Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (3) | Реферативна база даних (19) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Костишин І$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 14 Представлено документи з 1 до 14 |
|||
| 1. | 
Костишин І. Д. Прогностична роль клінічних даних і молекулярно-біологічних тканинних маркерів при великофракційному передопераційному опроміненні раку гортані [Електронний ресурс] / І. Д. Костишин, Е. В. Лукач, О. А. Туманова, Р. А. Левандовський, В. Р. Романчук, Т. Б. Боднарук, Г. А. Гірна // Буковинський медичний вісник. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 116-120. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2015_19_2_31 Рак гортані посідає 10-те місце серед чоловіків у загальній структурі України. Проблема лікування цієї патології далека від розв'язання. Проведено пошук альтернативних методів лікування та прогнозу захворювання. Застосовано великофракційне передопераційне опромінення раку гортані, вивчено основні клінічні прояви, онкомаркери, показники яких можуть використовуватися для прогнозу та вибору доцільності того чи іншого методу лікування. | ||
| 2. | 
Костишин І. Д. Аналіз використання крупнофракційного передопераційного опромінення при раку гортані [Електронний ресурс] / І. Д. Костишин, В. Р. Романчук, О. А. Туманова, А. Є. Крижанівська, Т. Б. Боднарук, Г. А. Гірна // Клиническая онкология. - 2015. - № 2. - С. 43-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2015_2_12 | ||
| 3. | 
Голотюк В. В. Епідеміологічні аспекти раку прямої кишки в Івано-Франківській області за 10 років [Електронний ресурс] / В. В. Голотюк, І. Д. Костишин // Архів клінічної медицини. - 2012. - № 2. - С. 122-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2012_2_41 Встановлено, що захворюваність на рак прямої кишки (РПК) в Івано-Франківській області у 2002 - 2011 рр. коливалась в межах 11,9 - 15,1 %, була меншою, ніж в середньому по Україні, з незначною тенденцією до зниження упродовж останніх 3 років. Найнижчою вона є в районах гірської зони, найвищою - в Рогатинському і Тлумацькому районах. Максимальна кількість хворих належить до вікової групи 70 - 79 років, з переважанням серед обстежених чоловіків (55,4 %). Частка занедбаних форм первинних РПК упродовж 2001 - 2009 рр. складала в середньому <$E 30,1~symbol С~1,29> %, зменшившись до 20 % у 2011 р. За останні 10 років на профілактичних оглядах було виявлено всього 8,8 % хворих на РПК, максимальним показник був у 2011 р. - 11,7 %. На даний час рівень активної своєчасної діагностики залишається недостатнім. Існує необхідність інтенсифікації раннього виявлення РПК, що сприяло б покращанню показників смертності. | ||
| 4. | 
Гірна Г. А. Порівняльний аналіз методів пластичного закриття дефектів нижньої щелепи та порожнини рота в онкостоматологічних хворих [Електронний ресурс] / Г. А. Гірна, І. Д. Костишин // Вісник стоматології. - 2016. - № 1. - С. 60-67 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2016_1_18 | ||
| 5. | 
Костишин І. Д. Плеоморфна аденома малої слинної залози твердого піднебіння. Клінічні спостереження [Електронний ресурс] / І. Д. Костишин, Р. А. Левандовський, Г. А. Гірна, І. І. Репетило, В. В. Бойко // Сучасна стоматологія. - 2018. - № 1. - С. 66-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ss_2018_1_16 Наведено дані про поширеність, особливості клініки, діагностики та лікування плеоморфної аденоми малих слинних залоз твердого піднебіння й початкового етапу ортопедичної реабілітації хворих. Основними методами діагностики аденоми піднебіння є цитологічний, гістологічний, комп'ютерна та магнітно-резонансна томографія. Для зменшення кількості рецидивів аденоми запропоновано комбіноване лікування (передопераційний курс дистанційної гамма-терапії за інтенсивною програмою з наступним хірургічним втручанням). | ||
| 6. |
Костишин І. Д. Значення практичної складової занять при викладанні онкології щелепно-лицевої ділянки студентам стоматологічного факультету [Електронний ресурс] / І. Д. Костишин, В. В. Голотюк, Г. А. Гірна, В. Р. Романчук // Буковинський медичний вісник. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 160-164. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2018_22_1_25 Мета роботи - підвищити ефективність навчального процесу та сприяти формуванню клінічного мислення під час вивчення студентами стоматологічного факультету предмета "Онкологія" шляхом вдосконалення практично-орієнтованих видів навчально-методичної роботи. Здійснювали впровадження у навчальний процес практично-орієнтованих методів викладання предмета "Онкологія" серед студентів IV курсу стоматологічного факультету. Висвітлено сучасні підходи до підготовки студентів стоматологічного факультету з предмета "Онкологія" на базі лікувально-профілактичної установи онкологічного профілю, де вони набувають знань щодо профілактики та ранньої діагностики злоякісних новоутворень щелепно-лицевої ділянки (ЩЛД). Особливістю педагогічного процесу є забезпечення максимального контакту студентів з тематичними хворими і акцент на практичну складову дисципліни як одну з основних, що надає змогу здійснити формування професійно-компетентного фахівця з високим рівнем знань, необхідних для майбутньої практичної діяльності лікаря-стоматолога. Висновки: практичне професійно-орієнтоване викладання студентам-стоматологам онкології ЩЛД на базі лікувально-профілактичних установ онкологічного спрямування надасть змогу майбутнім лікарям вміло і свідомо застосовувати одержані знання за умов реальної клінічної ситуації. Запропонована модель навчального процесу позитивно впливає на підвищення рівня професійної підготовки студентів, збільшує їх мотивацію до навчання. | ||
| 7. | 
Костишин І. Д. Рак слизової порожнини рота. Діагностика і лікування в Івано-Франківській області [Електронний ресурс] / І. Д. Костишин, В. В. Бойко, В. Р. Романчук, Г. А. Гірна // Галицький лікарський вісник. - 2015. - Т. 22, число 4(2). - С. 119-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2015_22_4(2)__40 В Україні захворюваність на рак ротової порожнини стійко зростає - за останні 25 років у чоловіків вона збільшилася в 4,5 раза, у жінок - у 2,0 рази. Проведено ретроспективний аналіз результатів діагностики та лікування 462 історій хвороб хворих на рак слизової оболонки порожнини рота в Івано-Франківській області за 2003 - 2012 рр. У I - II стадії захворювання було у 30,3 % хворих, у III - IV стадії - 69,7 %. Радикальне лікування одержали 396 (98,0 %) хворих, паліативне - 8 (2,0 %). Найкращі результати були при комплексному лікуванні, де середня тривалість життя склала 27,2 місяця. Результати хіміопроменевого лікування є кращими порівняно з самостійною променевою терапією. | ||
| 8. |
Гірна Г. А. Імунотерапія раку порожнини рота і ротоглотки. Використання моноклональних антитіл [Електронний ресурс] / Г. А. Гірна, І. Д. Костишин, М. М. Рожко, Р. А. Левандовський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 178-186. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_2_29 Мета роботи - провести огляд наукових робіт, в яких висвітлювалися види, способи, методи імунотерапії хворих на рак порожнини рота і ротоглотки (РПРР), аналізувати результати досліджень у лікуванні РПРР з використанням імунопрепаратів та можливості їх застосування. Висновки: імуномодулюючі методи лікування, які долають імуносупресивні сигнали у хворих на РПРР, є науково і терапевтично обгрунтованими. Імунологічна терапія має потенціал для розв'язання клінічних проблем у хворих на РПРР шляхом поєднання із специфічними методами лікування. Включення імунотерапевтичних препаратів до схеми комплексного лікування хворих на РПРР значно покращує показники виживаності.Мета роботи - провести огляд наукових робіт, в яких висвітлювалися види, способи, методи імунотерапії хворих на рак порожнини рота і ротоглотки (РПРР), аналізувати результати досліджень у лікуванні РПРР з використанням імунопрепаратів та можливості їх застосування. Висновки: імуномодулюючі методи лікування, які долають імуносупресивні сигнали у хворих на РПРР, є науково і терапевтично обгрунтованими. Імунологічна терапія має потенціал для розв'язання клінічних проблем у хворих на РПРР шляхом поєднання із специфічними методами лікування. Включення імунотерапевтичних препаратів до схеми комплексного лікування хворих на РПРР значно покращує показники виживаності.Мета роботи - провести огляд джерел літератури і аналізувати використання моноклональних антитіл у лікуванні раку порожнини рота і ротоглотки (РПРР). Висновки: сьогодні цетуксимаб є єдиним із моноклональних антитіл, що одержав FDA схвалення для лікування РПРР. Клінічно використовується більше 10 років, і показує добрі результати. Клінічні випробування підтвердили ефективність moAbs, що спрямовують свою дію на рецептори імунної контрольної точки, включаючи анти-CTLA-4 та анти-PD-1. Блокада імунної контрольної точки може покращити наявні клінічні ефекти терапії на фоні низької токсичності і може сприяти довготривалим ефектам через імунологічну пам'ять. Використання інгібіторів імунних контрольних точок на даний час схвалюються лише в занедбаних стадіях раку. Недостатньо клінічних даних, які можуть засвідчувати про доцільність поєднання кількох різних препаратів монокланальних антитіл, а також поєднання їх із променевою терапією або хіміотерапією. | ||
| 9. | 
Гірна Г. А. Використання онкомаркерів на етапах діагностики і лікування хворих на плоскоклітинний рак орофарингеальної ділянки [Електронний ресурс] / Г. А. Гірна, І. Д. Костишин // Онкология. - 2017. - Т. 19, № 1. - С. 11-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OL_2017_19_1_4 В огляді проаналізовано можливість і ефективність визначення онкомаркерів у ротовій рідині та сироватці крові у разі раку порожнини рота і ротоглотки. Акцентовано увагу на найбільш специфічних і чутливих онкомаркерах, які потребують подальшого дослідження з метою діагностики, моніторингу захворювання, обгрунтування вибору того чи іншого методу лікування. | ||
| 10. |
Гірна Г. А. Імунотерапія раку порожнини рота і ротоглотки [Електронний ресурс] / Г. А. Гірна, І. Д. Костишин, М. М. Рожко, Р. А. Левандовський // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 234-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2020_24_1_34 Мета роботи - провести огляд наукових робіт, в яких висвітлювалися види, способи, методи імунотерапії хворих на рак порожнини рота і ротоглотки (РПРР), аналізувати результати досліджень у лікуванні РПРР з використанням імунопрепаратів та можливості їх застосування. Висновки: імуномодулюючі методи лікування, які долають імуносупресивні сигнали у хворих на РПРР, є науково і терапевтично обгрунтованими. Імунологічна терапія має потенціал для розв'язання клінічних проблем у хворих на РПРР шляхом поєднання із специфічними методами лікування. Включення імунотерапевтичних препаратів до схеми комплексного лікування хворих на РПРР значно покращує показники виживаності.Мета роботи - провести огляд наукових робіт, в яких висвітлювалися види, способи, методи імунотерапії хворих на рак порожнини рота і ротоглотки (РПРР), аналізувати результати досліджень у лікуванні РПРР з використанням імунопрепаратів та можливості їх застосування. Висновки: імуномодулюючі методи лікування, які долають імуносупресивні сигнали у хворих на РПРР, є науково і терапевтично обгрунтованими. Імунологічна терапія має потенціал для розв'язання клінічних проблем у хворих на РПРР шляхом поєднання із специфічними методами лікування. Включення імунотерапевтичних препаратів до схеми комплексного лікування хворих на РПРР значно покращує показники виживаності.Мета роботи - провести огляд джерел літератури і аналізувати використання моноклональних антитіл у лікуванні раку порожнини рота і ротоглотки (РПРР). Висновки: сьогодні цетуксимаб є єдиним із моноклональних антитіл, що одержав FDA схвалення для лікування РПРР. Клінічно використовується більше 10 років, і показує добрі результати. Клінічні випробування підтвердили ефективність moAbs, що спрямовують свою дію на рецептори імунної контрольної точки, включаючи анти-CTLA-4 та анти-PD-1. Блокада імунної контрольної точки може покращити наявні клінічні ефекти терапії на фоні низької токсичності і може сприяти довготривалим ефектам через імунологічну пам'ять. Використання інгібіторів імунних контрольних точок на даний час схвалюються лише в занедбаних стадіях раку. Недостатньо клінічних даних, які можуть засвідчувати про доцільність поєднання кількох різних препаратів монокланальних антитіл, а також поєднання їх із променевою терапією або хіміотерапією. | ||
| 11. | 
Гірна Г. А. Вивчення протипухлинного ефекту імунопрепарату Пропес у хворих на рак порожнини рота і ротоглотки [Електронний ресурс] / Г. А. Гірна, І. Д. Костишин, М. М. Рожко, А. Б. Костишин, О. А. Міклашевська // Вісник проблем біології і медицини. - 2021. - Вип. 2. - С. 287-294. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2021_2_72 | ||
| 12. |
Гірна Г. А. Значення імунотерапії препаратом альфа-/бета-дефензинів у розвитку епітеліїту у хворих на орофарингеальний рак [Електронний ресурс] / Г. А. Гірна, І. Д. Костишин, М. М. Рожко, E. В. Лукач, А. В. Андріїв // Клінічна онкологія. - 2021. - Т. 11, № 3-4. - С. 121-126. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/klinonk_2021_11_3-4_9 | ||
| 13. | 
Ткач В. Є. Клінічний випадок циліндроми шкіри [Електронний ресурс] / В. Є. Ткач, І. Д. Костишин, М. С. Волошинович, Х. Талбі // Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология. - 2019. - № 3-4. - С. 85-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dcs_2019_3-4_17 | ||
| 14. |
Пантус А. В. Відновлення дефекту нижньої щелепи титановою конструкцією з пористою проміжною частиною [Електронний ресурс] / А. В. Пантус, І. Д. Костишин, Г. А. Гірна, Н. І. Фрич // Вісник стоматології. - 2023. - Т. 48, № 2. - С. 82-88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2023_48_2_18 Питання реконструкції кісток лицевого скелету є актуальним особливо сьогодні, враховуючи збільшення показників онкопатології, її занедбаність і воєнну травму. Кількість пацієнтів, що потребують радикального хірургічного лікування з наступним пластичним відновленням суттєво збільшилася. Відповідно зростають вимоги до реконструктивних операцій в щелепно-лицевій ділянці. Акцентовано увагу на максимальній імітації втрачених тканин, що можливе завдяки дотриманню основних принципів біомеханіки, біосумісності, ідентичності структур, форми та функції втраченої кісткової тканини. Мета дослідження - клінічно оцінити ефективність використання титанового ендопротезу з пористою проміжною частиною. Під спостереженням перебував пацієнт із кістково-фіброзно-диспластичною формою адамантиноми кута та тіла щелепи зліва. За даними мультиспіральної комп'ютерної томографії відмічалось вогнище деструкції кісткової тканини з чіткими межами, розміром 50 Х 40 мм в ділянці кута та тіла нижньої щелепи. Деструкція кісткової тканини поєднувалась з деформацією кортикального шару кістки. В зоні деструкції наявні в значній кількості дрібні пустоти мультициклічного характеру, розділені кістковими перегородками. Після віртуального планування, яке складалося з кількох етапі проведено резекцію нижньої щелепи з одномоментним титановим відновленням цілісності. Значення пористості структури титанового протезу для забезпечення балансу між міцністю імпланту і його вагою, формою та наданням проміжній частині функцій вторинної стабілізації. Висновки: використання титанової конструкції для заміщення кісткового дефекту будь якого розміру є оптимальним методом естетичного і функціонального відновлення щелепи. Підготовчий етап, що включає в себе моделювання меж резекції, формування резекційного шаблону і остаточне формування титанової конструкції, дозволяє максимально точно здійснити фіксацію протезу. Оцінюючи спостереження в пізній післяопераційний термін вибраний тип конструкції сприяє інтеграції кісткової тканини в його пористу структуру. При використанні імплантів щелеп великих розмірів слід удосконалити конструкцію протезів з метою відновлення жувальної функції. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |