Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (4) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (21) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Жердьова Н$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 36 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Жердьова Н. М. Корекція центральних проявів діабетичної нейропатії [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Ліки України. - 2013. - № 1. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/likukr_2013_1_14 | |||
| 2. | 
Жердьова Н. М. Декомпенсація цукрового діабету, як наслідок порушення техніки ін’єкцій [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Ендокринологія. - 2014. - Т. 19, № 4. - С. 296-297. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2014_19_4_47 | |||
| 3. |
Жердьова Н. М. Вплив цукрознижувальної терапії на стан когнітивної сфери у хворих на цукровий діабет 2-го типу похилого віку [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський // Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 1. - С. 21-25. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2016_21_1_6 Мета дослідження - визначити вплив різних схем цукрознижувальної терапії на стан когнітивної функції у пацієнтів похилого віку, хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2). Матеріали та методи. Обстежено 115 пацієнтів віком від 65-ти до 81-го року. Пацієнтів розподілили на групи залежно від виду цукрознижувальної терапії: група 1 – дієтотерапія; група 2 – метформін; група 3 – ПСС; група 4 – ПСС + метформін; група 5 – ПСС + метформін + інгібітор дипептидилпептидази 4 (ДПП-4), аналог глюкагонподібного пептиду 1 (ГПП-1), інгібіторинатрій-глюкозного котранспортера 2-го типу (НЗКТГ-2); група 6 – інсулін; група 7 – інсулін + ПСС + метформін / інсулін + метформін. Для оцінювання стану когнітивної функції застосовували такі методи: тест "5 слів"; проба Шульте; шкала оцінки психічного статусу, або міні-ментальна шкала (MMSE); батарея тестів на лобну дисфункцію (БЛД); тест малювання годинника. Результати. За результатами оцінювання когнітивних функцій за міні-ментальною шкалою виявлено погіршення цього показника в усіх групах, яке відповідало переддементним когнітивним порушенням без вірогідної різниці між групами. Також не виявлено вірогідної міжгрупової різниці результатів оцінки за тестами "5 слів" і Шульте. За результатами БЛД найгірші показники були в групах дієтотерапії та ПСС, найкращі– у групах метформіну та метформін + ПСС + ДПП-4/ГПП-1/НЗКТГ-2. Висновки. Стан когнітивної сфери є кращим у пацієнтів із ЦД2, які приймають цукрознижувальну терапію на основі метформіну, можливо, за рахунок зниження інсулінорезистентності, відновлення інсулінового сигналінгу у мозку та нормалізації метаболізму глюкози, що зменшує пошкодження нейронів, пов'язане з діабетом.Цель исследования - определить влияние различных схем сахароснижающей терапии на состояние когнитивной функции у пожилых пациентов с сахарным диабетом 2-го типа (СД2). Материалы и методы. Обследованы 115 пациентов в возрасте от 65-ти до 81-го года. Пациентов распределили на группы в зависимости от вида сахароснижающей терапии: группа 1 - диетотерапия; группа 2 – метформин; группа 3 – ПСМ; группа 4 – ПСМ + метформин; группа 5 – ПСМ + метформин + ДПП-4, ГПП-1, НЗКТГ-2; группа 6 – инсулин; группа 7 – инсулин + ПСМ + метформин / инсулин + метформин. Для оценивания состояния когнитивной функции применяли следующие тесты: "5 слов", Шульте, MMSE, БЛД, рисования часов. Результаты. При общем оценивании когнитивных функций по миниментальной шкале достоверной разницы между группами не было, новыявлено ухудшение данного показателя во всех группах, которое соответствовало преддементным когнитивным нарушениям. Также не было достоверной разницы между группами по результатам тестов "5 слов" и Шульте. При исследовании БЛД худшие показатели были в группах диетотерапии и ПСМ, лучшие – в группах метформина и метформин + ПСМ + ДПП-4/ГПП-1/НЗКТГ-2. Выводы. Состояние когнитивной сферы лучше у пациентов, принимавших сахароснижающую терапию на основе метформина, возможно, за счет снижения инсулинорезистентности, восстановления инсулинового сигналинга в головном мозге и нормализации метаболизма глюкозы, что уменьшает повреждение нейронов, связанное с сахарным диабетом.Aim of study is to determine the effect of different type of hypoglycemic therapy on cognitive status in elderly patients with type 2 diabetes mellitus. Material and methods. 115 patients aged 65-81 years were examined. They were divided into groups depending on the type of hypoglycemic therapy. The first group included patients treated with diet therapy; the second – metformin; the third – sulfonylurea; the fourth – metformin + sulfonylurea; fifth – sulfonylurea + metformin DPP-4, GLP-1, inhibitors of sodium- glucose cotransporter type 2; the sixth – those who took insulin; the seventh – insulin + metformin + sulfonylurea / insulin + metformin. For the assessment of cognitive function were used the following methods: test «5 words», Schulte test, MMSE, BLD, clock drawing test. Results. In the overall assessment of cognitive functions with MMSE scale significant no difference were revealed between groups but the worsening of this indicator in all groups of patients and was in accordance with predement cognitive impairment. There was no significant difference in the evaluation test «5 words», and Schulte table between groups. Under studying BPD the worst index was in the group of diet and in sulfonylurea group, while the best index was in the grouptreated with clean metformin and metformin + sulfonylurea group + DPP-4/GLP-1/ inhibitors of sodium-glucose cotransporter type 2. | |||
| 4. | 
Жердьова Н. М. Когнітивні розлади у пацієнтів молодого віку з цукровим діабетом 1-го типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 3. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2016_3_8 Наведено дані дослідження з оцінки стану когнітивної функції (КФ) у пацієнтів молодого віку з цукровим діабетом 1-го типу та виявлення можливих факторів ризику. На стан КФ впливає наявність гіпоглікемій, діабетичної ретинопатії. Пацієнти, які одержують інсулінотерапію на основі аналогів людського інсуліну, мають вірогідно кращі показники КФ. Пацієнти, які одержують добову дозу інсуліну понад 60 ОД, мають вірогідно гірші показники КФ за даними нейропсихологічних тестів у порівнянні з групою, яка одержує добову дозу інсуліну менше 40 ОД. Це також може бути пов'язано з більшою кількістю пацієнтів, які відзначають явища гіпоглікемії. | |||
| 5. | 
Жердьова Н. М. Вплив інсулінорезистентності на серцево-судинні захворювання у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу та методи її корекції [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Український медичний часопис. - 2013. - № 6. - С. 53-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2013_6_14 | |||
| 6. |
Жердьова Н. М. Індивідуальний підхід до лікування хворих на цукровий діабет 2-го типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Український медичний часопис. - 2014. - № 1. - С. 37-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_1_8 | |||
| 7. |
Жердьова Н. М. Поширені ускладнення та помилки при виконанні ін’єкцій інсуліну [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Український медичний часопис. - 2014. - № 3. - С. 29-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/UMCh_2014_3_11 Проаналізовано особливості техніки виконання інсулінотерапії, помилки та ускладнення. Спеціалісти, які призначають хворим лікування інсуліном, мають приділити увагу цим важливим аспектам, адже успіх терапії залежить не лише від типу інсуліну та добре підібраної дози. Необхідно обов'язково направити хворого до школи самоконтролю для проходження навчання, у разі відсутності такої школи - виділити час і розповісти йому про особ ливості техніки виконання ін'єкцій. Перемішування інсуліну, вибір і методика застосування пристрою для ін'єкцій і голки; вибір, догляд та самостійне дослідження місць ін'єкції; правильна техніка виконання ін'єкцій; правильне зберігання інсуліну - обов'язкові складові цього навчального процесу. Кращий контроль над захворюванням є найкращим досягненням такого навчання. | |||
| 8. |
Жердьова Н. М. Характеристика когнітивної сфери у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу зрілого віку залежно від наявності депресивних станів [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 1. - С. 50-55. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_1_10 Пацієнти з цукровим діабетом (ЦД) страждають у 1,4 - 3 рази частіше від супутньої депресії, ніж особи без ЦД. За останніми даними ЦД у світі перебуває на 8-й позиції як причина інвалідизації населення, у той час як депресивні розлади (ДР) займають четверту позицію. Депресія порушує емоції, пізнання - поведінку, що призводить до відмови пацієнта проводити адекватне лікування з подальшою декомпенсацією захворювання. Мета дослідження - вивчити взаємозв'язок між станом когнітивної функції та наявністю ДР у пацієнтів із ЦД зрілого віку. Обстежено 81 пацієнта з ЦД 2-го типу, із них 43 жінки та 38 чоловіків. Пацієнтів було розподілено на 2 групи: з ДР та без них. Оцінка ДР проводилась за допомогою опитувальників, які пацієнт заповнював самостійно. За даними шкали CED-S, частота ДР становила 38,3 %. Під час дослідження когнітивної функції відзначено вірогідне зниження виконання нейропсихологічних тестів, а саме тесту малювання годинника, батареї тестів на лобну дисфункцію (БЛД) у пацієнтів з ДР. Під час дослідження взаємозв'язку різних чинників, таких як тривалість захворювання, індекс маси тіла, систолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, рівень загального холестерину, тригліцеридів, вібраційної чутливості і тяжкості депресивних проявів не було знайдено вірогідної різниці. У той же час рівень глікованого гемоглобіну мав вірогідно значимий взаємозв'язок з депресією. Висновки: у пацієнтів з депресією відзначається вірогідне зниження когнітивних функцій за даними тесту БЛД, MMSE та тесту малювання годинника, що свідчить про ураження лобної частки головного мозку. Знайдено вірогідно значущий взаємозв'язок між рівнем глікованого гемоглобіну та тяжкістю депресії. Необхідно проводити скринінг депресивних розладів серед пацієнтів із ЦД для своєчасної допомоги та запобігання зниження когнітивних функцій та інвалідизації пацієнтів. | |||
| 9. |
Жердьова Н. М. Ризик розвитку деменції в пацієнтів зрілого віку із цукровим діабетом 2-го типу залежно від наявних ускладнень та методи його корекції [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 2. - С. 102-107. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2017_22_2_4 | |||
| 10. | 
Жердьова Н. М. Когнітивні розлади у пацієнтів похилого віку, хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 49-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_12 Наведено дані дослідження з оцінки стану когнітивної функції (КФ) у пацієнтів молодого віку з цукровим діабетом 1-го типу та виявлення можливих факторів ризику. На стан КФ впливає наявність гіпоглікемій, діабетичної ретинопатії. Пацієнти, які одержують інсулінотерапію на основі аналогів людського інсуліну, мають вірогідно кращі показники КФ. Пацієнти, які одержують добову дозу інсуліну понад 60 ОД, мають вірогідно гірші показники КФ за даними нейропсихологічних тестів у порівнянні з групою, яка одержує добову дозу інсуліну менше 40 ОД. Це також може бути пов'язано з більшою кількістю пацієнтів, які відзначають явища гіпоглікемії. | |||
| 11. |
Жердьова Н. М. Розповсюдженість депресивних розладів у пацієнтів зрілого віку, хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Здоров'я суспільства. - 2017. - Т. 6, № 1-2. - С. 113-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/zdc_2017_6_1-2_31 | |||
| 12. |
Жердьова Н. М. Вплив периферичної діабетичної сенсомоторної нейропатії на стан когнітивних функцій у хворих на цукровий діабет 2-го типу похилого віку [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 4. - С. 244-248. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_4_105 Деменція - захворювання, що впливає на всі аспекти життя хворих. Однак виявлення когнітивних порушень на ранніх етапах залишається складним завданням. Тому слід шукати можливий взаємозв'язок між ускладненнями цукрового діабету (ЦД) та когнітивними порушеннями. Деякі автори вважають, що дементні розлади за наявності ЦД спостерігаються не тільки через порушення передачі сигналів інсуліну в головному мозку, але й за рахунок оксидативного стресу, запалення та інших причин, тобто спільних шляхів патогенезу з розвитком периферичної діабетичної сенсомоторної нейропатії. Мета роботи - порівняти стан когнітивної функції у пацієнтів із периферичною сенсомоторною діабетичною нейропатією та без неї, вивчити її вплив на когнітивні порушення в людей із ЦД 2-го типу похилого віку. Обстежено 115 пацієнтів із ЦД 2-го типу похилого віку. Їх було розподілено на 2 групи: із сенсомоторною нейропатією та без неї. Периферичну діабетичну нейропатію визначали за даними порога вібраційної чутливості за допомогою градуйованого камертона. Виявлено позитивний взаємозв'язок між порогом вібраційної чутливості та когнітивною функцією. Чим вищий поріг вібраційної чутливості, тим кращий стан когнітивної функції у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Висновки: пацієнтам із периферичною діабетичною сенсомоторною нейропатією слід проводити скринінг когнітивних порушень для обліку ускладнень у клінічній практиці.Деменція - захворювання, що впливає на всі аспекти життя хворих. Однак виявлення когнітивних порушень на ранніх етапах залишається складним завданням. Тому слід шукати можливий взаємозв'язок між ускладненнями цукрового діабету (ЦД) та когнітивними порушеннями. Деякі автори вважають, що дементні розлади за наявності ЦД спостерігаються не тільки через порушення передачі сигналів інсуліну в головному мозку, але й за рахунок оксидативного стресу, запалення та інших причин, тобто спільних шляхів патогенезу з розвитком периферичної діабетичної сенсомоторної нейропатії. Мета роботи - порівняти стан когнітивної функції у пацієнтів із периферичною сенсомоторною діабетичною нейропатією та без неї, вивчити її вплив на когнітивні порушення в людей із ЦД 2-го типу похилого віку. Обстежено 115 пацієнтів із ЦД 2-го типу похилого віку. Їх було розподілено на 2 групи: із сенсомоторною нейропатією та без неї. Периферичну діабетичну нейропатію визначали за даними порога вібраційної чутливості за допомогою градуйованого камертона. Виявлено позитивний взаємозв'язок між порогом вібраційної чутливості та когнітивною функцією. Чим вищий поріг вібраційної чутливості, тим кращий стан когнітивної функції у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Висновки: пацієнтам із периферичною діабетичною сенсомоторною нейропатією слід проводити скринінг когнітивних порушень для обліку ускладнень у клінічній практиці. | |||
| 13. |
Жердьова Н. М. Стан когнітивних функцій у хворих на цукровий діабет 2-го типу зрілого віку залежно від статі, віку та рівня освіти [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2017. - т. 13, № 5. - С. 324-328. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mezh_2017_13_5_6 Згідно з даними метааналізу досліджень, хворі на цукровий діабет (ЦД) мають гірші показники пам'яті, швидкості обробки інформації, виконавчих функцій у порівнянні з пацієнтами без ЦД. Рівень освіти, вік пацієнта також є важливими факторами в розвитку деменції. Однак дослідження проводились на окремих популяціях населення, а вплив демографічних і соціальних факторів вивчався на конкретній території. Мета роботи - вивчити вплив статі, віку, рівня освіти на стан когнітивної функції у хворих на ЦД 2-го типу зрілого віку в українській популяції. Під спостереженням перебував 81 пацієнт з ЦД 2-го типу: 43 жінки та 38 чоловіків. Оцінка порушення когнітивних проявів проводилась зранку за допомогою таких методів: тесту "5 слів", шкали оцінки психічного статусу, батареї тестів на лобну дисфункцію, тесту малювання годинника. Середній вік хворих становив 55,03 +- 0,37 року, середній рівень глікованого гемоглобіну - 8,75 +- 0,16 %, середня тривалість захворювання - 10,03 +- 1,03 року. Не було знайдено вірогідної різниці між чоловіками та жінками у виконанні нейропсихологічних тестів. Також не було знайдено різниці між групами за віком, рівнем освіти та станом когнітивної функції. Встановлено негативний вплив віку на когнітивну функцію за даними шкали MMSE. Висновки: встановлено негативний взаємозв'язок між віком і станом когнітивних функцій. Необхідно проводити подальші дослідження з вивчення впливу інших соціально-культурних факторів на стан когнітивної функції у хворих на ЦД 2-го типу зрілого віку. | |||
| 14. | 
Жердьова Н. М. Позитивний вплив препарату прегабалін на показники глікемії у хворих на цукровий діабет 2-го типу з наявною депресією (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, М. В. Шевчук, Б. М. Маньковський // Практикуючий лікар. - 2017. - т. 6, № 3. - С. 41-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik_2017_6_3_9 | |||
| 15. |
Жердьова Н. М. Стан когнітивних функцій у пацієнтів із цукровим діабетом 1-го типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський // Ендокринологія. - 2017. - Т. 22, № 4. - С. 326-330. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/enkrl_2017_22_4_5 Згідно з даними метааналізу досліджень, хворі на цукровий діабет (ЦД) мають гірші показники пам'яті, швидкості обробки інформації, виконавчих функцій у порівнянні з пацієнтами без ЦД. Рівень освіти, вік пацієнта також є важливими факторами в розвитку деменції. Однак дослідження проводились на окремих популяціях населення, а вплив демографічних і соціальних факторів вивчався на конкретній території. Мета роботи - вивчити вплив статі, віку, рівня освіти на стан когнітивної функції у хворих на ЦД 2-го типу зрілого віку в українській популяції. Під спостереженням перебував 81 пацієнт з ЦД 2-го типу: 43 жінки та 38 чоловіків. Оцінка порушення когнітивних проявів проводилась зранку за допомогою таких методів: тесту "5 слів", шкали оцінки психічного статусу, батареї тестів на лобну дисфункцію, тесту малювання годинника. Середній вік хворих становив 55,03 +- 0,37 року, середній рівень глікованого гемоглобіну - 8,75 +- 0,16 %, середня тривалість захворювання - 10,03 +- 1,03 року. Не було знайдено вірогідної різниці між чоловіками та жінками у виконанні нейропсихологічних тестів. Також не було знайдено різниці між групами за віком, рівнем освіти та станом когнітивної функції. Встановлено негативний вплив віку на когнітивну функцію за даними шкали MMSE. Висновки: встановлено негативний взаємозв'язок між віком і станом когнітивних функцій. Необхідно проводити подальші дослідження з вивчення впливу інших соціально-культурних факторів на стан когнітивної функції у хворих на ЦД 2-го типу зрілого віку. | |||
| 16. | 
Жердьова Н. М. Взаємозв’язок між периферичною діабетичною нейропатією та когнітивними порушеннями у пацієнтів на цукровий діабет 2 типу зрілого віку [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2017. - Вип. 27. - С. 245-252. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2017_27_33 | |||
| 17. | 
Жердьова Н. М. Взаємозв’язок між діабетичною ретинопатією та когнітивними порушеннями у хворих на цукровий діабет ІІ типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Н. В. Медведовська, Б. М. Маньковський // Офтальмологічний журнал. - 2017. - № 2. - С. 8-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2017_2_4 | |||
| 18. |
Жердьова Н. М. Взаємозвязок між діабетичною ретинопатією та мозковою перфузією у хворих на цукровий діабет II типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Н. В. Медведовська, С. К. Макеєв, Б. М. Маньковський // Офтальмологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 49-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ofzh_2018_1_11 | |||
| 19. | 
Жердьова Н. М. Можливість виявлення когнітивних порушень за допомогою різних нейропсихологічних тестів у хворих на цукровий діабет 2 типу [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський // Проблеми ендокринної патології. - 2018. - № 1. - С. 22-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pep_2018_1_5 | |||
| 20. |
Жердьова Н. М. Стан мозкової перфузії у хворих на цукровий діабет 2 типу в залежності від стану метаболічного контролю [Електронний ресурс] / Н. М. Жердьова, Б. М. Маньковський, С. С. Макеєв // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2018. - Вип. 29. - С. 331-341. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2018_29_33 Когнітивна дисфункція починається ще на стадії преддіабету та прогресує з часом. Порушення мозкової гемодинаміки може бути одним з механізмів когнітивної дисфункції у пацієнтів на цукровий діабет (ЦД). Разом з цим, дані щодо порушень церебрального кровообігу залишаються контраверсійними. Мета роботи - вивчити вплив метаболічного статусу на стан мозкової перфузії у хворих на ЦД 2 типу. У дослідження було включено 95 пацієнтів на ЦД 2 типу, середній вік яких становив 62,12 +- 0,57 роки. Церебральний кровотік оцінювали, використовуючи однофотонну емісійну комп'ютерну томографію з ін'єкцією наступного радіофармацевтичного препарату: Ceretec (99m Tc-HMPAO) з діагностичною активністю 740-1110 MBq. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою програми SPSS версія 23 для Windows. Знайдено негативний взаємозв'язок між рівнем глікованого гемоглобіну та станом мозкової перфузії у фронтальній, скроневій ділянках головного мозку, та корі головного мозку з обох сторін. Виявлено негативний вплив підвищеного рівня глікемії натще на стан мозкового мікрокровотоку у фронтальній ділянці з обох сторін та правій корі головного мозку та правій скроневій ділянці. Гіперглікемія може являти собою важливий патогенетичний фактор формування порушень мозкового кровотоку у хворих на ЦД 2 типу. | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |