Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (2)Реферативна база даних (7)Авторитетний файл імен осіб (1)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Жученко Г$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 4
Представлено документи з 1 до 4
1.

Мончак Л. С. 
Перспективні на поклади вуглеводнів ділянки Покутсько-Буковинських Карпат за гравіметричними матеріалами [Електронний ресурс] / Л. С. Мончак, Г. О. Жученко, С. Г. Анікеєв, В. П. Степанюк. // Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. - 2012. - № 1. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvif_2012_1_3
Зазначено, що прогноз глибинної будови Покутсько-Буковинської частини Карпат та виявлення перспективних на поклади вуглеводнів припіднятих ділянок автохтону виконано за результатами аналізу даних буріння, геолого-тектонічних матеріалів, морфології аномального гравітаційного поля та аналізу результатів геолого-гравітаційного моделювання. Методика детальної інтерпретації гравіметричних матеріалів у поєднанні з іншими даними надає змогу простежувати тектонічні порушення, виділяти та оконтурювати припідняті і опущені ділянки фундаменту, зокрема основи Передкарпатського прогину. Морфологія гравітаційного поля цього регіону пов'язана здебільшого з будовою палеозойсько-рифейського фундаменту та з його мезозойським покриттям, що підтверджено на ділянках з добре вивченою геологічною будовою, у тому числі на ділянці, де виявлено Лопушнянське нафтове родовище. Важливим елементом методики є геолого-гравітаційне моделювання, що включає побудову початкових геогустинних моделей за даними буріння, геолого-тектонічними і петрофізичними матеріалами та наступне корегування геометрії і густини товщ моделей в процесі комп'ютерного моделювання. Дуже добра збіжність модельного поля зі спостереженим гравітаційним полем уже на перших кроках моделювання є якісним показником достовірності геолого-гравітаційного моделювання, що є актуальним за умов дефіциту даних буріння, або коли свердловини розташовані за межами цільових об'єктів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.116 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
2.

Жученко Г. О. 
Модель процесу складкоутворення та формування розривних порушень у Бориславсько-Покутській зоні Передкарпатського прогину [Електронний ресурс] / Г. О. Жученко, І. Р. Михайлів, Н. В. Гоптарьова, Г. Д. Горванко // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2019. - № 1. - С. 7-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2019_1_2
Актуальність досліджень зумовлена детальним вивченням особливостей геологічної будови Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину і зокрема локальних структурних форм, як можливих пасток нафти і газу, для надійного прогнозування нафтогазоносності надр. Бориславсько-Покутська зона Передкарпатського прогину відноситься до найстаріших в Україні нафтогазовидобувних регіонів, вуглеводневий потенціал якого далеко ще не вичерпаний. Складна блокова будова структур Бориславсько-Покутської зони вимагає розробки специфічних методик ведення пошуково-розвідувальних робіт на нафту і газ. В цьому плані важливе значення має визначення характеру розподілу локальних структур та особливостей їх морфологічних форм на досліджуваній території. Актуальним також залишається питання щодо трасування тектонічних порушень та визначення їх екранувальної здатності, від чого залежить можливість існування покладів вуглеводнів. Вирішення цих питань дозволить значно підвищити геологічну ефективність пошуково-розвідувальних робіт на площах Бориславсько-Покутської зони. На сучасному етапі розвитку наук про Землю широко впроваджується комп'ютерна обробка геологічних даних. Тому, поряд з традиційним підходом до опису структур, як можливих пасток нафти і газу, необхідно проводити аналіз їх кількісних (числових) параметрів, що дозволяє більш аргументовано підтвердити встановлені закономірності. Оперування великими масивами кількісних показників локальних структур і встановленими між ними залежностями дає можливість моделювати процеси, що їх сформували, та визначати закономірності їх поширення. До найважливіших наукових і практичних результатів слід віднести: ранжування локальних структур Бориславсько-Покутської зони за кількісними показниками, яка містить чотири групи структур в залежності від морфологічних особливостей їх будови; досліджені умови формування морфологічних різновидів локальних структур та характер розподілу в них тектонічних деформацій. За результатами геолого-математичного моделювання за комплексом кількісних показників встановлено, що локальні структури з певними морфологічними особливостями, які відображаються в різній мірі порушеністю їх форми, сформовані тектонічними рухами різної величини і напрямку їх прикладання та описуються властивими тільки їм числовими параметрами. Результати досліджень розподілу тектонічних напруг і деформацій, які можна оцінити за кількісними показниками, сприятимуть більш надійному прогнозуванню нафтогазоносності надр, що дозволить значно підвищити геологічну результативність геологорозвідувальних робіт на нафту і газ на площах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.276 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
3.

Мончак Л. С. 
Щодо реальних перспектив відкриття нових родовищ та нарощення видобутку нафти і газу у Західному регіоні України [Електронний ресурс] / Л. С. Мончак, С. Г. Анікеєв, Г. О. Жученко, Т. В. Здерка, Ю. Л. Мончак, В. Р. Хомин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2019. - № 2. - С. 7-19. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2019_2_2
Досліджено потенціал нафтогазоносності Західноукраїнського нафтогазоносного регіону. Сформульовано основні напрямки та шляхи збільшення власного видобутку нафти та газу. Серед зазначених напрямків основним, який дасть можливість суттєво підвищити видобуток нафти і газу є відкриття нових родовищ вуглеводнів. Питання відкриття нових родовищ пропонується розділити на три напрямки: пошуки родовищ на малих глибинах (короткострокова перспектива), пошуки родовищ на середніх глибинах та пошуки родовищ на великих глибинах (основні перспективи нарощення видобутків нафти і газу). Проаналізовано геолого-геофізичну інформацію по усіх структурно-тектонічних елементах Західного регіону України, з метою обгрунтування перспектив їх нафтогазоносності та впровадження напрямків подальших геологорозвідувальних робіт. Наведено перспективи нафтогазоносності неогенових та мезозойських відкладів Зовнішньої зони та флішових порід Внутрішньої зони Передкарпатського прогину. Схарактеризовано перспективи нафтогазоносності крейдових та палеогенових відкладів Складчастих Карпат. Окреслено перспективні напрямки подальших нафтогазопошукових робіт у межах зазначених тектонічних елементів Карпатського регіону та запропоновано першочергові об'єкти. Для усіх виділених об'єктів пропонується постановка пошукового буріння і подальших геологорозвідувальних робіт. Найперспективніші нафтогазопошукові об'єкти, що виділені за результатами проведених досліджень проілюстровано відповідними картами та розрізами на невеликих глибинах (до 2000 м) найперспективнішими є Південносливкінське, Ангелівське, Гошівське, та Верхньогутинське підняття. На седедніх глибинах - Печеніжинське, Ключівське, Угільнянське та Боратицьке підняття. На глибинах понад 4000 м - Городищенська структура, Посадське, Дублянське Південнолопушнянське, Бісківське Слободадолинське та Міжрічинське підняття, Підберезька та Добромиль-Стрільбицька складки. Виконано оцінку ресурсного потенціалу виділених нафтогазопошукових об'єктів.
Попередній перегляд:   Завантажити - 3.744 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Михайлів І. Р. 
Використання кількісних показників структурних форм для геолого-статистичного моделювання складчастих структур [Електронний ресурс] / І. Р. Михайлів, А. П. Бойко, Г. О. Жученко, М. М. Яцишин // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. - 2021. - № 4. - С. 24-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rrngr_2021_4_4
На сьогодні математичні методи стають необхідним інструментом геологічних досліджень. Комп'ютерна обробка геологічних даних широко впроваджується в сучасні методи вивчення нафтогазоносності надр. Тому опис структур як можливих пасток нафти і газу проводили шляхом аналізу їх кількісних параметрів, що дозволило аргументовано підтвердити встановлені закономірності. З метою виявлення закономірностей у взаємозв'язках між числовими параметрами складчастих структур було проведено комп'ютерне геолого-статистичне моделювання досліджуваних об'єктів Бориславсько-Покутської зони з використанням кореляційного і кластерного аналізів. В цілому кореляційний аналіз дозволяє проводити аналіз сукупності визначених величин і спрямований на виявлення та вивчення систем, які утворюють деякі з величин, що входять в дану сукупність. Класифікація будь-яких об'єктів за змістовими групами проводиться методом кластер-аналізу. За кількісними показниками можна оцінити результати досліджень розподілу тектонічних напруг і деформацій, що сприятимуть більш надійному прогнозуванню нафтогазоносності надр. В свою чергу, це дозволить значно підвищити геологічну результативність геологорозвідувальних робіт на нафту і газ на площах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Сучасна форма структур та їх просторове розміщення є наслідком дії тектонічних сил протягом досить тривалого періоду геологічного часу. Різні прояви активності тектогенезу в різні епохи спричиняють певні зміни структурного плану геологічних тіл і, у такий спосіб, впливають на їх можливу нафтогазоносність (формування, розформування і переформування пасток і, відповідно, покладів). Структури Бориславсько-Покутської зони пройшли складний і тривалий шлях формування - від конседиментаційних флішових складок до дуже складних постконседиментаційних структурних форм, що зумовлено впливом величини та характеру прикладання формуючих тектонічних зусиль. Під впливом дії тектонічних сил різного характеру сформувались різноманітні морфологічні структурні форми. При цьому морфологічні різновиди структур можна описати числовими параметрами, які можуть бути покладені в основу класифікації структур Бориславсько-Покутської зони.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.864 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського