджень) [Електронний ресурс] / В. C. Личко // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2019. - Т. 7, № 4. - С. 306-315. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2019_7_4_3 Зібрано та проаналізовано сучасні дані іноземних і вітчизняних авторів, що стосуються новітніх розробок у сфері клітинних технологій, які мають перспективи в відновному лікуванні неврологічних хворих. Для заміщення пошкодженої мозкової тканини вкрай перспективними є технології по спрямованому диференціюванню стовбурових клітин у нейрональному та гліальному напрямках. На сьогодні обгрунтованими є сподівання, що в найближчому майбутньому це надасть змогу проводити трансплантацію клітин для активації процесів нейропластичності у відновному періоді. Наведено дані власних досліджень, у яких вивчалися зміни структурно-функціональних характеристик мозкової тканини щурів за умов експериментальної гострої фокальної церебральної ішемії (ГФЦІ) в динаміці лікування кріоконсервованою сироваткою кордової крові (КСКК) людини для оцінки її мембранопротекторних, імуномодулюючих і проангіогенних властивостей. Дослідження було проведено на 60 безпородних білих щурах-самцях лінії Wіstar масою <$E200~symbol С~20> г. Усіх тварин було розподілено на 3 групи: 1-ша (контроль) - інтактні щури без травматизації та лікування; 2-га - тварини після моделювання ГФЦІ без лікування; 3-тя - щури після моделювання ГФЦІ, яким вводили КСКК. Результати дослідження продемонстрували стимулювальний вплив компонентів КСКК на відновлення ультраструктури пошкоджених капілярів, збільшення їх щільності, а також утворення нових капілярів. Було встановлено, що середня площа периваскулярних просторів, яка с показником вазогенного набряку в щурів групи 2 в 45 разів перевищувала таку в групі 1, в той час як у щурів групи 3, що одержували КСКК, даний показник був перевищений у 37 разів. Середня площа перицелюлярних просторів, що вказує на ступінь цитотоксичного набряку, у тварин групи 2 на 7-му добу після ГФЦІ майже у 23 рази перевищувала результати групи 1. Даний показник у щурів групи 3 був збільшений у 20 разів у порівнянні з групою 2. На 7-му добу експерименту у тварин групи 2 площа поверхні ендотеліоцитів була достовірно більшою ніж у щурів груп 1 і 3 на 54,1 та 31,6 % відповідно. Нейротрофічна терапія є вкрай перспективним напрямком відновної медицини, що потребує подальшого вивчення в області використання ростових факторів.Зібрано та проаналізовано сучасні дані іноземних і вітчизняних авторів, що стосуються новітніх розробок у сфері клітинних технологій, які мають перспективи в відновному лікуванні неврологічних хворих. Для заміщення пошкодженої мозкової тканини вкрай перспективними є технології по спрямованому диференціюванню стовбурових клітин у нейрональному та гліальному напрямках. На сьогодні обгрунтованими є сподівання, що в найближчому майбутньому це надасть змогу проводити трансплантацію клітин для активації процесів нейропластичності у відновному періоді. Наведено дані власних досліджень, у яких вивчалися зміни структурно-функціональних характеристик мозкової тканини щурів за умов експериментальної гострої фокальної церебральної ішемії (ГФЦІ) в динаміці лікування кріоконсервованою сироваткою кордової крові (КСКК) людини для оцінки її мембранопротекторних, імуномодулюючих і проангіогенних властивостей. Дослідження було проведено на 60 безпородних білих щурах-самцях лінії Wіstar масою <$E200~symbol С~20> г. Усіх тварин було розподілено на 3 групи: 1-ша (контроль) - інтактні щури без травматизації та лікування; 2-га - тварини після моделювання ГФЦІ без лікування; 3-тя - щури після моделювання ГФЦІ, яким вводили КСКК. Результати дослідження продемонстрували стимулювальний вплив компонентів КСКК на відновлення ультраструктури пошкоджених капілярів, збільшення їх щільності, а також утворення нових капілярів. Було встановлено, що середня площа периваскулярних просторів, яка с показником вазогенного набряку в щурів групи 2 в 45 разів перевищувала таку в групі 1, в той час як у щурів групи 3, що одержували КСКК, даний показник був перевищений у 37 разів. Середня площа перицелюлярних просторів, що вказує на ступінь цитотоксичного набряку, у тварин групи 2 на 7-му добу після ГФЦІ майже у 23 рази перевищувала результати групи 1. Даний показник у щурів групи 3 був збільшений у 20 разів у порівнянні з групою 2. На 7-му добу експерименту у тварин групи 2 площа поверхні ендотеліоцитів була достовірно більшою ніж у щурів груп 1 і 3 на 54,1 та 31,6 % відповідно. Нейротрофічна терапія є вкрай перспективним напрямком відновної медицини, що потребує подальшого вивчення в області використання ростових факторів. | |||
| 18. |
Личко В. С. Біофізичні маркери інфаркту головного мозку [Електронний ресурс] / В. С. Личко // Eastern Ukrainian Medical Journal. - 2020. - Т. 8, № 3. - С. 334-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eumj_2020_8_3_13 Важливим і потужним чинником, який напряму впливає на тяжкість перебігу інфаркту головного мозку (ІГМ) та визначає його вихід, є функціональний стан мембрано-рецепторного комплексу (МРК) клітин. Одним із найважливіших критеріїв оцінки даного параметру є <$Ebeta>-адренергічна активність цитоплазматичних мембран (<$Ebeta>-APM), що відіграє провідну роль у патогенезі ІГМ. Наведено результати комплексного вивчення особливостей змін структурно-функціональних характеристик мозкової тканини та <$Ebeta>-адренорецепції в гострому періоді інфаркту головного мозку для оптимізації діагностики. Вимірювання змін осмотичної резистентності еритроцитів (ОРЕ) під дією <$Ebeta>-адреноблокаторів (<$Ebeta>-АБ) визначали за допомогою методу фотоелектронної колориметрії. Основою роботи були матеріали комплексного обстеження 350 хворих із першим у житті ІГМ на 1-у, 10-у та 21-у добу захворювання. Тяжкість стану і ступінь неврологічного дефіциту об'єктивізували за допомогою шкали інсульту Національного інституту здоров'я США (NIHSS) з оцінкою балів у перші години захворювання, в динаміці лікування на 10-ту та 21-шу добу. Всіх хворих було розподілено на 2 клінічні групи: 1-ша (n = 183) - хворі у стані середнього ступеня тяжкості (середній бал за шкалою NIHSS <$E11,74~symbol С~0,33>); В (n = 167) - хворі в тяжкому стані (середній бал за шкалою NIHSS <$E24,06~symbol С~0,29>). В результаті проведеного дослідження було встановлено, що показники <$Ebeta>-АРМ осіб контрольної групи знаходилися в межах норми (<$E15,3~symbol С~4,4> УО), що відповідає нормальній <$Ebeta>-АРМ. У хворих із середнім ступенем тяжкості ІГМ показник перевищував контрольні значення в 1,97 разу, що характерне для середнього ступеня <$Ebeta>-АРМ (21 - 40 УО), а у тяжких - в 2,8 разу і характеризувався низьким ступенем <$Ebeta>-АРМ (>> 41 УО). Несприятливою для прогнозу виходу гострого періоду ІГМ ознакою стало подальше підвищення рівнів <$Ebeta>-АРМ в динаміці, що спостерігалося у клінічно тяжких хворих. | |||
| 19. | 
Личко В. С. Поняття та види правової допомоги [Електронний ресурс] / В. С. Личко // Актуальні проблеми держави і права. - 2009. - Вип. 50. - С. 419-425. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2009_50_68 Підкреслено особливе значення правової допомоги в системі забезпечення реалізації прав, свобод, законних інтересів та обов'язків людини та громадянина. Визначено поняття правової допомоги на загальнотеоретичному рівні, відповідно до якого правова допомога - це різновид юридичної діяльності, спрямований на здійснення правових послуг для зацікавлених осіб приватного та публічного права. Удосконалено визначення безоплатної правової допомоги, відповідно до якого правова допомога - це надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації не тільки прав і свобод людини та громадянина, але й юридичних обов'язків, визначених Конституцією України та іншими нормативно-правовими актами. Виокремлено й охарактеризовано ознаки правової допомоги, розкрито зміст правової допомоги з точки зору юридичної діяльності та правової послуги. Висвітлено питання співвідношення правової допомоги з такими суміжними поняттями як "юридична допомога", "юридичні послуги", "правові послуги", "соціальні послуги", "захист", "захист від обвинувачення". Класифікацію правової допомоги доповнено критеріями територіальної ознаки, форм здійснення правової допомоги тощо. Обгрунтовано необхідність збільшення обсягу безоплатної вторинної правової допомоги в Україні за рахунок доповнення переліку осіб, що мають право на одержання такої допомоги. Запропоновано способи удосконалення інституту правової допомоги шляхом внесення змін до законодавства України. | |||
| 20. |
Личко В. С. Суб'єкти одержання безоплатної правової допомоги в Україні [Електронний ресурс] / В. С. Личко // Актуальні проблеми держави і права. - 2010. - Вип. 52. - С. 407-414. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apdp_2010_52_69 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |