Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Журнали та продовжувані видання (3) | Реферативна база даних (34) | Авторитетний файл імен осіб (1) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гунчак А$<.>) | ||||
|
Загальна кількість знайдених документів : 51 Представлено документи з 1 до 20 |
||||
| ||||
| 1. | 
Кисців В. О. Ліпідний склад тканин курей яєчного напрямку продуктивності за різного рівня мінеральних речовин у їх раціоні [Електронний ресурс] / В. О. Кисців, А. В. Гунчак, І. Б. Ратич, Б. Б. Лісна, Я. М. Сірко // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2014. - Вип. 15, № 4. - С. 72-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2014_15_4_16 Досліджено вплив збільшення рівня натрію сульфату та мікроелементів (цинку, міді та марганцю) в раціоні курей-несучок на ліпідний склад тканин печінки, підшлункової залози та грудних м'язів. При цьому встановлено, що у молодняку курей під час згодовування підвищеної кількості мікроелементів збільшується вміст загальних ліпідів у тканинах печінки та підшлункової залози. В усіх досліджуваних тканинах був вищий відносний вміст фосфоліпідів. У тканинах підшлункової залози в 60-добовому віці, а у печінці і м'язах у 90-добовому зменшувався відносний вміст триацилгліцеролів. При цьому в тканинах печінки та м'язів протягом всього досліду рівень вільних жирних кислот був знижений у порівнянні з аналогами контрольної групи. | |||
| 2. |
Гунчак А. В. Показники білкового обміну в курей-несучок за різного складу раціону [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, Б. Я. Кирилів, Л. І. Галущак, М. Ю. Островська // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин і Державного науково-дослідного контрольного інституту ветпрепаратів та кормових добавок. - 2014. - Вип. 15, № 2-3. - С. 55-61. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ntbibt_2014_15_2-3_12 На основі дослідження фізіолого-біохімічного статусу організму курей-несучок встановлено, що згодовування комбікормів різного складу не проявляло суттєвого впливу на показники білкового й активність гідролітичних ферментів. У результаті дослідження морфометричних показників якості яєць курей показано, що за умови введення у комбікорм птиці кропив'яного борошна замість трав'яного, міцність шкаралупи зросла на 15 %. Аналіз одержаних результатів свідчить про те, що заміна трав'яного борошна борошном кропиви забезпечує такий же рівень яєчної продуктивності птиці. Зменшення кількості синтетичних вітамінів (окрім вітаміну D3) у вітамінній домішці втричі, вітаміну A - вдвічі й одночасне додаткове введення ферментного препарату натузим надає змогу знизити собівартість продукції за рахунок зниження вартості комбікорму. | |||
| 3. | 
Гунчак А. В. Вміст загальних ліпідів та співвідношення їх окремих класів у тканинах птиці за різної кількості йоду у їх раціонах [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, В. О. Кисців, Б. Я. Кирилів // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2012. - Вип. 12. - С. 120-124. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2012_12_37 | |||
| 4. | 
Гунчак А. В. Особливості активності гідролітичних ферментів травного тракту курчат–бройлерів [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2010. - Т. 12, № 3(2). - С. 51-56. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2010_12_3(2)__10 | |||
| 5. |
Гунчак А. В. Показники білкового обміну птиці за різного рівня йоду у раціонах [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, І. Б. Ратич // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 3(3). - С. 44-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_3(3)__10 | |||
| 6. |
Кирилів Б. Я. Нетрадиційне джерело фосфору в раціоні курей-несучок [Електронний ресурс] / Б. Я. Кирилів, А. В. Гунчак, Я. М. Сірко, Л. І. Галущак, В. О. Кисців, Б. Б. Лісна // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2013. - Т. 15, № 3(3). - С. 87-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2013_15_3(3)__18 | |||
| 7. |
Гунчак А. В. Вплив рівня йоду в раціоні гусок на морфоструктуру печінки, вміст тиреоїдних гормонів у крові та йоду у щитоподібній залозі та жовтках яєць [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, І. Б. Ратич, Ю. Я. Федик // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2012. - Т. 14, № 2(2). - С. 217-223. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2012_14_2(2)__43 | |||
| 8. |
Кирилів Б. Я. Ліпідний склад тканин печінки та жовтка яєць за використання препаратів кропиви у раціонах японських перепелів [Електронний ресурс] / Б. Я. Кирилів, А. В. Гунчак, І. Б. Ратич, Я. М. Сірко // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2011. - Т. 13, № 2(2). - С. 55-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_2(2)__12 | |||
| 9. |
Гунчак А. В. Мікробіоценоз сліпої кишки птиці за різного рівня йоду у їх раціонах [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, М. В. Камінська // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2011. - Т. 13, № 4(2). - С. 50-53. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_4(2)__11 | |||
| 10. |
Кирилів Б. Я. Ефективність використання органічних кислот в годівлі курей-несучок [Електронний ресурс] / Б. Я. Кирилів, А. В. Гунчак, І. Б. Ратич // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2011. - Т. 13, № 4(3). - С. 137-141. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2011_13_4(3)__27 | |||
| 11. | 
Островська М. Ю. Активність гідролітичних ферментів та стан мікробоценозу кишечнику в організмі молодняку курей-несучок за дії "Гуміліду" [Електронний ресурс] / М. Ю. Островська, А. В. Гунчак, Л. М. Степченко // Біологія тварин. - 2013. - Т. 15, № 3. - С. 95-104. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2013_15_3_15 Під час онтогенетичного розвитку в організмі птиці у процесі ювенальної линьки, статевого дозрівання та у зв'язку з початком яйцекладки виникають порушення метаболічних процесів, які характеризуються зниженням активності гідролітичних ферментів шлунково-кишкового тракту та функціонального стану мікробіоти сліпих кишок. Для нівелювання зазначених порушень використано біологічно активну домішку гумінової природи "Гумілід", оскільки органічні кислоти гумінових речовин сприяють травленню, можуть пригнічувати ріст патогенних бактерій і стимулювати зростання природної мікрофлори кишечнику, покращувати перетравлення білка, засвоєння кальцію, а також поживних речовин корму. Дослід проведено на двох групах курочок яєчного напряму продуктивності кросу Хайсекс коричневий, починаючи з 10-добового віку птиці. Курчата дослідної групи одержували препарат "Гумілід" (з розрахунку 2 мг діючої речовини на кг маси тіла), за схемою, запропонованою виробником - Проблемною лабораторією по гумінових речовинах ім. проф. Л. А. Христєвої ДДАУ. Дослід тривав три місяці з наступним забоєм птиці 30-, 60-, 90- та і 20-добового віку. За умови випоювання курчатам препарату "Гумілід" прирости маси тіла птиці за період досліду були вищими на 9,7 %. Водночас, зростала протеїназна активність ферментів слизової оболонки 12-палої кишки в усі досліджені вікові періоди, у порівнянні з її величиною в аналогів контрольної групи. У курчат 60- та і 20-добового віку амілолітична активність підвищувалась, відповідно, на 10 та 18 %, а ліполітична активність - на 17,56 % тільки у птиці 60-добового віку, у порівнянні з відповідними показниками у птиці контрольної групи. Встановлено позитивний вплив біологічно активної домішки гумінової природи на стан мікробіоценозу сліпих кишок молодняку курей кросу Хайсекс коричневий у критичні періоди їх росту і розвитку, що проявляється збільшенням кількості представників облігатної мікрофлори, а саме і біфідо- і лактобактерій. | |||
| 12. |
Кирилів Б. Я. Оптимізація годівлі курей-несучок за рахунок високоякісних компонентів корму [Електронний ресурс] / Б. Я. Кирилів, А. В. Гунчак, Я. М. Сірко // Біологія тварин. - 2014. - Т. 16, № 3. - С. 177. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2014_16_3_45 | |||
| 13. |
Гунчак А. В. Депонування гормонів щитоподібної залози в яйцях птахів та їх вплив на розвиток ембріонів [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, І. Б. Ратич // Біологія тварин. - 2015. - Т. 17, № 1. - С. 36-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2015_17_1_7 Висвітлено сучасні уявлення про можливість депонування гормонів щитоподібної залози (ЩЗ) в пташиних яйцях. Показано, що за результатами досліджень, опублікованих у науковій літературі, тиреоїдні гормони (ТГ) присутні в яйцях і локалізуються, головним чином, у жовтках. В інших дослідах взагалі не виявлено ТГ у білку курячих яєць. Водночас, доведено, що в інкубаційний період відбувається поглинання радіоактивних йодтиронінів жовтком ооцитів з судинної системи. Використання запасів материнських ТГ у процесі ембріонального розвитку птахів підтверджується зниканням гормонів із жовтка впродовж інкубації й відображає їх транспорт в ембріон. Такий механізм транспортування ТГ зумовлений тим, що ЩЗ ембріонів не виділяє гормонів у перші дні інкубаційного періоду, однак вони є необхідними у цей період, оскільки їм належить важлива роль у диференціації та дозріванні тканин ембріонів. Непрямі дослідження вказують на те, що ТГ транспортуються в ооцити, зв'язуючись за допомогою рецептор-опосередкованих процесів з ліпопротеїдами і трастиретином. ТГ, зв'язані з ліпопротеїдами жовтків, можуть поступати в ембріон з жовтка, шляхом неспецифічного ендоцитозу, або транспортуватись в ембріон спеціальним носієм. Зроблено припущення, що гормони ЩЗ можуть поступати в ооцити шляхом енергозалежного процесу з участю носіїв, або шляхом дифузії в клітини, розчиняючись у ліпідних подвійних шарах плазматичної мембрани. Рівень ТГ в яйцях, і, як наслідок, функціональна активність ЩЗ ембріонів у період прокльовування залежить від функціонального стану материнської ЩЗ. Водночас, звернуто увагу на те, що запаси ТГ у жовтку відіграють важливе значення в ранній ембріональний період розвитку птиці (наприклад, у регуляції морфогенезу мозку). Натомість для ембріонів курчат на 13,5; 14,5 та 16,5 добу інкубації головним джерелом ТГ є гормони власної ЩЗ. Показано, що ТГ відіграють важливу роль в обміні вуглеводів і жирів, прискорюють білковий синтез, стимулюють процеси росту та клітинного диференціювання ембріона. | |||
| 14. |
Гунчак А. В. Склад мікрофлори сліпих кишок та показники клітинного імунітету у курчат-бройлерів за дії фітопрепарату [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, І. Б. Ратич, М. В. Камінська // Біологія тварин. - 2012. - Т. 14, № 1-2. - С. 518-523. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2012_14_1-2_85 Наведено результати досліджень впливу фітопрепарату з листя евкаліпту на кількісний та якісний склад мікрофлори сліпих кишок та показники клітинного імунітету курчат м'ясного напряму продуктивності кросу КОББ-500. Встановлено, що випоювання бройлерам настою з листя евкаліпту, починаючи від 10-добового віку в дозі 0,80 мл/кг маси впродовж їх вирощування, як самого, так і з додаванням аскорбінової кислоти сприяє зростанню кількості кишкової палички з підвищеною ферментативною активністю, зменшенню кількості кокових форм мікроорганізмів у вмісті сліпих кишок. В разі цього, встановлено стимулювальний вплив досліджуваного препарату на активність Т-В-клітинної ланки імунітету у курчат-бройлерів. | |||
| 15. |
Гунчак А. В. Морфо-гістологічна структура щитоподібної залози і печінки перепілок та курей-несучок за різного рівня йоду у їх раціонах [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, І. Б. Ратич, Ю. Я. Федик // Біологія тварин. - 2011. - Т. 13, № 1-2. - С. 401-409. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2011_13_1-2_65 | |||
| 16. |
Гунчак А. В. Видові особливості ліпідного складу та вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів у тканинах печінки і жовтків яєць індиків та гусей [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, В. О. Кисців, І. Б. Ратич // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 1. - С. 71-75. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_1_11 У результаті дослідження видових особливостей ліпідного обміну в індиків та гусей встановлено, що концентрація загальних ліпідів печінки індиків є вищою у 1,9 разу, ніж у гусей, а у жовтку яєць - приблизно однаковою. У складі загальних ліпідів печінки індиків був більшим як відносний, так і абсолютний вміст моно- і диацилгліцеролів, вільного холестеролу і абсолютний вміст фосфоліпідів, неетерифікованих жирних кислот та триацилгліцеролів, ніж у гусей. У жовтках індичих яєць, у порівнянні з гусячими, вищий рівень вільного холестеролу, триацилгліцеролів, ефірів холестеролу і менший - фосфоліпідів та моно- і диацилгліцеролів. Дослідження вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів показало, що в печінці індиків перевищував рівень гідроперекисів ліпідів та ТБК-активних речовин, а у жовтках яєць - лише рівень ТБК-активних продуктів, у порівнянні з гусьми. | |||
| 17. |
Гунчак А. В. Вплив різного рівня йоду на репродуктивність птиці та метаболічні процеси у добового молодняку [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак // Біологія тварин. - 2010. - Т. 12, № 2. - С. 117-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bitv_2010_12_2_16 Представлено результати дослідження репродуктивних показників племінних гусей та індиків, а також метаболічних процесів у виведеного добового молодняку залежно від рівня йоду в раціоні маточного поголів'я птиці. Встановлено, що підвищення кількості йоду в комбікормі для племінної птиці з 0,7 до 2,8 г/т покращувало репродуктивні якості гусей і індичок, що виявлялося в підвищенні заплідненості яєць, зниженні ембріональної смертності, збільшенні кількості виведених пташенят, а також позитивно впливало на метаболічні процеси в організмі добового молодняку. | |||
| 18. |
Кирилів Б. Я. Біологічні та метаболічні особливості різних видів сільськогосподарської птиці [Електронний ресурс] / Б. Я. Кирилів, І. Б. Ратич, А. В. Гунчак, Є. І. Федорович // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. - 2015. - Т. 17, № 1(3). - С. 71-80. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnu_2015_17_1(3)__17 | |||
| 19. |
Кирилів Б. Я. Активність гідролітичних ензимів органів травного тракту курей в онтогенезі [Електронний ресурс] / Б. Я. Кирилів, А. В. Гунчак // Вісник Сумського національного аграрного університету. Серія : Тваринництво. - 2016. - Вип. 5. - С. 170-174. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vsna_tvar_2016_5_38 | |||
| 20. | 
Гунчак А. В. Метаболічна дія Йоду в організмі птиці за його нестачі або надлишку в раціоні [Електронний ресурс] / А. В. Гунчак, І. Б. Ратич, Б. В. Гутий, Г. А. Паскевич // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Серія : Сільськогосподарські науки. - 2016. - Т. 18, № 2. - С. 70-76. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvlnuvmbcgn_2016_18_2_18 | |||
| ||||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |