Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (21) | Реферативна база даних (11) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Дегтярьова К$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Дегтярьова К. О. Термографічне дослідження фенольного гідрофобного препарату прополісу і жовчі великої рогатої худоби для подальшого створення комплексного препарату у формі таблеток [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, О. І. Тихонов // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2012. - № 3. - С. 76-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2012_3_20 Для подбора оптимальних условий производства комплексного препарата необходимо исследовать поведение действующих веществ под воздействием температурного фактора, чтобы исключить возможность их химических превращений в предусмотренном интервале температур, а главное, исключить возможность взаимодействия между собой, что может привести к нежелательному фармакологическому эффекту. Приведены результаты исследований термографического анализа субстанций фенольного гидрофобного препарата прополиса и желчи крупного рогатого скота в широком диапазоне температур. Подтверждено отсутствие взаимодействия действующих веществ между собой в предусмотренном интервале температур. | ||
| 2. | 
Дегтярьова К. О. Перспективи використання рослинної сировини гарбуза для створення лiкарського препарату на його основi [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, Л. I. Вишневська, Т. Г. Ярних, О. Ю. Ткачук // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2013. - Т. 8, № 2. - С. 31-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2013_8_2_8 | ||
| 3. | 
Вишневська Л. І. Дослідження полісахаридів у рослинній cировині гарбуза роду сucurbita [Електронний ресурс] / Л. І. Вишневська, К. О. Дегтярьова, Є. Бисага // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2014. - № 1. - С. 6-9. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2014_1_3 | ||
| 4. | 
Вишневська Л. І. Дослідження з розробки технології ліпофільного екстракту гарбуза [Електронний ресурс] / Л. І. Вишневська, К. О. Дегтярьова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2014. - Вип. 23(4). - С. 231-236. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2014_23(4)__38 Одним з актуальних у наш час направлень в області створення фітопрепаратів є виробництво рослинних екстрактів, які можуть слугувати субстанцією для одержання різних лікарських форм. Метадослідження - розробка технології ліпофільного ектракту зі шроту м'якоті гарбуза з метою створення на його основі лікарських препаратів. Сировиною для одержання екстракту був шрот, що залишився з м'якоті гарбуза звичайного та мускатного ((Cucurbita pepo L. і Cucurbita moschata (Duch) Poir.) після виробництва соку у 2013 р. на ТОВ "Асоціація дитячого харчування" (м. Дніпропетровськ). Екстракт одержували а лабораторних умов за допомогою методу циркуляційного екстрагування, використовуючи апарат Сокслета. Обгрунтовано доцільність розробки технології ліпофільного екстракту зі шроту м'якоті гарбуза. Розроблено технологічну блок-схему виробництва ліпофільного екстракту, що відповідає усім вимогам якості. Висновки: одержані результати будуть використані під час розробки технологічного промислового регламенту на препарат. | ||
| 5. | 
Вишневська Л. І. Дослідження якісного і кількісного складу ліпофільних сполук в екстракті м’якоті гарбуза звичайного (Cucurbita pepo L.) [Електронний ресурс] / Л. І. Вишневська, К. О. Дегтярьова, Є. І. Бісага // Фармацевтичний журнал. - 2014. - № 4. - С. 47-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pharmazh_2014_4_9 В состав многих лекарственных препаратов в качестве действующего вещества входят экстракты и вытяжки из лекарственных растений. Благодаря наличию в растениях разных классов биологически активных веществ с различным фармакологическим действием, есть возможность использовать фитосубстанции для лечения и профилактики большого количества заболеваний. Одним из таких растений является тыква обыкновенная (Cucurbita pepo L.), которая относится к семейству тыквенных (Cucurbitaceae). Целью работы было исследование и изучение химического состава биологически активных соединений, входящих в состав липофильного экстракта тыквы методом хромаго-мас-спектросюопии. Объектом исследования был липофильный экстракт из шрота мякоти тыквы, который предварительно получали с помощью растворителя гексана (1:6). Сырьем для получения экстракта был шрот, оставшийся из мякоти тыквы обыкновенной (Cucurbita pepo L.) и тыквы мускатной (Cucurbita moschata (Duch) Poir.) после производства сока в 2013 г. В результате проведённой работы в липофильном экстракте тыквы выявили и идентифицировали 37 отдельных соединений. Среди них присутствуют 10 жирных кислот, из которых 7 - насыщенные (лауриновая, капроновая, миристиновая, пальмитиновая, пентадекановая, гептадекановая, бегеновая), 2 - полиненасыщенные (линолевая и линоленовая), 1 - мононенасыщенная (олеиновая). Наибольшее количество установлено пальметиновой (6 232,6 мг/кг) и олеиновой (4 158 мг/кг) кислот. Так же был виявлен Р-токоферол (витамин Е) в количестве 1 102,3 мг/кг и сквапен (210,5 мг/кг). Учитывая наличие и количество выявленных соединений в липофильном экстракте мякоти тыквы, перспективной является разработка препаратов для профилактики и лечения различных заболеваний. | ||
| 6. | 
Дегтярьова К. О. Визначення вмісту ліпофільних речовин в екстрактах м’якоті гарбуза [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, Л. І. Вишневська, Є. І. Бісага // Фітотерапія. - 2014. - № 1. - С. 74-77. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Fch_2014_1_21 Досліджено якісний та кількісний склад ліпофільних екстрактів м'якоті гарбуза методом адсорбційної спектрофотометрії у видимій області. Об'єктами дослідження були ліпофільні екстракти, які були попередньо одержані екстракцією шроту м'якоті гарбуза певними розчинниками: фреоном-22 (екстракт № 1), гексаном (екстракт № 2). Вихідною сировиною був шрот, одержаний з м'якоті гарбуза після виробництва соку з гарбуза звичайного і мускатного (Cucurbita moschata (Duch/) Poir., Cucurbito pepo L.) в 2013 р. Визначення каротиноїдів і токоферолів в екстрактах проводили за допомогою якісних реакцій, використовуючи розчин стибію (III) хлориду Р (каротиноїди), а також розчин кислоти фосфорно-молібденової Р в льодяній оцтовій кислоті Р (токофероли). Визначено суму бета-каротиноїдів в експериментальних серіях екстрактів. У результаті роботи в 1 г екстракту, одержаного за допомогою гексану, визначили 8,26 мг суми каротиноїдів у перерахунку на бета-каротин, а в 1 г екстракту, одержаного за допомогою фреону-22 - 3,27 мг суми какротиноїдів у перерахунку на бета-каротин.Исследован качественный и количественный состав липофильных экстрактов мякоти тыквы методом адсорбционной спектрофотометрии в видимой области. Объектами исследования были липофильные экстракты, которые были предварительно получены экстракцией шрота мякоти тыквы определенными растворителями: фреоном-22 (экстракт № 1), гексаном (экстракт № 2). Исходным сырьем был шрот, полученный из мякоти тыквы после производства сока из тыквы обыкновенной и мускатного (Cucurbita moschata (Duch /) Poir., Cucurbito pepo L.) в 2013 г. Определение каротиноидов и токоферолов в экстрактах проводили с помощью качественных реакций, используя раствор сурьмы (III) хлорида Р (каротиноиды), а также раствор кислоты фосфорно-молибденовой Р в ледяной уксусной кислоте Р (токоферолы). Проведено определение суммы бета-каротиноидов в экспериментальных сериях экстрактов. В результате работы в 1 г экстракта, полученного с помощью гексана, определили 8,26 мг суммы каротиноидов в пересчете на бета-каротин, а в 1 г экстракта, полученного с помощью фреона-22 - 3,27 мг суммы какротиноидив в пересчете на бета-каротин. | ||
| 7. | 
Зеленько М. А. Токопровідні оксидні матеріали на основі 3d-металів та рідкісноземельних елементів [Електронний ресурс] / М. А. Зеленько, С. А. Неділько, К. В. Дегтярьова // Фізика і хімія твердого тіла. - 2013. - Т. 14, № 1. - С. 108-114. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/PhKhTT_2013_14_1_18 Досліджено особливості кристалічної структури токопровідних оксидних матеріалів. Узагальнено методи їх синтезу. Вивчено електричні властивості складнооксидних матеріалів на основі 3d-металів і рідкісноземельних елементів. | ||
| 8. |
Дегтярьова К. О. Вивчення фізикохімічних властивостей супозиторіїв на основі ліпофільного екстракту з вичавок гарбуза [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, І. В. Герасимова // Управління, економіка та забезпечення якості в фармації. - 2016. - № 2. - С. 14-18. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uezyaf_2016_2_7 | ||
| 9. |
Дегтярьова К. О. Визначення біологічно активних сполук у ліпофільних екстрактах гарбуза методом тонкошарової хроматографії [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, В. О. Грудько, Л. І. Вишневська, Є. І. Бісага // Актуальні питання фармацевтичної і медичної науки та практики. - 2015. - № 2. - С. 45-48. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apfimntp_2015_2_11 Отмечено, что каротиноиды являются распространённым и важным классом природных жирорастворимых пигментов, основное действие которых заключается в предотвращении образования свободных радикалов. Поэтому одной из задач на пути создания лекарственных препаратов, которые содержат каротиноиды, является разработка способа их выявления и идентификации в растительных объектах. Цель работы - изучить биологически активные соединения в липофильных экстрактах тыквы методом тонкослойной хроматографии. Экспериментально изучены системы растворителей, исследованы разные проявители, которые рекомендованы литературой, а также подобраны нами самостоятельно. В результате установлены биологически активные соединения липофильного характера, идентифицирован β-каротин, выбрана система растворителей и реагенты для идентификации β-каротина. Это свидетельствует о том, что разработанная методика в дальнейшем может быть включена в методы контроля качества для определения β-каротина в липофильном экстракте тыквы. | ||
| 10. |
Дегтярьова К. О. Експериментальні дослідження з вибору оптимального екстрагенту для визначення вмісту біологічно активних речовин в ЛРС [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, В. І. Горлачова // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2016. - Вип. 26. - С. 332-338. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2016_26_54 На сьогодні вміст біологічно активних речовин (БАР) вичавок м'якоті гарбуза (МГ) залишається майже не дослідженим. Однак, за даними літературних джерел, у фармацевтичній та медичній практиці застосовується насіння гарбуза, яке виявляє такі фармакологічні властивості: протизапальні (каротиноїди, ненасичені жирні кислоти), антиоксидантні (токофероли), простатопротекторні (фітостерини), гепатопротекторні (фосфоліпіди) та ін. Отже, результати огляду літератури підтверджують доцільність розробки екстракту та подальшого дослідження вичавок МГ. Мета роботи - експериментальне дослідження з вибору оптимального екстрагенту для визначення вмісту БАР з вичавок МГ. Як екстрагенти використовували розчинники - гексан та хладон-22. Екстрагування хладоном-22 проводили за методом циркуляції у замкнутому циклі, використовуючи установку для екстрагування зрідженими газами, гексаном і методом циркуляційної екстракції за лабораторних умов. Для визначення вмісту екстрактивних речовин (ЕР) у лікарській рослинній сировині використовували метод, наведений в ДФУ 2.0. За результатами експериментальних досліджень обрано оптимальний екстрагент для визначення вмісту ЕР вичавок МГ, встановлено співвідношення сировина: екстрагент - 1:6, а також час екстракції - 60 хв. За результатами проведених досліджень можна зробити висновок, що вичавки МГ - перспективна сировина для виділення БАР з метою розробки нових оригінальних лікарських препаратів на їх основі. | ||
| 11. | 
Дегтярьова К. В. Мовно-етикетні одиниці в медичному дискурсі: лінгводидактичний аспект [Електронний ресурс] / К. В. Дегтярьова // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - 2018. - Вип. 32(1). - С. 35-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2018_32(1)__11 | ||
| 12. |
Дегтярьова К. О. Дослідження антиексудативної дії та протизапальної активності ліпофільного екстракту гарбуза [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, Л. І. Вишневська, С. В. Гарна, Н. М. Кононенко, О. Ю. Ткачук // Збірник наукових праць співробітників НМАПО ім. П. Л. Шупика. - 2019. - Вип. 34. - С. 212-221. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Znpsnmapo_2019_34_25 Доброякісна гіперплазія передміхурової залози сьогодні є поширеним захворюванням сечостатевої системи чоловіків середнього та похилого віку, що потребує своєчасного якісного та сучасного лікування. Найпоширенішими препаратами для лікування цього захворювання є фітопрепарати, які володіють широким діапазоном терапевтичної дії, водночас з невеликим спектром побічних ефектів у порівнянні з їх синтетичними аналогами. Актуальним є пошук і дослідження фармакологічної активності, нової сировини рослинного походження з перспективою створення лікарських засобів на їх основі. Мета роботи - дослідження антиексудативної дії та оцінка протизапальної активності ліпофільних екстрактів насіння та м'якоті гарбуза на моделях карагенінового та зимозанового набряків у щурів. Об'єктами досліджень були ліпофільні екстракти з насіння та м'якоті гарбуза Cucurbita pepo (L.) родини Cucurbitaceae, одержані різними екстрагентами: гексаном і фреоном-22. Для визначення антиексудативної дії було використано моделі гострого карагенінового (використовували 1 % розчин карагеніну, як рефренс-препарат був обраний фітопрепарат з простатопротекторними властивостями тиквеол) та зимозанового (використовували 2 % суспензію зимозану, препарат порівняння - кверцетин) набряків. Оцінку інтенсивності запального процесу проводили за методом А. С. Захаревського. В результаті експерименту, максимальну протизапальну активність виявив зразок екстракту м'якоті гарбуза, який екстрагували гексаном. Антиексудативна активність на експериментальній моделі гострого карагенінового набряку склала 78,4 % відносно контрольної патології; на моделі зимозанового набряку - 41,0 % відносно контрольної патології. Ліпофільний екстракт м'якоті гарбуза можна вважати перспективною субстанцією для одержання лікарських засобів з протизапальною дією. | ||
| 13. | 
Калько К. О. Хронофармакологічні особливості гепатопротекторної дії силімарину за умов парацетамолового гепатиту у щурів [Електронний ресурс] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, О. Я. Міщенко, Л. Б. Іванцик, К. О. Дегтярьова, М. М. Лукащук, І. М. Лукащук, О. В. Геруш, А. О. Паламар, О. М. Коровенко // Лікарська справа. - 2020. - № 1-2. - С. 63-71. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2020_1-2_11 Визначення залежності ефективності та токсичності лікарських засобів від години доби або сезону року є одним з найперспективніших напрямів сучасної експериментальної і клінічної фармакології. Вивчено особливості добових ритмів впливу силімарину на стан антиоксидантно/прооксидантних та цитолітичних процесів (провідна ланка реалізації гепатопротекторної дії) за умов гострого токсичного ураження печінки у щурів парацетамолом. Хронофармакологічні особливості дії силімарину досліджено на прикладі генеричного препарату Карсил (АТ Софарма, Болгарія) за умов гострого токсичного ураження печінки парацетамолом у щурів. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту оцінювали за вмістом тіобарбітурової кислоти-активних продуктів, вмістом відновленого глутатіону (ВГ), активністю супероксиддисмутази та каталази в гепатоцитах, а цитолітичних процесів - за активністю АлАТ в сироватці крові. За фізіологічних умов встановлено певну хроноархітектоніку ритмів системи антиоксидантного захисту та активності процесів перекисного окіслення у щурів, яка не порушувалася на фоні гострого ураження печінки парацетамолом (за винятком нівелювання акрофази активності каталази). Та сама динаміка та синфазність ритмів мали місце і на фоні застосування силімарину. Максимальний прояв гепатопротекторної дії силімарину спостерігали у разі його застосування вранці (09.00) та ввечері (21.00). Таким чином, застосування силімарину в періоди максимального прояву його гепатопротекторної дії - вранці (09.00) та ввечері (21.00) може бути шляхом підвищення його біодоступності. Встановлено хронофармакологічні особливості дії силімарину слід враховувати при подальшому вивчені його хронофармакологічних особливостей. | ||
| 14. |
Дегтярьова К. О. Застосування методу дебатів під час навчання іноземної мови за професійним спрямуванням як одного із засобів розвитку комунікативних навичок студентів [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, А. В. Карась, В. І. Живолуп, Л. М. Кібенко // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія. - 2021. - Вип. 47(1). - С. 64-67. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvmgu_filol_2021_47(1)__18 | ||
| 15. | 
Дегтярьова К. О. Особливості викладання термінології на заняттях зіноземної мови в професійній діяльності в немовному закладі вищої освіти [Електронний ресурс] / К. О. Дегтярьова, В. И. Живолуп, Л. М. Кібенко, А. В. Карась, І. В. Ляхова // Іноземні мови. - 2022. - № 1. - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/im_2022_1_4 | ||
| 16. | 
Дегтярьова К. Особливості інтеграції автентичних матеріалів у процес викладання іноземної мови за професійним спрямуванням [Електронний ресурс] / К. Дегтярьова, Л. Кібенко, В. Живолуп, А. Карась // Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. - 2023. - Вип. 2. - С. 336-347. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nzbdpu_2023_2_32 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |