Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Заруцький Я$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 55
Представлено документи з 1 до 20
|
| |
1. |
Заруцький Я. Л. Етапне хірургічне лікування постраждалих за тяжкої закритої поєднаної абдомінальної травми [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, І. Р. Трутяк // Клінічна хірургія. - 2013. - № 10. - С. 48–51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_10_14 У 91 постраждалого за тяжкої закритої поєднаної абдомінальної травми (ТЗПАТ) проведене етапне хірургічне лікування, у 41 з них операцію виконували протягом одного наркозу, проте, з хірургічною паузою після тимчасового припинення кровотечі, у 50 - застосовано технологію "damage control surgery". Показаннями до етапного хірургічного лікування були нестабільний і критичний стани постраждалих, "несприятливий" прогноз перебігу гострого періоду травматичної хвороби. Під час невідкладної лапаротомії проведено хірургічні маніпуляції у мінімальному обсязі, застосовано хірургічну паузу з переоцінкою тяжкості стану пацієнта. Оперативне втручання продовжували за досягнення стабільної гемодинаміки, покращання показників гомеостазу. Тривалість хірургічної паузи у середньому (<$E94,5~symbol С~7,2>) хв. У 50 постраждалих, незважаючи на припинення кровотечі та стабілізацію систолічного артеріального тиску, показники гомеостазу були порушені, їх було переведено до відділення реанімації та інтенсивної терапії з подальшим виконанням програмованої релапаротомії (технологія "damage control surgery"). Застосування диференційованого етапного хірургічного лікування постраждалих у разі ТЗПАТ дозволило зменшити частоту виникнення декомпенсованого шоку на 6,4 %, ДВЗ-синдрому - до 1 %, поліорганної недостатності - до 7,1 %, загальної летальності - на 9,5 %.
| 2. |
Заруцький Я. Л. Диференційоване хірургічне лікування постраждалих з приводу пошкодження тонкої і товстої кишки при закритій поєднаній абдомінальній травмі залежно від прогнозу перебігу травматичної хвороби та морфологічних змін стінки кишки [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, В. М. Денисенко, І. П. Хоменко, Р. Г. Левківський // Клінічна хірургія. - 2013. - № 8. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_8_4 Застосування диференційованої хірургічної тактики з раціональним використанням хірургічних методів залежно від ступеня порушення системної гемодинаміки, визначення строків виконання та обсягу оперативного втручання залежно від прогнозу тяжкості перебігу травматичної хвороби за серцевим індексом, операцій на тонкій і товстій кишці залежно від морфологічних змін стінки кишки за СІ та ударним індексом, впровадження способу екстраабдомінізації тонкокишкового анастомозу у постраждалих у разі пошкодження тонкої та товстої кишки за умови закритої поєднаної абдомінальної травми дозволило зменшити частоту післяопераційних ускладнень з 22,2 до 10,1 %, летальність у шоковому періоді - у 2,1 разу (з 19,3 до 9,2 %), загальну летальність - з 33,3 до 21,1 %.
| 3. |
Заруцький Я. Л. Оцінка тяжкості травми в хірургічному лікуванні пошкоджень селезінки у постраждалих із закритою поєднаною абдомінальною травмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, В. М. Коваленко, С. А. Асланян, О. І. Жовтоножко // Хірургія України. - 2014. - № 2. - С. 20-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2014_2_5 Мета роботи - визначити місце анатомічної шкали оцінки тяжкості травми (ATS) у постраждалих із пошкодженням селезінки при закритій поєднаній абдомінальній травмі. До основної групи залучено 102 постраждалих із пошкодженням селезінки при закритій поєднаній абдомінальній травмі, в яких застосовували диференційований підхід до визначення обсягу обстеження та операції, а також вибору методу гемостазу залежно від тяжкості травми за шкалою ATS та ступеня пошкодження селезінки. Органозберігальні операції на селезінці виконували за допомогою аргоноплазмової коагуляції, електрозварювання та спленорафії. До контрольної групи залучено 126 постраждалих, у яких застосовували повний обсяг діагностичних та операційних заходів, які не залежали від тяжкості травми постраждалих. Органозберігальні операції виконували методом спленорафії. Постраждалих з ізольованою травмою селезінки і тяжкою черепно-мозковою травмою до груп дослідження не залучали. В основній групі з нетяжкою травмою за шкалою ATS було 33 (32,4 %) постраждалих, з тяжкою - 44 (43,1 %), з вкрай тяжкою - 25 (24,5 %). Лікувально-діагностичні заходи залежали від тяжкості травми і були виконані в повному, скороченому та мінімальному обсязі відповідно. Виявлено зворотну залежність між тяжкістю травми і можливістю виконання органозберігальних операцій на селезінці. В основній групі органозберігальні операції виконано у 42,16 % постраждалих, у контрольній - у 4,8 %, при нетяжкій травмі їх частка становила 78,8 %, при тяжкій - 29,5 %, при вкрай тяжкій - 16,0 %. В основній групі у порівнянні з контрольною частота післяопераційних ускладнень була меншою на 14,7 %, легеневих - на 18,2 %. Висновки: анатомічна шкала ATS надає змогу оцінити тяжкість травми постраждалих з пошкодженням селезінки при закритій поєднаній абдомінальній травмі й обгрунтувати обсяг обстеження та операційного лікування, а також можливість виконання органозберігальних операцій. Застосування диференційованої тактики, яке грунтується на оцінці тяжкості травми, надало змогу знизити загальну летальність в основній групі на 8,6 %: при нетяжкій травмі - на 6,1 %, при тяжкій - на 13,3%, при вкрай тяжкій - на 7,3 % (<$Ep~<<~0,05>).
| 4. |
Заруцький Я. Л. Хірургічне лікування постраждалих з приводу закритих поєднаних абдомінальних ушкоджень залежно від тяжкості травми [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, С. А. Асланян, О. І. Жовтоножко // Клінічна хірургія. - 2013. - № 12. - С. 61–64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_12_19 Проаналізовано результати хірургічного лікування 232 постраждалих з приводу закритої поєднаної абдомінальної травми. У 117 постраждалих застосовано стандартну хірургічну тактику, у 115 - удосконалену лікувально-діагностичну тактику, що дозволило зменшити частоту виникнення ускладнень з 62,4 до 54,8 %, загальну летальність - з 35,0 до 27,8 %.Наведено результати лікування постраждалих з приводу пошкодження селезінки у разі закритої поєднаної абдомінальної травми залежно від її тяжкості та ступеня пошкодження селезінки.Проаналізовано результати хірургічного лікування 281 постраждалого з приводу поєднаної краніо-абдомінальної травми (ПКАТ) у гострому періоді травматичної хвороби. Залежно від тяжкості травми, ушкоджень внутрішніх органів застосовуали консервативну терапію, мініінвазивні втручання, лапаротомію з приводу абдомінального компоненту травми, визначали обсяг операції (повний, скорочений, мінімальний) та доцільність застосування тактики "damage control". Це дозволило в основній групі провести консервативну терапію у 12,6 % постраждалих, лапароскопічні операції - у 3,5 %, достовірно зменшити тривалість лапаротомних втручань. Показання до краніотомії у гострому періоді травми встановлені у 9 постраждалих контрольної та 15 - основної групи. За наявності показань до краніотомії та лапаротомії операцію на органах черевної порожнини здійснювали першою або обидва втручання виконували симультанно за мінімального та скороченого обсягу.
| 5. |
Заруцький Я. Л. Хірургічне лікування постраждалих з приводу пошкодження селезінки при закритій поєднаній абдомінальній травмі [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, В. М. Коваленко // Клінічна хірургія. - 2015. - № 4. - С. 63–65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2015_4_19 Проаналізовано результати хірургічного лікування 232 постраждалих з приводу закритої поєднаної абдомінальної травми. У 117 постраждалих застосовано стандартну хірургічну тактику, у 115 - удосконалену лікувально-діагностичну тактику, що дозволило зменшити частоту виникнення ускладнень з 62,4 до 54,8 %, загальну летальність - з 35,0 до 27,8 %.Наведено результати лікування постраждалих з приводу пошкодження селезінки у разі закритої поєднаної абдомінальної травми залежно від її тяжкості та ступеня пошкодження селезінки.Проаналізовано результати хірургічного лікування 281 постраждалого з приводу поєднаної краніо-абдомінальної травми (ПКАТ) у гострому періоді травматичної хвороби. Залежно від тяжкості травми, ушкоджень внутрішніх органів застосовуали консервативну терапію, мініінвазивні втручання, лапаротомію з приводу абдомінального компоненту травми, визначали обсяг операції (повний, скорочений, мінімальний) та доцільність застосування тактики "damage control". Це дозволило в основній групі провести консервативну терапію у 12,6 % постраждалих, лапароскопічні операції - у 3,5 %, достовірно зменшити тривалість лапаротомних втручань. Показання до краніотомії у гострому періоді травми встановлені у 9 постраждалих контрольної та 15 - основної групи. За наявності показань до краніотомії та лапаротомії операцію на органах черевної порожнини здійснювали першою або обидва втручання виконували симультанно за мінімального та скороченого обсягу.
| 6. |
Заруцький Я. Л. Хірургічне лікування постраждалих із заочеревинною гематомою при політравмі [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, О. Ф. Савицький, П. П. Форостяний, В. І. Рибачук // Літопис травматології та ортопедії. - 2011. - № 1-2. - С. 50-54. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2011_1-2_12
| 7. |
Заруцький Я. Л. Хірургічна тактика при пошкодженнях опорно-рухового апарату у постраждалих із політравмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, І. Р. Трутяк, А. М. Лакша // Літопис травматології та ортопедії. - 2011. - № 1-2. - С. 98-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Lto_2011_1-2_24
| 8. |
Заруцький Я. Л. Особливості діагностики поєднаної краніоабдомінальної травми [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, В. М. Денисенко, А. Є. Ткаченко // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(1). - С. 52-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(1)__10 Діагностика пошкоджень за поєднаної краніоабдомінальної травми (ПКАТ) може ускладнюватись внаслідок її тяжкості, порушення свідомості, сп'яніння, тому частота діагностичних помилок коливається від 20 до 45 %. Послідовність, обсяг і час застосування конкретних діагностичних методів в гострий період травми є до кінця нерозв'язаною проблемою. Мета роботи - визначити послідовність та обсяг застосування діагностичних методів у гострому періоді ПКАТ залежно від її тяжкості. Проведено проспективне дослідження 281-го постраждалого з ПКАТ. Основну групу склали 143 постраждалих з диференціальною діагностичною тактикою залежно від оцінки тяжкості травми за шкалою FTS. В контрольну групу було включено 138 постраждалих, у яких діагностична тактика залежала від суб'єктивної оцінки тяжкості травми. Використовували краніографію/СКТ головного мозку, рентгенографію грудної клітини, хребта, тазу та пошкоджених кінцівок, ультрасонографію за протоколом FAST, торакопункцію, лапароцентез з перитоніальним лаважем, лапароскопію. Впровадження у діагносту ультрасонографії FAST надало змогу зменшити кількість діагностичних лапаротомій, розширити застосування консервативної тактики та малоінвазивних втручань в лікуванні абдомінального компоненту травми. Рання нейровізуалізація допомагає точно визначати тяжкість краніального компоненту травми та зменшити кількість нейрохірургічно значимих діагностичних помилок на 29 %. У разі диференціації діагностичної тактики залежно від тяжкості травми зменшилася кількість діагностичних помилок на 14,5 %.
| 9. |
Заруцький Я. Л. Клінічне значення моніторингу внутрішньочеревного тиску в постраждалих з краніо-абдомінальною травмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, С. А. Асланян, А. Є. Ткаченко, В. М. Коваленко // Хірургія України. - 2015. - № 3. - С. 12-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_3_5 Мета роботи - визначити клінічне та прогностичне значення динамічного вимірювання внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) у постраждалих з краніо-абдомінальною травмою. Проведено проспективне дослідження 98-ми постраждалих з краніо-абдомінальною травмою, яким вимірювали ВЧТ у динаміці. Для визначення балансу рідинних секторів організму використовували метод інтегральної двохчастотної імпедансометрії. Встановлено, що тяжкість абдомінального пошкодження має прямий помірної сили кореляційний зв'язок (rs = 0,39) з рівнем ВЧТ у гострий період. Максимальне значення ВЧТ під час перебігу травматичної хвороби залежить від загальної тяжкості травми (rs = 0,54), а не від тяжкості її абдомінального компонента (rs = 0,18). Динамічне вимірювання ВЧТ має чутливість 87,5 %, специфічність - 36,4 % у діагностиці внутрішньочеревних ускладнень. Висновки: клінічно значуща внутрішньочеревна гіпертензія (2-га - 3-тя стадія) спостерігається у постраждалих з тяжкою та вкрай тяжкою травмою. При цьому тяжкість абдомінального компонента травми має другорядне значення. Незалежними чинниками, які впливають на її розвиток, є заочеревинна гематома (rs = 0,58), наявність ацидозу в гострий період (rs = 0,63), масивна інфузія кровозамінників (rs = 0,60). Динаміка змін ВЧТ корелює з тяжкістю перебігу травматичної хвороби та розвитком ускладнень.
| 10. |
Заруцький Я. Л. Діагностичний моніторинг перебігу травматичної хвороби у постраждалих з поєднаною краніо-абдомінальною травмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, А. Є. Ткаченко, В. М. Коваленко // Хірургія України. - 2015. - № 4. - С. 14-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2015_4_4 Мета роботи - покращити систему діагностичного моніторингу перебігу травматичної хвороби у постраждалих з поєднаною краніоабдомінальною травмою (ПКАТ). Для порівняльного аналізу схем діагностичного моніторингу було сформовано 2 клінічні групи постраждалих з ПКАТ: контрольну (n = 138) - клініко-лабораторне спостереження та основну (n = 143) - скринінгові інструментальні дослідження та апаратне спостереження. За допомогою методів нейровізуалізації виявлено негативну динаміку в 11-ти (7,7 %) постраждалих основної групи, з них у 6-ти установлено показання до відтермінованих краніотомій. Вимірювання внутрішньочеревного тиску (ВЧТ) було високочутливим методом (87,5 %) діагностики інтраабдомінальних ускладнень (ВЧТ підвищувався на 43 - 88 % за 2 - 12 год). Ультразвукове дослідження (УЗД) плевральних порожнин надавало змогу швидко виявляти ускладнення, які призводять до рестрикції легень (пневмоторакс, транссудат, ексудат). В основній групі їх виявлено у 30-ти (21 %) випадках, що вдвічі більше, ніж у контрольній (14 (10,1 %), <$Eroman p~<<~0,05>). Висновки: діагностичний моніторинг застосовують для виявлення наслідків та ускладнень травми, етапної переоцінки прогнозу для життя та визначення термінів проведення термінових, відтермінованих операцій та операцій другої черги у разі застосування технології Damage control. Його обсяг залежить від тяжкості травми та її анатомо-морфологічних особливостей.
| 11. |
Заруцький Я. Л. Особливості хірургічної тактики при закритій поєднаній абдомінальній травмі з пошкодженням тонкої і товстої кишки [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, Р. Г. Компанієць О. А. Левківський, І. П. Хоменко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 90-99. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_18
| 12. |
Заруцький Я. Л. Визначення впливу гіпотермії та тривалості операційного втручання на результати лікування постраждалих із закритою поєднаною абдомінальною травмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, Ю. М. Олійник, О. А. Компанієць // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 100-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_19
| 13. |
Заруцький Я. Л. Узагальнення результатів етапного хірургічного лікування постраждалих із закритою поєднаною абдомінальною травмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, Ю. М. Олійник // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 107-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_20
| 14. |
Заруцький Я. Л. Тактика хірургічного лікування постраждалих із закритою травмою заочеревинного простору при політравмі [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, О. Ф. Савицький // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2010. - Вип. 28. - С. 110-121. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2010_28_21
| 15. |
Пригула Р. Л. Організаційно-економічні та маркетингові аспекти раціонального застосування енергополііонних розчинів у постраждалих з політравмою [Електронний ресурс] / Р. Л. Пригула, О. П. Шматенко, Ю. В. Рум'янцев, Я. Л. Нарожнов B. В. Заруцький, О. В. Скворцова, Я. С. Івашкевич // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2011. - Вип. 29. - С. 421-429. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2011_29_61
| 16. |
Притула Р. Л. Розробка маркетингових підходів до вибору лікарських засобів для військово-медичної служби [Електронний ресурс] / Р. Л. Притула, В. Л. Савицький, Я. Л. Заруцький, А. А. Кожакару, О. М. Власенко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2011. - Вип. 30. - С. 283-287. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2011_30_45
| 17. |
Лоскутов О. Є. Сучасна концепція діагностики та лікування вогнепальних і мінно-вибухових поранень кінцівок [Електронний ресурс] / О. Є. Лоскутов, Я. Л. Заруцький // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 5-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/OpTlP_2016_2_3 Цель работы - проанализировать опыт оказания медицинской помощи и лечения пациентов с ранениями конечностей в системе этапного лечебно-эвакуационного обеспечения (ЛЭО) войск и сформировать рекомендации по единому пониманию патогенеза огнестрельного и минно-взрывного ранения, принципов диагностики и лечения. Проанализированы истории болезни и сопровождающей медицинской документации раненых в конечности, находившихся на госпитальном лечении с мая 2014 по декабрь 2015 г. Оценен характер ранения, локализация, тяжесть, медицинская помощь и лечения на разных этапах медицинской помощи. В общей структуре санитарных потерь ранения и травмы верхних и нижних конечностей составляют 62,5 %. Среди раненых в конечности 78,4 % приходится на повреждения мягких тканей, 21,6 % - на огнестрельные переломы. Характерные особенности боевых ранений: большая доля сочетанных и множественных повреждений (32,1 %), преобладание осколочных (62,9 %) и минно-взрывных (25,6 %) травм. При этом большинство раненых с изолированными и множественными ранениями конечностей относятся к легкораненым и представляют собой весомый резерв личного состава войск. Система ЛЭО боевых действий предполагает разделение медицинской помощи и лечения ранений конечностей на отдельные этапы в сочетании с эвакуацией пострадавших. Выводы: медицинская помощь и лечение раненых с огнестрельными и минно-взрывными повреждениями конечностей осуществляется в системе ЛЭО войск. Главной целью лечения огнестрельных ранений конечностей являетсядостижение неосложненного заживления ран, срастания переломов и восстановления функции конечности. Реализации основной задачи системы ЛЭО - возвращения максимального количества раненых в строй - должна способствовать эффективная организация этапного лечения легкораненых в медицинских учреждениях прифронтовой зоны без их эвакуации в тыл страны.
| 18. |
Заруцький Я. Л. Анатомічна оцінка тяжкості постраждалих із політравмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, О. І. Жовтоножко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 9-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_4
| 19. |
Заруцький Я. Л. Анатомо-функціональна оцінка тяжкості постраждалих із політравмою [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, О. І. Жовтоножко // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 20-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_5
| 20. |
Заруцький Я. Л. Диференційована хірургічна тактика при поєднаній закритій абдомінальній травмі з пошкодженням тонкої і товстої кишки залежно від прогнозу травматичної хвороби та стану інтестинального кровообігу [Електронний ресурс] / Я. Л. Заруцький, В. М. Денисенко, Р. Г. Левківський // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 32. - С. 108-115. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_32_21
| | |
|
|