Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (5) | Автореферати дисертацій (2) | Реферативна база даних (16) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гюльмамедов П$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Гюльмамедов П. Ф. Применение препарата Гепасол Нео в лечении больных по поводу обтурационной желтухи [Електронний ресурс] / П. Ф. Гюльмамедов, Я. Л. Заруцкий, А. В. Тучков // Клінічна хірургія. - 2013. - № 6. - С. 26-28. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KlKh_2013_6_8 Проанализированы результаты лечения 52 больных по поводу обтурационной желтухи (ОЖ). Рассмотрены причины возникновения ОЖ. Внимание уделено лечению больных по поводу ОЖ на фоне цирроза печени. На первом этапе хирургического лечения для устранения ОЖ применены различные оперативные пособия. Изучено влияние предлагаемой тактики детоксикации и инфузионной терапии на длительность реабилитации больных после операции. В послеоперационном периоде всем больным назначали препарат Гепасол Нео, что способствовало улучшению их состояния, нормализации уровня билирубина, устранению цитолиза и холестаза. | ||
| 2. | 
Гюльмамедов П. Ф. Использование препарата транексам у больных в ходе операций на желчных путях [Електронний ресурс] / П. Ф. Гюльмамедов // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. - 2012. - Т. 7, № 3. - С. 89-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ujkl_2012_7_3_20 | ||
| 3. | 
Гюльмамедов П. Ф. Функциональные результаты операций по созданию тазового толстокишечного резервуара у больных, перенесших резекцию прямой кишки по поводу рака [Електронний ресурс] / П. Ф. Гюльмамедов, В. Ю. Шаповалов, Н. Р. Баязитов, Д. Н. Баязитов // Проблеми військової охорони здоров'я. - 2012. - Вип. 34(1). - С. 96-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prvozd_2012_34(1)__19 | ||
| 4. | 
Гюльмамедов П. Ф. Перший досвід одночасного застосування ультразвукового скальпеля і лазера в лікуванні геморою [Електронний ресурс] / П. Ф. Гюльмамедов, А. П. Кондратенко // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4(1). - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Mp_2018_23_4(1)__12 | ||
| 5. | 
Гюльмамедов П. Ф. Шляхи оптимізації лазерної та хімічної абляції вен при варикозній хворобі з коморбідним цукровим діабетом [Електронний ресурс] / П. Ф. Гюльмамедов, Р. В. Пилипенко, О. В. Синяченко, М. В. Єрмолаєва, С. М. Верзілов // Шпитальна хірургія. Журнал імені Л. Я. Ковальчука . - 2019. - № 4. - С. 17-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/shpkhir_2019_4_5 | ||
| 6. | 
Синяченко О. В. Порівняльна оцінка ефективності різних методів хірургічного лікування варикозної хвороби [Електронний ресурс] / О. В. Синяченко, П. Ф. Гюльмамедов, Р. В. Пилипенко, Ю. О. Синяченко // Буковинський медичний вісник. - 2019. - Т. 23, № 4. - С. 123-128. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2019_23_4_20 У деяких регіонах на варикозну хворобу вен гомілок (ВХ) страждає до 1/4 населення, а основними методами лікування є ендоваскулярна лазерна коагуляція (ЕВЛК) і традиційна флебектомія за Бебкокком, хоча оптимізація таких хірургічних заходів вимагає досконалості. Мета роботи - оцінити результати ЕВЛК і флебектомії у разі ВХ на різних етапах після виконаного хірургічного втручання і виділити чинники, що визначають ефективність операції. Під наглядом перебували 302 хворих на ВХ нижніх кінцівок (1/4 чоловіків і 3/4 жінок віком від 29 до 72 років). C2, C3, C4, C5 і C6 класи ВХ відповідно встановлено в 10, 14, 37, 16 і 23 % випадків. ЕВЛК здійснювали за допомогою апарата "Фотоніка-Ліка-Хірург" (Україна). Пацієнти спостерігалися через 2, 4 і 24 тиж після операції. ЕВЛК у хворих на ВХ статистично достовірно перевищує ефективність флебектомії як через 2, 4, так і 24 тиж після виконаної операції, причому, на перший метод хірургічного лікування чинить негативний вплив наявність коморбідного гонартрозу, а результати другого залежать від ступеня тяжкості захворювання. Лазерна абляція щільно пов'язана з початковими показниками простациклінемії та рівнем поверхневих в'язких властивостей сироватки венозної крові, тоді як ефективність флебектомії визначає модуль в'язкоеластичності. При цьому за паралельним використанням медикаментозних препаратів обидві групи хворих не відрізняються, але значно різняться за характером ускладнень (розвиток флебіту, парестезій, тромбозу глибоких вен після дії променями лазера й виникнення сером, гематом і гіперпігментації шкіри в інших випадках). Для представників першої групи впродовж місяця від моменту операції показано призначення ривароксабану та низькомолекулярних гепаринів, а для другої - цикло-3-форту. Висновок: у виборі методу оперативного лікування ВХ вен гомілок перевагу слід надавати ендоваскулярній лазерній коагуляції.У деяких регіонах на варикозну хворобу вен гомілок (ВХ) страждає до 1/4 населення, а основними методами лікування є ендоваскулярна лазерна коагуляція (ЕВЛК) і традиційна флебектомія за Бебкокком, хоча оптимізація таких хірургічних заходів вимагає досконалості. Мета роботи - оцінити результати ЕВЛК і флебектомії у разі ВХ на різних етапах після виконаного хірургічного втручання і виділити чинники, що визначають ефективність операції. Під наглядом перебували 302 хворих на ВХ нижніх кінцівок (1/4 чоловіків і 3/4 жінок віком від 29 до 72 років). C2, C3, C4, C5 і C6 класи ВХ відповідно встановлено в 10, 14, 37, 16 і 23 % випадків. ЕВЛК здійснювали за допомогою апарата "Фотоніка-Ліка-Хірург" (Україна). Пацієнти спостерігалися через 2, 4 і 24 тиж після операції. ЕВЛК у хворих на ВХ статистично достовірно перевищує ефективність флебектомії як через 2, 4, так і 24 тиж після виконаної операції, причому, на перший метод хірургічного лікування чинить негативний вплив наявність коморбідного гонартрозу, а результати другого залежать від ступеня тяжкості захворювання. Лазерна абляція щільно пов'язана з початковими показниками простациклінемії та рівнем поверхневих в'язких властивостей сироватки венозної крові, тоді як ефективність флебектомії визначає модуль в'язкоеластичності. При цьому за паралельним використанням медикаментозних препаратів обидві групи хворих не відрізняються, але значно різняться за характером ускладнень (розвиток флебіту, парестезій, тромбозу глибоких вен після дії променями лазера й виникнення сером, гематом і гіперпігментації шкіри в інших випадках). Для представників першої групи впродовж місяця від моменту операції показано призначення ривароксабану та низькомолекулярних гепаринів, а для другої - цикло-3-форту. Висновок: у виборі методу оперативного лікування ВХ вен гомілок перевагу слід надавати ендоваскулярній лазерній коагуляції. | ||
| 7. | 
Касрашвілі Г. Г. Особливості мікробного компоненту пацієнтів з хронічними ранами [Електронний ресурс] / Г. Г. Касрашвілі, І. В. Ксьонз, П. Ф. Гюльмамедов, О. В. Андрєєв, Г. І. Колеснік // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 1. - С. 140-145. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_1_30 | ||
| 8. |
Касрашвілі Г. Г. Сучасні погляди на лікування хронічних ран [Електронний ресурс] / Г. Г. Касрашвілі, І. В. Ксьонз, П. Ф. Гюльмамедов, П. О. Андрєєв, Г. І. Колеснік // Вісник проблем біології і медицини. - 2020. - Вип. 2. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vpbm_2020_2_9 | ||
| 9. | 
Орлов А. Г. Оптимізація хірургічної корекції акральної ішемії верхніх кінцівок [Електронний ресурс] / А. Г. Орлов, О. В. Кузьменко, П. Ф. Гюльмамедов // Хірургія України. - 2019. - № 4. - С. 68-72. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/KhU_2019_4_14 Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування ішемії дистальних відділів верхніх кінцівок шляхом визначення показань до застосування різних методів оперативного лікування і аналізу ефективності методів хірургічного лікування ішемії дистальних відділів верхніх кінцівок. Проведено порівняльний аналіз результатів грудної і періартеріальної симпатектомії у хворих з оклюзійними захворюваннями дистальних відділів артерій верхніх кінцівок. У період з 2001 до 2013 рр. прооперовано 68 пацієнтів із хронічною ішемією дистальних відділів верхніх кінцівок. Чоловіків - 44, жінок - 24. Вік коливався від 26 до 92 років, середній вік становив 49,09 року. У всіх хворих, які зазнали втручання на долонній артеріальній дузі, був відновлений магістральний кровотік. Дані триплексного сканування артеріальної дуги кисті та пальцевих артерій і транскутантної оксиметрії свідчать про збільшення лінійної швидкості кровотоку і зниження індексів периферичного судинного опору в усіх випадках. Лінійна швидкість кровотоку у хворих на облітерувальний тромбангіїт після виконання дигітальної періартеріальної симпатектомії в середньому збільшувалася на 64 %, у хворих з синдромом Рейно - на 100 %, у хворих на облітерувальний атеросклероз - на 135 %. Висновки: одержані результати показали, що реваскуляризуючий ефект десимпатизації тим вище, чим більш дистально усунені симпатичні нервові волокна. Періартеріальна дигітальна симпатектомія дає виражений тривалий ефект, що дозволяє розглядати її як метод вибору під час лікування акральної ішемії кисті. Безпосереднє втручання на артеріальній дузі кисті в деяких випадках дозволяє відновити магістральний кровотік, що значно покращує результати лікування. Мета роботи - поліпшити результати хірургічного лікування ішемії дистальних відділів верхніх кінцівок шляхом визначення показань до застосування різних методів оперативного лікування і аналізу ефективності методів хірургічного лікування ішемії дистальних відділів верхніх кінцівок. Проведено порівняльний аналіз результатів грудної і періартеріальної симпатектомії у хворих з оклюзійними захворюваннями дистальних відділів артерій верхніх кінцівок. У період з 2001 до 2013 рр. прооперовано 68 пацієнтів із хронічною ішемією дистальних відділів верхніх кінцівок. Чоловіків - 44, жінок - 24. Вік коливався від 26 до 92 років, середній вік становив 49,09 року. У всіх хворих, які зазнали втручання на долонній артеріальній дузі, був відновлений магістральний кровотік. Дані триплексного сканування артеріальної дуги кисті та пальцевих артерій і транскутантної оксиметрії свідчать про збільшення лінійної швидкості кровотоку і зниження індексів периферичного судинного опору в усіх випадках. Лінійна швидкість кровотоку у хворих на облітерувальний тромбангіїт після виконання дигітальної періартеріальної симпатектомії в середньому збільшувалася на 64 %, у хворих з синдромом Рейно - на 100 %, у хворих на облітерувальний атеросклероз - на 135 %. Висновки: одержані результати показали, що реваскуляризуючий ефект десимпатизації тим вище, чим більш дистально усунені симпатичні нервові волокна. Періартеріальна дигітальна симпатектомія дає виражений тривалий ефект, що дозволяє розглядати її як метод вибору під час лікування акральної ішемії кисті. Безпосереднє втручання на артеріальній дузі кисті в деяких випадках дозволяє відновити магістральний кровотік, що значно покращує результати лікування. | ||
| 10. | 
Губергріц Н. Б. Пальмарний фасціїт як ранній прояв раку шлунку: опис клінічного випадку та мініогляд літератури [Електронний ресурс] / Н. Б. Губергріц, П. Ф. Гюльмамедов, О. В. Кайряк, Р. П. Кліманський // Вісник Клубу панкреатологів. - 2023. - № 4. - С. 67-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Chem_Biol_2023_4_13 | ||
| 11. | 
Арахамія Т. Р. Сучасні ендоскопічні методи при захворюваннях шлунково-кишкового тракту: систематичний огляд [Електронний ресурс] / Т. Р. Арахамія, П. Ф. Гюльмамедов, Г. Л. Єщенко // Перспективи та інновації науки (Серія "Педагогіка", Серія "Психологія", Серія "Медицина"). - 2023. - № 16. - С. 753-763. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/prainnsc_2023_16_67 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |