Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Канівець В$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 14
Представлено документи з 1 до 14
|
1. |
Канівець В. І. Особливості чорноземів, які залягають уздовж південно-східної межі розповсюдження чорноземів вилужених на Лівобережжі України [Електронний ресурс] / В. І. Канівець, С. В. Канівець, Ю. Д. Матухно, Н. А. Кулик // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2014. - Вип. 81. - С. 40-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2014_81_7 Розглянуто властивості чорноземів перехідної смуги між підзонами підтипу чорноземів вилужених (північних) і чорноземів типових у Лівобережному Лісостепу України, зокрема, на південно-східних землях Чернігівщини. Встановлено, що перехідна смуга пролягає південніше Прилук, у Варвинському районі і в південно-східному напрямку від смт Срібне, де вона включає і реградовані грунти. Показано, що характерними ознаками чорноземів типових малогумусних, які тут розповсюджені (на відміну від класичних), є достатньо висока ненасиченість гумусового горизонту на Ca<^>2+ і Mg<^>2+ і підвищена кислотність. Немало масивів чорноземів типових малогумусних і чорноземів реградованих потрібно вапнувати.
| 2. |
Канівець В. І. Чорноземи перехідної смуги північної і центральної частин Лівобережного Лісостепу [Електронний ресурс] / В. І. Канівець, С. В. Канівець, Н. А. Кулик // Агроекологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrog_2013_3_9 Встановлено, що перехідна смуга між підтипами чорноземів вилужених північної частини Лівобережного Лісостепу України, які потребують вапнування, і чорноземами типовими з насиченими основами розміщується південніше від м. Прилук, а також віддалена на схід від смт Срібне. Карбонатність в цих грунтах порівняно з чорноземами вилуженими підвищується на 40 - 80 см, сягаючи нижнього перехідного горизонту, а надмірна ненасиченість основами гумусового горизонту (23 - 28 %) та підвищена його кислотність (pHсол. 5,0 - 6,0) залишаються наближеними до чорноземів вилужених. Висока лінія закипання з HCl є основою для класифікації цих грунтів як чорноземів типових. Однак цьому заперечує ненасиченість і кислотність гумусового горизонту. Вирішення питання про підтипову належність цих грунтів пропонується здійснити за результатами ефективності їх вапнування.
| 3. |
Канівець В. В. 137Cs та 90Sr у воді водойми-охолоджувача ЧАЕС [Електронний ресурс] / В. В. Канівець, С. І. Кірєєв, Г. В. Лаптєв, О. І. Насвіт, С. М. Обрізан // Ядерна фізика та енергетика. - 2014. - Т. 15, № 4. - С. 370-379. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/yadf_2014_15_4_9
| 4. |
Пищур І. М. Вплив сучасних гербіцидів на формування бобово-ризобіального симбіозу рослин сої за використання мікробного препарату Ризогуміну [Електронний ресурс] / І. М. Пищур, В. І. Канівець, І. В. Ларченко // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2011. - Вип. 14. - С. 100-108. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2011_14_10
| 5. |
Канівець В. І. Мікробіологія в освітній діяльності при підготовці aгрономів [Електронний ресурс] / В. І. Канівець, Ю. О. Черницький // Сільськогосподарська мікробіологія. - 2012. - Вип. 15-16. - С. 113-117. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/smik_2012_15-16_12
| 6. |
Канівець В. І. Геоботанічне дослідження чорноземів опілля правобережжя Десни (по 140 роках після Ф. Й. Рупрехта) [Електронний ресурс] / В. І. Канівець, С. В. Канівець // Ґрунтознавство. - 2008. - Т. 9, № 1-2. - С. 48-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grunt_2008_9_1-2_8
| 7. |
Канівець В. І. Використання ландшафтних термінів у назвах таксономічних одиниць ґрунтів [Електронний ресурс] / В. І. Канівець // Ґрунтознавство. - 2008. - Т. 9, № 3-4. - С. 151-153. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grunt_2008_9_3-4_20
| 8. |
Канівець В. І. Зольний склад рослинності і типи ґрунтоутворення [Електронний ресурс] / В. І. Канівець // Ґрунтознавство. - 2009. - Т. 10, № 3-4. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grunt_2009_10_3-4_10
| 9. |
Токмакова Л. М. Застосування мікробних препаратів і протруйників у землеробстві [Електронний ресурс] / Л. М. Токмакова, І. М. Пищур, В. І. Канівець, В. В. Скорик // Вісник аграрної науки. - 2012. - № 7. - С. 21-24. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vaan_2012_7_7
| 10. |
Канівець В. І. Пропозиції щодо нового етапу великомасштабного обстеження і картування ґрунтів України [Електронний ресурс] / В. І. Канівець // Агрохімія і ґрунтознавство. - 2017. - Вип. 86. - С. 85-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agrohimigrn_2017_86_14 На основі власного досвіду з проведення грунтових обстежень та результатів власних наукових досліджень, пов'язаних з діагностикою грунтів, висловлено пропозиції щодо оновлення методики майбутнього великомасштабного обстеження грунтового покриву України. Суть удосконалень вбачається у правильному складанні номенклатурних списків грунтів, з використанням як класичних традиційних визначників, так і сучасних наукових напрацювань, особливо тих, що стосуються грунтів у перехідних між природними зонами просторах. З упевненістю про обов'язковість використання для діагностики дистанційних методів обстеження, автор закликає ще раз провести додаткові дослідження ефективності дистанційного зондування з метою визначення ступеня вірогідності (істинності) результатів діагностування як генетичного, так і агрономічного статусу грунтів. Рекомендовано також удосконалити диференціацію результатів аналізу гранулометричного складу.
| 11. |
Канівець В. І. Мікробіологія в освітній діяльності при підготовці агрономів [Електронний ресурс] / В. І. Канівець, Ю. О. Черницький // Вісник Харківського національного аграрного університету імені В. В. Докучаєва. Серія : Ґрунтознавство, агрохімія, землеробство, лісове господарство, екологія ґрунтів. - 2012. - № 4. - С. 16-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vkhnau_grunt_2012_4_5
| 12. |
Канівець В. І. "Ґрунтознавство в Україні: ч. 1 – Історія та сучасність" / Д. Г. Тихоненко, В. А. Вергунов, М. О. Горін, Н. М. Новосад. – Харків: "Майдан", 2016. – 408 с. [Електронний ресурс] / В. І. Канівець // Gruntoznavstvo. - 2017. - Vol. 18, no. 1-2. - С. 95-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/grunt_2017_18_1-2_12
| 13. |
Шкурат О. І. Магнетронна розпилювальна система для нанесення захисних покриттів на внутрішню поверхню стволів малого калібру [Електронний ресурс] / О. І. Шкурат, В. Т. Ханнолайнен, В. М. Коломієць, С. М. Кравченко, В. М. Канівець, А. М. Юнда, В. І. Костецький // Озброєння та військова техніка. - 2020. - № 3. - С. 43-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ovt_2020_3_7 На сьогодні залишається актуальною проблема, що пов'язана з необхідністю збільшення експлуатаційного ресурсу стволів військового озброєння. Для вирішення цієї проблеми запропоновано напиляти захисні покриття на внутрішню поверхню стволів, використовуючи сучасний метод магнетронного розпилення імпульсами високої потужності. Відомо, що цей метод дає змогу отримувати покриття ще більш високої якості (з точки зору фізико-механічних властивостей) в порівнянні з покриттями, які отримані методом магнетронного розпилення на постійному струмі. Розроблено, створено і випробувано макет магнетронної розпилювальної системи, за допомогою якого можна напиляти покриття з тугоплавких матеріалів на внутрішню поверхню імітатору ствола калібром 30 мм методом магнетронного розпилення імпульсами високої потужності. Враховуючи той відомий факт, що стволи калібру 30 мм є широковживаними в арміях країн світу, результати роботи можуть бути корисними не тільки у вітчизняному оборонному виробництві, але й мають експортний потенціал.
| 14. |
Копей Б. В. Скінченно-елементний аналіз з'єднань гібридної насосної штанги [Електронний ресурс] / Б. В. Копей, І. Б. Копей, В. В. Канівець, Б. М. Бакун // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2022. - № 4. - С. 43-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2022_4_5 Насосні штанги є складовою одиницею свердловинного обладнання штангових свердловинних насосних установок і використовуються для передачі зворотно-поступального руху від верстата-качалки до плунжера заглибного насоса. Насосні штанги експлуатуються в складних умовах знакозмінних навантажень розтягу/стискання, згину, тертя до внутрішньої поверхні колони насосно-компресорних труб, впливу корозійно-активного середовища, формування асфальто-смоло-парафінових відкладів. З метою підвищення ресурсу колони насосних штанг пропонується замість сталевих використовувати штанги з полімерно-композиційних матеріалів (склопластиковий, вуглепластиковий, гібридний стрижень з двома сталевими головками). Застосування гібридних насосних штанг дає чимало економічних й експлуатаційних переваг в порівнянні зі сталевими та склопластиковими штангами із збільшенням глибини спуску колони насосних штанг зростає навантаження на штангу, аотже, і на з'єднання сталевої головки із полімерно-композиційним стрижнем. Вплив пружних характеристик матеріалу гібридного стрижня (параметра ортотропії, параметра зсувної податливості, величини зчеплення) та особливостей контактної взаємодії його зі сталевою головкою на величину та розподіл тиску і, як наслідок цього, на міцність та працездатність розглянутого конструктивного з'єднання, має практичний інтерес при проєктуванні з'єднання. Ставиться задача підвищення міцності з'єднання гібридної насосної штанги та його надійності. Запропоновано використання скінченно-елементного аналізу в програмному середовищі SolidWorks методом кінцевих елементів при проєктуванні оптимальної конструкції з'єднання сталевої головки з композиційним тілом гібридної насосної штанги. На основі проведеного аналізу пропонується до застосування конструкція з'єднання з циліндричною частиною сталевої головки змінної товщини, з прорізами у цій циліндричній частині у вигляді пелюсток та виконання галтелі на виході з контакту головки та стрижня штанги.
|
|
|