Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (20) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гінчицька Л$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 16 Представлено документи з 1 до 16 |
|||
| 1. | 
Гінчицька Л. В. Особливості гормонального гомеостазу у жінок 40-55 років після тотальної оваріоектомії [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 2(47). - С. 84-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_2(47)__35 | ||
| 2. |
Гінчицька Л. В. Постменопаузальний остеопороз та сучасні методи діагностики [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 4(45). - С. 37-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2006_4(45)__21 | ||
| 3. | 
Гінчицька Л. В. Особливості клінічного перебігу постоваріоектомічного синдрому у жінок репродуктивного віку [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька, Н. І. Геник, О. В. Нейко, І. Т. Кишакевич, С. О. Остафійчук // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2011. - № 1. - С. 38-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2011_1_13 | ||
| 4. |
Геник Н. І. Клінічні прояви клімактерію у жінок із фізіологічною менопаузою при застосуванні негормональних препаратів [Електронний ресурс] / Н. І. Геник, Л. В. Гінчицька, І. В. Левицький, О. В. Нейко, І. К. Оріщак // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - № 1. - С. 51-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/appatg_2016_1_14 | ||
| 5. | 
Гінчицька Л. В. Методика використання рольової гри при вивченні теми: "Участь у наданні невідкладної медичної допомоги на дошпитальному етапі. психологічний та мовний контакт з гінекологічними хворими в жіночій консультації” [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Архів клінічної медицини. - 2014. - № 1. - С. 93-95. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akm_2014_1_30 Розроблено та теоретично обгрунтовано методику формування знань з акушерства та гінекології у студентів медичних вищих навчальних закладів засобами інтерактивних педагогічних технологій - рольових ігор. На прикладі вивчення конкретної теми з невідкладної гінекологічної допомоги дошпитального етапу наведено структуру гри, рольові функції, правила, критерії та технологію підсумкового оцінювання. | ||
| 6. | 
Гінчицька Л. В. Клініко-гормональний статус у жінок при фізіологічній менопаузі та зі збереженою менструальною функцією [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька, І. В. Левицький, О. В. Нейко // Здоровье женщины. - 2015. - № 8. - С. 168-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_8_42 Проведено клінічне та лабораторне обстеження пацієнток клімактеричного віку з метою визначення нейровегетативних порушень і гормонального стану жінок із фізіологічною менопаузою та збереженим менструальним циклом. Наведено результати концентрацій гонадотропних і статевих гормонів. | ||
| 7. | 
Гінчицька Л. В. Використання фантомів для контролю практичних навичок з виробничої лікарської практики з гінекології [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 1. - С. 77-79. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_1_28 Обгрунтовано необхідність використання фантомного обладнання при модульному контролі та оцінюванні підсумків проходження студентами лікарської практики з гінекології. Наведено етичні, евристичні та дидактичні критерії, що зумовлюють роль і місце фантомів у оцінювальній складовій програми лікарської практики з гінекології, виходячи з базових дидактичних принципів автоматизації навичок, наочності та практичного спрямування підготовки майбутніх медиків. | ||
| 8. |
Гінчицька Л. В. Використання технології "мозковий штурм" у навчанні гінекології [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Галицький лікарський вісник. - 2014. - Т. 21, число 2. - С. 104-106. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2014_21_2_34 Розглянуто проблему застосовності інтерактивної дидактичної технології "мозкового штурму" під час вивчення студентами-медиками специфічних запальних жіночих статевих захворювань на прикладі запалень статевих органів. Проаналізовано теоретичні засади застосування інтерактивних навчальних технологій, обгрунтовано доцільність і методичний ефект використання "мозкового штурму" у навчанні гінекології студентів медичних вишів. Розроблено конкретний сценарій впровадження брейн-стормінгової технології вивчення зазначеної теми на клінічному прикладі, покрокову послідовність із етапами постановки проблеми, генерації ідей, їх групування, відбору й оцінки та критеріями оцінювання знань. У процесі практичного аналізу переваг і недоліків технології зроблено висновок про доцільність використання "мозкового штурму" як допоміжної інтерактивної дидактичної технології під час вивчення студентами-медиками також і широкого спектру інших гінекологічних тем з метою оптимізації набуття і застосування ними діагностичних і терапевтичних навичок. | ||
| 9. | 
Геник Н. І. Застосування комплексу негормональних препаратів у жінок із менопаузальними розладами [Електронний ресурс] / Н. І. Геник, Л. В. Гінчицька, І. В. Левицький, О. В. Нейко, І. К. Оріщак // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2017. - Т. 3, № 3. - С. 34-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/agg_2017_3_3_9 | ||
| 10. |
Гінчицька Л. В. Клініко-гормональна характеристика хворих із ендометріоз-асоційованою безплідністю [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Здоровье женщины. - 2014. - № 1. - С. 164-167. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_1_38 Наведено результати дослідження концентрацій окремих гормонів у 40 жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом і безплідністю та у 15 жінок контрольної групи. Встановлено, що в обстежених хворих серед чинників безплідності, разом із генітальним ендометріозом, суттєве значення мають: гіперпролактинемія, гіперандрогенія, дефіцит прогестерону. | ||
| 11. |
Гінчицька Л. В. Клінічна характеристика менопаузальних проявів у жінок у разі застосування негормональних препаратів [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Здоровье женщины. - 2014. - № 3. - С. 158-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2014_3_39 Проведено клінічне та лабораторне обстеження пацієнток менопаузального віку з метою визначення нейровегетативних, психоемоційних та обмінно-ендокринних порушень, а також індексу вагінального здоров'я у даного контингенту жінок. Надано результати клінічних проявів клімаксу до та після застосування негормональних препаратів протягом трьох місяців. Висвітлено ефективність запропонованого лікування. | ||
| 12. |
Геник Н. І. Сучасний підхід до корекції клімактеричних розладів у жінок з фізіологічною менопаузою та після оваріоектомії [Електронний ресурс] / Н. І. Геник, Л. В. Гінчицька, І. В. Левицький, О. В. Нейко, Р. В. Гоцанюк // Галицький лікарський вісник. - 2017. - Т. 24, число 2. - С. 15-17. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/glv_2017_24_2_6 Проблема клімактерію вже упродовж багатьох десятиліть приваблює увагу не лише гінекологів, але і урологів, кардіологів, психіатрів і лікарів інших спеціальностей. Це пов'язано із системними ускладненнями дефіциту естрогенів. Мета роботи - встановити клінічні та гормональні зміни у жінок менопаузального віку з фізіологічною менопаузою та після оваріоектомії, а також оцінити ефективність запропонованого лікування. У процесі обстеження та лікування жінок було розподілено наступним чином: I - група основна - 48 жінок з фізіологічною менопаузою: Iа (n = 27) - протягом трьох місяців одержувати комплекс негормонального лікування, Iб (n = 21) - замісну гормональну терапію (ЗГТ); II група - 34 жінки після тотальної оваріоектомії: IIа (16) з лікувальною метою одержували комплекс негормонального лікування 3 міс, IIб (18) - замісну гормональну терапію. Запропонований комплекс негормонального лікування включав в себе цимицифуту, мєнопейс, ноофен. Це лікування застосовувалось у жінок з ранньою менопаузою, які мали протипокази до ЗГТ або відмовлялись приймаш гормони. Про ступінь тяжкості клімактеричного синдрому аналізували за меношузальним індексу Купермана. У межах дослідження гормонального статусу проводилось визначення ряду гормонів за допомогою імунохімічного методу. У ході обстеження одержано результати, які свідчать про зворотну динаміку клімактеричних розладів в обох досліджуваних групах. Для профілактики та індивідуального підбору лікування проявів клімаксу є доцільним динамічне визначення гормонального дзеркала пацієнток. | ||
| 13. | 
Гінчицька Л. В. Профілактика та лікування менопаузальних розладів із застосуванням фітопрепаратів [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька, О. М. Ласитчук, О. В. Нейко // Прикарпатський вісник НТШ. Пульс. - 2019. - № 6. - С. 25-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pvntsh_pul_2019_6_5 Мета роботи - оцінити клінічні прояви клімактеричних розладів за первинного звернення жінок і після запропонованого комплексу негормонального лікування. Проведено клінічне та лабораторне обстеження пацієнток менопаузального віку з метою визначення нейровегетативних, психоемоційних та обмінно-ендокринних порушень. Пацієнтки були поділені на групи наступним чином: I група - основна, 48 жінок із фізіологічною менопаузою до трьох років, які протягом шести місяців отримували комплекс фітопрепаратів; II - контрольна, 34 жінки, котрі отримували симптоматичну терапію менопаузальних розладів. Наведено результати клінічних проявів клімаксу до та після застосування негормональних препаратів протягом шести місяців. Так, рівень особистісної тривожності в пацієнток I групи знизився до 30,3 +- 2,8 балів (p << 0,05), тоді як у II групі залишився майже на тому самому рівні 40,2 +- 2,5 балів (p >> 0,05). Після запропонованого лікування відсоток жінок із клімактеричними розладами середнього ступеня тяжкості знизився в I групі з 54,2 до 18,8 %, у II - з 44,1 до 29,4 %. Дещо вищі показники при фізіологічній менопаузі у жінок II групи пояснюються тим, що до лікування в цю групу не були включені пацієнтки з тяжким перебігом клімаксу. Встановлено ефективність даної терапії, як альтернативного методу купірування менопаузальних проявів.Мета роботи - оцінити клінічні прояви клімактеричних розладів за первинного звернення жінок і після запропонованого комплексу негормонального лікування. Проведено клінічне та лабораторне обстеження пацієнток менопаузального віку з метою визначення нейровегетативних, психоемоційних та обмінно-ендокринних порушень. Пацієнтки були поділені на групи наступним чином: I група - основна, 48 жінок із фізіологічною менопаузою до трьох років, які протягом шести місяців отримували комплекс фітопрепаратів; II - контрольна, 34 жінки, котрі отримували симптоматичну терапію менопаузальних розладів. Наведено результати клінічних проявів клімаксу до та після застосування негормональних препаратів протягом шести місяців. Так, рівень особистісної тривожності в пацієнток I групи знизився до 30,3 +- 2,8 балів (p << 0,05), тоді як у II групі залишився майже на тому самому рівні 40,2 +- 2,5 балів (p >> 0,05). Після запропонованого лікування відсоток жінок із клімактеричними розладами середнього ступеня тяжкості знизився в I групі з 54,2 до 18,8 %, у II - з 44,1 до 29,4 %. Дещо вищі показники при фізіологічній менопаузі у жінок II групи пояснюються тим, що до лікування в цю групу не були включені пацієнтки з тяжким перебігом клімаксу. Встановлено ефективність даної терапії, як альтернативного методу купірування менопаузальних проявів. | ||
| 14. | 
Гінчицька Л. В. Клініко-гормональний статус у жінок при фізіологічній менопаузі та зі збереженою менструальною функцією [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька, І. В. Левицький, О. В. Нейко // Репродуктивна ендокринологія. - 2015. - № 5. - С. 100-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/repe_2015_5_13 Проведено клінічне та лабораторне обстеження пацієнток клімактеричного віку з метою визначення нейровегетативних порушень і гормонального стану жінок із фізіологічною менопаузою та збереженим менструальним циклом. Наведено результати концентрацій гонадотропних і статевих гормонів. | ||
| 15. | 
Гінчицька Л. В. Відновлення та збереження вагінальної екосистеми у жінок у постменопаузальний період [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька, О. М. Ласитчук, В. М. Жураківський, І. О. Басюга, Н. Я. Курташ, Л. В. Пахаренко // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 6. - С. 77-82. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2021_6_14 Розглянуто проблему відновлення фізіологічних умов вагінального вмісту із покращанням ступеня чистоти піхви та зниженням атрофічних проявів у пацієнток у постменопаузальний період, що призводить до зменшення рецидивів виникнення вагінальних інфекцій і покращання якості життя жінок у клімактерії. Застосування поєднання низької концентації естріолу та ацидофільних лактобактерій після проведеної основної етіотропної терапії надає змогу відновити екосистему піхви та знизити прояви атрофічного вагініту у менопаузі. Мета дослідження - збереження і відновлення екосистеми піхви після проведення протизапальної терапії та профілактика виникнення вагінальних розладів у жінок клімактеричного віку; встановлення клінічних ефектів комплексного лікування інфекцій, що передаються статевим шляхом, з подальшим відновленням нормальної флори піхви із застосуванням поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв у менопаузі. У ході обстеження та лікування пацієнток було розподілено на дві групи: I група (основна) - 58 жінок з фізіологічною менопаузою, які після проведення комплексного лікування вагініту застосовували поєднання низьких доз естріолу з лактобактеріями та лактозою у формі вагінальних супозиторіїв (1 раз на день протягом 12 днів, у подальшому - 1 раз на тиж. протягом шести тиж.); II група (порівняльна) - 29 пацієнток, які пройшли лише етіотропну терапію із відсутністю подальшої корекції біоценозу піхви. Перший контроль проводили через 3 - 5 днів після закінчення основної терапії, другий контроль - через 2 міс. Після запропонованого авторами лікування відсоток жінок з патологічними виділеннями у I групі становив 12 % (7), у II групі - 66 % (19). Вже через 2 міс. в основній групі відзначали відсутність атрофічних змін піхви у 39 (67,2 %) пацієнток, незначні - у 12 (20,7 %), помірні - у 6 (10,4 %), виражені - лише в 1 (1,7 %) жінки та відсутність високої атрофії. У групі порівняння показники залишились без змін. Заключення: поєднання низької дози естріолу, ацидофільних лактобактерій та лактози сприяє достатньому заселенню та збереженню здорової флори піхви, а також відновленню фізіологічних властивостей її слизової оболонки у жінок у клімактеричний період. Про це свідчить зворотна динаміка розвитку атрофічних розладів в основній групі. | ||
| 16. |
Гінчицька Л. В. Гормонозамісні препарати в комплексному лікуванні постоваріоектомічного остеопорозу [Електронний ресурс] / Л. В. Гінчицька // Вісник наукових досліджень. - 2007. - № 3. - С. 58-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2007_3_24 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |