Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (7) | Журнали та продовжувані видання (3) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (31) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Кобза І$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 35 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кобза І. І. Що спричинило постійний оперізуючий біль в мезоґастрії протягом двох діб у 30-річного хворого? [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Ю. С. Мота, В. П. Федоренко // Acta medica Leopoliensia. - 2013. - Т. 19, № 3. - С. 93-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2013_19_3_17 Мета роботи - покращання діагностики та результатів лікування захворювань гострого живота. Дотримання стандарту обстеження дозволило б своєчасно встановити правильний діагноз, визначити оптимальне хірургічне лікування, уникнути можливих ускладнень повторних операцій та значних фінансових витрат.Цель работы - улучшение диагностики и результатов лечения заболеваний острого живота. Соблюдение стандарта обследования позволило бы своевременно установить правильный диагноз, определить оптимальное хирургическое лечение, избежать возможных осложнений повторных операций и значительных финансовых расходов. | |||
| 2. | 
Кобза І. І. Профілактика ішемічного інсульту в пацієнтів з оклюзією внутрішньої сонної артерії: магістралізація зовнішньої сонної артерії [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, А. П. Мелень, Р. І. Трутяк, Т. І. Кобза // Серце і судини. - 2013. - № 3. - С. 37-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2013_3_6 Встановлено частоту ішемічних подій у пацієнтів, які перенесли ендартеректомію із зовнішньої сонної артерії, та визначено роль цього втручання в профілактиці ішемічних інсультів. Проаналізовано наслідки лікування 105 пацієнтів з оклюзією внутрішньої сонної артерії, які перенесли 108 операцій магістралізації зовнішньої сонної артерії у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні в період від 2002 до 2012 р., та 10 хворих із оклюзією внутрішньої сонної артерії, лікованих консервативними методами. Оцінено ранні (до 30 діб) та віддаленні наслідки (від 3 до 48 міс; медіана 18 міс) операції. Показник смерть та інсульт у перші 30 діб після магістралізації становив 2,7 % (3 випадки) - один інтраонераційний та два післяопераційні інсульти. В одного (0,9 %) хворого в ранній післяопераційний період діагностовано тромбоз зовнішньої сонної артерії без будь-якої неврологічної симптоматики. Інші ускладнення, такі як ураження черепно-мозкових нервів, виявлено у 9 (8,3 %) хворих та гіперперфузійний синдром - у 8 (7,4 %). У підгрупі із 34 пацієнтів, яким другим етапом виконували каротидну ендартеректомію з контралатеральної внутрішньої сонної артерії, в одного (2,9 %) в ранній післяопераційний період виник інтраопераційно геморагічний інсульт унаслідок гіперперфузій мозку з летальним наслідком через 2 міс. У 72 пацієнтів (у 62, або 59 %, після магістралізації зовнішньої сонної артерії; 10 хворих лікували консервативно) оцінено віддалені наслідки терапії. У 2 (3,2 %) оперованих виникло гостре порушення мозкового кровообігу в іпсилатеральній півкулі, в одного (1,6 %) - з летальним наслідком у порівнянні з одним (10 %) випадком іпсилатерального ішемічного інсульту у контрольній групі (<$Eroman p~>>~0,05>). Головною причиною смерті був інфаркт міокарда: у 3(4,8 %) хворих з основної групи - через 10,22 та 23 міс. відповідно і в одного (10 %) з контрольної - через 5 міс. від початку спостереження. | |||
| 3. | 
Кобза І. І. Реконструкції артерій гомілки у хірургії дистальних оклюзійно-стенотичних уражень [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Р. А. Жук, Ю. Г. Орел, Я. І. Ярема, Д. Є. Федорів, З. М. Кіт // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 3. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_3_10 | |||
| 4. |
Кобза І. І. Стегнова вена в якості шунта для повторних стегново-дистальних реконструкцій: перший власний досвід [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Р. А. Жук, Т. Г. Сорока, Д. Є. Федорів, Я. І. Ярема, Д. Б. Сольман // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 3. - С. 34-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_3_11 | |||
| 5. |
Кобза І. І. Лікування флеботромбозів системи нижньої порожнистої вени, ускладнених флотацією верхівки тромбу [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Б. М. Гаврилів, Ю. Г. Орел, Р. А. Жук, М. Г. Орел, А. Т. Кіхтяк, С. А. Лебедєва, В. Д. Лужанський // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 2. - С. 47-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_2_14 | |||
| 6. |
Кобза І. І. Значення атеросклеротичного ураження іпсілатеральної зовнішньої сонної артерії в пацієнтів з оклюзією внутрішньої сонної артерії [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, А. П. Мелень, Т. І. Кобза, Р. І. Трутяк, С. А. Лебедєва, Ю. Г. Орел // Науковий вісник Ужгородського університету. Сер. : Медицина. - 2012. - Вип. 2. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UNUMED_2012_2_15 | |||
| 7. |
Кобза І. І. Сучасна дезагрегантна терапія у пацієнтів із серцевосудинними захворюваннями [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Т. Б. Рудик, Т. І. Кобза // Серце і судини. - 2014. - № 1. - С. 89-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2014_1_14 Сучасний підхід до дезагрегантної терапії у разі серцево-судинних захворювань передбачає застосування кількох дезагрегантних засобів із різними механізмами блокування активності тромбоцитів. Формування такої стратегії грунтується на тривалому пошуку ефективних і безпечних препаратів дезагрегантної дії й підборі їх комбінацій. Проведено огляд новітньої світової літератури, що подає досвід використання різних варіантів дезагрегантної терапії в пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями. Частий розвиток резистентності до ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю потребує пошуку нових безпечних та ефективних антиагрегантів. Цілостазол - практично єдиний препарат, який має велику доказову базу щодо лікування переміжної кульгавості. У низці досліджень засвідчено переваги цілостазолу над іншими дезагрегантами щодо профілактики рестенозів як після реконструктивних втручань на артеріях, так і після стентувань. Позитивний вплив цього препарату на прогресування атеросклерозу, вторинну профілактику серцево-судинних ускладнень (інфаркт міокарда, інсульт), наслідки інсульту, критичну ішемію нижніх кінцівок та ліпідний обмін потребує подальшого вивчення. | |||
| 8. | 
Кобза І. І. Альтернативні шляхи реконструкції "короткої" ниркової вени в трансплантаційній хірургії [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Р. А. Жук, Ю. Г. Орел, О. І. Русин, Д. Є. Федорів, Л. З. Любінецька, І. Г. Яковлєв, Я. І. Ярема // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 1-2. - С. 106-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_1-2_25 | |||
| 9. |
Кобза І. І. Успішна ендоваскулярна корекція критичного стенозу ниркової артерії з гострим пошкодженням трансплантата нирки [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Р. А. Жук, О. І. Русин, П. П. Поваляшко, Р. Б. Савронь, О. А. Зубенко, І. Д. Бойків // Медицина сьогодні і завтра. - 2011. - № 1-2. - С. 110-113. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2011_1-2_26 | |||
| 10. |
Кобза І. І. Клінічна симптоматика каротидної хемодектоми (пухлини каротидного вузла) [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, А. А. Савченко // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_9 Мета роботи - визначити опорні симптоми для діагностики каротидної хемодектоми. Проаналізовано клінічну симптоматику в 56 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні в період з 1995 р. до 2016 р. У 31 випадку діагностовано каротидну хемодектому (основна група), у 25 випадках - пухлини іншого онкогенезу в ділянці каротидних артерій (контрольна група). В основній групі провідним симптомом (у 25 (81 %) пацієнтів) була поява неболючого, округлої форми, туго-еластичної консистенції утвору на шиї у проекції біфуркації загальної сонної артерії, що повільно збільшувався в розмірах. Епізоди запаморочення в анамнезі спостерігалися у 9 (17 %) осіб, біль голови - у 7 (23 %), епізоди непритомності - у 5 (16 %), поява болючого утворення на шиї - у 6 (19 %), лімфаденопатія - у 5 (16 %), амнезія - у 2 (6 %), дисфагія - у 2 (6 %), дизартрія - у 2 (6 %), кашель, розлади слуху - в одного (3 %) пацієнта. У 5 (16 %) пацієнтів основної групи діагностували синдром каротидного вузла. Основою для діагностування цього синдрому стала наявність у пацієнтів брадикардії та артеріальної гіпотензії, які регресували після видалення каротидної хемодектоми. На основі порівняльного аналізу між частотою симптомів у досліджуваних групах із застосуванням тесту Фішера визначили, що для основної групи статистично значуща поява асимптомного утвору на шиї в проекції сонних артерій - у 81 % пацієнтів (p = 0,0021), запаморочення - у 29 % пацієнтів (p = 0,0489), синдрому каротидного вузла - у 16 % (p = 0,0445). Висновки: аналіз клінічної картини у пацієнтів з пухлиною каротидного вузла показав, що для цієї патології характерна поява неболючого, овальної форми, туго-еластичної консистенції утвору на шиї в проекції біфуркації загальної сонної артерії, що супроводжується запамороченням та синдромом каротидного вузла. | |||
| 11. |
Мишаківський О. А. Роль реконструктивної хірургії мітрального клапана в лікуванні первинної мітральної недостатності [Електронний ресурс] / О. А. Мишаківський, В. Г. Аверчук, І. І. Кобза // Серце і судини. - 2017. - № 4. - С. 86-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2017_4_14 Мета роботи - оцінити особливості та результати хірургічного лікування пацієнтів з первинною мітральною недостатністю (МН) за допомогою методу пластики мітрального клапана (ПлМК) у порівнянні з протезуванням мітрального клапана (ПМК). Проаналізовано результати лікування 72 хворих із первинною МН, котрим виконали протезування або пластичну корекцію мітрального клапана у кардіохірургічному відділенні Львівської обласної клінічної лікарні в період із жовтня 2013 р. до лютого 2016 р. Серед хворих із ПлМК переважали чоловіки - 12 (66,67 %), а в групі з ПМК домінували жінки - 29 (53,7 %). До операції в усіх пацієнтів з ПлМК і ПМК діагностували МН середньої тяжкості. Після ПлМК у 16 (88,89 %) пацієнтів МН не було, у 2 (11,11 %) хворих виявлено легку МН. У групі хворих з ПМК у 100 % випадків МН після операції не було. За допомогою домінантного методу корекції МН було ПМК - 54 (75 %) пацієнти. Найчастіший етіологічний чинник МН у проведеному дослідженні - дегенеративні зміни клапана (41 (56,9 %) хворий), а найпоширеніша безпосередня причина недостатності - відрив хорд (43 (59,7 %) випадки). Найчастіше у пацієнтів з МН у групі з ПлМК відзначали ураження задньої стулки МК - 11 (61,1 %), а в групі з ПМК - одночасно передньої та задньої (20 (37,04 %) пацієнтів). У разі ПлМК найчастіше, поряд із опорним кільцем, застосовували клиноподібну резекцію стулки - у 7 хворих. Ранніх післяопераційних ускладнень суттєво більше в групі з ПМК - у 5 хворих у порівнянні з ПлМК - 1 хворий. Летальність вища в групі з ПМК - 3 хворих, на відміну від групи з ПлМК, де летальних випадків не було. Висновки: основною безпосередньою причиною МН є відрив хорд стулок МК (59,7 %), а етіологічним чинником - дегенеративні зміни (56,9 %), як і в більшості розвинених країн, а не ревматичні, як у країнах, що розвиваються. Основним методом хірургічної корекції МН в даному центрі залишається ПМК (54 пацієнти, 75 %), хоча світові тенденції демонструють більшу прихильність до ПлМК. Кількість ускладнень і летальність у дослідженні нижчі в групі пацієнтів, котрим проведено ПлМК (летальність відсутня у порівнянні з трьома летальними випадками в групі пацієнтів із ПМК). Це збігається з результатами інших досліджень і настановами, котрі рекомендують ПлМК як метод вибору для корекції МН. | |||
| 12. | 
Савченко А. А. Особливості ураження магістральних судин шиї при пухлинах каротидного вузла [Електронний ресурс] / А. А. Савченко, І. І. Кобза // Клінічна та експериментальна патологія. - 2017. - Т. 16, № 4. - С. 76-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kep_2017_16_4_16 | |||
| 13. |
Кобза І. І. Реконструктивні операції на артеріях стопи в лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Я. І. Ярема, Р. А. Жук, Д. Є. Федорів // Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_1_6 Мета роботи - проаналізувати результати реконструктивних операцій на артеріях стопи в лікуванні хворих із критичною ішемією нижніх кінцівок (КІНК). За період від січня 2008 р. до вересня 2017 р. у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні виконано реконструктивні операції на артеріях стопи у 41 хворого з КІНК. Середній вік пацієнтів - 65 (62,97 %) років, чоловіки становили переважну більшість - 34 (82,9 %), жінок, відповідно, було 7 (17,1 %). За період спостереження виконано 5 (12,2 %) високих ампутацій, у 28 (68,3 %) випадках обмежилися некректоміями та малими ампутаціями. У цілому вдалося зберегти кінцівки в 36 (87,8 %) хворих. Використання підколінної артерії як притоки забезпечувало кращі показники прохідності у порівнянні із шунтами від стегнової артерії, статистично значущої залежності прохідності шунтів від місця локалізації дистального анастомозу не виявлено. Висновки: реконструктивна хірургія артерій стопи є ефективним методом корекції КІНК у хворих із дистальними оклюзійно-стенотичними ураженнями. Краща прохідність шунтів спостерігається в разі використання як притоки підколінної артерії, причому залежності від місця локалізації дистального анастомозу не встановлено. | |||
| 14. |
Кобза І. І. Актуальні методи діагностики пухлини каротидного вузла [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, А. А. Савченко, М. Р. Верхола, І. Р. Терлецький // Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 44-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sis_2018_1_8 Мета роботи - покращити діагностику пухлин каротидного вузла (ПКВ). Проаналізовано структуру, результати діагностики та хірургічного лікування 65 пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні у період від 1995 р. до 2016 р. У досліджуваній групі в 36 випадках виявлено ПКВ, у 29 пацієнтів, яких було скеровано з медичних установ з попереднім діагнозом "ПКВ", - пухлини іншого онкогенезу в ділянці шиї. Обстеження пацієнтів охоплювало фізикальне дослідження, ультрасонографію (УСГ), комп'ютерну томографію (КТ), магнітно-резонансну томографію (МРТ). Остаточно діагноз підтверджували на основі патогістологічного висновку. Під час первинного огляду пацієнтів пальпагорно на шиї зазвичай виявляли симптом "плюс тканини" зліва або справа у проекції біфуркації загальної сонної артерії у 36 пацієнтів. У 5 (14 % у структурі ПКВ) виявили синхронні утвори з обох боків шиї у проекції біфуркації загальної сонної артерії. Під час пальпації ПКВ мала такі характеристики: туго-еластичної консистенції, не болюча, не спаяна з навколишніми тканинами та незначно зміщувалася поперечно відносно осі шиї, пульсує синхронно із сонними артеріями. Пацієнтам проведено УСГ сонних артерій, при цьому було розраховано діагностичну чутливість УСГ для виявлення ПКВ, що становила 93 %, специфічність - 92 %, точність - 92 %. У досліджуваних пацієнтів УСГ доповнена КТ із контрастуванням у 14 (22 %) та МРТ у 2 (3 %) випадках. Біопсію пухлини і сторожового лімфатичного вузла виконано у 2 (3 % від загальної кількості досліджуваних) пацієнтів з ПКВ та у 5 (8 % від загальної кількості досліджуваних) пацієнтів з пухлинами іншого генезу. Біопсія не була інформативною, оскільки в отриманому гістологічному матеріалі не виявлено специфічних змін, що не надало змоги встановити пухлинний генез доопераційно. Висновки: УСГ - високоінформативний і чутливий метод діагностики ПКВ. На доопераційному етапі діагностики УСГ можна використовувати для диференціації ПКВ від інших пухлин шиї. | |||
| 15. |
Кобза І. І. Нирково-клітинний рак, ускладнений тромбозом нижньої порожнистої вени та правого передсердя [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Ю. С. Мота // Acta medica Leopoliensia. - 2018. - Т. 24, № 1. - С. 65-73. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lmch_2018_24_1_12 | |||
| 16. | 
Кобза І. І. Хірургічне лікування нирковоклітинного раку з тромбозом нижньої порожнистої вени та правого передсердя [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Ю. С. Мота, С. А. Лебедєва, Ю. Г. Орел, Р. А. Жук // Хірургія України. - 2018. - № 3. - С. 75-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2018_3_16 | |||
| 17. | 
Кобза І. Трансплантація органів в Україні – історія в особистостях та подіях [Електронний ресурс] / І. Кобза, В. Чоп'як, Р. Жук, В. Петров // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. - 2018. - Т. 52, № 1. - С. 25-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2018_52_1_4 | |||
| 18. |
Кобза І. Аневризми ниркових артерій: діагностика та хірургічне лікування ex vivo [Електронний ресурс] / І. Кобза, Р. Жук, Д. Федорів, Т. Кобза, Ю. Мота, Д. Сольман, Р. Михальчук // Праці наукового товариства ім. Шевченка. Медичні науки. - 2018. - Т. 52, № 1. - С. 65-83. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pntsh_lik_2018_52_1_9 | |||
| 19. | 
Кобза І. І. Діагностика та хірургічне лікування метатромботичних інвазій нижньої порожнистої вени та правого передсердя у хворих на нирково-клітинний рак [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, Ю. С. Мота, С. А. Лебедєва, Ю. Г. Орел, Р. А. Жук // Art of medicine. - 2018. - № 4. - С. 102-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2018_4_26 | |||
| 20. |
Кобза І. І. "Синдром Лускунчика": реімплантація ниркової вени. Клінічний випадок [Електронний ресурс] / І. І. Кобза, І. Р. Нестеренко, В. Л. Нестеренко // Art of medicine. - 2018. - № 4. - С. 214-215. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2018_4_54 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |