Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Реферативна база даних (9)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Корпачева-Зиныч О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 8
Представлено документи з 1 до 8
1.

Корпачева-Зиныч О. В. 
Старый знакомый гликлазид: место в современной сахароснижающей терапии [Електронний ресурс] / О. В. Корпачева-Зиныч, Н. М. Гурина, Н. Н. Кушнарева // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 3. - С. 250-257. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_3_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 79.73 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Зак К. П. 
Иммунитет у больных сахарным диабетом 2 типа с сопутствующим метаболическим синдромом/ожирением. Сообщение 2. Роль адипоцитокинов (интерлейкина-6, фактора некроза опухолей альфа, лептина и адипонектина) [Електронний ресурс] / К. П. Зак, Б. Н. Маньковский, С. В. Мельниченко, И. Н. Кондрацкая, В. В. Попова, Я. А. Саенко, Т. А. Семионова, О. В. Корпачева-Зиныч, Е. Н. Тронько, О. В. Иванченко // Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 2. - С. 26-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2013_18_2_6
Исследован ряд показателей иммунитета у 108-ми больных, разделённых на три группы: 1-я - с впервые выявленным сахарным диабетом ІІ типа (СД-2), 2-я - с метаболическим синдромом (МС) и 3-я - с СД-2 и сопутствующим МС (СД-2+МС). Контрольная группа состояла из 40-ка здоровых лиц, разделенных на две подгруппы, худых и полных, в зависимости от ИМТ. Установлено, что лейкоцитоз, наблюдаемый у больных СД-2, во многом зависит от сопутствующего ожирения. Он обусловлен, преимущественно, повышением абсолютных количеств моноцитов и нейтрофилов и сопровождается изменением их ультраструктуры, что указывает на дизрегуляцию их функции. Между показателями массы тела (ОТ и ИМТ) и количеством лейкоцитов у пациентов с МС и СД-2+МС существует положительная корреляция. При проточно-цитометрическом исследовании иммунофенотипа лимфоцитов не было выявлено достоверного изменения абсолютных количеств CD3+Т-, CD4+Т-, CD8+Т-, CD20+ и CD56+ клеток в крови у худых больных с впервые выявленным СД-2. Однако, у больных СД-2+МС с ожирением и пациентов только с МС имелось достоверное повышение абсолютных количеств CD3+Т- и CD4+Т-клеток. Подобное изменение количества CD3+Т и CD4+Т-клеток наблюдалось также в подгруппе полных здоровых лиц по сравнению с подгруппой худых лиц контроля. Следовательно, избыточная масса является одним из основных триггеров, приводящих к нарушению как врождённого, так и адаптивного иммунитета. Полученные данные подтверждают и дополняют современную концепцию о том, что МС и СД-2 принадлежат к воспалительным хроническим системным низко-градиентным заболеваниям, в механизме которых ключевую роль играют адипокины. Локальное воспаление жировой ткани является одним из главных источников инсулинорезистентности и предиабета, за которыми следует развитие клинически диагностируемого СД-2. Таким образом, ряд нарушений, наблюдаемых у больных СД-2, является, по-видимому, следствием не столько самого заболевания, сколько сопутствующего ему ожирения.Досліджено ряд показників імунітету у 108-ми хворих, поділених на три групи: 1-ша - з уперше виявленим цукровим діабетом ІІ типу (ЦД-2); 2-га - з метаболічним синдромом (МС) і 3-тя - з ЦД-2 із супутнім МС (ЦД-2+МС). Контрольна група складалася із 40-ка здорових осіб, поділених на дві підгрупи, худих і повних, в залежності від ІМТ. Встановлено, що лейкоцитоз, який спостерігається у хворих на ЦД-2, багато в чому залежить від супутнього ожиріння. Він обумовлений, переважно, підвищенням абсолютної кількості моноцитів і нейтрофілів та супроводжується зміною їх ультраструктури, що вказує на дизрегуляцію їхньої функції. Між показниками маси тіла (ОТ і ІМТ) і кількістю лейкоцитів у пацієнтів з МС та ЦД-2+МС існує позитивна кореляція. У ході проточно-цитометричного дослідження імунофенотипу лімфоцитів не було виявлено зміни абсолютної кількості CD3+Т-, CD4+Т-, CD8+Т-, CD20+ и CD56+ клітин в крові у худих хворих з вперше виявленим ЦД-2. Проте, у хворих з ЦД-2+МС і ожирінням та у пацієнтів з МС та ожирінням спостерігалось достовірне підвищення абсолютної кількості CD3+Т- и CD4+Т-клітин. Аналогічне підвищення кількості CD3+Т- и CD4+Т-клітин спостерігалось також в підгрупі повних здорових осіб у порівнянні з підгрупою худих осіб контролю. Отже, надлишкова маса є одним із основних тригерів, які спричиняють порушення вродженого та адаптивного імунітету. Одержані дані підтверджують та доповнюють сучасну концепцію про те, що МС і ЦД-2 належать до запальних хронічних системних низько-градієнтних захворювань, в механізмі яких ключову роль відіграють адипокіни. Локальне запалення жирової тканини є одним з головних джерел розвитку інсулінорезистентності і предіабету, слідом за якими розвивається клінічно діагностований ЦД-2. Це наводить на думку, що ряд порушень, які спостерігались у хворих на ЦД-2, очевидно є наслідком не стільки власне захворювання, скільки супутнього йому ожиріння.Series of immunity indices in 108 patients divided into three groups were investigated: 1 - subjects with newly diagnosed type ІІ diabetes mellitus (T2DM); 2 - subjects with metabolic syndrome (MS); and 3 - subjects with type 2 diabetes mellitus with concomitant MS (T2DM + MS). The control group consisted of 40 healthy subjects divided into two subgroups – lean and obese, depending on body mass index (BMI). It has been established that leukocytosis observed in patients with T2DM depends on concomitant obesity. It is mostly caused by a higher absolute amount of monocytes and neutrophils and is accompanied by changes in their ultrastructure, indicating a dysregulation of their function. There is a positive correlation (R12=0,72; R22=0,89) between BMI, waist circumference, and leukocyte number in blood of patients with MS and T2DM+ MS. No significant changes in absolute contents of CD3 + T-, CD4 + T-, CD8 + T-, CD20 + and CD56 + - cells in the blood of lean patients with newly diagnosed T2DM was demonstrated by the flow-cytometric study of lymphocyte immunophenotype. However, a significant increase in absolute content of CD3 + T- and CD4 + T-cells was shown in patients with T2DM + MS with obesity, and in patients only with MS. Similar changes in the number of CD3 + T and CD4 + T-cells were also observed in the subgroup of obese healthy subjects compared to the subgroup of lean control individuals. Consequently, the excess of fat mass is one of the main triggers resulting in a disturbance of both the congenital and adaptive immunity. The obtained results confirm and complement the modern concept that MS and type 2 diabetes mellitus belong to the chronic inflammatory systemic low-grade diseases, where adipokines secreted by adipose tissue play a key rolein their mechanism. Local inflammation of adipose tissue is a major source of insulin resistance and pre-diabetes, followed by the beginning of clinically diagnosed T2DM. This suggests that the number of disorders observed in patients with T2DM, is, apparently, not so much a consequence of the disease, as comorbid obesity.Исследован уровень интерлейкина-6 (ИЛ-6), фактора некроза опухолей альфа (ФНОα), лептина и адипонектина (АДН) в периферической крови (ПК) трех групп больных (n = 108): 1-ая - с впервые выявленным сахарным диабетом ІІ типа (СД2) (ИМТ=23,4 ± 1,3 кг/м2), 2-ая - с метаболическим синдромом (МС) (ИМТ = 33,5 ± 2,0 кг/м2) и 3-ья - СД2 + МС (ИМТ = 34,6 кг/м2). Контролем служили 40 "худых" (ИМТ = 22,8 ± 0,5 кг/м2) и "полных" (ИМТ = 31,1 ± 0,7 кг/м2) здоровых лиц. У больных СД2 без МС и ожирения имелся повышенный уровень ИЛ-6 и ФНОα, и сниженный уровень АДН без изменения содержания лептина в ПК. При МС отмечалось умеренное повышение содержания ИЛ-6 и ФНОα, выраженное снижение уровня АДН и высокое содержание лептина в ПК, особенно у женщин. Наиболее высокое содержание ИЛ-6 и ФНОα наблюдалось у больных СД2 с сопутствующим МС при пониженном уровне АДН в ПК и значительном повышении содержания лептина в ПК. У здоровых полных лиц без компонентов МС, в отличие от худых, отмечалось также повышение концентрации лептина и снижение концентрации АДН в ПК, но менее значительное, чем у больных с МС и СД2 + МС. Следовательно, повышение уровня ИЛ-6 и ФНОα в ПК больных СД2 имеет двоякий характер: самостоятельный и обусловленный сопутствующим ожирением/МС. При СД2 + МС происходит, по-видимому, суммирование обоих механизмов поступления этих адипокинов в циркуляцию. Повышение уровня лептина при СД2 является следствием одновременно наличия ожирения. Снижение содержания АДН при СД2 и МС указывает на то, что он выполняет в организме защитную противодиабетическую роль.Досліджено рівень інтерлейкіну-6 (ІЛ-6), фактора некрозу пухлин альфа (ФНОα), лептину та адипонектину (АДН) в периферичній крові (ПК) хворих (n=108) т рьох груп: 1-ша - з вперше виявленим цукровим діабетом ІІ типу (ЦД2) (ІМТ = 23,4 ± 1,3 кг/м2), 2-га - з метаболічним синдромом (МС) (ІМТ=33,5±2,0 кг/м2), 3-тя - ЦД2+МС (ІМТ = 31,1 ± 0,7 кг/м2). Контролем служили 40 "худих" (ІМТ = 22,8 ± 0,5 кг/м2) і "повних" (ІМТ = 31,1 ± 0,7 кг/м2) здорових осіб. У хворих на ЦД2 без МС та ожиріння був підвищений рівень ІЛ-6 та ФНПα в ПК зі зниженням вмісту АДН без суттєвої зміни рівня лептину. У пацієнтів з МС відзначалось помірне підвищення рівня ІЛ-6 і ФНПα, виражене зниження рівня АДН і високий рівень лептину в ПК, особливо у жінок. Найбільш високий вміст ІЛ-6 і ФНПα спостерігався у хворих на ЦД2 + МС за зниженого рівня АДН та одночасного підвищення вмісту лептину. У здорових повних осіб з відсутністю МС, в порівнянні з худими особами, відзначалось також підвищення концентрації лептину та зниження вмісту АДН в ПК, але воно було значно меншим, ніж у хворих з МС та МС + ЦД2. Отже, підвищення рівня ІЛ-6 і ФНПα у разі ЦД2 має подвійний характер – самостійний та обумовлений присутністю МС/ожиріння. За ЦД2 + МС відбувається, мабуть, підсумування обох механізмів надходження цих цитокінів в циркуляцію. Підвищення рівня лептину у хворих на ЦД2 є наслідком одночасної присутності надмірної маси тіла. Зниження вмісту АДН вказує на те, що у разі ЦД2 та МС він виконує в організмі захисну антидіабетичну роль.
Попередній перегляд:   Завантажити - 667.859 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Корпачев В. В. 
Витаминно-минеральный комплекс "Витамины для больных диабетом" в терапии сахарного диабета и профилактике его осложнений [Електронний ресурс] / В. В. Корпачев, Н. М. Гурина, О. В. Корпачева-Зиныч // Український медичний часопис. - 2013. - № 2. - С. 119-123. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_2_26

Попередній перегляд:   Завантажити - 195.864 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Корпачев В. В. 
Комплекс "Доппельгерц® актив Витамины для диабетиков" для поддержания оптимального баланса витаминов и минералов у больных сахарным диабетом 2-го типа [Електронний ресурс] / В. В. Корпачев, О. В. Корпачева-Зиныч, Н. М. Гурина, Н. Н. Кушнарева // Український медичний часопис. - 2013. - № 1. - С. 89-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_1_23
Попередній перегляд:   Завантажити - 190.997 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Корпачева-Зиныч О. В. 
Клинико-терапевтические аспекты синдрома диабетической стопы: в фокусе остеоартропатия [Електронний ресурс] / О. В. Корпачева-Зиныч, Н. Н. Кушнарева, С. В. Болгарская, О. В. Прибила, М. Э. Годоладзе // Український медичний часопис. - 2015. - № 3. - С. 92-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2015_3_28
Отмечено, что сахарный диабет (СД) приводит к полиорганным поражениям, в том числе синдрому диабетической стопы (СДС) - одному из наиболее социально значимых осложнений, развивающимся у каждого 6-го больного СД. СДС является ключевым фактором риска ампутации нижних конечностей, причиной высокой инвалидизации и смертности пациентов. Приведен клинический случай длительного наблюдения пациента с СД 1-го типа с СДС, подробно изложены этапы и особенности его ведения. В целом в Украине, как и в странах Европы, лечение пациентов с СДС является комплексным и направлено на основные звенья патогенеза, включая компенсацию СД, целевые значения артериального давления, липидного спектра крови, диабетической нейро- и ангиопатии. Ведущими методами этиотропного лечения являются системная антибиотикотерапия, местная обработка язв и ран. К сожалению, в отечественной медицине, в отличие от мировой практики, отсутствует единая служба, которая занималась бы курацией пациентов с данной патологией.
Попередній перегляд:   Завантажити - 416.193 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
6.

Корпачев В. В. 
Оценка антигипоксической эффективности мельдония при нарушениях микроциркуляторного русла у больных сахарным диабетом 2-го типа [Електронний ресурс] / В. В. Корпачев, О. В. Корпачева-Зиныч, Н. М. Гурина, А. В. Ковальчук, Н. Н. Кушнарева, К. А. Шишкань-Шишова, О. В. Прибила // Український медичний часопис. - 2015. - № 4. - С. 63-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2015_4_19
На основании положительной динамики показателя tcpO2 подтвержден антигипоксический эффект мельдония (тризипин раствор для инъекций, тризипин лонг) у больных сахарным диабетом 2-го типа с компенсированным и субкомпенсированным тканевым метаболизмом. На фоне длительного применения мельдония (тризипин раствор для инъекций, тризипин лонг) в комбинации с основной терапией выявлено снижение уровня HbA1c, HOMA-IR, что свидетельствует об улучшении состояния углеводного обмена. Безопасность применения мельдония подтверждается отсутствием неблагоприятных изменений основных биохимических показателей. В ходе исследования отмечено улучшение качества жизни пациентов, в том числе за счет уменьшения выраженности болевого синдрома.
Попередній перегляд:   Завантажити - 253.115 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
7.

Корпачев В. В. 
Психосоматичні й гормонально-метаболічні порушення у чоловіків із цукровим діабетом 2-го типу: метаболічні аспекти корекції [Електронний ресурс] / В. В. Корпачев, О. В. Корпачева-Зиныч, Н. М. Гурина, Н. Н. Кушнарева, К. А. Шишкань-Шишова, О. В. Прибила // Український медичний часопис. - 2016. - № 1. - С. 88-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2016_1_22
Попередній перегляд:   Завантажити - 727.238 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Корпачева-Зиныч О. В. 
Приоритетные аспекты сахароснижающей терапии у больных сахарным диабетом 2-го типа: промежуточные результаты первого всеукраинского многоцентрового исследования ДіаДЕЯ [Електронний ресурс] / О. В. Корпачева-Зиныч, П. Ю. Лукашевич, Н. Н. Кушнарева, Н. М. Гурина, А. В. Ковальчук, О. В. Прибила, К. A. Шишкань-Шишова, В. В. Корпачев, Е. В. Залищук // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 4. - С. 287-302. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_4_3
Цель исследования - оценка эффективности и качества лечения больных сахарным диабетом 2-го типа (СД2) посредством использования препарата Диаглизид® MR в виде монотерапии или в комбинации с метформином и гиполипидемической терапией. Открытая наблюдательная программа ДіаДЕЯ (Діаглізид® MR: Доступність, Ефективність, Якість) осуществлялась в рамках Всеукраинского проекта для повышения качества жизни больных СД2. В исследование первоначально были включены 605 больных СД2 с уровнем HbA1c ≥ 7,0 %, без серьезной сопутствующей патологии. Диаглизид® MR назначали пациентам в дозах от 30 мг / сутки до 120 мг / сутки. Повторные обследования проводили через один и три месяца после первого визита, при необходимости дозы препарата корректировали. К концу исследуемого периода количество участников сократилось до 529 больных (335 женщин и 194 мужчины). Через 3 месяца применения Диаглизида MR в виде монотерапии или в комбинации с метформином и статинами во всех группах на фоне стабильных антропометрических показателей наблюдали существенное улучшение состояния углеводного обмена – показатель HbA1c снизился на 1,3 %. У 96 пациентов с впервые выявленным СД2 обнаружен более существенный гипогликемический эффект (∆ = 1,56 ± 0,05 %; ∆ %=19 ± 0,5 %) по сравнению с результатом в общей группе (∆ = 1,4 ± 0,05 %; ∆ % = 15,5 ± 0,5 %; р < 0,05). Антиатерогенный эффект терапии проявился снижением артериального давления и изменениями липидного спектра крови, особенно выраженными при приеме статинов. Сравнительный анализ продемонстрировал, что при доказанной фармакокинетической биоэквивалентности зарубежным аналогам применение отечественных препаратов гликлазида и метформина позволит существенно сэкономить денежные средства. Выводы: показана высокая эффективность применения препарата Диаглизид® MR как в виде монотерапии, так и в комбинации с метформином и гиполипидемическими средствами в отношении коррекции показателей углеводного обмена и липидного спектра крови.Мета дослідження - оцінка ефективності та якості лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) із використанням препарату Діаглізид® MR у вигляді монотерапії або в комбінації з метформіном і гіполіпідемічною терапією. Відкрита програма спостереження ДіаДЕЯ (Діаглізид® MR: Доступність, Ефективність, Якість) здійснювалася в межах Всеукраїнського проекту для підвищення якості життя хворих на ЦД 2-го типу. У дослідження було включено 605 хворих на ЦД2 із рівнем HbA1c ≥ 7,0 %, безсерйозної супутньої патології. Діаглізид® MR призначали пацієнтам у дозах від 30 мг / добу до 120 мг / добу. Повторні обстеження проводили через один і три місяці після першого візиту, дози препарату коригували за необхідності. Наприкінці дослідного періоду кількість учасників скоротилася до 529 хворих (335 жінок і 194 чоловіки). Через три місяці після застосування Діаглізиду MR як монотерапії або в комбінації з метформіном і статинами в усіх групах пацієнтів на тлі стабільних антропометричних показників спостерігали суттєве покращання стану вуглеводного обміну – рівень HbA1c знизився на 1,3 %. У 96 пацієнтів із вперше виявленим ЦД2 зафіксовано кращий гіпоглікемічний ефект (∆ = 1,56 ± 0,05 %; ∆ % = 19 ± 0,5 %) у порівнянні з результатом у загальній групі (∆ = 1,4 ± 005 %; ∆ % = 15,5 ± 0,5 %; р < 0,05). Антиатерогенний ефект терапії полягав у зниженні артеріального тиску та змінах ліпідного спектра крові, більш виражених на тлі вживання статинів. Враховуючи доведену фармакокінетичну біоеквівалентність оригінальним препаратам і результати порівняльного аналізу, можна стверджувати, що застосування вітчизняних препаратів гліклазиду та метформіну дозволить істотно заощадити кошти. Висновки: показано високу ефективність застосування препарату Діаглізид® MR як у вигляді монотерапії, так і в комбінації з метформіном і гіполіпідемічними засобами щодо корекції показників вуглеводного обміну та ліпідного спектра крові.Objective: To evaluate the efficacy and quality of care in patients with type 2 diabetes mellitus (T2DM) using monotherapy with Diaglizid® MR or combination Diaglizid® MR with metformin and a lipid-lowering therapy. Materials and methods. Open observation program «DіaDEYa» (Dіaglіzid® MR: Dostupnіst, Efektivnіst, Yakіst) is a part of the Ukrainian project to improve the quality of T2DM patients’ life. Initially 605 T2DM patients with baseline HbA1c ≥ 7.0 %, without serious comorbidity had been includedin the study. The patients took treatment Diaglizid® MR had been provided at the doses of 30 -120 mg / day. Scheduled assesment had been performed in 1 and 3 months after the first visit; if necessary, doses of the drug were adjusted. By the end of the study the number of participants reduced to 529 patients (335 women and 194 men). Results. In all groups of patients were found stable anthropometric indices and significant improvement of carbohydrate metabolism – decreased HbA1c levels by 1.3% in 3 months after treatment with Diaglizid® MR as monotherapy or in combination with metformin and statins. In 96 drug-naive T2DM patients the stronger hypoglycemic effect (∆ = 1.56 ± 0.05; ∆ % = 19 ± 0.5) compared to the total group (∆ =1.4 ± 0.05; ∆ %= 15.5 ± 0.5; р < 0.05) was found. Anti-atherogenic effect of therapy was expressed in decrease of blood pressure and lipids especially in the group of patients with statins. Taking into consideration the proven pharmacokinetic bioequivalent to original drugs and comparative analysis using of generic gliclazide and metformin will significantly cut costs. Conclusions. It showed high efficacy of the drug Diaglizid® MR, both as monotherapy and in combination with metformin and statins, in relation to the correction of carbohydrate methabolism and lipid profile.
Попередній перегляд:   Завантажити - 336.149 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського