Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (6) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дробінська Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 8 Представлено документи з 1 до 8 |
|||
| 1. | 
Абрагамович У. О. TORCH-інфекція та її можлива роль у синтропічному ураженні печінки хворих на системний червоний вовчак (огляд літератури та опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / У. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Н. В. Дробінська // Львівський клінічний вісник. - 2013. - № 4. - С. 43-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2013_4_12 | ||
| 2. |
Дробінська Н. В. Особливості кальцієво-фосфорного обміну і стану кісток у хворих на цироз печінки: діагностика та принципи диференційованого лікування (огляд літератури та опис клінічного випадку) [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, М. Л. Фармага // Львівський клінічний вісник. - 2018. - № 1-2. - С. 46-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2018_1-2_10 | ||
| 3. |
Абрагамович М. О. Ступені важкості синтропічної стійкої артеріальної гіпотонії у хворих на цироз печінки та їх залежність від показників добового моніторування артеріального тиску й класу ураження печінки за C. G. Child – R. N. Pugh [Електронний ресурс] / М. О. Абрагамович, М. Л. Фармага, О. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, Н. В. Дробінська // Львівський клінічний вісник. - 2018. - № 3. - С. 43-51. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2018_3_7 Мета роботи - визначити ступені тяжкості синтропічної стійкої АГ у хворих на ЦП, виявити їх залежність від показників добового моніторування АТ та класу ураження печінки за C. G. Child і R. N. Pugh. У дослідження залучено 603 хворих на ЦП (445 чоловіків і 158 жінок, середній вік <$E48,4~symbol С~10,3> року), з-поміж яких виокремлено 173 пацієнтів із синтропічною АГ, із них і 89 пацієнтів із синтропічною АГ без будь-яких інших уражень системи кровообігу (дослідна група). До контрольної групи увійшли 26 практично здорових добровольців відповідних статі й віку. Усім пацієнтам окрім загальноприйнятого обстеження проведено добове моніторування АТ за допомогою апарата ABPM-04 (фірма Meditech, Угорщина) відповідно до стандартної методики. Виявлено, що середні, максимальні та мінімальні за добу систолічний, діастолічний, середній і пульсовий АТ, а також їх похідні показники у пацієнтів дослідної групи у порівнянні з їх величинами у практично здорових добровольців, достовірно нижчі, що підтверджує наявність у них стійкої АГ. У хворих дослідної ірупи виявлено також порушення циркадного ритму та варіабельності АТ. Для визначення ступеня тяжкості гіпотонії доцільно використовувати середній за добу АТ. У випадку, якщо середній за добу АТ, визначений за методом добового моніторування, становить від 80 мм рт. ст. до 76 мм рт. ст., діагностується легкий (I) ступінь тяжкості гіпотонії, від 75 мм рт. ст. до 70 мм рт. ст. і середній (II) ступінь тяжкості, а у випадках, коли середній за добу АТ менше 70 мм рт. ст. і важкий (III) ступінь тяжкості АГ. Серед обстежених пацієнтів (173 пацієнти із АГ) виявлено 54 пацієнтів із I ступенем тяжкості (31,21 %), 66 пацієнтів із II ступенем (38,15 %) та 53 пацієнтів із III ступенем (30,64 %) тяжкості АГ. Дослідження кореляційних зв'язків між показниками добового моніторування АТ залежно від тяжкості АГ показало, що найбільш інформативним є показник середнього за добу АТ, інформативною є також низка інших показників. Проаналізувавши розподіл ступенів АГ залежно від класу тяжкості цирозу за C. G. Child і R. N. Pugh, виявлено, що із наростанням класу зменшується кількість пацієнтів із легким (I ступінь) і збільшується кількість хворих із середнім (II ступінь) і тяжким (III ступінь) АГ. Висновки: охарактеризовано АТ, зафіксований за допомогою методу добового моніторування АТ. З'ясовано, що у хворих на ЦП є синтропічна стійка АГ з порушеними циркадними ритмами та варіабельністю АТ. Виокремлено середній за добу АТ, як найбільш інформативний показник, та класифіковано синтропічну АГ на три ступеня тяжкості. Виявлено кореляційні зв'язки між показниками добового моніторування АТ та ступенями тяжкості стійкої АГ, серед яких найсильніший має середній за добу АТ. Констатовано, що з наростанням класу тяжкості ЦП за C. G. Child і R. N. Pugh зменшується кількість пацієнтів із легким ступенем синтропічної АГ і збільшується кількість хворих із синтропічною АГ середнього і тяжкого ступенів. | ||
| 4. |
Дробінська Н. В. Показники еритрограми та їх констеляції у хворих на цироз печінки різної етіології з остеопенією й остеопорозом: їх зміни і діагностична цінність [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, О. Г. Ходосевич, Р. З. Стах // Львівський клінічний вісник. - 2020. - № 4. - С. 22-34. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2020_4_6 Існує потреба пошуку нових загальнодоступних методів скринінгу й діагностики уражень кісток у хворих на цироз печінки (ЦП), чому може відповідати виявлення змін окремих показників еритрограми та їх констеляцій у рутинному загальному аналізі крові. Мета роботи - охарактеризувати показники еритрограми та їх констеляції у хворих на ЦП різної етіології з остеопенією й остеопорозом, з'ясувати їх діагностичну цінність. У дослідження залучено 79 хворих на ЦП (22 жінки, 57 чоловіків віком від 18 до 66 років) із порушеною мінеральною щільністю кісткової тканини (МЩКТ) (дослідна група (62 (78,48 %), що поділена на дві підгрупи: хворі на ЦП з остеопенією (38 (48,10 %) і остеопорозом (24 (30,38 %)) та без ураження кісток (група порівняння (17 (21,52 %)). Контрольну групу склали 25 практично здорових осіб аналогічних статі й віку. Для досягнення мети вивчено характеристики змін окремих показників еритрограми та їх констеляцій, а саме - чутливість (Se), специфічність (Sp), точність (Ac), позитивне і негативне передбачуване значення (PPV і NPV), відношення правдоподібності позитивного і негативного результату (LR + і LR-), посттестову ймовірність ураження кісток, різницю між частотою випадків. Зв'язок між окремим показником або констеляцією і ураженням кісток вважали статистично підтвердженим, якщо значення за модулем коефіцієнта асоціації (YCA) <$E symbol У~0,5> або коефіцієнта контингенції (СС) <$E symbol У~0,3>. Висновки: наявність констеляції "нормальний вміст HGB + норма MCH + збільшення RDWC", яка може поєднуватися з нормальною кількістю RBC і/або нормою MCHC, вказує на відсутність ураження кісток у хворого на цироз печінки. Характерних для остеопенії окремих показників еритрограми чи їх констеляцій не зафіксовано. Відсутність у еритрограмі таких високочутливих змін показників, як зменшення кількості RBC, що має найбільшу діагностичну цінність, або зменшення вмісту HGB, або зменшення HCT, або середньочутливих - збільшення RDWS або констеляції "зменшення кількості RBC + збільшення RDWS", або наявність констеляцій "нормальна кількість RBC + норма MCV + норма MCHC" або "нормальна кількість RBC + норма MCH + норма MCHC + норма RDWS" найімовірніше свідчить про те, що остеопорозу у хворих на цироз печінки немає. Наявність високоспецифічного зменшення MCH та/або констеляцій - високоспецифічної "зменшення MCV + збільшення RDWS", або максимально специфічної і найціннішої "зменшення кількості RBC + зменшення MCV + збільшення RDWS", які можуть поєднуватися зі зменшенням вмісту HGB і/або зменшенням HCT, і/або збільшенням RDWC, і/або нормою МСНС, свідчить про те, що у хворих на ЦП є остеопороз. | ||
| 5. |
Дробінська Н. В. Особливості зміни показників деяких лабораторних синдромів і їх констеляцій у хворих на цироз печінки з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, З. О. Білоус, М. Р. Ферко, Р. Б. Іваночко, М. О. Завадка // Львівський клінічний вісник. - 2021. - № 3-4. - С. 23-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2021_3-4_6 Дослідження змін певних лабораторних показників крови та верифікування з їх допомогою лабораторних синдромів, а також виявлення констеляцій лабораторних синдромів у хворих на цироз печінки (ЦП) потребують з'ясування їх особливостей, які б дозволили лікарям-клініцистам будь-якої ланки надання медичної допомоги хворим на ЦП запідозрити або ж верифікувати порушення мінеральної щільності кісткової тканини (ПМЩКТ). Мета роботи - дослідити особливості змін показників деяких лабораторних синдромів і їх констеляцій у хворих на ЦП з ПМЩКТ. 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %) і 63 чоловіки (70,0 %) віком від 18 до 66 років) стратифіковані на декілька груп: дослідну (ДГ) (хворі на ЦП з ПМЩКТ (72 хворих (80,0 %))), з яких сформовано дві підгрупи - ДГ А (хворі на ЦП з остеопенією (46 хворих (63,9 %))), і ДГ Б (хворі на ЦП з остеопорозом (26 хворих (36,1 %))) та групу порівняння (ГП) (хворі на ЦП без ПМЩКТ (18 хворих (20,0 %))). Серед лабораторних синдромів та змін показників, що їх характеризують, досліджували цитолізний (збільшення вмісту аланінамінотрансферази (АЛТ) і/або аспартатамінотрансферази) у плазмі крови, мезенхімально-запальний (підвищення показників тимолової проби (ТП) і/або гамма-глобулінів), гепатоцелюлярної недостатности (зменшення значень фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів), холестазний (збільшення значень лужної фосфатази, гамма-глютамілтранспептидази, загального білірубіну), портосистемного шунтування (зменшення показників натрію і/або калію, і/або збільшення креатиніну) та дисліпідемії (збільшення вмісту холестеролу, В-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності, зменшення ліпопротеїдів високої щільності в сироватці крови. Дослідження виконано за три етапи, на першому з яких вивчали особливості лабораторних синдромів і показників, що їх характеризують, на другому - констеляцій лабораторних синдромів, на третьому - одночасного прояву певної кількості різних лабораторних синдромів у хворих на ЦП з ПМЩКТ та остеопенією й остеопорозом включно. Кожний етап передбачав три кроки: перший - дослідження частоти лабораторних синдромів і їх лабораторних показників у хворих на ЦП та визначення їх частки в кожній із досліджуваних груп, другий - виявлення достовірних різниць між частотою випадків, третій - виявлення прямого стохастичного взаємозв'язку між досліджуваною ознакою й ПМЩКТ, у тому числі остеопенією й остеопорозом. Висновки: лабораторні синдроми, показники, що їх характеризують, і констеляції лабораторних синдромів мають певні особливості у хворих на ЦП з ПМЩКТ, адже частіше трапляються у хворих із ураженням кісток і мають підтверджений стохастичний зв'язок із ПМЩКТ та остеопенією й остеопорозом окремо. | ||
| 6. |
Дробінська Н. В. Діагностична й передбачувана цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на цироз печінки з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини [Електронний ресурс] / Н. В. Дробінська, О. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, О. П. Фаюра, М. Р. Ферко, І. Ю. Корнійчук, Р. Б. Іваночко // Львівський клінічний вісник. - 2022. - № 1-2. - С. 41-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/lkv_2022_1-2_9 Зміни певних лабораторних показників крови, лабораторні синдроми, на які вони вказують, та їх констеляції потребують дослідження їх цінности для можливости використання клініцистами з метою виявлення чи заперечення проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини (ПМЩКТ) у хворих на цироз печінки (ЦП), позаяк мають певні особливості. Досліджено діагностичну й передбачувану цінність і відношення правдоподібности зміни показників деяких лабораторних синдромів та їх констеляцій у хворих на ЦП з порушенням мінеральної щільности кісткової тканини. У рандомізований спосіб обстежено 90 хворих на ЦП (27 жінок (30,0 %), 63 чоловіки (70,0 %) віком 18 - 66 років) і стратифіковано за наявністю уражень кісток згідно з рекомендаціями ВООЗ за Т-критерієм. Із 72 (80,0 %) хворих на ЦП з ПМЩКТ сформували дослідну групу (ДГ) (46 (63,9 %) хворих на ЦП з остеопенією - ДГ А; 26 (36,1 %) хворих на ЦП з остеопорозом - ДГ Б) і з 18 (20,0 %) хворих на ЦП без ПМЩКТ - групу порівняння (ГП). Лабораторні синдроми діагностували на основі виявлення відхилень лабораторних показників крови, а саме: цитолізний - у разі збільшення вмісту аспартатамінотрансферази чи аланінамінотрансферази у плазмі крові; мезенхімально-запальний - у разі підвищення показників тимолової проби чи <$E gamma>-глобулінів; гепатоцелюлярної недостатности - зменшення фібриногену, протромбінового індексу, загального білка чи альбумінів; холестазний - збільшення значень лужної фосфатази (ЛФ), <$E gamma>-глютамілтранспептидази чи загального білірубіну; портосистемного шунтування - зниження показників натрію, калію чи підвищення креатиніну; дисліпідемії - збільшення у сироватці крові вмісту холестеролу, B-ліпопротеїдів, тригліцеридів, ліпопротеїдів низької щільності чи зменшення ліпопротеїдів високої щільності. Дослідження проведено за два етапи. На першому етапі визначено показники діагностичної, передбачуваної цінності й відношення правдоподибності змін лаболаторних показників (перший крок першого етапу дослідження) лабораторних синдромів і констеляцій лабораторних синдромів (другий крок першого етапу дослідження) та одночасного прояву певної кількости лабораторних синдромів ЦП із шести досліджуваних (третій крок першого етапу дослідження), які статистично достовірно відрізнялися або мали істотний прямий стохастичний зв'язок із певним ураженням кісток. Найбільш цінні з них, які підтверджувалися одночасно обома статистичними критеріями, були обрані для другого етапу, на якому обчислено й зображено за допомогою номограми теореми Байєса посттестову ймовірність проявів ПМЩКТ у разі їх наявности або відсутности. Висновки: виявлено зміни лабораторних показників крови деяких лабораторних синдромів і їх констеляції, що володіють певною діагностичною, передбачуваною цінністю і відношенням правдоподібности та можуть або підтверджувати, або заперечувати прояви ПМЩКТ. Найбільш цінними є високочутливе зменшення ліпопротеїдів високої щільности - для виключення усіх проявів порушення мінеральної щільности кісткової тканини, середньочутливе збільшення значень лужної фосфатази - для виключення остеопорозу, високоспецифічний одночасний прояв п'яти досліджуваних лабораторних синдромів із шести - для підтвердження остеопорозу у хворого на ЦП. | ||
| 7. | 
Дутка Р. Я. Патогенетичне та клінічне обґрунтування синтропічної патології на основі метаболічного синдрому, ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу [Електронний ресурс] / Р. Я. Дутка, Н. В. Чмир, І. С. Дроник, О. З. Діденко, Х. Я. Абрагамович, З. Р. Леонтьєва, М. Й. Федечко, Н. В. Дробінська // Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 4. - С. 78-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2023_27_4_17 | ||
| 8. | 
Кобак Л. О. Прогностичне значення діагностично цінних лабораторних маркерів системного червоного вовчака для визначення ймовірности виникнення коморбідних синтропічних уражень органів системи кровообігу [Електронний ресурс] / Л. О. Кобак, О. О. Абрагамович, У. О. Абрагамович, М. О. Абрагамович, Н. В. Дробінська // Art of medicine. - 2023. - № 3. - С. 60-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/artmed_2023_3_12 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |