Простий
пошук
Розширений
пошук
Покажчики
Професійний
пошук
Рубрикатор
НБУВ
Розподілений
пошук

Бази даних

Наукова періодика України - результати пошуку

Книжкові видання та компакт-диски
Журнали та продовжувані видання
Автореферати дисертацій
Реферативна база даних
Наукова періодика України
Тематичний навігатор
Авторитетний файл імен осіб
Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"
Вид пошуку
у знайденому
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (3)Автореферати дисертацій (1)Реферативна база даних (19)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій


Пошуковий запит: (<.>A=Дзигал О$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 23
Представлено документи з 1 до 20
...
1.

Грубнік Ю. В. 
Виконання лапароскопічної холецистектомії з метою декомпресії біліарної системи у хворих із механічною жовтяницею як спосіб профілактики розвитку печінкової недостатності [Електронний ресурс] / Ю. В. Грубнік, О. Ф. Дзигал // Одеський медичний журнал. - 2015. - № 4. - С. 54-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2015_4_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 191.508 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Дзигал О. Ф. 
Розвиток системних дисфункцій органів і регуляторних механізмів у хворих на цироз печінки із супровідним асцитом [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, Ю. В. Грубнік // Одеський медичний журнал. - 2017. - № 1. - С. 45-50. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2017_1_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 201.133 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Дзигал О. Ф. 
Патофізіологічний підхід до вибору індивідуальної тактики хірургічного лікування хворих з приводу цирозу печінки з супутнім асцитом [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, Ю. В. Грубнік, Р. С. Вастьянов // Клінічна хірургія. - 2017. - № 6. - С. 14-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_6_5
У 262 хворих, яких лікували в клініці з приводу цирозу печінки (ЦП) у різних стадіях, в плазмі крові та асцитичній рідині (АР) визначено вміст білків, а також інших хімічних сполук і факторів, що свідчать про порушення функції печінки та інтоксикацію організму. Зміни цих показників слід брати до уваги при розробці тактики хірургічного лікування хворих на ЦП, ускладнений асцитом.
Попередній перегляд:   Завантажити - 160.545 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
4.

Дзигал О. Ф. 
Критерії ефективності виконання портокавального шунтування у хворих з портальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, Ю. В. Грубнік // Одеський медичний журнал. - 2017. - № 2. - С. 43-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Omj_2017_2_10
Попередній перегляд:   Завантажити - 193.583 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Дзигал О. Ф. 
Формування полісиндромної недостатності у хворих на цироз печінки з портальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал // Вісник наукових досліджень. - 2017. - № 2. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2017_2_20
Попередній перегляд:   Завантажити - 269.196 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Дзигал О. Ф. 
Ендоскопічна папілосфінктеротомія у хворих на цироз печінки з наявністю холестазу [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковльчука. - 2017. - № 2. - С. 61-65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2017_2_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 251.756 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Дзигал О. Ф. 
Поліпшення якості життя хворих після мініінвазивного лікування з приводу цирозу печінки [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал // Клінічна хірургія. - 2017. - № 7. - С. 20-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_7_7
З метою порівняльної оцінки ефективності різних видів оперативного лікування хворих з приводу цирозу печінки (ЦП) з ускладненнями автор провів аналіз якості життя (ЯЖ) шляхом анкетування з застосуванням опитувальника SF-36. Обстежені рандомізовані на 3 групи: практично здорові особи; хворі на ЦП, оперовані з застосуванням лапаротомного доступу; хворі на ЦП, в хірургічному лікуванні яких застосовані лапароскопічні технології з оригінальними авторськими рішеннями щодо вдосконалення оперативних підходів. Одержані дані свідчили про суттєве покращення показників ЯЖ у хворих на ЦП, оперованих з застосуванням мініінвазивних технологій. Фактично ЯЖ пацієнтів відновлювалася протягом 3 міс після операції.
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.361 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
8.

Дзигал О. Ф. 
Портокавальне шунтування як спосіб усунення портальної гіпертензії у хворих на цироз печінки [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, Ю. В. Грубник, І. В. Савицький // Клінічна хірургія. - 2017. - № 8. - С. 31-33. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_8_10
У 98 хворих з приводу цирозу печінки (ЦП) та портальної гіпертензії (ПГ) виконано мініінвазивну операцію портокавального шунтування (ПКШ). Для селективної декомпресії системи ворітної вени (ВВ) сформовано дистальний спленоренальний анастомоз, для її парціальної декомпресії - портокавальні анастомози. Наведені показання та протипоказання до виконання операції ПКШ. Тривалість спостереження безпосередньо після операції 3 - 6 міс, у віддаленому періоді - 4 - 5 років. Дані клінічного спостереження свідчать про доцільність виконання ПКШ у хворих на ЦП, покращання клінічного стану хворих, декомпресію системи ВВ, зменшення тяжкості енцефалопатії, частоти ускладнень. Селективне і парціальне ПКШ з метою корекції ПГ при ЦП є ефективним засобом лікування основного захворювання, забезпечує попередження стравохідно-шлункової кровотечі у віддаленому періоді спостереження, виживання пацієнтів за компенсованої або субкомпенсованої функції печінки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 142.544 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Дзигал О. Ф. 
Результати лікування хворих на цироз печінки із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка при виконанні азиго­портального роз’єднання [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал // Хірургія України. - 2017. - № 3. - С. 28-32. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2017_3_6
Мета роботи - дослідити перебіг післяопераційного періоду у хворих на цироз печінки (ЦП) із варикозно-розширеними венами стравоходу і шлунка після виконання операцій азиго-портального роз'єднання (АПР). Проаналізовано ефективність виконання та перебіг післяопераційного періоду під час лікування 67 хворих на ЦП із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка шляхом виконання операцій АПР. Хворих було розподілено на 3 групи: 1-шу, в якій пацієнтам виконували традиційну операцію АПР Паціори із додатковою повною деваскуляризацією вен шлунка, 2-гу, в якій операцію Паціори доповнювали частковою деваскуляризацією вен шлунка, 3-тю, в якій пацієнтам проводили лише операцію прошивання вен стравоходу та шлунка (без додаткової деваскуляризації). Середня тривалість операцій та середній об'єм інтраопераційної крововтрати статистично значущо не відрізнялися у групах. У ранній післяопераційний період ускладнення виникли лише у 2 хворих 1-ї групи, 5 - 2-ї групи та 7 - 3-ї групи, померли 2 хворих у 2-й групі та 1 - у 3-й групі, у віддалений період померли відповідно 4 та 3 хворих. Висновки: за кількістю ускладнень та летальних випадків у ранній і віддалений післяопераційний період виражену перевагу проведених оперативних втручань зафіксовано в 1-й групі. Відзначено ефективність операцій АПР у разі хірургічного лікування хворих на ЦП із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка. За умов максимально повної деваскуляризації шлунка можливо суттєво зменшити кількість ускладнень у післяопераційний період, кількість летальних наслідків та епізодів післяопераційних кровотеч.
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.234 Mb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Дзигал О. Ф. 
Ефективність операцій азигопортального роз’єднання у хворих при цирозі печінки та варикозних змінах вен стравоходу і шлунка [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, І. В. Савицький, О. М. Левченко, І. А. Анчева // Клінічна хірургія. - 2017. - № 9. - С. 44–46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_9_14
Попередній перегляд:   Завантажити - 177.866 Kb    Зміст випуску     Цитування
11.

Дзигал О. Ф. 
Роль процесів пероксидації в механізмах патогенезу експериментального цирозу печінки [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, Ж. О. Новікова, Ю. Є. Кокоріна, Р. С. Вастьянов // Клінічна хірургія. - 2017. - № 10. - С. 62–65. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2017_10_22
Лікування хворих з приводу цирозу печінки (ЦП), печінкової недостатності та їх ускладнень, а також запального і фіброзного ураження паренхіми печінки є актуальною проблемою хірургічної гастроентерології. Ефективність діагностики й лікування дифузних захворювань печінки недостатня. Проведено фундаментальні дослідження для з'ясування механізмів патогенезу некрозу гепатоцитів. На експериментальній моделі ЦП досліджені зміни концентрації проміжних продуктів ліпопероксидації та активності антиоксидантних ферментів у крові, еритроцитах, паренхімі підшлункової залози та печінки щурів. Встановлено, що формування ЦП в експерименті супроводжується накопиченням малонового діальдегіду, а також пригніченням активності антиоксидантних ферментів в крові, еритроцитах, а також паренхімі підшлункової залози та печінки щурів. Дисбаланс у функціональній системі ліпопероксидація - система антиоксидантного захисту - один з провідних механізмів патогенезу синдрому поліорганної недостатності при ЦП. Висновок: в комплекс патогенетично обгрунтованої корекції ЦП або печінкової недостатності слід включати препарати з антиоксидантними властивостями.
Попередній перегляд:   Завантажити - 205.616 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
12.

Дзигал О. Ф. 
Мініінвазивні судинні втручання як альтернативний хірургічний спосіб лікування хворих з цирозом печінки та портальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 24-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_6_8
Мета роботи - визначення ефективності мініінвазивного хірургічного лікування портальної гіпертензії (ПГ) у хворих із цирозом печінки (ЦП) у безпосередньому та віддаленому післяопераційних періодах. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 200 хворих з ЦП: у 102 із них (1-ша група) діагностували ЦП та варикозне розширення стравохідних та шлункових вен, у 98 (2-га група) - ЦП з ПГ. Встановлено, що мініінвазивні хірургічні втручання з емболізації шлункових вен, а також операції селективного і парціального портокавального шунтування (ПКШ) з метою корекції ПГ у хворих з ЦП є ефективним альтернативним хірургічним способом лікування. Висновки: операції з декомпресії портальної системи у хворих з ЦП попереджають виникнення стравохідно-шлункової кровотечі у віддаленому періоді спостереження і забезпечують гарну виживаність хворих з компенсованою або субкомпенсованою функцією печінки.
Попередній перегляд:   Завантажити - 118.948 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
13.

Дзигал О. Ф. 
Імунні дисфункції у хворих на цироз печінки з портальною гіпертензією [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, Р. С. Вастьянов // Актуальні проблеми транспортної медицини: навколишнє середовище; професійне здоров’я; патологія. - 2017. - № 3. - С. 58-63. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/aptm_2017_3_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 130.281 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Дзигал О. Ф. 
Результати хірургічного лікування хворих з цирозом печінки та холестатичним синдромом [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 7. - С. 24-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_7_8
Мета роботи - визначення ефективності хірургічного лікування хворих з цирозом печінки (ЦП) за наявності холестатичного синдрому. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 1117 хворих з ЦП та підозрою на жовчнокам'яну хворобу, гострий холецистит та обтураційну жовтяниці, у 52 з яких діагностували холедохолітіаз. Із 52 хворих з ЦП та холестатичним синдромом внаслідок холедохолітіазу у 43 застосували одноетапну хірургічну тактику, у 9 - двохетапну. Із 43 хворих з ЦП, ускладненим холедохолітіазом, у яких застосували одноетапну хірургічну тактику лікування, відкрито оперували 27, лапароскопічно - 16. Вдалося впоратися з холедохолітіазом у 12 із 16 хворих, яких оперували лапароскопічно, у 4 хворих довелося вдатися до конверсії. Висновки: одномоментну тактику хірургічного лікування хворих з ЦП та холестатичним синдромом вважаємо ефективною з огляду на можливість виконання більшості оперативних втручань лапароскопічно з мінімальною частотою ускладнень та летальністю.
Попередній перегляд:   Завантажити - 115.582 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Дзигал О. Ф. 
Застосування реінфузії асцитичної рідини для лікування хворих із цирозом печінки [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал, І. М. Дейкало, В. М. Герцев, Т. Л. Годлевська // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 8. - С. 18-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2018_85_8_7
Мета роботи - визначення ефективності реінфузії асцитичної рідини як складової лікування хворих із цирозом печінки (ЦП) за наявності сформованого набрякового синдрому. Проліковано 262 хворих із ЦП. Ретроспективно проаналізовано історії хвороб 48 пацієнтів із ЦП, ускладненим асцитом, які були розподілені на дві групи. До 1-ї групи віднесено 21 (43,8 %) хворого, якому було виконано пункцію черевної порожнини та в подальшому проведено доопераційне лікування ЦП. До 2-ї групи віднесено 27 (56,3 %) пацієнтів із ЦП та асцитом, яким також виконували пункцію черевної порожнини, але в подальшому застосовували реінфузію асцитичної рідини після її очищення. Із 21 хворого 1-ї групи протягом трирічного спостереження гарний результат констатовано у 3 (14,3 %), задовільний - у 4 (19,0 %), незадовільний - у 2 (9,5 %). Померли 7 (33,3 %) хворих. Із 27 хворих 2-ї групи гарний результат зафіксовано у 12 (44,4 %), задовільний - у 7 (25,9 %), незадовільний - у 3 (11,1 %). Померли 3 (11,1 %) хворих. Висновки: ефективним способом лікування ЦП із сформованим асцитом є реінфузія очищеної асцитичної рідини, що відновлює динаміку лабораторних показників у пацієнтів та покращує перебіг захворювання.
Попередній перегляд:   Завантажити - 118.862 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
16.

Дзигал О. Ф. 
Емболізація вен шлунка як один із способів мініінвазивного лікування хворих з цирозом печінки та варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка [Електронний ресурс] / О. Ф. Дзигал // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2017. - Т. 16, № 3. - С. 65-69. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kaoch_2017_16_3_17
Проведено ретроспективний аналіз ефективності виконання емболізації вен шлунка у хворих з цирозом печінки та варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка. Виявлено високу ефективність мініінвазивних втручань щодо декомпресії портальної системи, що підтверджено одним випадком рецидиву кровотечі із варикозно розширених вен стравоходу та шлунка та трьома летальними наслідками впродовж 3 років післяопераційного спостереження. Ефективність виконання емболізації вен шлунка у вказаного контингенту хворих становить 94,3 - 97,1 %.
Попередній перегляд:   Завантажити - 650.371 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
17.

Грузевський О. А. 
Стан неспецифічного імунітету при бактеріальному дисбіозі та бактеріальному вагінозі [Електронний ресурс] / О. А. Грузевський, В. В. Мінухін, О. Ф. Дзигал // Medical science of Ukraine. - 2020. - Vol. 16, № 1. - С. 8-16. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnmu_2020_16_1_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 565.638 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Серіков К. В. 
Диференційований підхід до лікування артеріальної гіпертензії у хворих з ішемічним мозковим інсультом [Електронний ресурс] / К. В. Серіков, Л. М. Смирнова, О. Ф. Дзигал // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 1-2. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_1-2_12
Мета роботи - підвищити ефективність лікування артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом середнього ступеня тяжкості на тлі визначення гемодинамічного варіанта АГ. Проведено проспективне нерандомізоване дослідження щодо 42 хворих з ішемічним мозковим інсультом середнього ступеня тяжкості за шкалою тяжкості інсульту Національного інституту здоров'я (National Institutes of Health Stroke Scale - NIHSS). Середній вік пацієнтів становив (69,4 +- 1,4) року. Виміряно показники центральної гемодинаміки, визначали гемодинамічний варіант АГ, оцінено показники кисневого та гемодинамічного статусу, за результатами призначали диференційовану антигіпертензивну терапію. Всі пацієнти були розподілені на три групи в залежності від гемодинамічного варіанта АГ: 1-ша група - пацієнти з еукінетичним варіантом, 2-га група - пацієнти з гіпокінетичним варіантом, 3-тя група - пацієнти з гіперкінетичним варіантом. Гемодинамічний варіант АГ визначено за референтним рівнем серцевого індексу. Групи репрезентативні за віком, статтю, ростом, масою тіла, основною та супутньою патологією, ступенем ураження головного мозку. У хворих з вихідним еукінетичним гемодинамічним варіантом АГ серцевий індекс коливався від 2,88 до 4,67 л-хв<^>-1-м<^>-2, загальний периферичний судинний опір перебував у межах норми, рівень насичення киснем артеріальної крові не потребував кисневої терапії, індекс постачання кисню перевищував належні значення і коливався в межах від 541 до 903 л-хв<^>-1-м<^>-2. В комплексі диференційованої антигіпертензивної терапії застосовували постійне внутрішньовенне введення магнію сульфату в загальнодобоввій дозі 2500 - 5000 мг. Для хворих з вихідним гіпокінетичним гемодинамічним варіантом АГ характерним є низький серцевий індекс - від 1,65 до 2,08 л-хв<^>-1-м<^>-2, збільшений загальний периферичний судинний опір - 2813 (від 2393 до 3403) дин-с<^>-1-см<^>-5 і знижений індекс постачання кисню - від 306 до 412 л-хв<^>-1-м<^>-2. Диференційовану антигіпертензивну терапію проводено урапідилом: внутрішньовенно болюсно 1,25 - 2,5 мг із подальшою інфузією 5 - 40 мг-год<^>-1. Для гіперкінетичного гемодинамічного варіанта АГ характерні підвищений серцевий індекс - 3,75 л-хв<^>-1-м<^>-2 (коливався в межах від 3,62 до 4,10 л-хв<^>-1-м<^>-2), нормальний загальний периферичний судинний опір - 1189 (від 1055 до 1449) дин-с<^>-1-см<^>-5 та підвищений індекс постачання кисню - 762 (від 725 до 828) л-хв<^>-1-м<^>-2. Диференційовану антигіпертензивну терапію проведено лабеталолом: внутрішньовенна інфузія із швидкістю 2 - 8 мг-хв<^>-1. Висновки: у хворих з ішемічним мозковим інсультом середнього ступеня тяжкості проведення диференційованої антигіпертензивної терапії з урахуванням гемодинамічного типу АГ і киснево-гемодинамічної стабілізації системи кровообігу покращує результати лікування і прискорює терміни реабілітації.Мета роботи - підвищити ефективність лікування артеріальної гіпертензії (АГ) у пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом середнього ступеня тяжкості на тлі визначення гемодинамічного варіанта АГ. Проведено проспективне нерандомізоване дослідження щодо 42 хворих з ішемічним мозковим інсультом середнього ступеня тяжкості за шкалою тяжкості інсульту Національного інституту здоров'я (National Institutes of Health Stroke Scale - NIHSS). Середній вік пацієнтів становив (69,4 +- 1,4) року. Виміряно показники центральної гемодинаміки, визначали гемодинамічний варіант АГ, оцінено показники кисневого та гемодинамічного статусу, за результатами призначали диференційовану антигіпертензивну терапію. Всі пацієнти були розподілені на три групи в залежності від гемодинамічного варіанта АГ: 1-ша група - пацієнти з еукінетичним варіантом, 2-га група - пацієнти з гіпокінетичним варіантом, 3-тя група - пацієнти з гіперкінетичним варіантом. Гемодинамічний варіант АГ визначено за референтним рівнем серцевого індексу. Групи репрезентативні за віком, статтю, ростом, масою тіла, основною та супутньою патологією, ступенем ураження головного мозку. У хворих з вихідним еукінетичним гемодинамічним варіантом АГ серцевий індекс коливався від 2,88 до 4,67 л-хв<^>-1-м<^>-2, загальний периферичний судинний опір перебував у межах норми, рівень насичення киснем артеріальної крові не потребував кисневої терапії, індекс постачання кисню перевищував належні значення і коливався в межах від 541 до 903 л-хв<^>-1-м<^>-2. В комплексі диференційованої антигіпертензивної терапії застосовували постійне внутрішньовенне введення магнію сульфату в загальнодобоввій дозі 2500 - 5000 мг. Для хворих з вихідним гіпокінетичним гемодинамічним варіантом АГ характерним є низький серцевий індекс - від 1,65 до 2,08 л-хв<^>-1-м<^>-2, збільшений загальний периферичний судинний опір - 2813 (від 2393 до 3403) дин-с<^>-1-см<^>-5 і знижений індекс постачання кисню - від 306 до 412 л-хв<^>-1-м<^>-2. Диференційовану антигіпертензивну терапію проводено урапідилом: внутрішньовенно болюсно 1,25 - 2,5 мг із подальшою інфузією 5 - 40 мг-год<^>-1. Для гіперкінетичного гемодинамічного варіанта АГ характерні підвищений серцевий індекс - 3,75 л-хв<^>-1-м<^>-2 (коливався в межах від 3,62 до 4,10 л-хв<^>-1-м<^>-2), нормальний загальний периферичний судинний опір - 1189 (від 1055 до 1449) дин-с<^>-1-см<^>-5 та підвищений індекс постачання кисню - 762 (від 725 до 828) л-хв<^>-1-м<^>-2. Диференційовану антигіпертензивну терапію проведено лабеталолом: внутрішньовенна інфузія із швидкістю 2 - 8 мг-хв<^>-1. Висновки: у хворих з ішемічним мозковим інсультом середнього ступеня тяжкості проведення диференційованої антигіпертензивної терапії з урахуванням гемодинамічного типу АГ і киснево-гемодинамічної стабілізації системи кровообігу покращує результати лікування і прискорює терміни реабілітації.
Попередній перегляд:   Завантажити - 211.901 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
19.

Гупало Ю. М. 
Ангіосомна концепція при реваскуляризації артерій гомілки та стопи у хворих із цукровим діабетом [Електронний ресурс] / Ю. М. Гупало, Д. Ю. Шаповалов, В. В. Шапринський, О. Ф. Дзигал, А. В. Шамрай-Сас, А. М. Куцин // Клінічна хірургія. - 2020. - Т. 87, № 3-4. - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2020_87_3-4_13
Мета роботи - проаналізувати результати реваскуляризації артерій гомілки та стопи у хворих із цукровим діабетом (ЦД) згідно з ангіосомною концепцією. Проаналізовано результати рентгенендоваскулярних втручань на 71 нижній кінцівці, виконаних у 48 хворих із ЦД та ішемією, що загрожувала втратою кінцівки. Усі пацієнти мали гнійно-некротичні ураження стопи III - IV ступеня за класифікацією WIFI (Wound, Ishemіa and Foot Infectіon). Згідно з анатомічними зонами реваскуляризації всі рентгенендоваскулярні втручання розподілені на три групи: 1-ша група - 24 (33,8 %) прямих ангіосомних реваскуляризацій, 2-га група - 38 (53,5 %) непрямих ангіосомних реваскуляризацій, 3-тя група - 9 (12,7 %) неангіосомних реваскуляризацій. Встановлено, що дотримання ангіосомної концепції підвищує ймовірність збереження нижньої кінцівки (92,9 %) порівняно з неангіосомною реваскуляризацією (77,8 %). Висновки: ефективність реваскуляризації гомілкових артерій з оклюзійно-стенотичними ураженнями значно вища у разі відновлення кровотоку згідно з ангіосомною концепцією.
Попередній перегляд:   Завантажити - 130.05 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
20.

Рачинський С. В. 
Потреба та забезпеченість молодих осіб призовного віку у стоматологічній ортопедичній допомозі [Електронний ресурс] / С. В. Рачинський, С. А. Шнайдер, О. В. Лабунець, Т. В. Дієва, В. А. Лабунець, О. Ф. Дзигал // Вісник стоматології. - 2020. - Т. 36, № 2. - С. 67-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VSL_2020_36_2_15
Проведені стоматологічні огляди 294 осіб призовного віку чоловічої статі, з яких міських - 185 і сільських - 109. Встановлено високу розповсюдженість стоматологічної ортопедичної захворюваності, яка склала серед міського населення 275,5 і серед сільського 522,9 осіб на 1000 населення даної вікової групи. Визначено значний об'єм необхідної ортопедичної допомоги даній категорії населення і вкрай низький з наданого протезування. При цьому рівень задоволеності по основним видам зубних протезів складає, по одиночним коронкам 6,2 % серед міського і 3,3 % серед сільського, при практично повній відсутності виготовлення мостоподібних протезів і штифтових конструкцій. Обгрунтована необхідність реформування організації надання ортопедичної допомоги призовникам та її удосконалення.
Попередній перегляд:   Завантажити - 958.182 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
...
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського