Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (29) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Демецька О$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 48 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Демецька О. В. Аналіз потенційних ризиків при використанні нанотехнологій на робочих місцях з обслуговування електронно¬променевої установки УЕ-202 [Електронний ресурс] / О. В. Демецька, Т. Ю. Ткаченко, В. О. Мовчан, І. М. Андрусишина, Ю. Е. Рудой, В. І. Васильєв // Український журнал з проблем медицини праці. - 2013. - № 2. - С. 44-49. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2013_2_9 Зростає кількість людей, що мають професійний контакт із наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити потенційний ризик на робочому місці оператора електронно-променевої установки УЕ-202 з виробництва наноматеріалів та порошків із наноструктурою. Хімічний аналіз проб проведено за допомогою методу ІСР-АЕС на приладі Optima 2100 DV. Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірювали на приладі ДАС-2707. Оцінку ризику здійснено за допомогою підходу "контрольних смуг". Максимальна концентрація частинок від 1 до 100 нм перевищувала тестові рівні за умов припинення роботи установки. Концентрації нанорозмірних нікелю, хрому та цинку перевищували розрахункові значення ГДК для наноматеріалів навіть за умов відсутності перевищення ГДК для "макроречовин". Натомість розрахункові значення ризику комбінованої дії свідчать на користь відсутності несприятливого впливу на організм працюючих (за умов припинення роботи установки та під час її роботи в теплий період року). Висновки: закритий технологічний процес під час виробництва наночастинок не завжди гарантує безпеку працюючих. У разі оцінки ризику на робочих місцях, де застосовують нанотехнології, інформація щодо масової концентрації речовин в нанодіапазоні є більш інформативною, ніж дані шодо кількості частинок. Запропоновано заходи шодо мінімізації ризику. | |||
| 2. |
Демецька О. В. Порівняльна характеристика рівнів ризику для осіб, які мають професійний контакт із техногенними наночастинками [Електронний ресурс] / О. В. Демецька, І. М. Андрусишина, Т. Ю. Ткаченко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2013. - № 4. - С. 47-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2013_4_6 Збільшується кількість осіб, які мають професійний контакт з техногенними наночастинками; відсутні гігієнічні регламенти та стандарти безпеки стосовно роботи з наноматеріалами. Мета дослідження - оцінити ступінь ризику для осіб, зайнятих одержанням та виробництвом наночастинок для промисловості та дослідницьких цілей. Вміст хімічних елементів у пробах визначено за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) на приладі "Optima 2100 DV" фірми Perkin - Elmer (США). Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірено на приладі ДАС-2707 (Росія). Оцінку ризику здійснено з використанням підходу "контрольних смут". Відповідно до відхилень вмісту в повітрі робочої зони ряду нанорозмірних елементів від значень ГДК, розрахованих за допомогою коефіцієнтів безпеки для наноматеріалів, умови праці на робочих місцях оператора електронно-променевої установки, оператора планетарного млина та електрозварювальника можуть бути віднесені до третього класу четвертого ступеня (3.4). Одержання наноматеріалів у разі механосинтезу в планетарному млині навіть за умов нерегулярності операції становить значний ризик для працюючих, який можна зіставити з рівнем ризику на робочому місці електрозварювальника. Висновки: низькі рівні кількісної концентрації наночастинок у повітрі робочої зони не завжди кореспондують із рівнями ризику для працюючих. У повітрі робочої зони приміщень, де одержують чи використовують наноматеріали, існує фоновий рівень наночастинок. Зазначено, що за умов відсутності перевищення чинних гігієнічних нормативів для шкідливих речовин у повітрі робочої зони може мати місце перевищення ГДК для наноматеріалів, що розраховані за допомогою коефіцієнтів безпеки. | |||
| 3. | 
Демецька О. Традиції якісних ліків [Електронний ресурс] / О. Демецька // Фармацевт Практик. - 2012. - № 1. - С. 46-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/farmpr_2012_1_24 | |||
| 4. |
Демецька О. Фармацевтична фірма "Дарниця": інновації з теплом у серці [Електронний ресурс] / О. Демецька // Фармацевт Практик. - 2015. - № 3. - С. 10-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/farmpr_2015_3_7 | |||
| 5. |
Демецька О. В. Оцінка потенційного ризику при хімічному синтезі наночастинок сульфіду кадмію [Електронний ресурс] / О. В. Демецька, Т. В. Козицька, І. М. Андрусишина, В. О. Мовчан, Т. Ю. Ткаченко, Г. Я. Гродзюк // Український журнал з проблем медицини праці. - 2014. - № 4. - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2014_4_8 Дослідники та робітники, що зайняті в сфері нанотехнологій, є групою, яка найбільше підлягає впливу речовин у нанорозмірному стані. Мета дослідження - оцінити ступінь ризику для осіб, зайнятих хімічним синтезом наночастинок сульфіду кадмію. Проведено хімічний синтез наночастинок сульфіду кадмію (CdS) за різних умов. Уміст хімічних елементів у пробах визначали за допомогою методу атомно-емісійної спектроскопії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) на приладі "Орtima 2100 DV" фірми Perkin-Elmer (США). Концентрацію наночастинок у повітрі робочої зони вимірювали на приладі ДАС-2707. Оцінку ризику здійснювали за допомогою підходу "контрольних смуг". Концентрація частинок від 1 до 100 нм у повітрі коливалася в межах 22 000 - 42 000 частинок/см<^>3 | |||
| 6. | 
Гриценко А. В. Гігієнічна оцінка стану навколишнього середовища при захороненні відходів азбестоцементного виробництва та при старінні азбестоцементних виробів (шиферу) [Електронний ресурс] / А. В. Гриценко, Т. Ф. Жуковський, В. І. Юхно, О. Л. Проценко, В. Є. Мошковський, О. В. Демецька, В. О. Мовчан // Проблеми охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. - 2014. - Вип. 36. - С. 3-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ponp_2014_36_3 | |||
| 7. | 
Мошковський В. Є. Оцінка вмісту волокон хризотилового азбесту в атмосферному повітрі [Електронний ресурс] / В. Є. Мошковський, О. В. Демецька, Л. В. Вакарюк // Довкілля та здоров'я. - 2014. - № 3. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2014_3_9 Зазначено, що концентрація респірабельних волокнистих частинок в повітрі досліджуваних об'єктів була у 0,5 - 10 разів нижчою за ГДК для вмісту волокон азбесту в атмосферному повітрі населених місць, що свідчить на користь незначної емісії волокон хризотилового азбесту під впливом природних та антропогенних факторів. Планування заходів з ліквідації асбестобумовлених захворювань потребує комплексної оцінки замінників асбесту для запобігання несприятливому впливу на здоров'я населення та довкілля.Отмечено, что концентрация респирабельных волокнистых частиц в воздухе исследуемых объектов была в 0,5 - 10 раз ниже ПДК для содержания волокон асбеста в атмосферном воздухе населенных мест, что свидетельствует в пользу незначительной эмиссии волокон хризотилового асбеста под влиянием естественных и антропогенных факторов. Планирование мероприятий по ликвидации асбестобусловленных заболеваний требует комплексной оценки заменителей асбеста для предотвращения неблагоприятного воздействия на здоровье населения и окружающую среду. | |||
| 8. |
Демецька О. Реформування законодавства в сфері фармації: чи можливо уникнути спекуляцій? [Електронний ресурс] / О. Демецька // Фармацевт Практик. - 2016. - № 1. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/farmpr_2016_1_3 | |||
| 9. | 
Кривомаз Т. І. Перший аналіз цитотоксичності міксоміцетів [Електронний ресурс] / Т. І. Кривомаз, О. В. Демецька, В. О. Мовчан // Екологічна безпека та природокористування. - 2016. - № 1-2. - С. 57-62. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ebpk_2016_1-2_9 | |||
| 10. |
Левченко О. Г. Цитотоксичність зварювальних аерозолів, що утворюються під час зварювання покритими електродами [Електронний ресурс] / О. Г. Левченко, О. В. Демецька, А. О. Лук’яненко // Український журнал з проблем медицини праці. - 2016. - № 3. - С. 30-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2016_3_5 Створення нових марок зварювальних матеріалів з поліпшеними гігієнічними характеристиками повинно супроводжуватись як гігієнічними, так і токсикологічними дослідженнями. Мета роботи - визначити можливість застосування методики експрес-оцінки токсичності зварювальних аерозолів (ЗА) для одержання інформації щодо цитотоксичності зварювальних матеріалів. Досліджено 9 серійних марок покритих електродів різного призначення для зварювання високолегованих, вуглецевих та низьколегованих сталей. Оцінку токсичності здійснювали на підставі експериментально визначеного індексу токсичності (It) за методикою експрес-оцінки токсичності ЗА на аналізаторі АТ-05 (Росія) та розрахункових гігієнічних показників згідно з ДСТУ ISO 15011-4:2008 (граничного значення та класу ЗА). Індекс токсичності всіх зразків ЗА, одержаних при застосуванні електродів для зварювання високолегованих сталей, значно нижчий, ніж електродів для зварювання вуглецевих та низьколегованих сталей. Токсичність ЗА підвищується при застосуванні зварювальних електродів, у складі яких збільшується концентрація канцерогенного шестивалентного хрому та нікелю, про що свідчить зниження величини індексу цитотоксичності та граничного значення ЗА. Висновки: показник "індекс токсичності" має зв'язок зі стандартизованими розрахунковими показниками (граничним значенням ЗА) відповідно до міжнародного методичного стандарту ДСТУ ISO 15011-4:2008, що підтверджує можливість його застосування як скринінгового методу в практиці санітарно-гігієнічної оцінки зварювальних матеріалів. | |||
| 11. |
Демецька О. Примусове ліцензування як інструмент розширення доступу до лікарських засобів [Електронний ресурс] / О. Демецька // Фармацевт Практик. - 2016. - № 12. - С. 6-7. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/farmpr_2016_12_4 | |||
| 12. | 
Демецька О. Нанорозмірні фракції твердої складової зварювальних аерозолів, що утворюються під час зварювання покритими електродами зі зниженим вмістом хрому (VI) [Електронний ресурс] / О. Демецька, І. Андрусишина, Т. Ткаченко, А. Лук’яненко, Ю. Полукаров // Технічні науки та технології. - 2017. - № 1. - С. 79-86. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tnt_2017_1_11 Проведено аналіз нанорозмірних фракцій, що утворюються під час зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками, а саме зі зниженим вмістом хрому (VI). Оцінено емісію наночастинок у повітря робочої зони та хімічний склад нанорозмірних фракцій під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (п'ять марок) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI). Встановлено, що зварювання дослідними електродами супроводжується значною емісією в повітря робочої зони частинок нанодіапазону, що відрізняється динамікою в часі загальної концентрації наночастинок, їх пофракційним розподілом та вмістом нанорозмірних металів. У процесі зварювання всіма дослідними електродами в повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні метали: хром, марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. Дослідні електроди при зварюванні продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії в повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елементу в їх складі. | |||
| 13. |
Демецька О. Реформування сфери охорони здоров’я механізмами права інтелектуальної власності [Електронний ресурс] / О. Демецька // Фармацевт Практик. - 2017. - № 7-8. - С. 4-5. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/farmpr_2017_7-8_4 | |||
| 14. |
Кундієв Ю. І. Гігієнічні умови праці працівників стоматологічної служби в умовах застосування сучасних медичних технологій [Електронний ресурс] / Ю. І. Кундієв, Д. В. Варивончик, К. Д. Копач, П. С. Безвербний, О. В. Демецька, О. І. Соловйов, І. М. Андрусишина, В. Є. Мошковський, О. М. Еджибія // Український журнал з проблем медицини праці. - 2017. - № 4. - С. 3-11. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2017_4_2 Дотепер в Україні не проводили комплексну оцінку гігієнічних умов праці та здоров'я працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій, а відповідно й не розробляли ризик-орієнтовану систему профілактики виробничо зумовленої патології працівників цієї спеціалізованої служби галузі охорони здоров'я. Мета дослідження - визначити стан гігієнічних умов праці працівників стоматологічної служби за умов застосування сучасних медичних технологій. Гігієнічні дослідження умов праці було проведено в 2016 - 2017 рр. на базі Комунального підприємства "Стоматологія Святошинського району м. Києва" на робочих місцях лікарів-стоматологів (терапевта, хірурга, ортопеда, ортодонта), а також у лабораторії зубного техніка. Здійснено гігієнічну оцінку умов праці за дії виробничого пилу, емісії наночастинок (1 - 100 нм) у повітря робочої зони, хімічного складу нанодисперсного пилу, інфразвуку, шуму локальної вібрації, мікроклімату, монохроматичного оптичного випромінювання у "фіолетовому" діапазоні (lambda = 420 - 480 нм), світлового середовища (природного та штучного освітлення), аероіонізації (за легкими аероіонами), тяжкості та напруженості трудового процесу, впливу біологічного фактора. Встановлено, що загальні умови праці в лікарів-стоматологів і зубних техніків є "шкідливими 2 та 3 ступенів" (3.2 - 3.3 класи умов праці (КУП). З врахуванням біологічного фактора в лікарів-стоматологів - "небезпечними" (4 клас). Основними виробничими шкідливими та небезпечними факторами є: біологічні фактори - ВІЛ/СНІД, гепатити B та C, туберкульоз (КУП - 4), збудники гнійно-запальних захворювань (КУП - 3.3); нанодисперсний пил (з підвищеними вмістом силіцію, кальцію, хрому) (КУП - 3.1 - 3.3); фізичні фактори - освітленість (КУП - 3.1 - 3.2), шум (КУП - 3.1), мікроклімат (КУП - 3.1), іонізація повітря (КУП - 3.1); напруженість (КУП - 3.1 - 3.2) та тяжкість праці (КУП - 3.2). Висновки: лікарі-стоматологи та зубні техніки зазнають на робочому місці впливу шкідливих і небезпечних факторів умов праці, які збільшують ризики виникнення в них захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, виробничо зумовленої та професійної патології. Одержані дані є підставою для розробки заходів з первинної та вторинної профілактики виробничо зумовленої та професійної патології у працівників стоматологічної служби і є науковим підгрунтям для подальшого поглибленого медико-соціального дослідження їх здоров'я. | |||
| 15. |
Демецька О. Обов’язкове медичне страхування: від ілюзій до прагматизму [Електронний ресурс] / О. Демецька // Фармацевт Практик. - 2017. - № 11. - С. 4-6. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/farmpr_2017_11_4 | |||
| 16. |
Рязанов А. В. Методологічні аспекти оцінки емісії нанорозмірних фракцій твердої складової зварювальних аерозолів, що утворюються при зварюванні покритими електродами [Електронний ресурс] / А. В. Рязанов, І. М. Андрусишина, О. В. Демецька // Український журнал з проблем медицини праці. - 2018. - № 1. - С. 32-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujpmp_2018_1_5 Відомо, що емісією наночастинок у повітря робочої зони можуть супроводжуватися як виробничі процеси, кінцевим продуктом яких є наноматеріали, так і процеси, що безпосередньо не пов'язані з нанотехнологіями, зокрема електрозварюванням. Мета дослідження - проаналізувати нанорозмірні фракції, що утворюються під час зварювання рутиловими електродами зі зниженим вмістом хрому (VI). З метою оцінки емісії наночастинок у повітря робочої зони під час зварювання високолегованими марками дослідних електродів з рутиловим видом покриття (дві марки) та різним типом зв'язуючого зі зниженим вмістом хрому (VI) використовували дифузійний аерозольний спектрометр ДАС 2702, "АероНаноТех", Росія. Хімічний склад проб повітря вивчали за методом атомно-емісійної спектрометрії з індуктивно зв'язаною плазмою (АЕС-ІЗП) за допомогою приладу "Орtima 2100 DV" ("Perkin-Elmer", США). З'ясовано, що у повітрі робочої зони за першого зварювання дослідним електродом 14 - 25 виявлено нанорозмірні хром (VI), марганець, цинк, залізо, кобальт, мідь, кремній. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кобальт, кремній, магній, алюміній, кадмій, фосфор. Під час зварювання дослідним електродом 14 - 32 у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірний цинк. За повторного зварювання у повітрі робочої зони виявлено нанорозмірні марганець, кремній, магній, алюміній, кадмій. Висновки: встановлено, що зварювання дослідними електродами з поліпшеними санітарно-гігієнічними характеристиками супроводжується емісією у повітря робочої зони частинок нанодіапазону (1 - 100 нм), що відрізняється вмістом нанорозмірних металів у різний період часу. Дослідні електроди під час зварювання продемонстрували тенденцію щодо зменшення емісії у повітря робочої зони нанорозмірних металів, зокрема, хрому, що кореспондує зі зниженням вмісту цього елемента в їх складі. | |||
| 17. |
Демецька О. Майбутнє фармації очима студентів [Електронний ресурс] / О. Демецька // Фармацевт Практик. - 2018. - № 1. - С. 34-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/farmpr_2018_1_17 | |||
| 18. | 
Демецька О. В. До проблеми регламентації наноматеріалів [Електронний ресурс] / О. В. Демецька, О. Б. Леоненко, Т. Ю. Ткаченко, Н. С. Леоненко // Сучасні проблеми токсикології. - 2012. - № 1. - С. 52-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spt_2012_1_11 | |||
| 19. |
Демецька О. В. До проблеми стандартизації наноматеріалів [Електронний ресурс] / О. В. Демецька, О. Б. Леоненко, Т. Ю. Ткаченко, Н. С. Леоненко // Сучасні проблеми токсикології. - 2012. - № 3-4. - С. 101-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spt_2012_3-4_19 | |||
| 20. |
Леоненко Н. С. Дослідження цитатоксичності наночастинок сульфіду кадмію та сульфіду свинцю, стабілізованих органічними сполуками [Електронний ресурс] / Н. С. Леоненко, О. Б. Леоненко, О. В. Демецька, Т. Ю. Ткаченко, Г. Я. Гродзюк // Сучасні проблеми токсикології, харчової та хімічної безпеки. - 2015. - № 3. - С. 56-60. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/spt_2015_3_8 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |