![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Книжкові видання та компакт-диски ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Журнали та продовжувані видання ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Автореферати дисертацій ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Реферативна база даних ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Наукова періодика України ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Тематичний навігатор ![](/irbis_nbuv/images/db_navy.gif) Авторитетний файл імен осіб
![Mozilla Firefox](../../ico/mf.png) |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Костриця К$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
|
1. |
Науменко Л. Ю. Загоювання важких поліструктурних ран за умов застосування вакуум-терапії [Електронний ресурс] / Л. Ю. Науменко, О. М. Горегляд, А. О. Маметьєв, К. Ю. Костриця, А. М. Доманський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - № 4. - С. 57-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2017_4_10 Вакуум-ассистируемое закрытие раны (VAC) известно на протяжении последних двух десятилетий как экономически выгодный и эффективный метод лечения, но многообразие полученных пациентами повреждений тканей при тяжелых полиструктурных (в том числе боевых) травмах требует дальнейшего исследования влияния негативного давления на процесс заживления раны. Цель работы - изучить возможности VAC-терапии для раннего ведения пациентов с тяжелыми открытыми полиструктурными травмами конечностей осколочного или огнестрельного характера по сравнению с конвенциональной терапией. Проанализированы результаты лечения 34 пациентов (мужчины, средний возраст 30 +- 6 лет) с открытыми тяжелыми костномышечными повреждениями нижних и верхних конечностей, которые сопровождаются проблемами первичного закрытия раны. Перед применением VAC-терапии или традиционного лечения всем пострадавшим выполнена санация раны и фасциотомия. 18 пациентов включены в исследуемую группу с применением переменного отрицательного давления. Стандартная обработка раны антисептиками и наложение марлевых повязок применены у 16 пострадавших контрольной группы. Состояние раны проверяли на третий и седьмой день лечения. Оценивали скорость заживления, которую определяли по разнице между начальной и выявленной на этапе исследования площадями. Зафиксировано значительное уменьшение средней площади раны при VAC-терапии (1,6 см<^>2 через 3 дня, 3,9 см<^>2 - через 7) по сравнению с традиционным методом (0,8 и 3 см<^>2 соответственно). Продемонстрировано достоверное увеличение скорости начальных процессов заживления сложных осколочных и огнестрельных ран у пациентов с проведенной VAС-терапией по сравнению с традиционным лечением в контрольной группе. Первичное применение VAC-терапии наиболее эффективно в период, соответствующий второй фазе раневого процесса (3 - 7 сут).
| 2. |
Науменко Л. Ю. Математичне моделювання роботи проксимального міжфалангового суглоба пальця кисті при різних видах тугорухомості [Електронний ресурс] / Л. Ю. Науменко, К. Ю. Костриця, М. А. Арбузов, А. О. Маметьєв // Одеський медичний журнал. - 2018. - № 5. - С. 9-14. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2018_5_3
| 3. |
Науменко Л. Ю. Математичне моделювання контрактури проксимального міжфалангового суглоба пальця кисті [Електронний ресурс] / Л. Ю. Науменко, К. Ю. Костриця, А. О. Маметьєв // Український вісник медико-соціальної експертизи. - 2019. - № 2. - С. 35-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmse_2019_2_9
| 4. |
Науменко Л. Ю. Особливості консервативного лікування хворих з післятравматичними контрактурами міжфалангових суглобів пальців кисті [Електронний ресурс] / Л. Ю. Науменко, К. Ю. Костриця, А. О. Маметьєв // Травма. - 2020. - Т. 21, № 2. - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2020_21_2_9 У структурі ускладнень після травми пальців контрактури міжфалангових суглобів (МФС) займають ключове місце і становлять від 25 до 38 %. Мета роботи - покращити результати лікування хворих з післятравматичними контрактурами МФС пальців кисті шляхом оптимізації ранньої функціональної мобілізації. Проведено аналіз результатів консервативного лікування післятравматичних фіксаційних контрактур МФС пальців кисті 60 пацієнтів. Хворі були розподілені на дві клінічні групи: до першої групи (29 пацієнтів) увійшли хворі з ізольованими контрактурами МФС пальця, до другої (31 особа) - з множинними контрактурами суглобів пальців кисті. Динамічне спостереження за хворими проводилось на 5-ту - 7-му добу, через 3 місяці та 1 рік після лікування із застосуванням бальної системи оцінки функціонального стану кисті та шкали QuickDASH. Запропоновані два види клініко-реабілітаційних програм консервативного лікування. Згідно з першою програмою, реабілітаційні заходи грунтувались на ранньому проведенні дозованої функціональної мобілізації, подоланні набряку з використанням медикаментозної терапії та тейпування, мінімального обсягу фізіотерапевтичного лікування протягом 10 - 14 діб. Друга програма передбачала інтенсивне відновне лікування з використанням динамічних шин, заходів консервативної мобілізації капсульно-зв'язкового апарату, які включали ін'єкції хондропротекторних препаратів, апаратної фізіотерапії, тепловодолікування, кінезитерапії та психологічної корекції. Згідно зі шкалами бальної оцінки і QuickDASH, вже на 5-ту - 7-му добу після початку лікування починає зменшуватися функціональний дефіцит у всіх обстежених, а через 3 міс. показник зменшується більше ніж удвічі (p << 0,001) у всіх групах і підгрупах дослідження. Порівнюючи результати лікування через 1 рік у I і II групах, можна констатувати більшу кількість позитивних результатів у групі ізольованих контрактур - 52,4 % легких порушень проти 29,2 % в групі множинних (p = 0,113). Висновки: статистично суттєво кращі темпи відновлення функціонального стану кисті (p << 0,05) як за шкалою бальної системи оцінки (зменшення дефіциту функції на 77,5 % через 1 рік для ізольованих та на 68,4 % для множинних контрактур), так і за шкалою QuickDASH (зменшення дефіциту функції на 75,1 % через 1 рік для ізольованих та на 50,0 % для множинних контрактур) при застосуванні пропонованих методик реабілітації вказують на ефективність підходу до реабілітації.У структурі ускладнень після травми пальців контрактури міжфалангових суглобів (МФС) займають ключове місце і становлять від 25 до 38 %. Мета роботи - покращити результати лікування хворих з післятравматичними контрактурами МФС пальців кисті шляхом оптимізації ранньої функціональної мобілізації. Проведено аналіз результатів консервативного лікування післятравматичних фіксаційних контрактур МФС пальців кисті 60 пацієнтів. Хворі були розподілені на дві клінічні групи: до першої групи (29 пацієнтів) увійшли хворі з ізольованими контрактурами МФС пальця, до другої (31 особа) - з множинними контрактурами суглобів пальців кисті. Динамічне спостереження за хворими проводилось на 5-ту - 7-му добу, через 3 місяці та 1 рік після лікування із застосуванням бальної системи оцінки функціонального стану кисті та шкали QuickDASH. Запропоновані два види клініко-реабілітаційних програм консервативного лікування. Згідно з першою програмою, реабілітаційні заходи грунтувались на ранньому проведенні дозованої функціональної мобілізації, подоланні набряку з використанням медикаментозної терапії та тейпування, мінімального обсягу фізіотерапевтичного лікування протягом 10 - 14 діб. Друга програма передбачала інтенсивне відновне лікування з використанням динамічних шин, заходів консервативної мобілізації капсульно-зв'язкового апарату, які включали ін'єкції хондропротекторних препаратів, апаратної фізіотерапії, тепловодолікування, кінезитерапії та психологічної корекції. Згідно зі шкалами бальної оцінки і QuickDASH, вже на 5-ту - 7-му добу після початку лікування починає зменшуватися функціональний дефіцит у всіх обстежених, а через 3 міс. показник зменшується більше ніж удвічі (p << 0,001) у всіх групах і підгрупах дослідження. Порівнюючи результати лікування через 1 рік у I і II групах, можна констатувати більшу кількість позитивних результатів у групі ізольованих контрактур - 52,4 % легких порушень проти 29,2 % в групі множинних (p = 0,113). Висновки: статистично суттєво кращі темпи відновлення функціонального стану кисті (p << 0,05) як за шкалою бальної системи оцінки (зменшення дефіциту функції на 77,5 % через 1 рік для ізольованих та на 68,4 % для множинних контрактур), так і за шкалою QuickDASH (зменшення дефіциту функції на 75,1 % через 1 рік для ізольованих та на 50,0 % для множинних контрактур) при застосуванні пропонованих методик реабілітації вказують на ефективність підходу до реабілітації.
| 5. |
Науменко Л. Ю. Хірургічне лікування стійких контрактур міжфалангових суглобів пальців кисті [Електронний ресурс] / Л. Ю. Науменко, К. Ю. Костриця, А. О. Маметьєв // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - № 1. - С. 54-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2020_1_9
| 6. |
Науменко Л. Ю. Обґрунтування можливості використання одноплощинного шарнірного апарата зовнішньої фіксації для лікування контрактур пальців кисті [Електронний ресурс] / Л. Ю. Науменко, К. Ю. Костриця, М. А. Арбузов, А. О. Маметьєв // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 132-136. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Travma_2016_17_3_38
| 7. |
Костриця К. Ю. Моделювання тугорухомості міжфалангових суглобів пальців кисті на фізичній моделі [Електронний ресурс] / К. Ю. Костриця, Л. Ю. Науменко, М. А. Арбузов, А. О. Маметьєв // Український журнал медицини, біології та спорту. - 2018. - Т. 3, № 3. - С. 163-169. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ujmbs_2018_3_3_32
| 8. |
Науменко Л. Ю. Хірургічне лікування переломів вертлюгової зони стегнової кістки в осіб старшого віку [Електронний ресурс] / Л. Ю. Науменко, К. Ю. Костриця, С. М. Васьківський // Terra orthopaedica. - 2023. - № 1. - С. 38-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Votip_2023_1_7
|
|
|