Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (8) | Журнали та продовжувані видання (4) | Реферативна база даних (31) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Зайков С$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 67 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Пухлик Б. М. Медикаментозна алергія - актуальна проблема фтизіатрії [Електронний ресурс] / Б. М. Пухлик, С. В. Зайков, М. А. Тхоровський, Л. М. Кириченко, Л. Г. Кулик // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 3. - С. 8-10. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2005_3_3 | |||
| 2. | 
Зайков С. В. Опыт применения бактериальных лизатов при заболеваниях органов дыхания [Електронний ресурс] / С. В. Зайков, П. В. Гришило, А. П. Гришило. // Астма та алергія. - 2013. - № 3. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2013_3_12 | |||
| 3. | 
Борисова Л. І. Аналіз епідеміологічної ситуації з туберкульозу в зонах радіоекологічного контролю Вінницької області у період 1986–2000 років [Електронний ресурс] / Л. І. Борисова, С. В. Зайков // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2012. - № 3. - С. 42-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2012_3_10 Мета роботи - оцінити епідеміологічну ситуацію з туберкульозу (ТБ) у постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС у районах Вінниччини у порівнянні з незабрудненими територіями через 15 років після неї. Основні показники проаналізовано згідно з офіційними "Показниками протитуберкульозної служби у Вінницькій області за період з 1986 по 2000 рр.". За даними авторів, загальна захворюваність на ТБ, як і на його легеневі форми, через 15 років після аварії на ЧАЕС зросла в обох групах районів, але вірогідну різницю за обома показниками виявлено лише в другу п'ятирічку. Показники бактеріального та деструктивного ТБ у незабруднених районах не змінилися, а в забруднених зросли в другу і третю п'ятирічки. Вірогідну різницю виявлено також лише в другу і третю п'ятирічки: збільшилися показники саме на радіоактивно забруднених територіях. Показники хворобливості (загальної та легеневої) знизилися в другу п'ятирічку та стабілізувалися. Вірогідну різницю між двома групами районів також зауважено лише в другу і третю п'ятирічки. Смертність від ТБ зросла у населення забруднених районів у третю п'ятирічку, і в цей же час згаданий показник вірогідно відрізнявся від такого в "чистих" регіонах. | |||
| 4. |
Богомолов А. Є. Можливості використання шкірного тестування з умовно-патогенними грибами для оцінки функціонального стану клітинної ланки імунної системи у хворих на туберкульоз [Електронний ресурс] / А. Є. Богомолов, С. В. Зайков // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2012. - № 3. - С. 59-64. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2012_3_13 Мета роботи - удосконалити діагностику порушень клітинної ланки імунітету у хворих на туберкульоз шляхом внутрішньошкірного мультитестування з антигенами умовно-патогенних грибів Alternaria alternata, Cladosporium sp., Monilia sitophila, Chrysonilia sitophila, Botrytis cinerea, Aspergillus mixt | |||
| 5. |
Пухлик Б. М. Вітчизняні надбання в галузі специфічної імунотерапії алергенами хворих на бронхіальну астму [Електронний ресурс] / Б. М. Пухлик, С. В. Зайков, І. В. Гогунська, І. В. Корицька, О. К. Яковенко, Б. Я. Булеза // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2012. - № 3. - С. 65-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2012_3_14 Декларація ЕААСІ (2011) закликає керівників країн Європи переглянути ставлення органів охорони здоров'я до лікування алергійних захворювань, надавши пріоритет застосуванню алергенспецифічної імунотерапії (СІТ) перед фармакотерапією, оскільки перша здатна обірвати їх розвиток, суттєво покращивши якість життя хворих та мінімізувавши економічний збиток. Наведено доказові експериментальні та клінічні дані (вибіркового - десятки і сотні хворих і популяційного масштабу - тисячі хворих зі всієї України), що свідчать про високу клінічну ефективність парентеральної і пероральної СІТ під час лікування бронхіальної астми. Наголошено, що все це можливо лише за умови застосування високоспецифічних регіональних алергенів, що забезпечує не тільки високу ефективність лікування, а й мінімальні побічні реакції, особливо у випадку пероральної СІТ. | |||
| 6. |
Зайков С. В. Возможности элиминационной терапии аллергических заболеваний [Електронний ресурс] / С. В. Зайков, А. П. Гришило // Астма та алергія. - 2013. - № 1. - С. 22-31. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2013_1_5 | |||
| 7. |
Гришило П. В. Опыт применения бактериальных лизатов в аллергологии [Електронний ресурс] / П. В. Гришило, С. В. Зайков, А. П. Гришило // Астма та алергія. - 2013. - № 1. - С. 48-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/astm_2013_1_10 | |||
| 8. |
Пухлик Б. М. Воспоминания об учителе. К 90-летию со дня рождения профессора Б. А. Березовского [Електронний ресурс] / Б. М. Пухлик, Ю. М. Мостовой, С. В. Зайков // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2013. - № 2. - С. 110-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2013_2_17 | |||
| 9. |
Литвинюк О. П. Захворюваність на туберкульоз медичних працівників Вінницької області у 2007—2012 роках [Електронний ресурс] / О. П. Литвинюк, С. В. Зайков, М. А. Тхоровський, Н. М. Гончар // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2013. - № 3. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2013_3_16 Проаналізовано показники захворюваності на туберкульоз медичних працівників загальної лікарської мережі та протитуберкульозних закладів Вінниччини згідно з офіційними показниками протитуберкульозної служби за шестирічний період. Захворюваність на туберкульоз медичних працівників області має негативну динаміку. За останніх 6 років вона зросла від 50,5 до 51,5 на 100 тис. медичних працівників. Порівняно зі зменшенням захворюваності на туберкульоз населення Вінниччини (від 60 до 55,3 на 100 тис. населення) проблема захворюваності медичного персоналу лікарень загальної лікарської мережі та протитуберкульозних закладів залишається актуальною і потребує подальшого вивчення. Значна кількість (18,8 %) випадків рецидивів туберкульозу у медичних працівників свідчить про неналежну якість їх лікування та диспансерного спостереження. 21,8 % медичних працівників захворіли на туберкульоз під час роботи в протитуберкульозних закладах. У гендерній структурі захворюваності на туберкульоз медичних працівників області 78,2 % випадків припадає на жінок, що пов'язано з високим рівнем захворюваності медичних сестер. Серед лікарів понад половина хворих на туберкульоз - чоловіки. | |||
| 10. | 
Борисова Л. І. Аналіз епідеміологічної ситуації з туберкульозу в зонах радіоекологічного контролю Вінницької області в період 1986-2010 роки [Електронний ресурс] / Л. І. Борисова, С. В. Зайков // Інфекційні хвороби. - 2014. - № 1. - С. 66-68. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/InfKhvor_2014_1_17 Мета роботи - оцінити епідеміологічну ситуацію з туберкульозу (ТБ) у постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС у районах Вінниччини у порівнянні з незабрудненими територіями через 15 років після неї. Основні показники проаналізовано згідно з офіційними "Показниками протитуберкульозної служби у Вінницькій області за період з 1986 по 2000 рр.". За даними авторів, загальна захворюваність на ТБ, як і на його легеневі форми, через 15 років після аварії на ЧАЕС зросла в обох групах районів, але вірогідну різницю за обома показниками виявлено лише в другу п'ятирічку. Показники бактеріального та деструктивного ТБ у незабруднених районах не змінилися, а в забруднених зросли в другу і третю п'ятирічки. Вірогідну різницю виявлено також лише в другу і третю п'ятирічки: збільшилися показники саме на радіоактивно забруднених територіях. Показники хворобливості (загальної та легеневої) знизилися в другу п'ятирічку та стабілізувалися. Вірогідну різницю між двома групами районів також зауважено лише в другу і третю п'ятирічки. Смертність від ТБ зросла у населення забруднених районів у третю п'ятирічку, і в цей же час згаданий показник вірогідно відрізнявся від такого в "чистих" регіонах. | |||
| 11. | 
Богомолов А. Є. Вивчення мітогенних властивостей антигенних комплексів умовно патогенних грибів [Електронний ресурс] / А. Є. Богомолов, С. В. Зайков // Медичні перспективи. - 2010. - Т. 15, № 2. - С. 96-100. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2010_15_2_22 Исследованы результаты внутрикожного введения митогенов условно-патогенных грибов Alternaria, Aspergillus | |||
| 12. | 
Зайков С. В. Бронхообструктивний синдром і можливості його ефективної корекції [Електронний ресурс] / С. В. Зайков, А. П. Гришило, П. В. Гришило // Український пульмонологічний журнал. - 2014. - № 4. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Upj_2014_4_7 | |||
| 13. | 
Литвинюк О. П. Клінічні особливості туберкульозу у медичних працівників вінницької області [Електронний ресурс] / О. П. Литвинюк, С. В. Зайков // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2015. - Вип. 24(2). - С. 473-481. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2015_24(2)__76 Мета роботи - вивчення клінічних особливостей туберкульозу (ТБ) у медичних працівників (МП) Вінницької області за період 2007 - 2014 рр. Проаналізовано професійний склад та клінічну характеристику 120-ти виявлених за 8-річний період хворих на ТБ МП Вінницької області, а також статистичних даних, зібраних на основі показників діяльності протитуберкульозної служби. Про актуальність проблеми свідчать дані аналізу клінічних особливостей, згідно з якими майже половина (48,4 %) МП, що захворіли на ТБ, звернулися по допомогу у зв'язку з появою певних симптомів. Найбільше випадків ТБ спостерігалося серед медичних сестер (55,0 %). 76,7 % захворілих МП - жінки, а 28,3 % працювали у протитуберкульозних закладах. У клінічній структурі захворюваності на ТБ МП переважали легеневі форми - інфільтративна (35,2 %) та дисемінована (30,6 %). Висновки: проблема захворюваності МП на ТБ залишається досить актуальною та потребує подальшого вивчення. Це підтверджують наші дані, згідно з якими значну частину захворілих виявлено за пасивним методом. Спостерігається велика кількість рецидивів ТБ серед МП, переважають інфільтративні та дисеміновані легеневі форми, а також вищий, ніж у популяції, рівень захворюваності на позалегеневі форми ТБ.Проблема професійно-зумовленого туберкульозу (ТБ) набуває все більшої актуальності в останні роки, так як на тлі зниження захворюваності серед популяції, захворюваність на ТБ серед медичних працівників продовжує збільшуватися. Мета роботи - вивчення клінічних особливостей ТБ у медичних працівників Вінницької області за період з 2007 по 2012 рр. Проаналізовано професіональний склад та клінічна характеристика 101-го виявленого за 6-річний період хворого на ТБ медичного працівника Вінницької області. Виділено основні особливості структури клінічних форм туберкульозного процесу у медичних працівників. Проведено аналіз статистичних даних, зібраних на основі офіційних показників протитуберкульозної служби. Про актуальність і складність проблеми ТБ у медичних працівників свідчать одержані в результаті аналізу клінічних особливостей дані, згідно яким більша частина тих, хто захворів на ТБ, звернулась по допомогу у зв'язку з появою певних симптомів, а не була виявлена на ранніх стадіях під час профілактичних оглядів. Також серед легеневих форм ТБ у медичних працівників переважали інфільтративні та дисеміновані форми з деструкцією легеневої паренхіми та масивним бактеріовиділенням. | |||
| 14. |
Литвинюк О. П. Структура захворюваності на туберкульоз медичних працівників Вінницької області [Електронний ресурс] / О. П. Литвинюк, С. В. Зайков, О. О. Захарченко, Т. І. Клименко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2015. - № 2. - С. 101-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2015_2_17 Мета роботи - аналіз структури захворюваності на туберкульоз (ТБ) медичних працівників протитуберкульозних закладів (ПТЗ) та установ загальної лікувальної мережі (ЗЛМ) Вінницької області в 2007 - 2012 рр. Аналіз показників захворюваності на ТБ медичних працівників Вінницької області в 2007 - 2012 рр., згідно з офіційними даними про діяльність протитуберкульозної служби регіону за згаданий період. Від 2007 до 2012 рр. захворюваність на ТБ медичних працівників ЗЛМ та ПТЗ зросла від 50,5 до 51,5 на 100 тис. медичних працівників на тлі зниження захворюваності населення Вінницької області (від 60,0 до 55,3 на 100 тис. населення). Тому проблема захворюваності на ТБ медичного персоналу залишається актуальною і потребує подальшого вивчення. Про неналежну якість лікування та диспансерного спостереження свідчить і велика кількість рецидивів (14,3 %) ТБ у медичних працівників. Серед захворілих медичних працівників 21,8 % працювали в ПТЗ. 75,0 % випадків ТБ припадає на жінок, що пов'язано з високим рівнем захворюваності середнього медичного персоналу. Основна частина випадків ТБ у медичних працівників спостерігалася у жителів міст. Частіше хворіли люди молодого та середнього віку. Найвищий ризик захворіти на ТБ мають медичні працівники зі стажем роботи до трьох років. З'ясовано, що на тлі зниження захворюваності на ТБ серед населення України та Вінницької області в 2007 - 2012 рр. спостерігалося її підвищення у медичних працівників ЗЛМ та ПТЗ. Найчастіше хворів середній медичний персонал. П'ята частина захворілих на ТБ медичних працівників області за вказаних шість років працювала в ПТЗ. Серед них основну частку становили жінки, котрі мешкають у містах та мають стаж роботи до трьох років. | |||
| 15. |
Литвинюк О. П. Клінічні особливості туберкульозу у медичних працівників Вінницької області [Електронний ресурс] / О. П. Литвинюк, С. В. Зайков // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2015. - № 3. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2015_3_13 Мета роботи - вивчення клінічних особливостей туберкульозу (ТБ) у медичних працівників (МП) Вінницької області за період 2007 - 2014 рр. Проаналізовано професійний склад та клінічну характеристику 120-ти виявлених за 8-річний період хворих на ТБ МП Вінницької області, а також статистичних даних, зібраних на основі показників діяльності протитуберкульозної служби. Про актуальність проблеми свідчать дані аналізу клінічних особливостей, згідно з якими майже половина (48,4 %) МП, що захворіли на ТБ, звернулися по допомогу у зв'язку з появою певних симптомів. Найбільше випадків ТБ спостерігалося серед медичних сестер (55,0 %). 76,7 % захворілих МП - жінки, а 28,3 % працювали у протитуберкульозних закладах. У клінічній структурі захворюваності на ТБ МП переважали легеневі форми - інфільтративна (35,2 %) та дисемінована (30,6 %). Висновки: проблема захворюваності МП на ТБ залишається досить актуальною та потребує подальшого вивчення. Це підтверджують наші дані, згідно з якими значну частину захворілих виявлено за пасивним методом. Спостерігається велика кількість рецидивів ТБ серед МП, переважають інфільтративні та дисеміновані легеневі форми, а також вищий, ніж у популяції, рівень захворюваності на позалегеневі форми ТБ.Проблема професійно-зумовленого туберкульозу (ТБ) набуває все більшої актуальності в останні роки, так як на тлі зниження захворюваності серед популяції, захворюваність на ТБ серед медичних працівників продовжує збільшуватися. Мета роботи - вивчення клінічних особливостей ТБ у медичних працівників Вінницької області за період з 2007 по 2012 рр. Проаналізовано професіональний склад та клінічна характеристика 101-го виявленого за 6-річний період хворого на ТБ медичного працівника Вінницької області. Виділено основні особливості структури клінічних форм туберкульозного процесу у медичних працівників. Проведено аналіз статистичних даних, зібраних на основі офіційних показників протитуберкульозної служби. Про актуальність і складність проблеми ТБ у медичних працівників свідчать одержані в результаті аналізу клінічних особливостей дані, згідно яким більша частина тих, хто захворів на ТБ, звернулась по допомогу у зв'язку з появою певних симптомів, а не була виявлена на ранніх стадіях під час профілактичних оглядів. Також серед легеневих форм ТБ у медичних працівників переважали інфільтративні та дисеміновані форми з деструкцією легеневої паренхіми та масивним бактеріовиділенням. | |||
| 16. |
Ігнатьєва В. І. Застосування комп’ютерної томографії скроневих кісток для діагностики туберкульозного середнього отиту та оцінки ефективності лікування хворих [Електронний ресурс] / В. І. Ігнатьєва, С. В. Зайков, О. Д. Ніколаєва, В. А. Святненко // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2016. - № 2. - С. 85-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2016_2_16 | |||
| 17. | 
Зайков С. В. Особенности ринита при ОРВИ [Електронний ресурс] / С. В. Зайков, Л. В. Кузнецова, Л. С. Осипова, А. П. Назаренко // Український медичний часопис. - 2013. - № 5. - С. 52-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_5_17 | |||
| 18. |
Литвинюк О. П. Ефективність лікування легеневого туберкульозу у медичних працівників Вінницької області [Електронний ресурс] / О. П. Литвинюк, С. В. Зайков, М. А. Тхоровський // Туберкульоз, легеневі хвороби, ВІЛ-інфекція. - 2017. - № 4. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Tlkhvil_2017_4_10 Мета роботи - аналіз ефективності лікування туберкульозу (ТБ) у медичних працівників (МП) Вінницької області в 2007 - 2015 рр. Проаналізовано результати лікування 131 хворого на ТБ МП. У дослідженні взяли участь лише МП лікувально-профілактичних закладів Вінницької області, котрі захворіли на ТБ протягом 9-річного періоду. На підставі даних офіційної документації (історії хвороби, звітні форми) визначено схеми, строки та наслідки лікування МП. У середньому захворюваність на ТБ МП регіону за 9-річний період дослідження становила 48,7 на 100 тис. МП. Легеневий ТБ діагностовано у 115 (87,8 %), а позалегеневий - у 16 (12,2 %) МП. Бактеріовиділення виявлено за методом мікроскопії мазка мокротиння у 43 (37,4 %) пацієнтів із легеневими формами ТБ, а за культуральним - у 57 (49,6 %). У 100 пацієнтів вперше діагностовано ТБ легень без ознак резистентності до протитуберкульозних препаратів. Із них у 56 (56,0 %) осіб процес у легенях супроводжувався бактеріовиділенням, а у 42 (42,0 %) - деструкцією легеневої паренхіми. Після завершення інтенсивної фази хіміотерапії (ІФХТ) бактеріовиділення припинилося у 46 (82,1 %) із 56 МП з МБТ+, а позитивна рентгенологічна динаміка спостерігалася у 90 (90,0 %). При цьому у 4 (9,5 %) МП у цей період рубцювалися деструкції в легенях. Результати ІФХТ у МП та населення регіону були загалом ідентичними (p >> 0,05 для всіх випадків). Припинення бактеріовиділення у МП із ТБ після закінчення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) спостерігалося у 53 (94,6 %) із 56 осіб у середньому через (1,8 +- 0,3) міс від початку лікування. Загоєння деструктивних змін у легенях по закінченні ОКХТ відбулося у 41 (97,6 %) із 42 МП із деструктивним ТБ легень. При цьому середні терміни рубцювання деструкції в легенях становили (5,7 +- 0,7) міс. У 97,0 % випадків лікування МП виявилося ефективнішим, ніж населення регіону (82,4 %; p << 0,05). Висновки: результати ІФХТ у МП Вінницької області та населення регіону були загалом ідентичними, але при цьому рубцювалися деструкції в легенях МП у 2,3 разу частіше, ніж у населення області. Результати ОКХТ у МП та населення регіону були в цілому ідентичними, за винятком рубцювання деструкції в легеневій паренхімі, оскільки у МП результати були кращими (97,6 і 89,4 % відповідно). Ефективність лікування МП на момент завершення ОКХТ також виявилася вищою (97,0 і 82,4 % відповідно). | |||
| 19. | 
Барзилович В. Д. Інтегровані схеми медичної допомоги для прогностичної медицини протягом життєвого циклу (програмний документ "ARIA – 2016”) [Електронний ресурс] / В. Д. Барзилович, В. В. Чоп’як, І. В. Гогунська, Л. О. Яшина, І. П. Кайдашев, Т. Р. Уманець, Д. Д. Заболотна, С. В. Зайков, І. О. Агаче, К., Бедбрук А., Каноніка Г. В., Касалє T. Б., Круз A. А., Фоккенс В. Дж., Хеллінгс П. В., Самолінський Б. К., Буске Ж. Бахерт // Проблеми екології та медицини. - 2017. - Т. 21, № 5-6. - С. 3-8 . - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/petm_2017_21_5-6_3 | |||
| 20. | 
Гунько Б. А. Застосування антигенних комплексів умовно-патогенних грибів з метою комплексної оцінки антиретровірусної терапії хворих на ВІЛ-інфекцію [Електронний ресурс] / Б. А. Гунько, С. В. Зайков // Імунологія та алергологія: наука і практика. - 2012. - № 1. - С. 36-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ita_2012_1_8 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |